Танагра жалібниця велика Самець великої танагри жалібниці Самиця великої танагри жалібниці Охоронний статус Найменший ри

Танагра-жалібниця велика

Самець великої танагри-жалібниці

Самиця великої танагри-жалібниці

Охоронний статус

Найменший ризик (МСОП 3.1)

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Саякові (Thraupidae)
Рід:	Танагра-жалібниця (Tachyphonus)
Вид:	Танагра-короткодзьоб велика

Біноміальна назва

Tachyphonus rufus
(Boddaert, 1783)

Ареал виду

Синоніми

Tangara rufa

Посилання

Вікісховище:	Tachyphonus rufus
Віківиди:	Tachyphonus rufus
ITIS:	563273
МСОП:	22722400
NCBI:	555354

Тана́гра-жалібни́ця велика (Tachyphonus rufus) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae). Мешкає в Центральній і Південній Америці.

Опис

Пара великих танагр-жалібниць (Тринідад)

Довжина птаха становить 18,5 см, вага 33 г. Самці мають переважно чорне, блискуче забарвлення, за винятком білих країв крил і нижніх покривних пер крил, помітних в польоті. Хвіст довгий, дзьоб зверху чорний, знизу сизуватий, товстий, загострений. Самиці мають повністю рудувато-коричневе забарвлення, нижня частина тіла у них дещо світліша.

Таксономія

Велика танагра-жалібниця була описана французьким натуралістом Жоржем-Луї Леклерком де Бюффоном в 1780 році в праці «Histoire Naturelle des Oiseaux» за зразком з Каєнни (Французька Гвіана). Науково вид був описаний в 1783 році, коли голландський натураліст Пітер Боддерт класифікував його під назвою Tangara rufa у своїй праці «Planches Enluminées». Пізніше вид був переведений до роду Танагра-жалібниця (Tachyphonus), введеного французьким орнітологом Луї Жаном П'єром В'єйо у 1816 році. Велика танагра-жалібниця є типовим видом цього роду.

Поширення і екологія

Великі танагри-жалібниці мешкають в Коста-Рики, Панамі, Колумбії, Еквадорі, Перу, Болівії, Бразилії, Венесуелі, Гаяні, Суринамі, Французькій Гвіані, Аргентині, Парагваї та на Тринідаді і Тобаго. Вони живуть у напіввідкритих місцевостях — на узліссях тропічних лісів, на порослих чагарниками галявинах і в садах. Зустрічаються на висоті до 2000 м над рівнем моря, переважно на висоті до 1500 м над рівнем моря. Живляться різноманітними плодами, переважно плодами епіфітів, а також нектаром і комахами, зокрема жуками, муцрахами і кониками. Гніздо велике, чашоподібне, розміщується на дероеві або в чагарниках. В кладці 2-3 кремових яйця, поцяткованих коричневими плямам. Інкубаційний період триває 14-15 днів, насиджують самиці.

Примітки

BirdLife International (2016). Tachyphonus rufus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 22 жовтня 2022
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 22 жовтня 2022.
Buffon, Georges-Louis Leclerc de (1779). Le tangara noire et le tangara roux. Histoire Naturelle des Oiseaux (фр.). Т. 7. Paris: De L'Imprimerie Royale. с. 361—362.
Buffon, Georges-Louis Leclerc de; ; ; Daubenton, Louis-Jean-Marie (1765–1783). Le tangaroux, de Cayenne. Planches Enluminées D'Histoire Naturelle. Т. 8. Paris: De L'Imprimerie Royale. Plate 711.
Boddaert, Pieter (1783). Table des planches enluminéez d'histoire naturelle de M. D'Aubenton : avec les denominations de M.M. de Buffon, Brisson, Edwards, Linnaeus et Latham, precedé d'une notice des principaux ouvrages zoologiques enluminés (фр.). Utrecht. с. 44, Number 711.
Vieillot, Louis Jean Pierre (1816). Analyse d'une Nouvelle Ornithologie Élémentaire (French) . Paris: Deterville/self. с. 33.
Paynter, Raymond A. Jr, ред. (1970). Check-list of Birds of the World. Т. 13. Cambridge, Massachusetts: Museum of Comparative Zoology. с. 288.

Джерела

ffrench, Richard (1991). A Guide to the Birds of Trinidad and Tobago (вид. 2nd). Comstock Publishing. ISBN .
Hilty, Steven L (2003). Birds of Venezuela. London: Christopher Helm. ISBN .

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[iucn-1] BirdLife International (2016). Tachyphonus rufus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 22 жовтня 2022

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[ioc-3] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 22 жовтня 2022.

[4] Buffon, Georges-Louis Leclerc de (1779). Le tangara noire et le tangara roux. Histoire Naturelle des Oiseaux (фр.). Т. 7. Paris: De L'Imprimerie Royale. с. 361—362.

[5] Buffon, Georges-Louis Leclerc de; ; ; Daubenton, Louis-Jean-Marie (1765–1783). Le tangaroux, de Cayenne. Planches Enluminées D'Histoire Naturelle. Т. 8. Paris: De L'Imprimerie Royale. Plate 711.

[6] Boddaert, Pieter (1783). Table des planches enluminéez d'histoire naturelle de M. D'Aubenton : avec les denominations de M.M. de Buffon, Brisson, Edwards, Linnaeus et Latham, precedé d'une notice des principaux ouvrages zoologiques enluminés (фр.). Utrecht. с. 44, Number 711.

[7] Vieillot, Louis Jean Pierre (1816). Analyse d'une Nouvelle Ornithologie Élémentaire (French) . Paris: Deterville/self. с. 33.

[8] Paynter, Raymond A. Jr, ред. (1970). Check-list of Birds of the World. Т. 13. Cambridge, Massachusetts: Museum of Comparative Zoology. с. 288.