Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Titanohyrax це вимерлий рід великих або дуже великих даманів еоцену та олігоцену Зразки були знайдені в сучасних Алжирі

Titanohyrax

Titanohyrax

Titanohyrax — це вимерлий рід великих або дуже великих даманів еоцену та олігоцену. Зразки були знайдені в сучасних Алжирі, Тунісі, Єгипті та Лівії. Деякі види, як-от T. ultimus, за оцінками, такі ж великі, як сучасний носоріг. Види Titanohyrax досі маловідомі через їхню рідкість у викопних рештках.

Titanohyrax
Період існування: 56.0–33.9
image
Зуби
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Даманоподібні (Hyracoidea)
Родина: †Titanohyracidae
Рід: †Titanohyrax
Matsumoto, 1922
Типовий вид
Titanohyrax andrewsi
Види
  • †T. andrewsi Matsumoto, 1922
  • †T. angustidens Rasmussen and Simons, 1988
  • †T. mongereaui Sudre, 1979
  • †T. tantalus Court and Hartenberger, 1992
  • †T. palaeotherioides (Schlosser, 1911)
  • †T. ultimus Matsumoto 1922
image Вікісховище: Titanohyrax
image
Реставрація

Titanohyrax незвичайний серед численних палеогенових гіракоїдів своїми лофоселенодонтними зубами (з зубами, які є лофодонтами та селенодонтами, повністю моляриформними премолярами та відносно високою коронкою щоки. Це свідчить про те, що рід мав фоліворну дієту.

Рід був вперше описаний у 1922 році для виду T. ultimus з раннього олігоцену формації Джебель-Катрані, Фаюмська депресія, Єгипет. Автор описав його як «надзвичайно гігантський вид, який є найбільшим з усіх відомих досі гіракоїдів» — оцінки маси тіла коливаються від 600 до 1300 кг. T. tantulus є найменшим відомим видом Titanohyrax з масою тіла близько 23 кг.

Примітки

  1. Matsumoto, H., 1922. Megalohyrax, Andrews and Titanohyrax, gen. nov. A revision of the genera of hyracoids from the Fayum, Egypt. Proceedings of the Zoological Society 1921, 839-850
  2. Rasmussen, D. T., 1989. The evolution of the Hyracoidea: a review of the fossil evidence. In: Prothero, D.R., Schoch, R.M. (Eds.), The Evolution of Perissodactyls. Oxford University Press, New York, P. 57–78.
  3. Court, N.; Hartenberger, J. (1992). (PDF). Palaeontology. 35 (2): 309—317. Архів оригіналу (PDF) за 16 липня 2011. Процитовано 12 серпня 2022.
  4. Tabuce, R. 2016. A mandible of the hyracoid mammal Titanohyrax andrewsi in the collections of the Muséum National d’Histoire Naturelle, Paris (France) with a reassessment of the species. Palaeovertebrata, 40, p.e4.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Titanohyrax ce vimerlij rid velikih abo duzhe velikih damaniv eocenu ta oligocenu Zrazki buli znajdeni v suchasnih Alzhiri Tunisi Yegipti ta Liviyi Deyaki vidi yak ot T ultimus za ocinkami taki zh veliki yak suchasnij nosorig Vidi Titanohyrax dosi malovidomi cherez yihnyu ridkist u vikopnih reshtkah Titanohyrax Period isnuvannya 56 0 33 9 PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ N Zubi Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Damanopodibni Hyracoidea Rodina Titanohyracidae Rid Titanohyrax Matsumoto 1922 Tipovij vid Titanohyrax andrewsi Vidi T andrewsi Matsumoto 1922 T angustidens Rasmussen and Simons 1988 T mongereaui Sudre 1979 T tantalus Court and Hartenberger 1992 T palaeotherioides Schlosser 1911 T ultimus Matsumoto 1922 Vikishovishe Titanohyrax Restavraciya Titanohyrax nezvichajnij sered chislennih paleogenovih girakoyidiv svoyimi lofoselenodontnimi zubami z zubami yaki ye lofodontami ta selenodontami povnistyu molyariformnimi premolyarami ta vidnosno visokoyu koronkoyu shoki Ce svidchit pro te sho rid mav folivornu diyetu Rid buv vpershe opisanij u 1922 roci dlya vidu T ultimus z rannogo oligocenu formaciyi Dzhebel Katrani Fayumska depresiya Yegipet Avtor opisav jogo yak nadzvichajno gigantskij vid yakij ye najbilshim z usih vidomih dosi girakoyidiv ocinki masi tila kolivayutsya vid 600 do 1300 kg T tantulus ye najmenshim vidomim vidom Titanohyrax z masoyu tila blizko 23 kg PrimitkiMatsumoto H 1922 Megalohyrax Andrews and Titanohyrax gen nov A revision of the genera of hyracoids from the Fayum Egypt Proceedings of the Zoological Society 1921 839 850 Rasmussen D T 1989 The evolution of the Hyracoidea a review of the fossil evidence In Prothero D R Schoch R M Eds The Evolution of Perissodactyls Oxford University Press New York P 57 78 Court N Hartenberger J 1992 PDF Palaeontology 35 2 309 317 Arhiv originalu PDF za 16 lipnya 2011 Procitovano 12 serpnya 2022 Tabuce R 2016 A mandible of the hyracoid mammal Titanohyrax andrewsi in the collections of the Museum National d Histoire Naturelle Paris France with a reassessment of the species Palaeovertebrata 40 p e4

Дата публікації:
Топ