Санкт-Галлен (нім. Sankt Gallen, алем. Sanggale [saŋ.ˈg̊ːalə]) — місто в східній частині Швейцарії, столиця кантону Санкт-Галлен, виборчий округ Санкт-Галлен. Місто розташоване неподалік від Боденського озера, на висоті приблизно 700 метрів над рівнем моря і є одним з найвисокогірніших міст Швейцарії.
Санкт-Галлен | |||||
---|---|---|---|---|---|
нім. St. Gallen | |||||
| |||||
Країна | Швейцарія[1] | ||||
Кантон | Санкт-Галлен | ||||
| |||||
Номерний знак | SG | ||||
Офіційна мова | німецька | ||||
Населення | |||||
- повне | 76 213 (31 грудня 2020) | ||||
Площа | |||||
- повна | 39.38 км² | ||||
Висота | |||||
- максимальна | 1074 м | ||||
- мінімальна | 496 м | ||||
Часовий пояс | і | ||||
Дата заснування | 720-ті | ||||
Губернатор | d[2] | ||||
Вебсайт | stadt.sg.ch | ||||
(Код BFS) | 3203 | ||||
|
Виник довкола бенедиктинського монастиря св. Галла. Монастирські будівлі з барочним залом бібліотеки входять до складу світової спадщини ЮНЕСКО.
Місто засноване в VII столітті і є культурним та економічним центром східної Швейцарії. Сучасне місто включає до свого складу старий міський квартал (до 1798 — імперське місто і Республіка Санкт-Галлен) і низку навколишніх сіл (Гафнерсберг, Ротмонт, Бругга, Лахен, Санкт-Фіден тощо), що раніше належали до комун Штраубенцелль і Таблат і включених до складу міста в 1918 році.
Герб міста Санкт-Галлен — зображення ведмедя, що стоїть на задніх лапах, із золотим намистом. Імператор Фрідріх III в 1475 році дозволив місту прикрасити ведмедя на міському гербі золотим намистом в подяку за підтримку у війнах з Бургундією.
Географія
Місто розташоване в долині річки Штайнах, що впадає в Боденське озеро, між двома паралельними височинами — на півночі і на півдні. При сприятливих погодних умовах з пагорбів Фройденберг, де розташована приміська зона відпочинку, відкривається вид на Боденське озеро і південь Німеччини.
Через специфічний рельєф Санкт-Галлен називають «містом тисячі сходів», оскільки безліч сходів ведуть з центру міста до Розенбергу і Фройденбергу.
Велика частина міста побудована на нестійкому торф'яному ґрунті з близьким заляганням ґрунтових вод. Тому багато будівель у центрі міста (в тому числі головний вокзал і поштамт) побудовані на дубових палях.
Місто розташоване на відстані близько 155 км на схід від Берна. Санкт-Галлен має площу 39,4 км², з яких на 40,8 % дозволяється будівництво (житлове та будівництво доріг), 29 % використовуються в сільськогосподарських цілях, 28,5 % зайнято лісами, 1,8 % не є продуктивними (річки, льодовики або гори).
Демографія
2019 року в місті мешкало 76 090 осіб (+4,3 % порівняно з 2010 роком), іноземців було 31,5 %. Густота населення становила 1932 осіб/км². За віковим діапазоном населення розподілялося таким чином: 18,1 % — особи молодші 20 років, 64,1 % — особи у віці 20—64 років, 17,8 % — особи у віці 65 років та старші. Було 37323 помешкань (у середньому 2 особи в помешканні). Із загальної кількості 83 411 працюючого 183 було зайнятих в первинному секторі, 11 861 — в обробній промисловості, 71 367 — в галузі послуг.
Економіка
Санкт-Галлен є економічним центром Східної Швейцарії. Тут розташовано кілька великих страхових компаній і банків (Банк кантону Санкт-Галлен, , Фадіан-банк). здійснює підготовку кадрів для фінансової сфери. У 2005 році на території міста було зареєстровано 4738 комерційних фірм. Понад 85 % підприємств у місті діють у сфері побутового обслуговування, торгівлі та інформаційних технологій. У місті також розвинена текстильна промисловість. Важливе значення має також культурний і діловий туризм. 41 % туристів (за даними 2006 року) становлять туристи з-за кордону, в основному з Німеччини і США.
Транспорт
сполучає Санкт-Галлен з Санкт-Маргретеном, Цюрихом, Берном та Женевою. У 1987 році була відкрита міська автомагістраль, яка спрямовує рух через два тунелі ( і ) практично безпосередньо під міським центром.
, біля Боденського озера, забезпечує регулярні авіаперевезення до Відня та інших міст.
Залізнична станція Санкт-Галлен обслуговує Швейцарські федеральні залізниці, з якої щопівгодини прямують потяги InterCity до Цюриху та міжнародного аеропорту Цюрих. Санкт-Галлен є хабом багатьох приватних залізниць, таких як (SOB), що сполучає Санкт-Галлен з Люцерном, «Appenzeller Bahnen» сполучає з Аппенцеллем та Trogenerbahn до Трогена, який також служить трамваєм у центрі міста.
Місто має розвинену автобусну та мережу. Фунікулер Мюлеггбан сполучає з передмістям . До 1957 року в Санкт-Галлен також був трамвай — . Агломерацію також обслуговує міська електричка Санкт-Галлена.
Клімат
Санкт-Галлен знаходиться в помірній кліматичній зоні з мінливим режимом погоди, залежать від напрямку вітру. При північному або північно-східному вітрі (особливо в осінньо-зимовий період) настає холодна погода, в більшості випадків з густим туманом, утворення якого сприяє близькість Боденського озера. Взимку в місті випадають опади у вигляді снігу, який може лежати в затінених місцях до квітня.
Влітку в місті часті тривалі опади у вигляді дощу, в тому числі вечірні грози. Південний вітер приносить в місто сонячну і теплу погоду. При південному вітрі температура повітря може підніматися по 10 °C і більше за кілька годин.
Клімат Ст. Галлену (1981–2010) | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік |
Середній максимум, °C | 2,5 | 3,3 | 7,3 | 11,5 | 16,3 | 19,2 | 21,6 | 20,9 | 16,8 | 12,3 | 6,5 | 3,5 | 11,8 |
Середня температура, °C | −0,3 | 0,4 | 3,9 | 7,4 | 12,0 | 15,0 | 17,2 | 16,8 | 13,1 | 9,1 | 3,7 | 0,8 | 8,3 |
Середній мінімум, °C | −3 | −2,5 | 0,6 | 3,5 | 7,8 | 11,0 | 13,1 | 13,0 | 9,7 | 6,2 | 1,0 | −1,9 | 4,9 |
Норма опадів, мм | 59 | 57 | 84 | 100 | 143 | 153 | 172 | 164 | 135 | 89 | 88 | 80 | 1324 |
Кількість | 59 | 79 | 120 | 152 | 177 | 184 | 219 | 199 | 145 | 100 | 59 | 43 | 1535 |
Кількість днів з опадами | 10,4 | 9,1 | 12,6 | 11,8 | 13,7 | 13,8 | 13,8 | 12,9 | 11,5 | 9,8 | 10,5 | 11,5 | 141,1 |
Кількість сніжних днів | 7 | 6,6 | 5,5 | 2,1 | 0,2 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,0 | 0,3 | 3,6 | 6,5 | 31,8 |
Вологість повітря, % | 84.1 | 81.7 | 76.9 | 75.5 | 74.5 | 75.4 | 74.4 | 78.1 | 81.5 | 83.8 | 83.8 | 85.5 | 79.6 |
Культура і туризм
У декількох хвилинах пішки на схід від центру міста знаходиться культурний центр (міський театр і концертний зал) і міський парк. У театрі Санкт-Галлена можна побачити сучасні та класичні вистави, оперні постановки, балет, оперету, мюзикли. У міському концертному залі проходять концерти симфонічного оркестру Санкт-Галлена і численні гастрольні концерти. У місті також є ляльковий театр, в якому можна побачити спектаклі для дітей і для дорослих.
У безпосередній близькості від театру і концертного залу розташовані три музеї: Історичний музей (музей історії та етнографії), в якому представлені експозиції з історії та культури міста і кантону, Музей образотворчих мистецтв, де можна ознайомитися з колекціями живопису і скульптури XIX—XX століть, а також Музей природознавства. Історичний музей є одним з найстаріших музеїв Швейцарії, він заснований Іоганном Крістофом Кунклером в 1873—1877 рр. Крім цього, в місті є художня галерея сучасного мистецтва і Текстильний музей, в якому представлені експозиції про розвиток текстильної промисловості в Санкт-Галлені, різні зразки тканин і вишивки.
Велика кількість туристів приїжджає в Санкт-Галлен, щоб побачити пам'ятки історії та культури, включені до переліку об'єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО: монастирську церкву XVIII століття в стилі бароко, а також бібліотеку монастиря святого Галла, в якій зберігаються стародавні рукописи починаючи з VIII століття, в тому числі рукопис «Пісні про Нібелунгів». На південь від монастиря фунікулерна дорога веде в приміську зону відпочинку, звідки в гарну погоду відкривається вид на місто, Боденське озеро і на німецький берег.
Інтерес для туристів представляють також будівлі історичної частини міста, прикрашені численними еркерами і різьбленням по дереву, будівля найдавнішнього в Швейцарії банку Вегелін, заснованого в 1741 році, а також критий басейн, побудований в 1906 році за системою французького інженера-будівельника .
У місті розташована відома приватна школа-інтернат і університет.
Музеї
- Музей авіації (Fliegermuseum)
- Історичний музей (Historisches Museum Prestegg)
- Музей Амден (Museum Amden)
- Музей Ortsmuseum Andwil
- Музей Heimatmuseum Balgach
- Музей ковальської справи (Toggenburger Schmiede-und Werkzeugmuseum)
- Будинок «До Торггел» (Haus zum Torggel)
- Музей Ortsmuseum Bϋtschwil
- Музей Heimatmuseum der Albert Edelmann-Stiftung
- Ortsmuseum Lindengut
Відомі особистості
У місті народився:
- Гаральд Гамперле (* 1968) — швейцарський футболіст.
Примітки
- archINFORM — 1994.
- http://www.thomas-scheitlin.ch/de/persoenlich/beruf
- Amtliches Gemeindeverzeichnis der Schweiz. Bundesamt für Statistik. 01.05.2022. Процитовано 10 листопада 2022.(нім.)
- . Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 28 лютого 2018.
- Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
- Regionalporträts 2021: Kennzahlen aller Gemeinden. Bundesamt für Statistik. 26.03.2021. Процитовано 10 листопада 2022.(нім.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: St. Gallen |
- Офіційна сторінка
Це незавершена стаття з географії Швейцарії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Sankt Gallen znachennya Sankt Gallen nim Sankt Gallen alem Sanggale saŋ ˈg ːale misto v shidnij chastini Shvejcariyi stolicya kantonu Sankt Gallen viborchij okrug Sankt Gallen Misto roztashovane nepodalik vid Bodenskogo ozera na visoti priblizno 700 metriv nad rivnem morya i ye odnim z najvisokogirnishih mist Shvejcariyi Sankt Gallen nim St Gallen Gerb Prapor Krayina Shvejcariya 1 Kanton Sankt Gallen Mezhuye z susidni adminodiniciGossau Gerizau Morshvil Untereggen Vittenbah Eggersrit Gajzervald Shtajn Tojfen Shpajher Nomernij znak SG Oficijna mova nimecka Naselennya povne 76 213 31 grudnya 2020 Plosha povna 39 38 km Visota maksimalna 1074 m minimalna 496 m Chasovij poyas UTC 1 i UTC 2 Data zasnuvannya 720 ti Gubernator d 2 Vebsajt stadt sg ch Kod BFS 3203 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Sankt Gallen Vinik dovkola benediktinskogo monastirya sv Galla Monastirski budivli z barochnim zalom biblioteki vhodyat do skladu svitovoyi spadshini YuNESKO Misto zasnovane v VII stolitti i ye kulturnim ta ekonomichnim centrom shidnoyi Shvejcariyi Suchasne misto vklyuchaye do svogo skladu starij miskij kvartal do 1798 imperske misto i Respublika Sankt Gallen i nizku navkolishnih sil Gafnersberg Rotmont Brugga Lahen Sankt Fiden tosho sho ranishe nalezhali do komun Shtraubencell i Tablat i vklyuchenih do skladu mista v 1918 roci Gerb mista Sankt Gallen zobrazhennya vedmedya sho stoyit na zadnih lapah iz zolotim namistom Imperator Fridrih III v 1475 roci dozvoliv mistu prikrasiti vedmedya na miskomu gerbi zolotim namistom v podyaku za pidtrimku u vijnah z Burgundiyeyu GeografiyaMisto roztashovane v dolini richki Shtajnah sho vpadaye v Bodenske ozero mizh dvoma paralelnimi visochinami na pivnochi i na pivdni Pri spriyatlivih pogodnih umovah z pagorbiv Frojdenberg de roztashovana primiska zona vidpochinku vidkrivayetsya vid na Bodenske ozero i pivden Nimechchini Cherez specifichnij relyef Sankt Gallen nazivayut mistom tisyachi shodiv oskilki bezlich shodiv