The Stranglers — британський рок-гурт. Утворений навесні 1974 року в Гілфорді під назвою The Guildford Stranglers. Після багатьох персональних змін у травні 1975 року до складу групи ввійшли: Х'ю Корнвелл (Hugh Cornwell; 28 серпня 1949, Лондон, Велика Британія) — гітара, вокал; Дейв Грінфілд (Dave Greenfield) — вокал, клавішні; (Jean-Jacques Burnel), справжнє ім'я Браян Даффі (Brian Duffy; 26 серпня 1943) — бас-гітара.
The Stranglers | |
---|---|
The Stranglers (2014) | |
Основна інформація | |
Жанр | Паб-рок, пост-панк, панк-рок, нова хвиля |
Роки | 1974 — дотепер |
Країна | Велика Британія |
Місто | Гілфорд, Суррей (Guildford, Surrey) |
Мова | англійська |
Лейбл | United Artists, EMI, , |
Склад | Jean-Jacques Burnel, Jet Black, Dave Greenfield, Baz Warne |
Колишні учасники | Hugh Cornwell, Hans Wärmling, John Ellis, Paul Roberts |
stranglers.net | |
The Stranglers у Вікісховищі |
1992 року Х'ю Корнвелл дебютував із своєю новою формацією CCW (Cornwell, Cook & West), до складу якої ввійшли також Роджер Кук та Енді Вест. А тим часом The Stranglers у новому складі уклали угоду з фірмою «China Records» і повернулися на музичний ринок платівкою «In The Night».
Історія гурту
Історія The Stranglers бере початок в Лунді, Швеція, куди біохімік , випускник Бристольського університету, приїхав на науково-дослідну практику. Щоб розвіяти нудьгу лабораторного способу життя, він (вже мавши досвід сольних концертів в 1968—1972 роках, переважно в ресторанах Кейта Флойда) зібрав тут гурт під назвою Johnny Sox, до складу якого увійшли двоє американців, що рятувалися в Швеції від військового призову (якийсь Майк з Чикаго — ударні та Герт Гудвін — вокал), і швед Ян Кнутсон (бас-гітара). Незабаром Х'ю умовив усіх відправитися на пошук удачі в Лондон, куди гурт (вже без барабанщика) і прибув ранньою весною 1974 року.
Джет Блек
Поки Корнуелл вивчав біохімію в Брістолі, Джет Блек був процвітаючим бізнесменом у Гілфорді (на північний захід від столиці), де володів транспортним агентством (його фургони розвозили морозиво) та магазином, спеціалізувався на продажу алкогольної продукції. Віддушину від стресів Блек шукав в музиці: у юності він був напівпрофесійним барабанщиком і грав у джаз-оркестрах (використовуючи, в числі інших, псевдонім Jethro Whitethorne). На початку 1970-х років він купив власну ударну установку, а до початку 1974 року, остаточно втративши інтерес до бізнесу, який відбудовував все попереднє десятиліття, вирішив організувати власну професійну рок-групу. Безрезультатно прослухавши близько 25 гітаристів і 40 басистів, він потім сам відгукнувся на оголошення в тижневику Melody Maker («… шукається барабанщик»). У Кемдені, районі Північного Лондона, відбулася його перша зустріч з Х'ю Корнуелл та учасниками гурту Johnny Sox.
Пізніше в численних біографіях стверджувалося, що Джет «приєднався» до групи, але сам він не раз підкреслював, що справа йшла інакше. Все почалося з півгодинної спільної репетиції в покинутій квартирі на півночі Лондона, де Х'ю Корнуелл мешкав як сквотер. Блек, взагалі кажучи, не збирався входити в «чужий» гурт, але за проведені з музикантами півгодини зрозумів, що вкрай заінтригований Корнвеллом, який демонстрував явний авторський потенціал. Барабанщик та запропонував музикантам, які не мали на той момент ні гроша, перебратися до нього в Гілдфорд. Так було б зручніше для всіх, але головне, музикантам належало перш ніж вийти на сцену, проробити серйозну підготовчу роботу.
Учасники Johnny Sox деякий час не погоджувалися на переїзд і з недовірою ставилися до нового знайомого (за описами Жана-Жака Бернела барабанщик в ті дні «відбілював волосся і хизувався під фланелевих 'дудочках' на три дюйми вище щиколотки»). Опір їх було зламано, ледь лише Джет згадав про можливість розселити всіх на верхньому поверсі власного винного магазину. Провівши кілька днів у безперервних репетиціях зі складом, він прийшов до висновку, що всерйоз до музики ніхто, крім Х'ю Корнуелла, не відноситься. Джет Блек висунув ультиматум: або ви починаєте грати всерйоз, чи ідете; все, крім Х'ю, вибрали другий варіант. 11 вересня 1974 року, день, коли припинили своє існування Johnny Sox (сталося це за дивним збігом в той самий день, коли двоє американців дізналися про те, що в США оголошена амністія дезертирам), і виникло ядро The Stranglers, вважається офіційною датою народження групи. До цього, в 1972—1973 роках Johnny Sox записали в загальній складності понад 50 оригінальних композицій; в їх числі були «Country Chaser» і «Strange Little Girl» (друга з них через багато років стала хітом The Stranglers).
