Sylvilagus brasiliensis | ||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Sylvilagus brasiliensis (Linnaeus, 1758) | ||||||||||||||||||||
Ареал | ||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||
|
Sylvilagus brasiliensis (Тапеті) — вид ссавців з родини зайцеві (Leporidae).
Опис
Загальна довжина: 25–42 см. Це середнього розміру кролик, вагою від 700 до 1000 грамів. Шерстяний покрив, як правило, жовтувато-коричневий, але деякі особини мають більш темно-коричневий або червонуватий колір. Живіт білуватий. Цьому виду характерна червонувато-коричнева пляма на спинці шиї. Вид також має бліді плями над оком і на морді.
Поширення
Мешкає від південного Тамауліпасу, Мексика уздовж східного узбережжя Мексики (виключаючи штати Юкатан, Кінтана-Роо і Кампече), через Гватемалу, (можливо) Сальвадор, Беліз, Гондурас, східне Нікарагуа, східну Коста-Рику, Панаму, і до північної половини Південної Америки, за винятком великих висот, у тому числі Колумбія; Еквадор; Французька Гвіана; Гаяна; Суринам, Перу, Болівія, Парагвай, північ Аргентини, і більшість території Бразилії. Поширення в регіоні Амазонки невідоме. Живе на висотах від рівня моря до 4800 м. У Мексиці, популяції, як відомо, зменшується, там де його місце існування вирубане. Кількість S. b. meridensis у високих горах Венесуели була знижена до 0,04 особин/га з раніше записаних 4,8 особин/га через втрату середовища проживання (Durant 1986). В основному живе в тропічних лісах, листяних лісах, і вторинних лісах у Мексиці й Центральній Америці. Також зустрічається на пасовищах, що межують з лісом.
Поведінка
Веде сутінковий і нічний спосіб життя. Зазвичай зустрічається поодиноко або парами. Рухається як стрибками так і пішохідними рухами. Може плавати, коли це необхідно. Самиці інших членів цього роду риють ями або вибоїни для своїх гнізд, які встеляють травою і шерстю. Самиці не живуть в гнізді з молоддю, вони просто товпляться над нею щоб няньчити дітей. S. brasiliensis харчується зеленою рослинністю трав і чагарників. Відомі хижаки: Eira barbara, Canidae, Felidae. Інші члени роду Sylvilagus, як відомо, залишаються нерухомими протягом тривалого часу, можливо, як засіб, що дозволяє уникнути виявлення хижаками. Тікаючи від хижаків, вони рухаються складними візерунками зигзагоподібних рухів, щоб допомогти їм уникнути хижака. Кролики є важливим джерелом білка в багатьох сільських районах.
Відтворення
Відтворення цілий рік. Вагітність змінюється в залежності від місця розташування (28–44 днів). Має невеликий середній розмір приплоду (1,2) в порівнянні з іншими членами роду. Кроленята роду Sylvilagus народжуються з відкритими очима, і здатні покинути гніздо у віці від 12 до 18 днів. У деяких видів статеве дозрівання може бути досягнуто у віці до 80 днів. Розміри дорослих можуть бути досягнуті у 23–30 тижнів. Немає ніяких повідомлень про тривалість життя цього виду. Проте, родичі, як відомо, живуть до 5 років у дикій природі, і жили довше, ніж 9 років у неволі.
Загрози та охорона
Втрата середовища проживання шляхом збезлісення і наступу людських поселень являє собою загрозу для цього виду. З тим як штучні савани і чагарники замінюють тропічний ліс, Sylvilagus floridanus розширюється і витісняє S. brasiliensis.
S. brasiliensis потребує систематичного огляду. Ареал залишається неясним щодо регіону Амазонки і більшості екологічних даних з досліджень кроликів в парамо Венесуели. Вплив збезлісення також вимагає подальшого вивчення.
