Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Слове́нські залізни́ці (словен. Slovenske železnice) — національний оператор залізничних перевезень у Словенії, державна залізнична компанія, утворена 1991 року після розпаду Югославії на базі Люблянського відділення колишніх «Югославських залізниць».
 | |
 | |
| Тип | залізнична компанія |
|---|---|
| Форма власності | акціонерне товариство |
| Статус | чинна |
| Повна назва | Словенські залізниці |
| Засновано | 1991 |
| Штаб-квартира |  Любляна |
| Роки функціонування | з 1991 |
| Країна |  Словенія |
| Залізничний код приписки (Чисельний код) | 79 |
| Експлуатаційна довжина колій | 1 229 км |
| Ширина колії | 1 435 мм |
| Чистий прибуток | 29 736 000 (2018) |
| Власник(и) | Словенія |
| Материнська компанія | |
| Сайт | Словенські залізниці |
 Словенські залізниці у Вікісховищі | |
Загальна протяжність залізничної мережі в Словенії становить 1 229 км, з яких 331 км припадає на двоколійні ділянки. Ширина колії — стандартна європейська. Станом на 2004 рік було електрифіковано 503,5 км. Залізниці на електрифікованих ділянках використовують 3 кВ постійного струму. На залишених у спадок від Югославії електрифікованих ділянках використовують 25 кВ змінного струму.
Історія
Словенія отримала своє перше залізничне сполучення в 1840-х роках, коли Австрійська імперія проклала т. зв. Південну державну залізницю, відому також як Південна австрійська залізниця, між своєю столицею Віднем та головним торговельним портом імперії Трієстом. Таким чином, у 1844 році Марибор було сполучено залізницею з Грацом. 1846 року вітку було подовжено через Прагерсько до Целє, а далі в 1849 р. — через Зиданий Мост до Любляни. Двоколійна лінія продовжилася 1857 року через Постойну, Півку та Дівачу, нарешті, діставшись Трієста.
До Першої світової війни було збудовано численні інші залізниці. У 1860 році Прагерсько з'єдналося з Орможем і далі до хорватського Чаковця, тим самим пов'язавши австрійську та угорську частини імперії. 1862 році прокладено одноколійну залізницю (розширена до двоколійної в 1944) уздовж річки Сави, сполучивши Зиданий Мост із Загребом. У 1863 вздовж річки Драва збудовано «Каринтійську залізницю», що з'єднала Марибор із Дравоградом, Клагенфуртом і Філлахом. 1870 року споруджено залізницю в долині верхньої течії Сави, що з'єднала Любляну з Кранем, Єсеницями і Тарвізіо (Італія). У 1873 році вітка з Півки через Ілірську Бистрицю простяглася до тодішнього найважливішого торговельного порту в угорській частині імперії Рієки. 1876 року лінія з Дівачі пролягла через Прешницю до Пули — міста, де була австрійська військово-морська база. 1906 року збудовано Бохінську залізницю, що поєднала Філлах з Єсеницями долиною річки Соча до Гориції та далі до Трієста, з двома тунелями понад 6000 метрів.
Після Першої світової війни було відкрито декілька ліній. Одна з них з'єднала Ормож із Лютомером і Мурською Соботою, відкрившись 1924 року. У 1967 р. було прокладено одноколійну електрифіковану лінію, що сполучає Прешницю з Копером. 1999 року відновлено одноколійну вітку між Мурською Соботою та Ходошом, що дало пряме сполучення з угорською залізничною системою. Цю лінію вперше було збудовано 1907 року і закрито 1968 поряд із численними іншими закриттями ліній упродовж 1960 рр. У квітні 2016 завершено електрифікацію відрізка Прагерсько—Ходош.
Численні паровози колишніх «Югославських залізниць» можна побачити на станціях по всій Словенії, а в Любляні діє .
Примітки
Посилання
- Офіційний сайт
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Slove nski zalizni ci sloven Slovenske zeleznice nacionalnij operator zaliznichnih perevezen u Sloveniyi derzhavna zaliznichna kompaniya utvorena 1991 roku pislya rozpadu Yugoslaviyi na bazi Lyublyanskogo viddilennya kolishnih Yugoslavskih zaliznic Slovenske zeleznice SZTipzaliznichna kompaniyaForma vlasnostiakcionerne tovaristvoStatuschinnaPovna nazvaSlovenski zalizniciZasnovano1991Shtab kvartiraLyublyanaRoki funkcionuvannyaz 1991KrayinaSloveniyaZaliznichnij kod pripiski Chiselnij kod 79Ekspluatacijna dovzhina kolij1 229 kmShirina koliyi1 435 mmChistij pributok29 736 000 2018 Vlasnik i SloveniyaMaterinska kompaniyaSajtSlovenski zaliznici Slovenski zaliznici u Vikishovishi Parovoz SZ 25 026 vigotovlenij 1920 roku u Vidni nini vikoristovuvanij Slovenskimi zaliznicyami v turistichnih cilyah Elektrichka seriyi SZ 312 u Lyublyani Zaliznichna stanciya Zidanij Most vazhlivij zaliznichnij vuzol u Sloveniyi Zagalna protyazhnist zaliznichnoyi merezhi v Sloveniyi stanovit 1 229 km z yakih 331 km pripadaye na dvokolijni dilyanki Shirina koliyi standartna yevropejska Stanom na 2004 rik bulo elektrifikovano 503 5 km Zaliznici na elektrifikovanih dilyankah vikoristovuyut 3 kV postijnogo strumu Na zalishenih u spadok vid Yugoslaviyi elektrifikovanih dilyankah vikoristovuyut 25 kV zminnogo strumu IstoriyaSloveniya otrimala svoye pershe zaliznichne spoluchennya v 1840 h rokah koli Avstrijska imperiya proklala t zv Pivdennu derzhavnu zaliznicyu vidomu takozh yak Pivdenna avstrijska zaliznicya mizh svoyeyu stoliceyu Vidnem ta golovnim torgovelnim portom imperiyi Triyestom Takim chinom u 1844 roci Maribor bulo spolucheno zalizniceyu z Gracom 1846 roku vitku bulo podovzheno cherez Pragersko do Celye a dali v 1849 r cherez Zidanij Most do Lyublyani Dvokolijna liniya prodovzhilasya 1857 roku cherez Postojnu Pivku ta Divachu nareshti distavshis Triyesta Do Pershoyi svitovoyi vijni bulo zbudovano chislenni inshi zaliznici U 1860 roci Pragersko z yednalosya z Ormozhem i dali do horvatskogo Chakovcya tim samim pov yazavshi avstrijsku ta ugorsku chastini imperiyi 1862 roci prokladeno odnokolijnu zaliznicyu rozshirena do dvokolijnoyi v 1944 uzdovzh richki Savi spoluchivshi Zidanij Most iz Zagrebom U 1863 vzdovzh richki Drava zbudovano Karintijsku zaliznicyu sho z yednala Maribor iz Dravogradom Klagenfurtom i Fillahom 1870 roku sporudzheno zaliznicyu v dolini verhnoyi techiyi Savi sho z yednala Lyublyanu z Kranem Yesenicyami i Tarvizio Italiya U 1873 roci vitka z Pivki cherez Ilirsku Bistricyu prostyaglasya do todishnogo najvazhlivishogo torgovelnogo portu v ugorskij chastini imperiyi Riyeki 1876 roku liniya z Divachi prolyagla cherez Preshnicyu do Puli mista de bula avstrijska vijskovo morska baza 1906 roku zbudovano Bohinsku zaliznicyu sho poyednala Fillah z Yesenicyami dolinoyu richki Socha do Goriciyi ta dali do Triyesta z dvoma tunelyami ponad 6000 metriv Pislya Pershoyi svitovoyi vijni bulo vidkrito dekilka linij Odna z nih z yednala Ormozh iz Lyutomerom i Murskoyu Sobotoyu vidkrivshis 1924 roku U 1967 r bulo prokladeno odnokolijnu elektrifikovanu liniyu sho spoluchaye Preshnicyu z Koperom 1999 roku vidnovleno odnokolijnu vitku mizh Murskoyu Sobotoyu ta Hodoshom sho dalo pryame spoluchennya z ugorskoyu zaliznichnoyu sistemoyu Cyu liniyu vpershe bulo zbudovano 1907 roku i zakrito 1968 poryad iz chislennimi inshimi zakrittyami linij uprodovzh 1960 rr U kvitni 2016 zaversheno elektrifikaciyu vidrizka Pragersko Hodosh Chislenni parovozi kolishnih Yugoslavskih zaliznic mozhna pobachiti na stanciyah po vsij Sloveniyi a v Lyublyani diye Primitkihttp www railjournal com index php europe slovenia completes pragersko hodos electrification html channel 537PosilannyaOficijnij sajt