Жан-Жак Бернел
Жан-Жак Бернел познайомився з Х'ю Корнвеллом випадково; знайомий останнього підкинув його, що повертався з тренування, в Лондон на автомобілі. Будучи професійним гітаристом з класичною освітою, Бернел (вивчав історію в Бредфордському університеті та потім економіку в Хаддерсфілдском політехнічному інституті), хоч і виступав час від часу з симфонічними оркестрами, не розглядав перспективу почати музичну кар'єру всерйоз. Двома головними захопленнями були для нього карате та мотоцикли. Х'ю і Джет, зрозумівши, що Жан-Жак — потенційно талановитий автор, який завжди мріяв грати на басу, в квітні 1974 року запропонували того зайняти місце в новому складі. У Корнуелла мався в розпорядженні незадіяний інструмент: це й зумовило місце Бернела в складі.
Джет Блек передав керування своїм бізнесом керуючому та перевіз тріо в Чіддінгфорд, містечко в десяти милях від Гілдфорд. Тут він зняв будинок, розселив в ньому музикантів та прийняв на себе обов'язки менеджера. Доукомплектований гітаристом Хансом Вормлінгом (англ. Hans Warmling), шведським приятелем Корнуелла, що грали раніше в The Jackie Fountains (1964—1967) та The Spotniks (1971), квартет почав в Гилдфорде активну концертну діяльність.
Нарешті Джет, сповнившись упевненості в тому, що групу чекає велике майбутнє, на подив друзів та знайомих розпродав свої підприємства, залишивши при собі один лише фургон, в якому перш розвозити морозиво, і який тепер на багато місяців став для ансамблю єдиним засобом пересування. На виручені від продажу підприємства гроші група існувала аж до отримання першого великого контракту.
Назва The Stranglers
Прийнято вважати, що група взяла собі назву — спочатку The Guildford Stranglers — «на честь» Бостонського душителя, про який в ті дні писала преса всього світу. Це справедливо лише частково: як пізніше згадував Блек, слова «душитель» та «асфіксія» були в ті дні достатньо популярними: постійно звучали в кіно і на телеекрані, попадалися в заголовках газет. Поступово саме поняття strangling зробилося на внутрішньому жаргоні групи прозивним: воно означало всілякі неприємності. Після невдалого концерту в Гилдфорде Бернел зауважив: «Душителі остаточно нас дістали». Саме ця жартома вимовлена фраза (з чим згодом погоджувалися всі учасники) та стала джерелом назви групи.
Критика гурту. Відносини з пресою
Незважаючи на те, що першому успіху The Stranglers передували три роки безперервної концертної діяльності, 1977 року для багатьох — перш за все, представників британської музичної преси, — їх поява в числі лідерів «нової хвилі» стало цілковитою несподіванкою. Музичні критики спробували штучно відокремити групу (яку називали «вискочками», «опортуністами», «попутниками») від стрімко розвивалася панк-сцени. «При тому, що насильство, вдаючись до якого вони карали огудників, не має собі виправдання, необхідно визнати: деякі виступи в пресі були злісними особистими нападками, що не мали ні найменшого відношення до музики. Не дивно, що група піддавалася на провокації», — відзначає оглядач ресурсу Punk_77.
Характерною в цьому сенсі була стаття в Melody Maker, де хтось «М. О.» 23 квітня 1977 року писав: «Якщо і є в року щось передбачуване, так то лише, що ледь виникає нове <рух>, як тут же з'являються і охочі стрибнути на підніжку. Природно, панк і нова хвиля будуть мати безліч таких попутників, адже тут немає правил та приписів… Stranglers якраз та здаються мені такий от групою, яка вирішила витягти <з нового руху> грошову вигоду». Рецензент (порівнюючи групу з Clash та The Damned) стверджував, що «енергії в неї не більше, ніж у слимака», а тексти не лише не виражають «фрустрації сьогоднішньої молоді», але, навпаки, пропонують старі банальності, «хіба що з розкиданими тут і там непристойностями».
Протиставляючи панкам музикантів ансамблю, репортери раз за разом вказували на вік, походження та освіченість останніх. Барт Міллз присвятив свою статтю в «Дейлі Мейл» (1978) жартівливому «викриття» Корнуелла, який на сцені «плює в глядачів… та насолоджується жахом, який наводить», а після концертів… «читає Punch, потягує дороге вино, міркує про архітектурі ацтеків і дає колегам поради, що стосуються того, як вести себе за столом». Вважаючи, що Корнуелл зумів «артистично приховати свої корені, що виростають із середнього класу», автор статті нагадує: «Таємниця, що найретельніше охороняється, в сучасній музиці полягає в тому, що Корнуелл — випускник університету з вченим ступенем в біохімії».
Ж.-Ж. Бернел:
Британська музична преса відчуває проблему, коли мова заходить про людей одночасно — мислячих та діяльних. Для них, якщо ти рок-н-ролер, то повинен бути рохля. Лузер: ось їх герой. Якщо ти крутий, мислити не повинен; якщо мислиш — повинен бути витонченим та тихим. Ми — люди мислячі і при цьому фізично розвинені: саме тому вони так і не зрозуміли, як до нас ставитися.
