UNIX-подібна операційна система (інколи скорочено як *nix) — операційна система, яка виникла під впливом UNIX. Термін охоплює вільні/відкриті операційні системи, утворені від UNIX компанії Bell Labs або емульовані його можливості, комерційні і запатентовані розробки, а також версії, засновані на сирцевому коді UNIX. Немає стандарту, який визначає термін, і припустимі різні точки зору про те, чи вважати певний продукт UNIX-подібним чи ні.
Термін «UNIX-подібний» і торгова марка UNIX
володіє торговою маркою UNIX і веде справи Single UNIX Specification, де слово UNIX використовується як знак відповідності. Вони не схвалюють вживання терміна «UNIX-подібний» і вважають, що це зловживання їхньою торговою маркою. Керівництво групи вимагає використання великих літер у назві UNIX або в іншому випадку окремо від решти тексту, схвалюють використання слова UNIX як прикметника в поєднанні з такими словами, як «система», і не схвалюють написання через дефіс (належать до англійських текстів). Найближчий термін, який вони вважали б коректним, був би «UNIX system-like».
З 2007 року ведеться суперечка між Вейном Греєм і The Open Group, в якому обговорюється використання слова UNIX як торгової марки. Зі слів Trademark Trial and Appeal, Board Gray зі своєю компанією вимагає від The Open Group надати йому документацію для їхніх вимог до торгової марки.
Також, у 2007 році X/Open Company Ltd. наполягла на тому, щоб німецький Університет Касселя не використовував «UNIK» як скорочення.
Категорії
Денніс Рітчі, один з творців UNIX, висловив свою думку, що UNIX-подібні системи, такі як Linux, є де-факто UNIX-системами. Ерік Реймонд запропонував розділити UNIX-подібні системи на 3 типи:
- Генетичний UNIX: Системи, історично пов'язані з кодовою базою . Більшість, але не всі комерційні дистрибутиви UNIX-систем потрапляють під цю категорію. Так само, як і *BSD-системи, які є результатами роботи університету Берклі в пізніх 1970-х і ранніх 1980-х. У деяких з цих систем відсутній код AT&T, але досі простежується походження від розробки AT&T.
- UNIX по товарному знаку, або бренду: ці системи, в основному комерційного характеру, були визначені як відповідні Єдиної специфікації UNIX, і їм дозволено називатися UNIX. Більшість цих систем — комерційні похідні кодової бази UNIX System V в тій чи іншій формі (наприклад, ), хоча деякі (наприклад, компанії IBM) заслужили торгову марку через шар сумісності з POSIX, не бувши по суті UNIX. Багато старих UNIX-систем не підходять під це визначення.
- UNIX по функціональності: В цілому, будь-яка система, поведінка якої приблизно відповідає специфікації UNIX. До таких систем можна віднести Linux і Minix, які поводяться подібно UNIX-системі, але не мають генетичних зв'язків з кодовою базою AT&T. Більшість вільних / відкритих реалізацій UNIX, бувши генетичним UNIX чи ні, підпадають під обмежене визначення цієї категорії через дорожнечу сертифікації , яка коштує кілька тисяч доларів.
Cygwin, не бувши операційною системою, надає UNIX-подібне середовище в Microsoft Windows; також існують .
Розвиток UNIX-подібних систем
UNIX-системи почали з'являтися з пізніх 1970-х і ранніх 1980-х. Багато власницьких версій, таких як Idris (1978), [en] (1983) і [en] (1985), ставили за мету забезпечити потреби бізнесу функціональністю, доступною навченим користувачам UNIX.
Коли AT&T дозволила комерційне ліцензування UNIX в 1980-х, безліч розроблених власницьких систем ґрунтувалися на цьому, включаючи AIX, HP-UX, IRIX, Solaris, Tru64 UNIX, Ultrix і Xenix. Це багато в чому витісняло власницьких клонів. Зростаюча несумісність між системами призвела до створення стандартів взаємодії, у тому числі POSIX і Єдиної специфікації UNIX.
Між тим, в 1983 році був запущений проєкт GNU, завдяки якому вдалося зробити операційну систему, яку всі користувачі комп'ютера могли вільно використовувати, вивчати, виправляти, збирати заново. Різні UNIX-подібності розроблялися аналогічно GNU, часто з тими ж основними компонентами. Вони передусім служили дешевим заміщенням UNIX і включали 4.4BSD, Linux і Minix. Деякі з них послужили основою для комерційних UNIX-систем, таких як [en] і Mac OS X. Примітно, що Mac OS X 10.5 (Leopard) сертифікований Єдиною специфікацією UNIX.
Приклади
Більшість виробників відкритих UNIX-систем не домагаються сертифікації UNIX для свого продукту навіть як компромату: вартість сертифікації вважається неприпустимою. Для таких систем зазвичай використовують термін «Freenix». Прикладом є GNU, Linux, Minix, OpenSolaris, Plan 9 і BSD зі своїми нащадками, такими як FreeBSD, NetBSD і OpenBSD.
Операційні системи на основі вільного програмного забезпечення
Вільні ядра, бібліотеки, середовище стільниці та інші компоненти використовуються як у вільних операційних системах, так і в тих що включають невільне, або складаються з нього майже повністю.
GNU
У 1983 році Річард Столмен оголосив про створення проєкту GNU — спроби створення вільної UNIX-подібної операційної системи з нуля, без використання оригінального початкового коду. Велика частина програмного забезпечення, розробленого в рамках даного проєкту, — такого, як GNU toolchain, Glibc (стандартна бібліотека мови Сі) та Coreutils — відіграє ключову роль в інших вільних операційних системах. Однак роботи по створенню заміни для ядра UNIX, необхідні для повного виконання завдань GNU, просувалися вкрай повільно. В цей час GNU Hurd — спроба створити сучасне ядро на основі мікроядерної архітектури Mach — все ще далека від завершення.
Неядерні компоненти GNU використовуються для створення ОС з такими ядрами як:
Ядро | Приклади ОС |
---|---|
Linux | Системи сімейства GNU/Linux |
GNU Mach | GNU Hurd (а також дистрибутиви на зразок Debian GNU/Hurd) |
Ядра BSD | Системи проєкту Gentoo/Alt |
Ядро FreeBSD | Debian GNU/kFreeBSD |
Ядро NetBSD | Debian GNU/kNetBSD |
Darwin | GNU-Darwin, OpenDarwin |
Ядро OpenSolaris | Nexenta OS, OpenSolaris |
Ядро Minix | Сама Minix 3 |
У різних системах (наприклад, BSD та OpenSolaris) часто використовуються GNU Compiler Collection і середовище GNOME.
Linux
У 1991 році, коли Лінус Торвальдс опублікував ядро Linux і залучив помічників, використання інструментів, розроблених в рамках проєкту GNU, було очевидним вибором. Ядро Linux, побудоване з використанням інструментів та бібліотек GNU, інколи називають GNU/Linux. Дистрибутиви Linux (такі як Red Hat і Debian), що включають ядро, утиліти та додаткове програмне забезпечення, стали популярними як серед аматорів, так і серед представників бізнесу.
У вбудовуваних і мобільних системах використовується також ядро Linux без компонентів GNU; прикладом може бути Android, популярна ОС для смартфонів, або μCLinux з бібліотекою uClibc.
Дослідницькі системи
- UNIX (розроблена Bell Labs в 1970 році, ідея Кена Томпсона)
- Mach (від розробників ядер ОС в CMU; див.: NeXTSTEP)
- Xv6 (навчальна ОС, зроблена в MIT)
- K42 (розроблялася в IBM)
- (перша вітчизняна UNIX-подібна операційна система)
- (радянський клон UNIX)
- (Інструментальна мобільна операційна система — розроблена в СРСР в 1985 році в ІНЕУМ , Головне КБ ).
Є безліч запатентованих UNIX-подоб, таких як: AIX, HP-UX, IRIX, Mac OS X, LynxOS, QNX, , Solaris, Tru64 UNIX, UnixWare, Xenix і VxWorks.
Дослідницькі не-UNIX:
- — дослідницька ОС від Кембріджського університету
- — 1994 рік
- — Stanford, ранні 1980-ті
- Microsoft Singularity
- Amoeba — розробка Амстердамського вільного університету.
Примітки
- Trademark Guidelines [ 23 вересня 2006 у Wayback Machine.], About The Open Group.
- . Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 2 січня 2013.
- Universität Kassel: publik. Kasseler Hochschulzeitung [ 11 березня 2012 у Wayback Machine.], 2007-04-17.
- . Архів оригіналу за 6 липня 2011. Процитовано 2 січня 2013.
- Nemesis [ 23 червня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
Посилання
- UNIX-like Definition [ 7 квітня 2022 у Wayback Machine.] (англ.) — The Linux Information Project
- Unix History [Архівовано 29 грудня 2010 у WebCite] (англ.)
- (англ.)
Ця стаття не містить . (січень 2016) |
Це незавершена стаття про операційні системи. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
UNIX podibna operacijna sistema inkoli skorocheno yak nix operacijna sistema yaka vinikla pid vplivom UNIX Termin ohoplyuye vilni vidkriti operacijni sistemi utvoreni vid UNIX kompaniyi Bell Labs abo emulovani jogo mozhlivosti komercijni i zapatentovani rozrobki a takozh versiyi zasnovani na sircevomu kodi UNIX Nemaye standartu yakij viznachaye termin i pripustimi rizni tochki zoru pro te chi vvazhati pevnij produkt UNIX podibnim chi ni Genealogichne derevo UNIX podibnih operacijnih sistemTermin UNIX podibnij i torgova marka UNIXvolodiye torgovoyu markoyu UNIX i vede spravi Single UNIX Specification de slovo UNIX vikoristovuyetsya yak znak vidpovidnosti Voni ne shvalyuyut vzhivannya termina UNIX podibnij i vvazhayut sho ce zlovzhivannya yihnoyu torgovoyu markoyu Kerivnictvo grupi vimagaye vikoristannya velikih liter u nazvi UNIX abo v inshomu vipadku okremo vid reshti tekstu shvalyuyut vikoristannya slova UNIX yak prikmetnika v poyednanni z takimi slovami yak sistema i ne shvalyuyut napisannya cherez defis nalezhat do anglijskih tekstiv Najblizhchij termin yakij voni vvazhali b korektnim buv bi UNIX system like Z 2007 roku vedetsya superechka mizh Vejnom Greyem i The Open Group v yakomu obgovoryuyetsya vikoristannya slova UNIX yak torgovoyi marki Zi sliv Trademark Trial and Appeal Board Gray zi svoyeyu kompaniyeyu vimagaye vid The Open Group nadati jomu dokumentaciyu dlya yihnih vimog do torgovoyi marki Takozh u 2007 roci X Open Company Ltd napolyagla na tomu shob nimeckij Universitet Kasselya ne vikoristovuvav UNIK yak skorochennya KategoriyiDennis Ritchi odin z tvorciv UNIX visloviv svoyu dumku sho UNIX podibni sistemi taki yak Linux ye de fakto UNIX sistemami Erik Rejmond zaproponuvav rozdiliti UNIX podibni sistemi na 3 tipi Genetichnij UNIX Sistemi istorichno pov yazani z kodovoyu bazoyu AT amp T Bilshist ale ne vsi komercijni distributivi UNIX sistem potraplyayut pid cyu kategoriyu Tak samo yak i BSD sistemi yaki ye rezultatami roboti universitetu Berkli v piznih 1970 h i rannih 1980 h U deyakih z cih sistem vidsutnij kod AT amp T ale dosi prostezhuyetsya pohodzhennya vid rozrobki AT amp T UNIX po tovarnomu znaku abo brendu ci sistemi v osnovnomu komercijnogo harakteru buli viznacheni yak vidpovidni Yedinoyi specifikaciyi UNIX i yim dozvoleno nazivatisya UNIX Bilshist cih sistem komercijni pohidni kodovoyi bazi UNIX System V v tij chi inshij formi napriklad hocha deyaki napriklad kompaniyiIBM zasluzhili torgovu marku cherez shar sumisnosti z POSIX ne buvshi po suti UNIX Bagato starih UNIX sistem ne pidhodyat pid ce viznachennya UNIX po funkcionalnosti V cilomu bud yaka sistema povedinka yakoyi priblizno vidpovidaye specifikaciyi UNIX Do takih sistem mozhna vidnesti Linux i Minix yaki povodyatsya podibno UNIX sistemi ale ne mayut genetichnih zv yazkiv z kodovoyu bazoyu AT amp T Bilshist vilnih vidkritih realizacij UNIX buvshi genetichnim UNIX chi ni pidpadayut pid obmezhene viznachennya ciyeyi kategoriyi cherez dorozhnechu sertifikaciyi yaka koshtuye kilka tisyach dolariv Cygwin ne buvshi operacijnoyu sistemoyu nadaye UNIX podibne seredovishe v Microsoft Windows takozh isnuyut Rozvitok UNIX podibnih sistemUNIX sistemi pochali z yavlyatisya z piznih 1970 h i rannih 1980 h Bagato vlasnickih versij takih yak Idris 1978 en 1983 i en 1985 stavili za metu zabezpechiti potrebi biznesu funkcionalnistyu dostupnoyu navchenim koristuvacham UNIX Koli AT amp T dozvolila komercijne licenzuvannya UNIX v 1980 h bezlich rozroblenih vlasnickih sistem gruntuvalisya na comu vklyuchayuchi AIX HP UX IRIX Solaris Tru64 UNIX Ultrix i Xenix Ce bagato v chomu vitisnyalo vlasnickih kloniv Zrostayucha nesumisnist mizh sistemami prizvela do stvorennya standartiv vzayemodiyi u tomu chisli POSIX i Yedinoyi specifikaciyi UNIX Mizh tim v 1983 roci buv zapushenij proyekt GNU zavdyaki yakomu vdalosya zrobiti operacijnu sistemu yaku vsi koristuvachi komp yutera mogli vilno vikoristovuvati vivchati vipravlyati zbirati zanovo Rizni UNIX podibnosti rozroblyalisya analogichno GNU chasto z timi zh osnovnimi komponentami Voni peredusim sluzhili deshevim zamishennyam UNIX i vklyuchali 4 4BSD Linux i Minix Deyaki z nih posluzhili osnovoyu dlya komercijnih UNIX sistem takih yak en i Mac OS X Primitno sho Mac OS X 10 5 Leopard sertifikovanij Yedinoyu specifikaciyeyu UNIX PrikladiDebian populyarnij distributiv GNU Linux Nexenta OS populyarnij distributiv OpenSolaris Bilshist virobnikiv vidkritih UNIX sistem ne domagayutsya sertifikaciyi UNIX dlya svogo produktu navit yak kompromatu vartist sertifikaciyi vvazhayetsya nepripustimoyu Dlya takih sistem zazvichaj vikoristovuyut termin Freenix Prikladom ye GNU Linux Minix OpenSolaris Plan 9 i BSD zi svoyimi nashadkami takimi yak FreeBSD NetBSD i OpenBSD Operacijni sistemi na osnovi vilnogo programnogo zabezpechennyaVilni yadra biblioteki seredovishe stilnici ta inshi komponenti vikoristovuyutsya yak u vilnih operacijnih sistemah tak i v tih sho vklyuchayut nevilne abo skladayutsya z nogo majzhe povnistyu GNUDokladnishe GNU U 1983 roci Richard Stolmen ogolosiv pro stvorennya proyektu GNU sprobi stvorennya vilnoyi UNIX podibnoyi operacijnoyi sistemi z nulya bez vikoristannya originalnogo pochatkovogo kodu Velika chastina programnogo zabezpechennya rozroblenogo v ramkah danogo proyektu takogo yak GNU toolchain Glibc standartna biblioteka movi Si ta Coreutils vidigraye klyuchovu rol v inshih vilnih operacijnih sistemah Odnak roboti po stvorennyu zamini dlya yadra UNIX neobhidni dlya povnogo vikonannya zavdan GNU prosuvalisya vkraj povilno V cej chas GNU Hurd sproba stvoriti suchasne yadro na osnovi mikroyadernoyi arhitekturi Mach vse she daleka vid zavershennya Neyaderni komponenti GNU vikoristovuyutsya dlya stvorennya OS z takimi yadrami yak Yadro Prikladi OS Linux Sistemi simejstva GNU Linux GNU Mach GNU Hurd a takozh distributivi na zrazok Debian GNU Hurd Yadra BSD Sistemi proyektu Gentoo Alt Yadro FreeBSD Debian GNU kFreeBSD Yadro NetBSD Debian GNU kNetBSD Darwin GNU Darwin OpenDarwin Yadro OpenSolaris Nexenta OS OpenSolaris Yadro Minix Sama Minix 3 U riznih sistemah napriklad BSD ta OpenSolaris chasto vikoristovuyutsya GNU Compiler Collection i seredovishe GNOME LinuxDokladnishe Yadro Linux ta Linux U 1991 roci koli Linus Torvalds opublikuvav yadro Linux i zaluchiv pomichnikiv vikoristannya instrumentiv rozroblenih v ramkah proyektu GNU bulo ochevidnim viborom Yadro Linux pobudovane z vikoristannyam instrumentiv ta bibliotek GNU inkoli nazivayut GNU Linux Distributivi Linux taki yak Red Hat i Debian sho vklyuchayut yadro utiliti ta dodatkove programne zabezpechennya stali populyarnimi yak sered amatoriv tak i sered predstavnikiv biznesu U vbudovuvanih i mobilnih sistemah vikoristovuyetsya takozh yadro Linux bez komponentiv GNU prikladom mozhe buti Android populyarna OS dlya smartfoniv abo mCLinux z bibliotekoyu uClibc Doslidnicki sistemiUNIX rozroblena Bell Labs v 1970 roci ideya Kena Tompsona Mach vid rozrobnikiv yader OS v CMU div NeXTSTEP Xv6 navchalna OS zroblena v MIT K42 rozroblyalasya v IBM persha vitchiznyana UNIX podibna operacijna sistema radyanskij klon UNIX Instrumentalna mobilna operacijna sistema rozroblena v SRSR v 1985 roci v INEUM Golovne KB Ye bezlich zapatentovanih UNIX podob takih yak AIX HP UX IRIX Mac OS X LynxOS QNX Solaris Tru64 UNIX UnixWare Xenix i VxWorks Doslidnicki ne UNIX doslidnicka OS vid Kembridzhskogo universitetu 1994 rik Stanford ranni 1980 ti Microsoft Singularity Amoeba rozrobka Amsterdamskogo vilnogo universitetu PrimitkiTrademark Guidelines 23 veresnya 2006 u Wayback Machine About The Open Group Arhiv originalu za 22 kvitnya 2021 Procitovano 2 sichnya 2013 Universitat Kassel publik Kasseler Hochschulzeitung 11 bereznya 2012 u Wayback Machine 2007 04 17 Arhiv originalu za 6 lipnya 2011 Procitovano 2 sichnya 2013 Nemesis 23 chervnya 2015 u Wayback Machine angl PosilannyaUNIX like Definition 7 kvitnya 2022 u Wayback Machine angl The Linux Information Project Unix History Arhivovano 29 grudnya 2010 u WebCite angl angl Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno sichen 2016 Ce nezavershena stattya pro operacijni sistemi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi