Улар тибетський | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Самець | ||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Tetraogallus tibetanus Gould, 1854 | ||||||||||||||||
Ареал | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Улар тибетський (Tetraogallus tibetanus) — вид куроподібних птахів родини фазанових (Phasianidae). Поширений у Південній Азії.
Поширення
Поширений на високогір'ях у Памірі, Тибеті, Куньлуні, ГІмалаях та Наньшані. Птах тримається на гірських схилах і здійснює лише незначні сезонні міграції. У сніжні зими мешкає на висоті від 3900 до 4000 метрів. Влітку тримається на дуже великих висотах. Наприклад, на Памірі влітку він мешкає на висоті понад 4300 метрів.
Підвиди
У межах великого ареалу розрізняють сім підвидів, які дещо відрізняються забарвленням:
- T. t. tibetanus Gould, 1854: Памір, Каракорум, Ладакх і північно-західна частина Куньлунь;
- T. t. tschimenensis , 1926: Куньлунь;
- T. t. centralis Sushkin, 1926: Південний Тибет;
- T. t. przewalskii , 1907: північно-східний Тибет і Наньшань;
- T. t. henrici Oustalet, 1891: Тибетські гори;
- T. t. aquilonifer Meinertzhagen, R. & , 1926: Сіккім і прилеглі частини Гімалаїв;
- T. t. yunnanensis & 1987 у північній Юньнані.
Опис
Менший за гімалайського улара, завдовжки 50–56 см. Вага самця 1500—1750 г, самиця 1170—1600 г. Цей вид має сіру голову та шию з білою плямою, що тягнеться позаду ока, позаду темних щік. Підборіддя, горло і груди білі, з двома сірими смугами на грудях. Сірі криючі та третинні махові пера мають білий край. Другорядні мають широку білу смугу на задньому краї, яка утворює чітко помітну смугу крила. Низ білий, з чорними смугами на боках і череві. Хвіст рудувато-бурий, підхвістя чорне. Ноги і дзьоб червонуваті. Статі подібні, але самиця має бежеву заглазну пляму, чорнувато-бежеві плями з боків голови, шиї та грудей, а також відсутність шпор на лапках, наявних у самця.
Спосіб життя
Зимовий раціон тибетських уларів складається з бруньок і сухих стебел альпійських рослин. Влітку вони також їдять зелене листя, молоді пагони і квіти різних багаторічних рослин. Восени, крім сухих частин рослин, вони споживають також велику кількість кореневищ і бульб різних рослин.
У зимові місяці живуть невеликими зграями. Навесні вони розчиняються, тому з початку травня птахів можна спостерігати переважно парами. Відкладання яєць відбувається на всьому ареалі поширення в другій половині травня. Гніздо являє собою неглибоке дупло, яке лише злегка вкрите частинами навколишніх рослин. Він розташований серед скель на невеликій ділянці глинистого ґрунту.
Повна кладка складається з чотирьох-семи яєць. Інкубаційний період невідомий. У період розмноження півень тримається біля гнізда. Доглядом за молодняком займаються обоє батьків.
Примітки
- BirdLife International (2024). Tetraogallus tibetanus: інформація на сайті МСОП (версія 2024.2) (англ.) 2 листопада 2024
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Посилання
- Photos, videos and calls
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ular tibetskij Samec Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Kuropodibni Galliformes Rodina Fazanovi Phasianidae Rid Ular Tetraogallus Vid Ular tibetskij Binomialna nazva Tetraogallus tibetanus Gould 1854 Areal Posilannya Vikishovishe Tetraogallus tibetanus Vikividi Tetraogallus tibetanus ITIS 175954 MSOP 22678667 NCBI 267427 Ular tibetskij 2 Tetraogallus tibetanus vid kuropodibnih ptahiv rodini fazanovih Phasianidae Poshirenij u Pivdennij Aziyi Zmist 1 Poshirennya 2 Pidvidi 3 Opis 4 Sposib zhittya 5 Primitki 6 PosilannyaPoshirennyared Poshirenij na visokogir yah u Pamiri Tibeti Kunluni GImalayah ta Nanshani Ptah trimayetsya na girskih shilah i zdijsnyuye lishe neznachni sezonni migraciyi U snizhni zimi meshkaye na visoti vid 3900 do 4000 metriv Vlitku trimayetsya na duzhe velikih visotah Napriklad na Pamiri vlitku vin meshkaye na visoti ponad 4300 metriv Pidvidired U mezhah velikogo arealu rozriznyayut sim pidvidiv yaki desho vidriznyayutsya zabarvlennyam T t tibetanus Gould 1854 Pamir Karakorum Ladakh i pivnichno zahidna chastina Kunlun T t tschimenensis Sushkin 1926 Kunlun T t centralis Sushkin 1926 Pivdennij Tibet T t przewalskii Bianchi 1907 pivnichno shidnij Tibet i Nanshan T t henrici Oustalet 1891 Tibetski gori T t aquilonifer Meinertzhagen R amp Meinertzhagen A 1926 Sikkim i prilegli chastini Gimalayiv T t yunnanensis Yang amp Xu 1987 u pivnichnij Yunnani Opisred Menshij za gimalajskogo ulara zavdovzhki 50 56 sm Vaga samcya 1500 1750 g samicya 1170 1600 g Cej vid maye siru golovu ta shiyu z biloyu plyamoyu sho tyagnetsya pozadu oka pozadu temnih shik Pidboriddya gorlo i grudi bili z dvoma sirimi smugami na grudyah Siri kriyuchi ta tretinni mahovi pera mayut bilij kraj Drugoryadni mayut shiroku bilu smugu na zadnomu krayi yaka utvoryuye chitko pomitnu smugu krila Niz bilij z chornimi smugami na bokah i cherevi Hvist ruduvato burij pidhvistya chorne Nogi i dzob chervonuvati Stati podibni ale samicya maye bezhevu zaglaznu plyamu chornuvato bezhevi plyami z bokiv golovi shiyi ta grudej a takozh vidsutnist shpor na lapkah nayavnih u samcya Sposib zhittyared Zimovij racion tibetskih ulariv skladayetsya z brunok i suhih stebel alpijskih roslin Vlitku voni takozh yidyat zelene listya molodi pagoni i kviti riznih bagatorichnih roslin Voseni krim suhih chastin roslin voni spozhivayut takozh veliku kilkist korenevish i bulb riznih roslin U zimovi misyaci zhivut nevelikimi zgrayami Navesni voni rozchinyayutsya tomu z pochatku travnya ptahiv mozhna sposterigati perevazhno parami Vidkladannya yayec vidbuvayetsya na vsomu areali poshirennya v drugij polovini travnya Gnizdo yavlyaye soboyu negliboke duplo yake lishe zlegka vkrite chastinami navkolishnih roslin Vin roztashovanij sered skel na nevelikij dilyanci glinistogo gruntu Povna kladka skladayetsya z chotiroh semi yayec Inkubacijnij period nevidomij U period rozmnozhennya piven trimayetsya bilya gnizda Doglyadom za molodnyakom zajmayutsya oboye batkiv Primitkired BirdLife International 2024 Tetraogallus tibetanus informaciya na sajti MSOP versiya 2024 2 angl 2 listopada 2024 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Posilannyared Photos videos and calls nbsp Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ular tibetskij amp oldid 43810510