З випадкового епізоду в липні 1976 року, коли в клубі посварилися Бернел і Пол Сімонон з The Clash (приятелі Корнуелл та Страммер з цього приводу, як згадував Бернел, обмінялися лише реплікою: «здається, наші басисти там побилися ?») преса роздула конфлікт, подавши його символ розбрату між «старими реакціонерами» та новим, «прогресивним» поколінням в новій хвилі.
Дуже скоро учасники Stranglers взяли за звичай власноруч «карати» журналістів, відгукуються про них негативно або образливо, і незабаром для преси одразу стали «найненависнішою групою в історії року». Таким чином відносини їх з пресою увійшли в порочне коло; Джон Севідж, якому Бернел розбив ніс, згодом «помстився» The Stranglers, взагалі не згадавши їх у своїй книзі, присвяченій історії нової хвилі.
Політичні розбіжності
Істотним чинником, що зумовив конфлікт Stranglers та преси були політичні розбіжності. Група принципово відмовлялася співпрацювати з лівими організаціями («Рок проти расизму», «Рух за ядерне роззброєння») через що журналісти, дотримувалися лівих поглядів (перш за все, Джулі Берчілл і Тоні Парсонс) відкрито зарахували їх до вкрай правим. Джулі Берчілл привселюдно оголосила Бернела «фашистом» після того, як той висміяв «Анти-нацистську лігу» (англ. Атеі-Nazi League), яка, на його думку, своїми масовими акціями протесту лише створювала рекламу щодо нечисленному Національному фронту).
Дивина ситуації полягала в тому, що центральна преса, при всій своїй антипатії до The Stranglers, в силу зростаючої популярності групи не могла собі дозволити її ігнорувати. Усі ранні релізи групи (насамперед, X-Cert та Raven) отримали високі оцінки рецензентів, а NME навіть надав Бернелу простір на сторінках для розлогого політичного есе. Втім, коли той же тижневик за рік до цього опублікував матеріал, складений виключно з висловлювань Джета Блека про національні особливості аудиторії різних країн (Німеччині, Франції, Шотландії, Швеції) під загальним заголовком: «Яка країна сильніше смердить?» (англ. Which Country Stinks Most?), багато хто розцінив наслише тенденційну «вичавлювання» як, у свою чергу, провокаційний жест з боку видання на адресу групи.
Згодом у багатьох склалося враження, що конфлікт групи з пресою був в якомусь сенсі взаємовигідним, і The Stranglers почасти свідомо провокували вороже до себе ставлення. Так, коли Роберт Крістгау («декан факультету рок-критики» за визначенням одного з колег) заздалегідь попередив американських журналістів, щоб ті «не захоплювалися Stranglers», група (як розповідав Бернел), відправила йому телеграму такого змісту: «Якщо ви не почнете нас дуже і дуже боятися, ми заїдемо до вас додому та засунь вашій дружині шматок справжнього англійського біфштекса…»
Згодом зазначалося, що конфронтація з пресою в якомусь сенсі послужила групі хорошу службу, назавжди зберігши за нею «дисидентську» ауру. «<The Stranglers> з перших днів примкнули до славної англійської традиції бродячих» кореневих «груп, які пресою зневажають, але в кінцевому підсумку нескінченними гастролями завойовують собі таку любов по всій країні, яку не заробити позерством з газетних сторінок. Діючи в дусі — не наслише вже й сміховинною, я б сказав, — кальвіністської робочої етики, подібні групи ідеально відповідають чисто британському відчуття fair play, підказує співчувати переслідуваному», — писав американський журналіст Кріс Салевич.
Зміна ставлення до гурту
Ставлення засобів масової інформації до The Stranglers стало змінюватися після 1980 року, затьмареного двома інцидентами, під час яких як британська так і французька Феміда проявили надмірну суворість. Втім, до цього часу радикально змінилися як музичний стиль The Stranglers (люту агресивність змінили граничною стриманістю в самовираженні), так і їх манера спілкування з репортерами.
Якщо 1978 року кореспондент Sounds Енді Пірт писав: «Насолоджуючись страхом, який до цих пір вселяє репутація The Stranglers, Жан-Жак Бернел грає з журналістами, як кішка з клубком вовни», то вже через два роки Пет Гілберт в Record Mirror відзначала, що Жан-Жак Бернел — «дуже привабливий співрозмовник», яка цікавиться історією, літературою та філософією, чиї «пізнання вселяють побожний жах».
1979 року Дейв Маккаллох (NME) писав про Stranglers: «… вони загрожують, але не нападають, та й взагалі, виявилися тепер великим добродушним монстром, в остаточному підсумку, смішним, не більше того». Через рік той же тижневик відгукнувся про Х'ю Корнуелл як про «істинному джентльмена», а Джованні Додома, кореспондент Sounds в квітні 1980 року охарактеризував Жана-Жака Бернела як «надзвичайно тихого та задумливого людини».
Дискографія
Студійні альбоми
Коментарі
- У цієї назви була й жартівлива варіація приблизно того ж змісту: The Chiddingfold Chokers.
Примітки
- . www.hooverdamdownload.com. Архів оригіналу за 26 червня 2009. Процитовано 22 лютого 2010.
- The Stranglers. Prehistory (англ.). Архів оригіналу за 29 січня 2011. Процитовано 15 вересня 2009.
- (англ.). Архів оригіналу за 26 червня 2009. Процитовано 7 жовтня 2009.
- The Stranglers. History (англ.). Архів оригіналу за 29 січня 2011. Процитовано 16 вересня 2009.
- The Stranglers: A short history — Part 1. www.stranglers.net. Архів оригіналу за 29 січня 2011. Процитовано 22 лютого 2010.
- Band History. The Stranglers [ 18 червня 2016 у Wayback Machine.]. — cambridgerockfestival.co.uk. — 2009-10-07
- Chris Salevich (1979). The Stranglers. The American Interview. www.webinblack.co.uk. Архів оригіналу за 29 січня 2011. Процитовано 1 жовтня 2009.
- The Stranglers: A short history — Part 2. www.stranglers.net. Архів оригіналу за 29 січня 2011. Процитовано 22 лютого 2010.
- The Stranglers >> The Band >> Jet (англ.). Архів оригіналу за 29 січня 2011. Процитовано 16 жовтня 2009.
- (англ.). Архів оригіналу за 12 жовтня 1999. Процитовано 15 вересня 2009.
- The Stranglers: A short history — Part 3. www.stranglers.net. Архів оригіналу за 29 січня 2011. Процитовано 22 лютого 2010.
- The Stranglers (англ.). Архів оригіналу за 29 січня 2011. Процитовано 30 вересня 2009.
- Бостонський душитель [ 16 березня 2008 у Wayback Machine.]. www.cbsnews.com. — 2009-09-08
- The Stranglers (англійською) . Архів оригіналу за 29 січня 2011. Процитовано 12 вересня 2009.
- The Stranglers >> Personal View (англ.). Архів оригіналу за 29 січня 2011. Процитовано 7 жовтня 2009.
{{}}
: Проігноровано невідомий параметр|description=
() - M.O. (1977). Rattus Norvegicus review. Melody Maker. www.punk77.co.uk. Архів оригіналу за 29 січня 2011. Процитовано 26 жовтня 2009.
- Bart Mills (1978). Secret of a Strangler. Daily Mail. www.punk77.co.uk. Архів оригіналу за 29 січня 2011. Процитовано 28 жовтня 2009.
- Cole Moreton. Twenty years of endless Strangling. The Independent. Архів оригіналу за 29 січня 2011. Процитовано 30 вересня 2009.
- JJ Burnel: інтерв'ю 2005 року, стр 3 (англ.). Архів оригіналу за 29 січня 2011. Процитовано 1 жовтня 2009.
- Dave Thompson. The Stranglers biography. www.allmusic.com. Архів оригіналу за 18 серпня 2011. Процитовано 30 вересня 2009.
- 4 Strings of Fury. Интервью Ж.-Ж. Бернела: NME, 10 февраля 1979 года (англ.). Архів оригіналу за 29 січня 2011. Процитовано 2 жовтня 2009.
- The Stranglers >> Albums >> Black & White Part2 (англ.). Архів оригіналу за 29 січня 2011. Процитовано 26 жовтня 2009.
- JJ Burnel (1977). Burnel's political essay. NME. Архів оригіналу за 29 січня 2011. Процитовано 26 жовтня 2009.
- Jet Black (1977). Which Country Stinks Most?. NME/www.punk77.co.uk. Архів оригіналу за 29 січня 2011. Процитовано 2 листопада 2009.
- Andy Peart. Can Get By Without Hugh. JJ Burnel. "Sounds" February 2nd 1991. www.webinblack.co.uk. Архів оригіналу за 29 січня 2011. Процитовано 17 жовтня 2009.
- Pat Gilbert. JJ Burnel Interview - Girl From The Snow Country. Record Collector, 1992. www.webinblack.co.uk. Архів оригіналу за 29 січня 2011. Процитовано 7 жовтня 2009.
- Dave McCulloch (1979). The Raven. NME. Архів оригіналу за 29 січня 2011. Процитовано 26 жовтня 2009.