vedut z centru mista do Rozenbergu i Frojdenbergu Velika chastina mista pobudovana na nestijkomu torf yanomu grunti z blizkim zalyagannyam gruntovih vod Tomu bagato budivel u centri mista v tomu chisli golovnij vokzal i poshtamt pobudovani na dubovih palyah Misto roztashovane na vidstani blizko 155 km na shid vid Berna Sankt Gallen maye ploshu 39 4 km z yakih na 40 8 dozvolyayetsya budivnictvo zhitlove ta budivnictvo dorig 29 vikoristovuyutsya v silskogospodarskih cilyah 28 5 zajnyato lisami 1 8 ne ye produktivnimi richki lodoviki abo gori Demografiya2019 roku v misti meshkalo 76 090 osib 4 3 porivnyano z 2010 rokom inozemciv bulo 31 5 Gustota naselennya stanovila 1932 osib km Za vikovim diapazonom naselennya rozpodilyalosya takim chinom 18 1 osobi molodshi 20 rokiv 64 1 osobi u vici 20 64 rokiv 17 8 osobi u vici 65 rokiv ta starshi Bulo 37323 pomeshkan u serednomu 2 osobi v pomeshkanni Iz zagalnoyi kilkosti 83 411 pracyuyuchogo 183 bulo zajnyatih v pervinnomu sektori 11 861 v obrobnij promislovosti 71 367 v galuzi poslug EkonomikaSankt Gallen ye ekonomichnim centrom Shidnoyi Shvejcariyi Tut roztashovano kilka velikih strahovih kompanij i bankiv Bank kantonu Sankt Gallen Fadian bank zdijsnyuye pidgotovku kadriv dlya finansovoyi sferi U 2005 roci na teritoriyi mista bulo zareyestrovano 4738 komercijnih firm Ponad 85 pidpriyemstv u misti diyut u sferi pobutovogo obslugovuvannya torgivli ta informacijnih tehnologij U misti takozh rozvinena tekstilna promislovist Vazhlive znachennya maye takozh kulturnij i dilovij turizm 41 turistiv za danimi 2006 roku stanovlyat turisti z za kordonu v osnovnomu z Nimechchini i SShA Transportspoluchaye Sankt Gallen z Sankt Margretenom Cyurihom Bernom ta Zhenevoyu U 1987 roci bula vidkrita miska avtomagistral yaka spryamovuye ruh cherez dva tuneli i praktichno bezposeredno pid miskim centrom bilya Bodenskogo ozera zabezpechuye regulyarni aviaperevezennya do Vidnya ta inshih mist Zaliznichna stanciya Sankt Gallen obslugovuye Shvejcarski federalni zaliznici z yakoyi shopivgodini pryamuyut potyagi InterCity do Cyurihu ta mizhnarodnogo aeroportu Cyurih Sankt Gallen ye habom bagatoh privatnih zaliznic takih yak SOB sho spoluchaye Sankt Gallen z Lyucernom Appenzeller Bahnen spoluchaye z Appencellem ta Trogenerbahn do Trogena yakij takozh sluzhit tramvayem u centri mista Misto maye rozvinenu avtobusnu ta merezhu Funikuler Myuleggban spoluchaye z peredmistyam Do 1957 roku v Sankt Gallen takozh buv tramvaj Aglomeraciyu takozh obslugovuye miska elektrichka Sankt Gallena KlimatSankt Gallen znahoditsya v pomirnij klimatichnij zoni z minlivim rezhimom pogodi zalezhat vid napryamku vitru Pri pivnichnomu abo pivnichno shidnomu vitri osoblivo v osinno zimovij period nastaye holodna pogoda v bilshosti vipadkiv z gustim tumanom utvorennya yakogo spriyaye blizkist Bodenskogo ozera Vzimku v misti vipadayut opadi u viglyadi snigu yakij mozhe lezhati v zatinenih miscyah do kvitnya Vlitku v misti chasti trivali opadi u viglyadi doshu v tomu chisli vechirni grozi Pivdennij viter prinosit v misto sonyachnu i teplu pogodu Pri pivdennomu vitri temperatura povitrya mozhe pidnimatisya po 10 C i bilshe za kilka godin Klimat St Gallenu 1981 2010 Pokaznik Sich Lyut Ber Kvi Tra Cher Lip Ser Ver Zhov Lis Gru Rik Serednij maksimum C 2 5 3 3 7 3 11 5 16 3 19 2 21 6 20 9 16 8 12 3 6 5 3 5 11 8 Serednya temperatura C 0 3 0 4 3 9 7 4 12 0 15 0 17 2 16 8 13 1 9 1 3 7 0 8 8 3 Serednij minimum C 3 2 5 0 6 3 5 7 8 11 0 13 1 13 0 9 7 6 2 1 0 1 9 4 9 Norma opadiv mm 59 57 84 100 143 153 172 164 135 89 88 80 1324 Kilkist 59 79 120 152 177 184 219 199 145 100 59 43 1535 Kilkist dniv z opadami 10 4 9 1 12 6 11 8 13 7 13 8 13 8 12 9 11 5 9 8 10 5 11 5 141 1 Kilkist snizhnih dniv 7 6 6 5 5 2 1 0 2 0 0 0 0 0 0 0 0 0 3 3 6 6 5 31 8 Vologist povitrya 84 1 81 7 76 9 75 5 74 5 75 4 74 4 78 1 81 5 83 8 83 8 85 5 79 6Kultura i turizmU dekilkoh hvilinah pishki na shid vid centru mista znahoditsya kulturnij centr miskij teatr i koncertnij zal i miskij park U teatri Sankt Gallena mozhna pobachiti suchasni ta klasichni vistavi operni postanovki balet operetu myuzikli U miskomu koncertnomu zali prohodyat koncerti simfonichnogo orkestru Sankt Gallena i chislenni gastrolni koncerti U misti takozh ye lyalkovij teatr v yakomu mozhna pobachiti spektakli dlya ditej i dlya doroslih U bezposerednij blizkosti vid teatru i koncertnogo zalu roztashovani tri muzeyi Istorichnij muzej muzej istoriyi ta etnografiyi v yakomu predstavleni ekspoziciyi z istoriyi ta kulturi mista i kantonu Muzej obrazotvorchih mistectv de mozhna oznajomitisya z kolekciyami zhivopisu i skulpturi XIX XX stolit a takozh Muzej prirodoznavstva Istorichnij muzej ye odnim z najstarishih muzeyiv Shvejcariyi vin zasnovanij Iogannom Kristofom Kunklerom v 1873 1877 rr Krim cogo v misti ye hudozhnya galereya suchasnogo mistectva i Tekstilnij muzej v yakomu predstavleni ekspoziciyi pro rozvitok tekstilnoyi promislovosti v Sankt Galleni rizni zrazki tkanin i vishivki Velika kilkist turistiv priyizhdzhaye v Sankt Gallen shob pobachiti pam yatki istoriyi ta kulturi vklyucheni do pereliku ob yektiv vsesvitnoyi spadshini YuNESKO monastirsku cerkvu XVIII stolittya v stili baroko a takozh biblioteku monastirya svyatogo Galla v yakij zberigayutsya starodavni rukopisi pochinayuchi z VIII stolittya v tomu chisli rukopis Pisni pro Nibelungiv Na pivden vid monastirya funikulerna doroga vede v primisku zonu vidpochinku zvidki v garnu pogodu vidkrivayetsya vid na misto Bodenske ozero i na nimeckij bereg Interes dlya turistiv predstavlyayut takozh budivli istorichnoyi chastini mista prikrasheni chislennimi erkerami i rizblennyam po derevu budivlya najdavnishnogo v Shvejcariyi banku Vegelin zasnovanogo v 1741 roci a takozh kritij basejn pobudovanij v 1906 roci za sistemoyu francuzkogo inzhenera budivelnika U misti roztashovana vidoma privatna shkola internat i universitet Muzeyi Muzej aviaciyi Fliegermuseum Istorichnij muzej Historisches Museum Prestegg Muzej Amden Museum Amden Muzej Ortsmuseum Andwil Muzej Heimatmuseum Balgach Muzej kovalskoyi spravi Toggenburger Schmiede und Werkzeugmuseum Budinok Do Torggel Haus zum Torggel Muzej Ortsmuseum Bytschwil Muzej Heimatmuseum der Albert Edelmann Stiftung Ortsmuseum LindengutVidomi osobistostiU misti narodivsya Garald Gamperle 1968 shvejcarskij futbolist PrimitkiarchINFORM 1994 d Track Q265049 http www thomas scheitlin ch de persoenlich beruf Amtliches Gemeindeverzeichnis der Schweiz Bundesamt fur Statistik 01 05 2022 Procitovano 10 listopada 2022 nim Arhiv originalu za 14 chervnya 2018 Procitovano 28 lyutogo 2018 Fizichni vidstani rozrahovani za koordinatami municipalitetiv Regionalportrats 2021 Kennzahlen aller Gemeinden Bundesamt fur Statistik 26 03 2021 Procitovano 10 listopada 2022 nim PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu St Gallen Oficijna storinka Ce nezavershena stattya z geografiyi Shvejcariyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi