Мишак | ||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||
| ||||||||||||
Sylvaemus Ognev, 1924 | ||||||||||||
Посилання | ||||||||||||
|
Мишак, або лісова миша (Sylvaemus) — рід гризунів родини мишевих (Muridae) з підряду мишовидих (Murimorpha), якого певний час розглядали у складі роду Apodemus. Включає низку морфологічно близьких видів і видів-двійників.
Опис тварин
Забарвлення коричневе або вохристе, живіт білий. Від сонь, полівок та хом'ячків відрізняються довгим, майже голим хвостом; від мишівок — тим, що довжина хвоста ненабагато більша або ж дорівнює довжині тіла. Задня сторона різців без уступу. Добре лазять по деревах та чагарниках, особливо Мишак жовтогрудий. Активні вночі, взимку всього 1-3 години за добу. Дуже рухливі тварини, можуть проходити до 1,5 км за добу, відходити за сотні метрів від нори. Іноді живляться на відстані всього декількох метрів. Розмножуються до 5 разів за рік, вагітність продовжується 20-25 днів, у виводку зазвичай 4-7 дитинчат.
Проживання
Мешкають в лісах, чагарниках, лісосмугах; в горах Кавказу вище краю ліса. Особливо численні в широколистих та мішаних лісах, де часто переважають серед дрібних гризунів. Влітку роблять гнізда в дуплах дерев на висоті до 10 м, зимують частіше в норах під корінням та пнями. Живуть у нескладних норах, звичайно поодиноко. Всі види звичайні і чисельні. Найчисельнішим у лісовій і лісостеповій зоні видом є Sylvaemus flavicollis, що є типовим мешканцем більшості основних типів деревостанів. Найбільш обмежено поширеним в Україні є вид Sylvaemus witherbyi, відомий у нас переважно зі степів Криму і Приазов'я.
Живлення
Живляться переважно насінням дерев та чагарників, а також ягодами, молодими пагонами, комахами. Роблять запаси насіння на зиму.
Значення
Розносять та закопують насіння деревних порід, тим самим допомагають відновленню ліса. Можуть бути носіями геморагічної лихоманки та лептоспірозу.
Таксономія роду
Рід розглядається як морфологічно та генетично близький до роду польових мишей (Apodemus), з яким його донедавна об'єднували, або навіть їх обох (та низку інших родів мишовидих гризунів) розглядали у складі роду Mus (sensu lato). Проведені останнім часом генетичні дослідження засвідчують загалом високий рівень відокремленості Sylvaemus від інших систематичних груп «мишей», проте дослідники часто продовжують розглядати мишаків у складі роду Apodemus (наприклад, в «Mammal Species of the World», 2005).
Рід Sylvaemus належить до триби (групи родів) Apodemyini. Найближчими до нього систематичними групами є Apodemus.
Видовий склад
Характерною особливістю роду є висока морфологічна однорідність різних географічних і екологічних форм, у зв'язку з чим у складі роду описано чимало видів-двійників та морфологічно близьких форм, у тому числі низку форм невизначеного (вид, аловид чи підвид) таксономічного рангу.
У працях початку і (частково) середини ХХ ст. цей рід розглядали у складі роду Mus, при тому всіх мишей групи «Sylvaemus» у сучасному розумінні позначали як один поліморфний (Mus sylvaticus) або як два мало відмінні види (Mus sylvaticus + Mus flavicollis) з широкою зоною гібридизації між ними (наразі точка зору на гібридизацію між ними змінилася визнанням низки репродуктивно ізольованих і морфологічно дуже близьких форм, тобто видів-двійників).
Сучасний період ревізії систематики почався з опису нового для фауни Європи виду «Apodemus microps» (1952), після чого відбулася низка нових ревізій. Один з нових для науки видів (Apodemus falzfeini Mezh. et Zag.) описано з території України (заповідник Асканія-Нова). За сучасними поглядами, рід включає 13 видів в 2 підродах. У фауні Європи до 5 видів, у тому числі 4 види у фауні України:
Підрід Sylvaemus
група видів "мишаки жовтогорлі"
- Мишак жовтогрудий (Sylvaemus flavicollis) — широколисті ліси Європи до Уральських гір
- () — східне Закавказзя
- () — Передкавказзя, північний Кавказ, Закавказзя, східна Туреччина, Ірак, Іран, Левант
- Мишак альпійський (Sylvaemus alpicola) — Європа, Альпи
група видів "мишаки лісові"
- Мишак європейський (Sylvaemus sylvaticus) — Європа до України та Прибалтики, Атлаські гори
- Мишак уральський (Sylvaemus uralensis) — східна Європа, Туреччина, Кавказ, північно-східний Казахстан, Алтай, лісисті гори Середньої Азії
- () — лісисті гори Леванта
- (, або ) — Гімалаї, Іранське нагір'я
- () — північна Індія
група видів "мишаки степові"
- Мишак степовий (Sylvaemus witherbyi = Sylvaemus fulvipectus) — південна Україна, Крим, Передкавказзя, Кавказ, північний Кавказ, північний Іран
Підрід Karstomys
- Мишак широкозубий (Sylvaemus epimelas) — Балканський півострів
- Мишак малоазійський (Sylvaemus mystacinus) — Балканський півострів, Мала Азія, Передня Азія, Закавказзя, Левант, Родос, Крит
Морфологія
Серед головних морфологічних особливостей роду — вохристо-бурий колір забарвлення спини, біле (або білувате) черево, білі лапи, нерідко брудно-жовта грудня пляма (часом у формі «краватки»). Розміри дрібні, довжина тіла звичайно 70-120 мм, характерні довгі вуха (12-18 мм) і довгий хвіст (90-110 % довжини тіла).
Морфологічні відмінності мишаків (Sylvaemus) від обох суміжних родів мишей («звичайних» Mus і польових Apodemus) полягають у наступному (за «Польовий визначник дрібних ссавців України», 2002):
1 (2). Вздовж всього хребта проходить темна смуга завширшки 3-5 мм. На задніх лапах по 5 мозолів. Розміри середні, лапка 17-21 мм. Хвіст короткий (70-90 мм), до 70 % від довжини тіла. Сосків у самиць 4 пари (2i+2p).
>>> рід польова миша (Apodemus)
2 (1). Темна смуга на спині вздовж хребта відсутня. На задніх лапах по 6 мозолів. Розміри різні, лапка 14-28 мм. Хвіст відносно довгий, від 80 до 110 % довжини тіла. Число сосків у самиць інше (3 або 5 пар).
>>> інші роди (Sylvaemus & Mus), 3
3 (4). Хутро на череві сіре, без грудної плями і виразної межі забарвлення зі спиною. Очі малі, до 2,5 мм діаметром. Хвіст однотонно сірий, зі щільно прирослою шкірою. Лапки сірі, довжина задньої лапки 14-18 мм. У самиць 3 пари грудних сосків.
>>> рід миша (Mus).
4 (3). Черево біле, часто з горловою плямою і чіткою межею з вохристо-бурим хутром спини. Очі великі, понад 2,5 мм в діаметрі. Хвіст знизу білий, шкірний чохол з нього легко спадає. Лапки ясно білі, 19-28 мм. У самиць лише 1 пара грудних сосків.
>>> рід мишак (Sylvaemus).
Примітки
- Полная иллюстрированная энциклопедия. «Млекопитающие» Кн. 2 = The New Encyclopedia of Mammals / под ред. Д. Макдональда — М.: «Омега», 2007. — С. 449. — 3000 экз. —
Посилання
- Don E. Wilson & DeeAnn M. Reeder (Hrsg.): Mammal Species of the World. 3. Ausgabe. The Johns Hopkins University Press, Baltimore 2005, S. 745–752, ISBN 0-8018-8221-4 [ 13 вересня 2012 у Wayback Machine.]
- Riccardo Castiglia (2009). Comparative cytogenetic analysis of the Sylvaemus group of Apodemus (Rodentia, Muridae): A. sylvaticus from Sicily and A. flavicollis from the central Apennines. Academia.edu. с. 268. Процитовано 21 Dec 2013.
Література
- Гащак С., Хуфер С., Маклюк Ю., Микс Х., Виклифф Д., Бейкер Р. О видовом разнообразии мышей рода Sylvaemus в Украине // Раритетна теріофауна та її охорона / За редакцією І. Загороднюка. — Луганськ, 2008. — С. 80-92. — (Серія: Праці Теріологічної Школи. Випуск 9).
- Загороднюк И. В. Уровни таксономической и морфологической дифференциации европейских групп грызунов семейства Muridae (Mammalia) // Доповіді НАН України. — 2001. — № 5. — С. 151–157. >>> [ 25 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
- Загороднюк И. В., Боескоров Г. Г., Зыков А. Е. Изменчивость и таксономический статус степных форм мышей рода Sylvaemus (falzfeini — fulvipectus — hermonensis — arianus) // Вестник зоологии. — 1997. — Том 31, № 5-6. — С. 37-56. >>> [ 24 грудня 2012 у Wayback Machine.]
- FILIPPUCCI M. G., MACHOLÁN M., MICHAUX J. R. Genetic variation and evolution in the genus Apodemus (Muridae: Rodentia) // Biological Journal of the Linnean Society. — 2008. — Vol. 75 (3). — P. 395–419. summary[недоступне посилання з квітня 2019]
- Русские названия по книге Полная иллюстрированная энциклопедия. «Млекопитающие». Кн. 2, с. 449
- Энциклопедия природы России. — М.: ABF. В. Л. Динец, Е. В. Ротшильд. 1998
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
MishakMishak yevropejskijBiologichna klasifikaciyaCarstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ssavci Mammalia Ryad Grizuni Rodentia Rodina Mishevi Muridae Rid Mishak Sylvaemus Binomialna nazvaSylvaemus Ognev 1924PosilannyaVikividi SylvaemusITIS 970415 Mishak abo lisova misha Sylvaemus rid grizuniv rodini mishevih Muridae z pidryadu mishovidih Murimorpha yakogo pevnij chas rozglyadali u skladi rodu Apodemus Vklyuchaye nizku morfologichno blizkih vidiv i vidiv dvijnikiv Opis tvarinZabarvlennya korichneve abo vohriste zhivit bilij Vid son polivok ta hom yachkiv vidriznyayutsya dovgim majzhe golim hvostom vid mishivok tim sho dovzhina hvosta nenabagato bilsha abo zh dorivnyuye dovzhini tila Zadnya storona rizciv bez ustupu Dobre lazyat po derevah ta chagarnikah osoblivo Mishak zhovtogrudij Aktivni vnochi vzimku vsogo 1 3 godini za dobu Duzhe ruhlivi tvarini mozhut prohoditi do 1 5 km za dobu vidhoditi za sotni metriv vid nori Inodi zhivlyatsya na vidstani vsogo dekilkoh metriv Rozmnozhuyutsya do 5 raziv za rik vagitnist prodovzhuyetsya 20 25 dniv u vivodku zazvichaj 4 7 ditinchat ProzhivannyaMeshkayut v lisah chagarnikah lisosmugah v gorah Kavkazu vishe krayu lisa Osoblivo chislenni v shirokolistih ta mishanih lisah de chasto perevazhayut sered dribnih grizuniv Vlitku roblyat gnizda v duplah derev na visoti do 10 m zimuyut chastishe v norah pid korinnyam ta pnyami Zhivut u neskladnih norah zvichajno poodinoko Vsi vidi zvichajni i chiselni Najchiselnishim u lisovij i lisostepovij zoni vidom ye Sylvaemus flavicollis sho ye tipovim meshkancem bilshosti osnovnih tipiv derevostaniv Najbilsh obmezheno poshirenim v Ukrayini ye vid Sylvaemus witherbyi vidomij u nas perevazhno zi stepiv Krimu i Priazov ya ZhivlennyaZhivlyatsya perevazhno nasinnyam derev ta chagarnikiv a takozh yagodami molodimi pagonami