Трогенербан (нім. Trogenerbahn) — одноколійна трамвайна лінія у Швейцарії, кантон Санкт-Галлен (St. Gallen), що сполучає міста Санкт-Галлен, Шпайхер та Троген. Почала роботу 10 липня 1903 року. Має 13 станцій, загальна протяжність дороги — 9,85 км. На 2010-і є складовою міської електрички Санкт-Галлена під номером S21.
Трогенербан Trogenerbahn | |
---|---|
Опис | |
Країна | Швейцарія |
Місто | Санкт-Галлен, Шпайхер, Троген |
Дата відкриття | 10 липня 1903 |
Власник | Appenzeller Bahnen |
Оператор | . |
Маршрутна мережа | |
Кількість маршрутів | 1 |
Довжина мережі | 9.8 км |
Довжина маршрутів | 9.8 км |
Технічні дані | |
Ширина колії | 1000 мм |
Тип живлення | контактна мережа |
Електрифікація | 600 V DC/1000 V DC |
Трогенербан Trogenerbahn у Вікісховищі |
Лінія була відкрита в 1903 році і була побудована як інтерурбан. З градієнтом 7,6%, це найкрутіша вузькоколійна залізниця у Швейцарії .
Лінія належить і управляється компанією Appenzeller Bahnen, яка також керує кількома іншими залізничними лініями в двох кантонах Аппенцелль. Функціонує як частина залізниці Аппенцелль-Ст. Галлен-Троген з 6 жовтня 2018 року.
Історія
Трогенербан було відкрито 10 липня 1903 року. Спочатку лінія була електрифікована 750 вольт постійного струму. Напругу було збільшено до 900 вольт в 1921 році і, нарешті, до 1000 вольт в 1928 році . У місті Санкт-Галлен потяги курсували трамвайними коліями, трамвай Санкт-Галлену був закритий в 1957 році. Через перехрестя з [en] напруга контактного проводу все ще становить лише 600 вольт .
Маршрут
Лінія починається на залізничній станції Санкт-Галлен, де вона спільна, але не зубчаста, із залізничною лінією «Ст-Галлен — Гаїс — Аппенцелль», яка також належить і керується компанією «Appenzell Railways». Після виходу з цієї платформи Трогенербан прямує від будівлі вокзалу подвійною колією вулицями міста близько 1,75 км, поділяючи свій маршрут на більшій частині шляху з маршрутами міської тролейбусної системи, яка замінила міський трамвай. На цій дистанції є три проміжні зупинки: Марктплац, Шпизертор та Шюлераус. Незабаром після останньої зупинки колія перетворюється на одноколійну і прямує вздовж дороги на Троген до кінцевої точки, хоча з кількома роз'їздами.
Спочатку колія пролягає на північній стороні дороги, проходячи через зупинки Бірнбоймен, Ноткерзегг, Шварцер-Берен і Ранк. Після останньої зупинки відкривається краєвидвид на північ та Боденське озеро. Наступна зупинка – Фегелінзегг, після якої лінія перетинає дорогу на залізничному переїзді, потім є зупинки в Шютценгартені і Шпайгері, де розташоване депо лінії. Подальші зупинки в Бендлен і Гфельд передують кінцевій зупинці в Трогені.
Лінія має довжину 9,8 км, ширина колії 1000 мм і максимальним градієнтом 7,6%, і електрифікується за допомогою повітряної лінії живлення. На дистанції вуличної колії у місті Санкт-Галлен, де повітряна лінія залізниці спільна з лінією міських тролейбусів, залізниця використовує те ж джерело 600 В постійного струму, що й тролейбуси. Раніше використовувалося джерело живлення 1000 В постійного струму. З моменту відкриття міжміської лінії Ст Галлена 6 жовтня 2018 року дистанція лінії, яка була електрифікована на 1000 В постійного струму, була електрифікована на 1500 В постійного струму.
Примітки
- [History] (German) . Appenzeller Bahnen. Архів оригіналу за 30 червня 2014. Процитовано 2 липня 2014.
- St. Gallen–Speicher–Trogen (PDF). Bundesamt für Verkehr. Процитовано 27 червня 2014.
- Buckley, Richard (2000). Tramways and Light Railways of Switzerland and Austria (2nd edition), p. 114. Gloucester, UK: . .
- Eisenbahnatlas Schweiz. Verlag Schweers + Wall GmbH. 2012. с. 14—15. ISBN .
- (PDF). S-Bahn. Архів оригіналу (PDF) за 4 січня 2014. Процитовано 10 липня 2014.
- Dossier Modernisierung Appenzeller Bahnen. Durchmesserlinie. Tüüfner Post (нім.). 15 September 2018. оригіналу за 2 жовтня 2018. Процитовано 13 листопада 2018.
- Willen, 1972, с. XLIV.
- Brugger, 1978, с. 23.
- Aeschlimann та Waldburger, 2003.
- Lambert, Anthony (2013). Switzerland Without A Car (вид. 5th). Chalfont St. Peter: Bradt Travel Guides. с. 71. ISBN .
Посилання
- Aeschlimann, Jürg; Waldburger, Hans (2003). Strassenbahn St. Gallen–Speicher–Trogen; Die Trogenerbahn (нім.). Leissigen: Prellbock Druck & Verlag. ISBN .
- Brugger, Daniel (1978). 75 Jahre Trogenerbahn 1903–1978. Die Geschichte der Trogenerbahn 1903–1978 (нім.). Speicher: Verlag Trogenerbahn.
- Wägli, Hans G. (2010). Schienennetz Schweiz und Bahnprofil Schweiz CH+ (нім.). AS Verlag. ISBN .
- Willen, Peter (1972). Lokomotiven der Schweiz 2. Schmalspur Triebfahrzeuge (нім.). Zürich: Orell Füssli Verlag.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Трогенербан |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Trogenerban nim Trogenerbahn odnokolijna tramvajna liniya u Shvejcariyi kanton Sankt Gallen St Gallen sho spoluchaye mista Sankt Gallen Shpajher ta Trogen Pochala robotu 10 lipnya 1903 roku Maye 13 stancij zagalna protyazhnist dorogi 9 85 km Na 2010 i ye skladovoyu miskoyi elektrichki Sankt Gallena pid nomerom S21 Trogenerban TrogenerbahnOpisKrayinaShvejcariyaMistoSankt Gallen Shpajher TrogenData vidkrittya10 lipnya 1903VlasnikAppenzeller BahnenOperator Marshrutna merezhaKilkist marshrutiv1Dovzhina merezhi9 8 kmDovzhina marshrutiv9 8 kmTehnichni daniShirina koliyi1000 mmTip zhivlennyakontaktna merezhaElektrifikaciya600 V DC 1000 V DC Trogenerban Trogenerbahn u Vikishovishi Liniya bula vidkrita v 1903 roci i bula pobudovana yak interurban Z gradiyentom 7 6 ce najkrutisha vuzkokolijna zaliznicya u Shvejcariyi Liniya nalezhit i upravlyayetsya kompaniyeyu Appenzeller Bahnen yaka takozh keruye kilkoma inshimi zaliznichnimi liniyami v dvoh kantonah Appencell Funkcionuye yak chastina zaliznici Appencell St Gallen Trogen z 6 zhovtnya 2018 roku IstoriyaPoyizd na Trogenerbani v Shpajheri nezabarom pislya vidkrittya liniyi Trogenerban bulo vidkrito 10 lipnya 1903 roku Spochatku liniya bula elektrifikovana 750 volt postijnogo strumu Naprugu bulo zbilsheno do 900 volt v 1921 roci i nareshti do 1000 volt v 1928 roci U misti Sankt Gallen potyagi kursuvali tramvajnimi koliyami tramvaj Sankt Gallenu buv zakritij v 1957 roci Cherez perehrestya z en napruga kontaktnogo provodu vse she stanovit lishe 600 volt MarshrutLiniya pochinayetsya na zaliznichnij stanciyi Sankt Gallen de vona spilna ale ne zubchasta iz zaliznichnoyu liniyeyu St Gallen Gayis Appencell yaka takozh nalezhit i keruyetsya kompaniyeyu Appenzell Railways Pislya vihodu z ciyeyi platformi Trogenerban pryamuye vid budivli vokzalu podvijnoyu koliyeyu vulicyami mista blizko 1 75 km podilyayuchi svij marshrut na bilshij chastini shlyahu z marshrutami miskoyi trolejbusnoyi sistemi yaka zaminila miskij tramvaj Na cij distanciyi ye tri promizhni zupinki Marktplac Shpizertor ta Shyuleraus Nezabarom pislya ostannoyi zupinki koliya peretvoryuyetsya na odnokolijnu i pryamuye vzdovzh dorogi na Trogen do kincevoyi tochki hocha z kilkoma roz yizdami Spochatku koliya prolyagaye na pivnichnij storoni dorogi prohodyachi cherez zupinki Birnbojmen Notkerzegg Shvarcer Beren i Rank Pislya ostannoyi zupinki vidkrivayetsya krayevidvid na pivnich ta Bodenske ozero Nastupna zupinka Fegelinzegg pislya yakoyi liniya peretinaye dorogu na zaliznichnomu pereyizdi potim ye zupinki v Shyutcengarteni i Shpajgeri de roztashovane depo liniyi Podalshi zupinki v Bendlen i Gfeld pereduyut kincevij zupinci v Trogeni Liniya maye dovzhinu 9 8 km shirina koliyi 1000 mm i maksimalnim gradiyentom 7 6 i elektrifikuyetsya za dopomogoyu povitryanoyi liniyi zhivlennya Na distanciyi vulichnoyi koliyi u misti Sankt Gallen de povitryana liniya zaliznici spilna z liniyeyu miskih trolejbusiv zaliznicya vikoristovuye te zh dzherelo 600 V postijnogo strumu sho j trolejbusi Ranishe vikoristovuvalosya dzherelo zhivlennya 1000 V postijnogo strumu Z momentu vidkrittya mizhmiskoyi liniyi St Gallena 6 zhovtnya 2018 roku distanciya liniyi yaka bula elektrifikovana na 1000 V postijnogo strumu bula elektrifikovana na 1500 V postijnogo strumu Primitki History German Appenzeller Bahnen Arhiv originalu za 30 chervnya 2014 Procitovano 2 lipnya 2014 St Gallen Speicher Trogen PDF Bundesamt fur Verkehr Procitovano 27 chervnya 2014 Buckley Richard 2000 Tramways and Light Railways of Switzerland and Austria 2nd edition p 114 Gloucester UK ISBN 0 948106 27 1 Eisenbahnatlas Schweiz Verlag Schweers Wall GmbH 2012 s 14 15 ISBN 978 3 89494 130 7 PDF S Bahn Arhiv originalu PDF za 4 sichnya 2014 Procitovano 10 lipnya 2014 Dossier Modernisierung Appenzeller Bahnen Durchmesserlinie Tuufner Post nim 15 September 2018 originalu za 2 zhovtnya 2018 Procitovano 13 listopada 2018 Willen 1972 s XLIV Brugger 1978 s 23 Aeschlimann ta Waldburger 2003 Lambert Anthony 2013 Switzerland Without A Car vid 5th Chalfont St Peter Bradt Travel Guides s 71 ISBN 978 1 84162 447 1 PosilannyaAeschlimann Jurg Waldburger Hans 2003 Strassenbahn St Gallen Speicher Trogen Die Trogenerbahn nim Leissigen Prellbock Druck amp Verlag ISBN 3 907579 24 0 Brugger Daniel 1978 75 Jahre Trogenerbahn 1903 1978 Die Geschichte der Trogenerbahn 1903 1978 nim Speicher Verlag Trogenerbahn Wagli Hans G 2010 Schienennetz Schweiz und Bahnprofil Schweiz CH nim AS Verlag ISBN 978 3 909111 74 9 Willen Peter 1972 Lokomotiven der Schweiz 2 Schmalspur Triebfahrzeuge nim Zurich Orell Fussli Verlag Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Trogenerban