- Giovanni Dadomo (1980). Cocky St Jacques. JJ Burnel interview, Sounds, 05 04 1980. www.webinblack.co.uk. Архів оригіналу за 29 січня 2011. Процитовано 7 жовтня 2009.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
The Stranglers britanskij rok gurt Utvorenij navesni 1974 roku v Gilfordi pid nazvoyu The Guildford Stranglers Pislya bagatoh personalnih zmin u travni 1975 roku do skladu grupi vvijshli H yu Kornvell Hugh Cornwell 28 serpnya 1949 London Velika Britaniya gitara vokal Dejv Grinfild Dave Greenfield vokal klavishni Jean Jacques Burnel spravzhnye im ya Brayan Daffi Brian Duffy 26 serpnya 1943 bas gitara The StranglersThe Stranglers 2014 Osnovna informaciyaZhanrPab rok post pank pank rok nova hvilyaRoki1974 doteperKrayina Velika BritaniyaMistoGilford Surrej Guildford Surrey MovaanglijskaLejblUnited Artists EMI SkladJean Jacques Burnel Jet Black Dave Greenfield Baz WarneKolishni uchasnikiHugh Cornwell Hans Warmling John Ellis Paul Robertsstranglers netThe Stranglers u Vikishovishi 1992 roku H yu Kornvell debyutuvav iz svoyeyu novoyu formaciyeyu CCW Cornwell Cook amp West do skladu yakoyi vvijshli takozh Rodzher Kuk ta Endi Vest A tim chasom The Stranglers u novomu skladi uklali ugodu z firmoyu China Records i povernulisya na muzichnij rinok plativkoyu In The Night Istoriya gurtuIstoriya The Stranglers bere pochatok v Lundi Shveciya kudi biohimik vipusknik Bristolskogo universitetu priyihav na naukovo doslidnu praktiku Shob rozviyati nudgu laboratornogo sposobu zhittya vin vzhe mavshi dosvid solnih koncertiv v 1968 1972 rokah perevazhno v restoranah Kejta Flojda zibrav tut gurt pid nazvoyu Johnny Sox do skladu yakogo uvijshli dvoye amerikanciv sho ryatuvalisya v Shveciyi vid vijskovogo prizovu yakijs Majk z Chikago udarni ta Gert Gudvin vokal i shved Yan Knutson bas gitara Nezabarom H yu umoviv usih vidpravitisya na poshuk udachi v London kudi gurt vzhe bez barabanshika i pribuv rannoyu vesnoyu 1974 roku Dzhet Blek Poki Kornuell vivchav biohimiyu v Bristoli Dzhet Blek buv procvitayuchim biznesmenom u Gilfordi na pivnichnij zahid vid stolici de volodiv transportnim agentstvom jogo furgoni rozvozili morozivo ta magazinom specializuvavsya na prodazhu alkogolnoyi produkciyi Viddushinu vid stresiv Blek shukav v muzici u yunosti vin buv napivprofesijnim barabanshikom i grav u dzhaz orkestrah vikoristovuyuchi v chisli inshih psevdonim Jethro Whitethorne Na pochatku 1970 h rokiv vin kupiv vlasnu udarnu ustanovku a do pochatku 1974 roku ostatochno vtrativshi interes do biznesu yakij vidbudovuvav vse poperednye desyatilittya virishiv organizuvati vlasnu profesijnu rok grupu Bezrezultatno prosluhavshi blizko 25 gitaristiv i 40 basistiv vin potim sam vidguknuvsya na ogoloshennya v tizhneviku Melody Maker shukayetsya barabanshik U Kemdeni rajoni Pivnichnogo Londona vidbulasya jogo persha zustrich z H yu Kornuell ta uchasnikami gurtu Johnny Sox Piznishe v chislennih biografiyah stverdzhuvalosya sho Dzhet priyednavsya do grupi ale sam vin ne raz pidkreslyuvav sho sprava jshla inakshe Vse pochalosya z pivgodinnoyi spilnoyi repeticiyi v pokinutij kvartiri na pivnochi Londona de H yu Kornuell meshkav yak skvoter Blek vzagali kazhuchi ne zbiravsya vhoditi v chuzhij gurt ale za provedeni z muzikantami pivgodini zrozumiv sho vkraj zaintrigovanij Kornvellom yakij demonstruvav yavnij avtorskij potencial Barabanshik ta zaproponuvav muzikantam yaki ne mali na toj moment ni grosha perebratisya do nogo v Gildford Tak bulo b zruchnishe dlya vsih ale golovne muzikantam nalezhalo persh nizh vijti na scenu prorobiti serjoznu pidgotovchu robotu Uchasniki Johnny Sox deyakij chas ne pogodzhuvalisya na pereyizd i z nedoviroyu stavilisya do novogo znajomogo za opisami Zhana Zhaka Bernela barabanshik v ti dni vidbilyuvav volossya i hizuvavsya pid flanelevih dudochkah na tri dyujmi vishe shikolotki Opir yih bulo zlamano led lishe Dzhet zgadav pro mozhlivist rozseliti vsih na verhnomu poversi vlasnogo vinnogo magazinu Provivshi kilka dniv u bezperervnih repeticiyah zi skladom vin prijshov do visnovku sho vserjoz do muziki nihto krim H yu Kornuella ne vidnositsya Dzhet Blek visunuv ultimatum abo vi pochinayete grati vserjoz chi idete vse krim H yu vibrali drugij variant 11 veresnya 1974 roku den koli pripinili svoye isnuvannya Johnny Sox stalosya ce za divnim zbigom v toj samij den koli dvoye amerikanciv diznalisya pro te sho v SShA ogoloshena amnistiya dezertiram i viniklo yadro The Stranglers vvazhayetsya oficijnoyu datoyu narodzhennya grupi Do cogo v 1972 1973 rokah Johnny Sox zapisali v zagalnij skladnosti ponad 50 originalnih kompozicij v yih chisli buli Country Chaser i Strange Little Girl druga z nih cherez bagato rokiv stala hitom The Stranglers Zhan Zhak Bernel Zhan Zhak Bernel poznajomivsya z H yu Kornvellom vipadkovo znajomij ostannogo pidkinuv jogo sho povertavsya z trenuvannya v London na avtomobili Buduchi profesijnim gitaristom z klasichnoyu osvitoyu Bernel vivchav istoriyu v Bredfordskomu universiteti ta potim ekonomiku v Haddersfildskom politehnichnomu instituti hoch i vistupav chas vid chasu z simfonichnimi orkestrami ne rozglyadav perspektivu pochati muzichnu kar yeru vserjoz Dvoma golovnimi zahoplennyami buli dlya nogo karate ta motocikli H yu i Dzhet zrozumivshi sho Zhan Zhak potencijno talanovitij avtor yakij zavzhdi mriyav grati na basu v kvitni 1974 roku zaproponuvali togo zajnyati misce v novomu skladi U Kornuella mavsya v rozporyadzhenni nezadiyanij instrument ce j zumovilo misce Bernela v skladi Dzhet Blek peredav keruvannya svoyim biznesom keruyuchomu ta pereviz trio v Chiddingford mistechko v desyati milyah vid Gildford Tut vin znyav budinok rozseliv v nomu muzikantiv ta prijnyav na sebe obov yazki menedzhera Doukomplektovanij gitaristom Hansom Vormlingom angl Hans Warmling shvedskim priyatelem Kornuella sho grali ranishe v The Jackie Fountains 1964 1967 ta The Spotniks 1971 kvartet pochav v Gildforde aktivnu koncertnu diyalnist Nareshti Dzhet spovnivshis upevnenosti v tomu sho grupu chekaye velike majbutnye na podiv druziv ta znajomih rozprodav svoyi pidpriyemstva zalishivshi pri sobi odin lishe furgon v yakomu persh rozvoziti morozivo i yakij teper na bagato misyaciv stav dlya ansamblyu yedinim zasobom peresuvannya Na virucheni vid prodazhu pidpriyemstva groshi grupa isnuvala azh do otrimannya pershogo velikogo kontraktu Nazva The Stranglers Prijnyato vvazhati sho grupa vzyala sobi nazvu spochatku The Guildford Stranglers na chest Bostonskogo dushitelya pro yakij v ti dni pisala presa vsogo svitu Ce spravedlivo lishe chastkovo yak piznishe zgaduvav Blek slova dushitel ta asfiksiya buli v ti dni dostatno populyarnimi postijno zvuchali v kino i na teleekrani popadalisya v zagolovkah gazet Postupovo same ponyattya strangling zrobilosya na vnutrishnomu zhargoni grupi prozivnim vono oznachalo vsilyaki nepriyemnosti Pislya nevdalogo koncertu v Gildforde Bernel zauvazhiv Dushiteli ostatochno nas distali Same cya zhartoma vimovlena fraza z chim zgodom pogodzhuvalisya vsi uchasniki ta stala dzherelom nazvi grupi Kritika gurtu Vidnosini z presoyuNezvazhayuchi na te sho pershomu uspihu The Stranglers pereduvali tri roki bezperervnoyi koncertnoyi diyalnosti 1977 roku dlya bagatoh persh za vse predstavnikiv britanskoyi muzichnoyi presi yih poyava v chisli lideriv novoyi hvili stalo cilkovitoyu nespodivankoyu Muzichni kritiki sprobuvali shtuchno vidokremiti grupu yaku nazivali viskochkami oportunistami poputnikami vid strimko rozvivalasya pank sceni Pri tomu sho nasilstvo vdayuchis do yakogo voni karali ogudnikiv ne maye sobi vipravdannya neobhidno viznati deyaki vistupi v presi buli zlisnimi osobistimi napadkami sho ne mali ni najmenshogo vidnoshennya do muziki Ne divno sho grupa piddavalasya na provokaciyi vidznachaye oglyadach resursu Punk 77 Harakternoyu v comu sensi bula stattya v Melody Maker de htos M O 23 kvitnya 1977 roku pisav Yaksho i ye v roku shos peredbachuvane tak to lishe sho led vinikaye nove lt ruh gt yak tut zhe z yavlyayutsya i ohochi stribnuti na pidnizhku Prirodno pank i nova hvilya budut mati bezlich takih poputnikiv adzhe tut nemaye pravil ta pripisiv Stranglers yakraz ta zdayutsya meni takij ot grupoyu yaka virishila vityagti lt z novogo ruhu gt groshovu vigodu Recenzent porivnyuyuchi grupu z Clash ta The Damned stverdzhuvav sho energiyi v neyi ne bilshe nizh u slimaka a teksti ne lishe ne virazhayut frustraciyi sogodnishnoyi molodi ale navpaki proponuyut stari banalnosti hiba sho z rozkidanimi tut i tam nepristojnostyami Protistavlyayuchi pankam muzikantiv ansamblyu reporteri raz za razom vkazuvali na vik pohodzhennya ta osvichenist ostannih Bart Millz prisvyativ svoyu stattyu v Dejli Mejl 1978 zhartivlivomu vikrittya Kornuella yakij na sceni plyuye v glyadachiv ta nasolodzhuyetsya zhahom yakij navodit a pislya koncertiv chitaye Punch potyaguye doroge vino mirkuye pro arhitekturi actekiv i daye kolegam poradi sho stosuyutsya togo yak vesti sebe za stolom Vvazhayuchi sho Kornuell zumiv artistichno prihovati svoyi koreni sho virostayut iz serednogo klasu avtor statti nagaduye Tayemnicya sho najretelnishe ohoronyayetsya v suchasnij muzici polyagaye v tomu sho Kornuell vipusknik universitetu z vchenim stupenem v biohimiyi Zh Zh Bernel Britanska muzichna presa vidchuvaye problemu koli mova zahodit pro lyudej odnochasno mislyachih ta diyalnih Dlya nih yaksho ti rok n roler to povinen buti rohlya Luzer os yih geroj Yaksho ti krutij misliti ne povinen yaksho mislish povinen buti vitonchenim ta tihim Mi lyudi mislyachi i pri comu fizichno rozvineni same tomu voni tak i ne zrozumili yak do nas stavitisya Z vipadkovogo epizodu v lipni 1976 roku koli v klubi posvarilisya Bernel i Pol Simonon z The Clash priyateli Kornuell ta Strammer z cogo privodu yak zgaduvav Bernel obminyalisya lishe replikoyu zdayetsya nashi basisti tam pobilisya presa rozdula konflikt podavshi jogo simvol rozbratu mizh starimi reakcionerami ta novim progresivnim pokolinnyam v novij hvili Duzhe skoro uchasniki Stranglers vzyali za zvichaj vlasnoruch karati zhurnalistiv vidgukuyutsya pro nih negativno abo obrazlivo i nezabarom dlya presi odrazu stali najnenavisnishoyu grupoyu v istoriyi roku Takim chinom vidnosini yih z presoyu uvijshli v porochne kolo Dzhon Sevidzh yakomu Bernel rozbiv nis zgodom pomstivsya The Stranglers vzagali ne zgadavshi yih u svoyij knizi prisvyachenij istoriyi novoyi hvili Politichni rozbizhnosti Istotnim chinnikom sho zumoviv konflikt Stranglers ta presi buli politichni rozbizhnosti Grupa principovo vidmovlyalasya spivpracyuvati z livimi organizaciyami Rok proti rasizmu Ruh za yaderne rozzbroyennya cherez sho zhurnalisti dotrimuvalisya livih poglyadiv persh za vse Dzhuli Berchill i Toni Parsons vidkrito zarahuvali yih do vkraj pravim Dzhuli Berchill privselyudno ogolosila Bernela fashistom pislya togo yak toj vismiyav Anti nacistsku ligu angl Atei Nazi League yaka na jogo dumku svoyimi masovimi akciyami protestu lishe stvoryuvala reklamu shodo nechislennomu Nacionalnomu frontu Divina situaciyi polyagala v tomu sho centralna presa pri vsij svoyij antipatiyi do The Stranglers v silu zrostayuchoyi populyarnosti grupi ne mogla sobi dozvoliti yiyi ignoruvati Usi ranni relizi grupi nasampered X Cert ta Raven otrimali visoki ocinki recenzentiv a NME navit nadav Bernelu prostir na storinkah dlya rozlogogo politichnogo ese Vtim koli toj zhe tizhnevik za rik do cogo opublikuvav material skladenij viklyuchno z vislovlyuvan Dzheta Bleka pro nacionalni osoblivosti auditoriyi riznih krayin Nimechchini Franciyi Shotlandiyi Shveciyi pid zagalnim zagolovkom Yaka krayina silnishe smerdit angl Which Country Stinks Most bagato hto rozciniv naslishe tendencijnu vichavlyuvannya yak u svoyu chergu provokacijnij zhest z boku vidannya na adresu grupi Zgodom u bagatoh sklalosya vrazhennya sho konflikt grupi z presoyu buv v yakomus sensi vzayemovigidnim i The Stranglers pochasti svidomo provokuvali vorozhe do sebe stavlennya Tak koli Robert Kristgau dekan fakultetu rok kritiki za viznachennyam odnogo z koleg zazdalegid poperediv amerikanskih zhurnalistiv shob ti ne zahoplyuvalisya Stranglers grupa yak rozpovidav Bernel vidpravila jomu telegramu takogo zmistu Yaksho vi ne pochnete nas duzhe i duzhe boyatisya mi zayidemo do vas dodomu ta zasun vashij druzhini shmatok spravzhnogo anglijskogo bifshteksa Zgodom zaznachalosya sho konfrontaciya z presoyu v yakomus sensi posluzhila grupi horoshu sluzhbu nazavzhdi zberigshi za neyu disidentsku auru lt The Stranglers gt z pershih dniv primknuli do slavnoyi anglijskoyi tradiciyi brodyachih korenevih grup yaki presoyu znevazhayut ale v kincevomu pidsumku neskinchennimi gastrolyami zavojovuyut sobi taku lyubov po vsij krayini yaku ne zarobiti pozerstvom z gazetnih storinok Diyuchi v dusi ne naslishe vzhe j smihovinnoyu ya b skazav kalvinistskoyi robochoyi etiki podibni grupi idealno vidpovidayut chisto britanskomu vidchuttya fair play pidkazuye spivchuvati peresliduvanomu pisav amerikanskij zhurnalist Kris Salevich Zmina stavlennya do gurtu Stavlennya zasobiv masovoyi informaciyi do The Stranglers stalo zminyuvatisya pislya 1980 roku zatmarenogo dvoma incidentami pid chas yakih yak britanska tak i francuzka Femida proyavili nadmirnu suvorist Vtim do cogo chasu radikalno zminilisya yak muzichnij stil The Stranglers lyutu agresivnist zminili granichnoyu strimanistyu v samovirazhenni tak i yih manera spilkuvannya z reporterami Yaksho 1978 roku korespondent Sounds Endi Pirt pisav Nasolodzhuyuchis strahom yakij do cih pir vselyaye reputaciya The Stranglers Zhan Zhak Bernel graye z zhurnalistami yak kishka z klubkom vovni to vzhe cherez dva roki Pet Gilbert v Record Mirror vidznachala sho Zhan Zhak Bernel duzhe privablivij spivrozmovnik yaka cikavitsya istoriyeyu literaturoyu ta filosofiyeyu chiyi piznannya vselyayut pobozhnij zhah 1979 roku Dejv Makkalloh NME pisav pro Stranglers voni zagrozhuyut ale ne napadayut ta j vzagali viyavilisya teper velikim dobrodushnim monstrom v ostatochnomu pidsumku smishnim ne bilshe togo Cherez rik toj zhe tizhnevik vidguknuvsya pro H yu Kornuell yak pro istinnomu dzhentlmena a Dzhovanni Dodoma korespondent Sounds v kvitni 1980 roku oharakterizuvav Zhana Zhaka Bernela yak nadzvichajno tihogo ta zadumlivogo lyudini DiskografiyaStudijni albomi 1977 1977 1978 1979 1981 1982 Feline 1983 1984 Dreamtime 1986 1990 1992 1995 1997 1998 2004 2006 2012 KomentariU ciyeyi nazvi bula j zhartivliva variaciya priblizno togo zh zmistu The Chiddingfold Chokers Primitki www hooverdamdownload com Arhiv originalu za 26 chervnya 2009 Procitovano 22 lyutogo 2010 The Stranglers Prehistory angl Arhiv originalu za 29 sichnya 2011 Procitovano 15 veresnya 2009 angl Arhiv originalu za 26 chervnya 2009 Procitovano 7 zhovtnya 2009 The Stranglers History angl Arhiv originalu za 29 sichnya 2011 Procitovano 16 veresnya 2009 The Stranglers A short history Part 1 www stranglers net Arhiv originalu za 29 sichnya 2011 Procitovano 22 lyutogo 2010 Band History The Stranglers 18 chervnya 2016 u Wayback Machine cambridgerockfestival co uk 2009 10 07 Chris Salevich 1979 The Stranglers The American Interview www webinblack co uk Arhiv originalu za 29 sichnya 2011 Procitovano 1 zhovtnya 2009 The Stranglers A short history Part 2 www stranglers net Arhiv originalu za 29 sichnya 2011 Procitovano 22 lyutogo 2010 The Stranglers gt gt The Band gt gt Jet angl Arhiv originalu za 29 sichnya 2011 Procitovano 16 zhovtnya 2009 angl Arhiv originalu za 12 zhovtnya 1999 Procitovano 15 veresnya 2009 The Stranglers A short history Part 3 www stranglers net Arhiv originalu za 29 sichnya 2011 Procitovano 22 lyutogo 2010 The Stranglers angl Arhiv originalu za 29 sichnya 2011 Procitovano 30 veresnya 2009 Bostonskij dushitel 16 bereznya 2008 u Wayback Machine www cbsnews com 2009 09 08 The Stranglers anglijskoyu Arhiv originalu za 29 sichnya 2011 Procitovano 12 veresnya 2009 The Stranglers gt gt Personal View angl Arhiv originalu za 29 sichnya 2011 Procitovano 7 zhovtnya 2009 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Proignorovano nevidomij parametr description dovidka M O 1977 Rattus Norvegicus review Melody Maker www punk77 co uk Arhiv originalu za 29 sichnya 2011 Procitovano 26 zhovtnya 2009 Bart Mills 1978 Secret of a Strangler Daily Mail www punk77 co uk Arhiv originalu za 29 sichnya 2011 Procitovano 28 zhovtnya 2009 Cole Moreton Twenty years of endless Strangling The Independent Arhiv originalu za 29 sichnya 2011 Procitovano 30 veresnya 2009 JJ Burnel interv yu 2005 roku str 3 angl Arhiv originalu za 29 sichnya 2011 Procitovano 1 zhovtnya 2009 Dave Thompson The Stranglers biography www allmusic com Arhiv originalu za 18 serpnya 2011 Procitovano 30 veresnya 2009 4 Strings of Fury Intervyu Zh Zh Bernela NME 10 fevralya 1979 goda angl Arhiv originalu za 29 sichnya 2011 Procitovano 2 zhovtnya 2009 The Stranglers gt gt Albums gt gt Black amp White Part2 angl Arhiv originalu za 29 sichnya 2011 Procitovano 26 zhovtnya 2009 JJ Burnel 1977 Burnel s political essay NME Arhiv originalu za 29 sichnya 2011 Procitovano 26 zhovtnya 2009 Jet Black 1977 Which Country Stinks Most NME www punk77 co uk Arhiv originalu za 29 sichnya 2011 Procitovano 2 listopada 2009 Andy Peart Can Get By Without Hugh JJ Burnel Sounds February 2nd 1991 www webinblack co uk Arhiv originalu za 29 sichnya 2011 Procitovano 17 zhovtnya 2009 Pat Gilbert JJ Burnel Interview Girl From The Snow Country Record Collector 1992 www webinblack co uk Arhiv originalu za 29 sichnya 2011 Procitovano 7 zhovtnya 2009 Dave McCulloch 1979 The Raven NME Arhiv originalu za 29 sichnya 2011 Procitovano 26 zhovtnya 2009 Giovanni Dadomo 1980 Cocky St Jacques JJ Burnel interview Sounds 05 04 1980 www webinblack co uk Arhiv originalu za 29 sichnya 2011 Procitovano 7 zhovtnya 2009