komahami Roblyat zapasi nasinnya na zimu ZnachennyaMishak zhovtogrudij Apodemus flavicollis Mishak uralskij Apodemus uralensis Roznosyat ta zakopuyut nasinnya derevnih porid tim samim dopomagayut vidnovlennyu lisa Mozhut buti nosiyami gemoragichnoyi lihomanki ta leptospirozu Taksonomiya roduRid rozglyadayetsya yak morfologichno ta genetichno blizkij do rodu polovih mishej Apodemus z yakim jogo donedavna ob yednuvali abo navit yih oboh ta nizku inshih rodiv mishovidih grizuniv rozglyadali u skladi rodu Mus sensu lato Provedeni ostannim chasom genetichni doslidzhennya zasvidchuyut zagalom visokij riven vidokremlenosti Sylvaemus vid inshih sistematichnih grup mishej prote doslidniki chasto prodovzhuyut rozglyadati mishakiv u skladi rodu Apodemus napriklad v Mammal Species of the World 2005 Rid Sylvaemus nalezhit do tribi grupi rodiv Apodemyini Najblizhchimi do nogo sistematichnimi grupami ye Apodemus Vidovij skladHarakternoyu osoblivistyu rodu ye visoka morfologichna odnoridnist riznih geografichnih i ekologichnih form u zv yazku z chim u skladi rodu opisano chimalo vidiv dvijnikiv ta morfologichno blizkih form u tomu chisli nizku form neviznachenogo vid alovid chi pidvid taksonomichnogo rangu U pracyah pochatku i chastkovo seredini HH st cej rid rozglyadali u skladi rodu Mus pri tomu vsih mishej grupi Sylvaemus u suchasnomu rozuminni poznachali yak odin polimorfnij Mus sylvaticus abo yak dva malo vidminni vidi Mus sylvaticus Mus flavicollis z shirokoyu zonoyu gibridizaciyi mizh nimi narazi tochka zoru na gibridizaciyu mizh nimi zminilasya viznannyam nizki reproduktivno izolovanih i morfologichno duzhe blizkih form tobto vidiv dvijnikiv Suchasnij period reviziyi sistematiki pochavsya z opisu novogo dlya fauni Yevropi vidu Apodemus microps 1952 pislya chogo vidbulasya nizka novih revizij Odin z novih dlya nauki vidiv Apodemus falzfeini Mezh et Zag opisano z teritoriyi Ukrayini zapovidnik Askaniya Nova Za suchasnimi poglyadami rid vklyuchaye 13 vidiv v 2 pidrodah U fauni Yevropi do 5 vidiv u tomu chisli 4 vidi u fauni Ukrayini Pidrid Sylvaemus grupa vidiv mishaki zhovtogorli Mishak zhovtogrudij Sylvaemus flavicollis shirokolisti lisi Yevropi do Uralskih gir shidne Zakavkazzya Peredkavkazzya pivnichnij Kavkaz Zakavkazzya shidna Turechchina Irak Iran Levant Mishak alpijskij Sylvaemus alpicola Yevropa Alpi grupa vidiv mishaki lisovi Mishak yevropejskij Sylvaemus sylvaticus Yevropa do Ukrayini ta Pribaltiki Atlaski gori Mishak uralskij Sylvaemus uralensis shidna Yevropa Turechchina Kavkaz pivnichno shidnij Kazahstan Altaj lisisti gori Serednoyi Aziyi lisisti gori Levanta abo Gimalayi Iranske nagir ya pivnichna Indiya grupa vidiv mishaki stepovi Mishak stepovij Sylvaemus witherbyi Sylvaemus fulvipectus pivdenna Ukrayina Krim Peredkavkazzya Kavkaz pivnichnij Kavkaz pivnichnij IranPidrid Karstomys Mishak shirokozubij Sylvaemus epimelas Balkanskij pivostriv Mishak maloazijskij Sylvaemus mystacinus Balkanskij pivostriv Mala Aziya Perednya Aziya Zakavkazzya Levant Rodos KritMorfologiyaSered golovnih morfologichnih osoblivostej rodu vohristo burij kolir zabarvlennya spini bile abo biluvate cherevo bili lapi neridko brudno zhovta grudnya plyama chasom u formi kravatki Rozmiri dribni dovzhina tila zvichajno 70 120 mm harakterni dovgi vuha 12 18 mm i dovgij hvist 90 110 dovzhini tila Morfologichni vidminnosti mishakiv Sylvaemus vid oboh sumizhnih rodiv mishej zvichajnih Mus i polovih Apodemus polyagayut u nastupnomu za Polovij viznachnik dribnih ssavciv Ukrayini 2002 1 2 Vzdovzh vsogo hrebta prohodit temna smuga zavshirshki 3 5 mm Na zadnih lapah po 5 mozoliv Rozmiri seredni lapka 17 21 mm Hvist korotkij 70 90 mm do 70 vid dovzhini tila Soskiv u samic 4 pari 2i 2p gt gt gt rid polova misha Apodemus 2 1 Temna smuga na spini vzdovzh hrebta vidsutnya Na zadnih lapah po 6 mozoliv Rozmiri rizni lapka 14 28 mm Hvist vidnosno dovgij vid 80 do 110 dovzhini tila Chislo soskiv u samic inshe 3 abo 5 par gt gt gt inshi rodi Sylvaemus amp Mus 3 3 4 Hutro na cherevi sire bez grudnoyi plyami i viraznoyi mezhi zabarvlennya zi spinoyu Ochi mali do 2 5 mm diametrom Hvist odnotonno sirij zi shilno prirosloyu shkiroyu Lapki siri dovzhina zadnoyi lapki 14 18 mm U samic 3 pari grudnih soskiv gt gt gt rid misha Mus 4 3 Cherevo bile chasto z gorlovoyu plyamoyu i chitkoyu mezheyu z vohristo burim hutrom spini Ochi veliki ponad 2 5 mm v diametri Hvist znizu bilij shkirnij chohol z nogo legko spadaye Lapki yasno bili 19 28 mm U samic lishe 1 para grudnih soskiv gt gt gt rid mishak Sylvaemus PrimitkiPolnaya illyustrirovannaya enciklopediya Mlekopitayushie Kn 2 The New Encyclopedia of Mammals pod red D Makdonalda M Omega 2007 S 449 3000 ekz ISBN 978 5 465 01346 8PosilannyaDon E Wilson amp DeeAnn M Reeder Hrsg Mammal Species of the World 3 Ausgabe The Johns Hopkins University Press Baltimore 2005 S 745 752 ISBN 0 8018 8221 4 13 veresnya 2012 u Wayback Machine Riccardo Castiglia 2009 Comparative cytogenetic analysis of the Sylvaemus group of Apodemus Rodentia Muridae A sylvaticus from Sicily and A flavicollis from the central Apennines Academia edu s 268 Procitovano 21 Dec 2013 LiteraturaGashak S Hufer S Maklyuk Yu Miks H Vikliff D Bejker R O vidovom raznoobrazii myshej roda Sylvaemus v Ukraine Raritetna teriofauna ta yiyi ohorona Za redakciyeyu I Zagorodnyuka Lugansk 2008 S 80 92 Seriya Praci Teriologichnoyi Shkoli Vipusk 9 Zagorodnyuk I V Urovni taksonomicheskoj i morfologicheskoj differenciacii evropejskih grupp gryzunov semejstva Muridae Mammalia Dopovidi NAN Ukrayini 2001 5 S 151 157 gt gt gt 25 zhovtnya 2014 u Wayback Machine Zagorodnyuk I V Boeskorov G G Zykov A E Izmenchivost i taksonomicheskij status stepnyh form myshej roda Sylvaemus falzfeini fulvipectus hermonensis arianus Vestnik zoologii 1997 Tom 31 5 6 S 37 56 gt gt gt 24 grudnya 2012 u Wayback Machine FILIPPUCCI M G MACHOLAN M MICHAUX J R Genetic variation and evolution in the genus Apodemus Muridae Rodentia Biological Journal of the Linnean Society 2008 Vol 75 3 P 395 419 summary nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Russkie nazvaniya po knige Polnaya illyustrirovannaya enciklopediya Mlekopitayushie Kn 2 s 449 Enciklopediya prirody Rossii M ABF V L Dinec E V Rotshild 1998