Джерела
- Buresh, J. 2004. "Sylvilagus brasiliensis" (On-line), Animal Diversity Web [ 7 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sylvilagus brasiliensis Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Infratip Hrebetni Vertebrata Klas Ssavci Mammalia Ryad Zajcepodibni Lagomorpha Rodina Zajcevi Leporidae Rid Krolik Sylvilagus Vid S brasiliensis Binomialna nazva Sylvilagus brasiliensis Linnaeus 1758 Areal Posilannya Vikishovishe Sylvilagus brasiliensis Vikividi Sylvilagus brasiliensis EOL 118008 ITIS 625365 MSOP 41298 NCBI 483865 Fossilworks 233586 Sylvilagus brasiliensis Tapeti vid ssavciv z rodini zajcevi Leporidae OpisZagalna dovzhina 25 42 sm Ce serednogo rozmiru krolik vagoyu vid 700 do 1000 gramiv Sherstyanij pokriv yak pravilo zhovtuvato korichnevij ale deyaki osobini mayut bilsh temno korichnevij abo chervonuvatij kolir Zhivit biluvatij Comu vidu harakterna chervonuvato korichneva plyama na spinci shiyi Vid takozh maye blidi plyami nad okom i na mordi PoshirennyaMeshkaye vid pivdennogo Tamaulipasu Meksika uzdovzh shidnogo uzberezhzhya Meksiki viklyuchayuchi shtati Yukatan Kintana Roo i Kampeche cherez Gvatemalu mozhlivo Salvador Beliz Gonduras shidne Nikaragua shidnu Kosta Riku Panamu i do pivnichnoyi polovini Pivdennoyi Ameriki za vinyatkom velikih visot u tomu chisli Kolumbiya Ekvador Francuzka Gviana Gayana Surinam Peru Boliviya Paragvaj pivnich Argentini i bilshist teritoriyi Braziliyi Poshirennya v regioni Amazonki nevidome Zhive na visotah vid rivnya morya do 4800 m U Meksici populyaciyi yak vidomo zmenshuyetsya tam de jogo misce isnuvannya virubane Kilkist S b meridensis u visokih gorah Venesueli bula znizhena do 0 04 osobin ga z ranishe zapisanih 4 8 osobin ga cherez vtratu seredovisha prozhivannya Durant 1986 V osnovnomu zhive v tropichnih lisah listyanih lisah i vtorinnih lisah u Meksici j Centralnij Americi Takozh zustrichayetsya na pasovishah sho mezhuyut z lisom PovedinkaVede sutinkovij i nichnij sposib zhittya Zazvichaj zustrichayetsya poodinoko abo parami Ruhayetsya yak stribkami tak i pishohidnimi ruhami Mozhe plavati koli ce neobhidno Samici inshih chleniv cogo rodu riyut yami abo viboyini dlya svoyih gnizd yaki vstelyayut travoyu i sherstyu Samici ne zhivut v gnizdi z moloddyu voni prosto tovplyatsya nad neyu shob nyanchiti ditej S brasiliensis harchuyetsya zelenoyu roslinnistyu trav i chagarnikiv Vidomi hizhaki Eira barbara Canidae Felidae Inshi chleni rodu Sylvilagus yak vidomo zalishayutsya neruhomimi protyagom trivalogo chasu mozhlivo yak zasib sho dozvolyaye uniknuti viyavlennya hizhakami Tikayuchi vid hizhakiv voni ruhayutsya skladnimi vizerunkami zigzagopodibnih ruhiv shob dopomogti yim uniknuti hizhaka Kroliki ye vazhlivim dzherelom bilka v bagatoh silskih rajonah VidtvorennyaVidtvorennya cilij rik Vagitnist zminyuyetsya v zalezhnosti vid miscya roztashuvannya 28 44 dniv Maye nevelikij serednij rozmir priplodu 1 2 v porivnyanni z inshimi chlenami rodu Krolenyata rodu Sylvilagus narodzhuyutsya z vidkritimi ochima i zdatni pokinuti gnizdo u vici vid 12 do 18 dniv U deyakih vidiv stateve dozrivannya mozhe buti dosyagnuto u vici do 80 dniv Rozmiri doroslih mozhut buti dosyagnuti u 23 30 tizhniv Nemaye niyakih povidomlen pro trivalist zhittya cogo vidu Prote rodichi yak vidomo zhivut do 5 rokiv u dikij prirodi i zhili dovshe nizh 9 rokiv u nevoli Zagrozi ta ohoronaVtrata seredovisha prozhivannya shlyahom zbezlisennya i nastupu lyudskih poselen yavlyaye soboyu zagrozu dlya cogo vidu Z tim yak shtuchni savani i chagarniki zaminyuyut tropichnij lis Sylvilagus floridanus rozshiryuyetsya i vitisnyaye S brasiliensis S brasiliensis potrebuye sistematichnogo oglyadu Areal zalishayetsya neyasnim shodo regionu Amazonki i bilshosti ekologichnih danih z doslidzhen krolikiv v paramo Venesueli Vpliv zbezlisennya takozh vimagaye podalshogo vivchennya DzherelaBuresh J 2004 Sylvilagus brasiliensis On line Animal Diversity Web 7 zhovtnya 2016 u Wayback Machine angl