Трикігтеві черепахи | ||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||
| ||||||||||||
Посилання | ||||||||||||
|
Трикігтеві черепахи (Trionychidae) — родина черепах з підряду М'якотілі черепахи. Має 2 підродини, 14 родів та 30 видів. Відомі з тріасового періоду.
Опис
Загальна довжина середніх представників цієї родини коливається від 20 до 60 см. Найбільшою є Велика черепаха Кантора (Pelochelys cantorii) — 2 м. Голова у цих черепах велика або помірно довга. Пластрон з'єднано з карапаксом м'якою шкіряною зв'язкою. Гіо—та гіпопластрони різняться. Кістяний панцир сильно зредукований. Рогові щелепи вкриті своєрідними «губами» — товстими шкіряними виростами. на кожній лапі розташовано по 3 кігтя. Звідси й походить назва цих черепах. Мають розвинений тип дихання, тобто внутрішня поверхня глотки усіяна ниткоподібними сосочками й ворсинками, які пронизані багатьма капілярами.
Спосіб життя
Полюбляють водяну місцину, а саме прісні річки й озера. Здебільшого проводять час у воді, іноді виповзають на суходіл. Добре плавають та пірнають. Деякі види здатні отримували кисень через шкіру. Це активні хижаки. Живляться рибою, молюсками, водяними членистоногими.
Відкладають яйця у теплий пісок поблизу водойми, які самиця зариває у ямки. Інкубаційний період триває до 70 діб. за сезон буває до 3 кладок.
М'ясо та яйця цих черепах досить смачні та поживні. Тому вони є об'єктом полювання з боку людини. Деякі види занесені до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи.
Розповсюдження
Мешкають у Північній Америці, Південній, Південно-Східній та Східній Азії, Африці.
Підродини та роди
- Підродина Лопатеві черепахи (Cyclanorbinae)
- Рід Центральноафриканські лопатеві черепахи (Cyclanorbis)
- Рід Західноафриканські лопатеві черепахи (Cycloderma)
- Рід Індійські лопатеві черепахи (Lissemys)
- Підродина Трикігтеві черепахи (Trionychinae)
- Рід Вузькоголові черепахи (Chitra)
- Рід Великі м'якотілі черепахи (Pelochelys)
- Рід Доганії (Dogania)
- Рід Трионікси (Trionyx)
- Рід Amyda
- Рід Apalone
- Рід Aspideretes
- Рід Nilssonia
- Рід Palea
- Рід Далекосхідні черепахи (Pelodiscus)
- Рід Rafetus
Викопні роди
- †
- †
- †
- †
- †Hutchemys
- †Jimemys
- †Plastomenus
Примітки
- Маркевич, О. П. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. Номенклатура. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 254.
Джерела
- National Geographic Deutschland, Artenschutz — Wieder aufgetaucht, Januar 2008, S. 18
- http://reptile-database.reptarium.cz/advanced_search?submit=Search&taxon=Trionychidae
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Trikigtevi cherepahi Kitajska m yakotila cherepaha Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Plazuni Reptilia Ryad Cherepahi Testudines Pidryad M yakotili cherepahi Trionychoidea Rodina Trikigtevi cherepahi Trionychidae Gray 1825 Posilannya Vikishovishe Category Trionychidae Vikividi Trionychidae EOL 8133 ITIS 173845 NCBI 34907 Fossilworks 37674 Trikigtevi cherepahi Trionychidae rodina cherepah z pidryadu M yakotili cherepahi Maye 2 pidrodini 14 rodiv ta 30 vidiv Vidomi z triasovogo periodu OpisZagalna dovzhina serednih predstavnikiv ciyeyi rodini kolivayetsya vid 20 do 60 sm Najbilshoyu ye Velika cherepaha Kantora Pelochelys cantorii 2 m Golova u cih cherepah velika abo pomirno dovga Plastron z yednano z karapaksom m yakoyu shkiryanoyu zv yazkoyu Gio ta gipoplastroni riznyatsya Kistyanij pancir silno zredukovanij Rogovi shelepi vkriti svoyeridnimi gubami tovstimi shkiryanimi virostami na kozhnij lapi roztashovano po 3 kigtya Zvidsi j pohodit nazva cih cherepah Mayut rozvinenij tip dihannya tobto vnutrishnya poverhnya glotki usiyana nitkopodibnimi sosochkami j vorsinkami yaki pronizani bagatma kapilyarami Sposib zhittyaPolyublyayut vodyanu miscinu a same prisni richki j ozera Zdebilshogo provodyat chas u vodi inodi vipovzayut na suhodil Dobre plavayut ta pirnayut Deyaki vidi zdatni otrimuvali kisen cherez shkiru Ce aktivni hizhaki Zhivlyatsya riboyu molyuskami vodyanimi chlenistonogimi Vidkladayut yajcya u teplij pisok poblizu vodojmi yaki samicya zarivaye u yamki Inkubacijnij period trivaye do 70 dib za sezon buvaye do 3 kladok M yaso ta yajcya cih cherepah dosit smachni ta pozhivni Tomu voni ye ob yektom polyuvannya z boku lyudini Deyaki vidi zaneseni do Chervonogo spisku Mizhnarodnogo soyuzu ohoroni prirodi RozpovsyudzhennyaMeshkayut u Pivnichnij Americi Pivdennij Pivdenno Shidnij ta Shidnij Aziyi Africi Pidrodini ta rodiPidrodina Lopatevi cherepahi Cyclanorbinae Rid Centralnoafrikanski lopatevi cherepahi Cyclanorbis Rid Zahidnoafrikanski lopatevi cherepahi Cycloderma Rid Indijski lopatevi cherepahi Lissemys Pidrodina Trikigtevi cherepahi Trionychinae Rid Vuzkogolovi cherepahi Chitra Rid Veliki m yakotili cherepahi Pelochelys Rid Doganiyi Dogania Rid Trioniksi Trionyx Rid Amyda Rid Apalone Rid Aspideretes Rid Nilssonia Rid Palea Rid Dalekoshidni cherepahi Pelodiscus Rid Rafetus Vikopni rodi Hutchemys Jimemys PlastomenusPrimitkiMarkevich O P Rosijsko ukrayinsko latinskij zoologichnij slovnik Nomenklatura Kiyiv Nauk dumka 1983 S 254 DzherelaNational Geographic Deutschland Artenschutz Wieder aufgetaucht Januar 2008 S 18 http reptile database reptarium cz advanced search submit Search amp taxon Trionychidae