Skolelinux — операційна система, призначена для освітніх цілей та побудована на дистрибутиві Debian (тому вона також називається Debian-Edu). Skolelinux це проєкт вільного та відкритого програмне забезпечення, заснований спочатку у Норвегії, тепер підтримує усі мови, наявні у Debian, зокрема і українську. Його назва є прямим перекладом „шкільний лінукс“ з норвезької, „skole“ також походить від латинського слова schola. Skolelinux пропонує чотири різні профілі встановлення з компакт-диску, що дозволяє легко встановити налаштовану освітню мережу, у тому числі основний сервер, робочі станції та сервер тонких клієнтів.
Розробник | Debian-Edu/Skolelinux |
---|---|
Родина ОС | Unix-подібні ОС |
Робочий стан | Поточний |
Вихідна модель | Вільне та відкрите програмне забезпечення |
Початковий випуск | 20 червня 2004 (1.0) |
Останній випуск | 8.0+edu1 / 3 липня 2016 |
Тип ядра | Монолітне ядро Лінукс |
Інтерфейс користувача | KDE |
Ліцензія | Різні |
skolelinux.org (slx.no) |
Загалом, її основними цілями є:
- Дати можливість вчителям забезпечувати високу якість ІТ-навчання для своїх учнів.
- Створити дистрибутив Linux спеціально для шкіл — з урахуванням їніх потреб та ресурсів.
- Спрощення обслуговування обчислювальної техніки.
- Забезпечення рішення з тонкими клієнтами, що спрощує технічне обслуговування, знижує витрати та дозволяє використовувати старе обладнання.
- Скоротити витрати за допомогою програмного забезпечення з відкритими джерельними кодами та повторного використання старого обладнання.
- Локалізація ІТ-інфраструктури, шляхом перекладу програмного забезпечення як офіційною письмовою формою норвезької — букмол та нюношк, а також (це завдання згодом розширене щоб охопити усі мови, що використовуються в школах по всьому світу).
- Виявлення та сприяння розвитку програмного забезпечення яке б використовувалося у школах.
Історія
Проєкт Skolelinux був розпочатий 2 липня 2001 року.
Двадцять п’ять програмістів та перекладачів погодилися на підвищення ефективності використання програмного забезпечення у галузі освіти. Вони не хотіли, щоб нове покоління користувачів комп’ютерів не мали доступу до джерельного коду, стверджуючи, що діти, які виявили зацікавленість повинні мати можливість вчитися у програмістів-експерта та створювати своє власне програмне забезпечення. Інші розробники, особливо перекладачі, були зацікавлені у наданні студентам комп’ютерних програм з інтерфейсами рідною мовою. Ці розробники вважали, що студенти повинні мати можливість переміщатися по Інтернету керуючись „дорожніми знаками“, які вони зрозуміють.
Проєкт Skolelinux був пов’язаний з членами організації „Linux у школах“, яка була заснована 16 липня 2001 року. „Linux у школах“ пізніше змінили свою назву на „Вільне програмне забезпечення у школах“ на щорічному засіданні 16 жовтня 2004 року. Німецькі вчителі, розробники та перекладачі приєдналися до Skolelinux наприкінці 2002 року. У 2003 році проєкт Skolelinux поступово був інтегрований як стандартна частина дистрибутиву Debian.
Починаючи з 2003 року, багато розробників зі всього світу приєдналися до проєкту, найактивнішими були розробники з Греції, Франції та Німеччини. Проєкт Skolelinux співпрацює також з багатьма іншими проєктами безкоштовних програм для освіти, зокрема такими як LTSP, , Edubuntu, , KDE, Gnome, Firefox та OpenOffice.org. Подібні організації були створені також у Іспанії, Німеччині, Латвії, Франції, Бразилії та Данії.
Skolelinux була однією з основних вкладників щодо переписування . Окрім того, Skolelinux провела інтенсивну розробку та тестування тонких клієнтів та як частини нового версії 5.
Випуски
- Skolelinux 1.0 — кодова назва „Venus“ (після майже одночасного ),
заснована на Debian Woody та була випущена 20 червня 2004 року.
- Skolelinux 2.0 — кодова назва „DebianEdu“ (оскільки Skolelinux був прийнятий як частина підпроєкту Debian з такою ж назвою), заснована на Debian Sarge та була випущена 14 березня 2006 року.
- Skolelinux 3.0 — кодова назва „Terra“, заснована на Debian Etch та була випущена 22 липня 2007 року. Через жорсткий зв’язок між проєктом Debian та кастомізованим дистрибутивом Debian ([en]) Skolelinux, цей дистрибутив іноді також називають Debian Edu 3.0.
- Skolelinux 5.0, також відома як Debian Edu 5.0.4+edu0 побудована на основі Debian Lenny була випущена 9 лютого 2010 року.
- Skolelinux 6.0, також відома як Debian Edu 6.0.4+edu0 побудована на основі Debian Squeeze була випущена 11 березня 2012 року.
- Skolelinux 7.1, також відома як Debian Edu 7.1+edu0 побудована на основі Debian Wheezy була випущена 28 вересня 2013 року.
Фінансування
Розвиток Skolelinux фінансово підтримує на щорічній основі. Норвезьке міністерство освіти та міністерство реформ й Адміністрація виступили спонсором проєкту. Крім того, жертводавці та приватні компанії надають спонсорську допомогу. Це допомагає щорічно організовувати зустрічі 7-10 розробників у Норвегії, Іспанії та Німеччині.
Див. також
Посилання
- DebianEdu (22 липня 2007). Прес-реліз DebianEdu-3.0 „Terra“. DebianEdu Wiki. Архів оригіналу за 5 липня 2013. Процитовано 24 липня 2007.
- Holger Levsen (9 лютого 2010). Доступна Debian Edu 5.0.4+edu0 на основі Lenny (також відома як Skolelinux). Оголошення про Debian Edu у списку розсилання. Архів оригіналу за 5 липня 2013. Процитовано 9 лютого 2010.
- Команда підготовки новин для Debian (11 березня 2012). Доступна Debian Edu версії „Squeeze“. Анонс про Debian Edu у розсиланні. Архів оригіналу за 5 липня 2013. Процитовано 14 березня 2012.
- David Prévot (28 вересня 2013). . Архів оригіналу за 29 жовтня 2014. Процитовано 29 вересня 2013.
Зовнішні посилання
- Офіційний сайт(англ.)
- (норв.)
- Вікіпроєкт DebianEdu [ 10 січня 2010 у Wayback Machine.](англ.)
- (нім.)
- Італійська вікі щодо skolelinux [ 22 березня 2009 у Wayback Machine.](італ.)
- skolelinux у Франції [ 11 червня 2009 у Wayback Machine.]
- Переклади skolelinux: як додати підтримку рідної мови [ 6 липня 2010 у Wayback Machine.](англ.)
- ()(укр.)
- (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Skolelinux operacijna sistema priznachena dlya osvitnih cilej ta pobudovana na distributivi Debian tomu vona takozh nazivayetsya Debian Edu Skolelinux ce proyekt vilnogo ta vidkritogo programne zabezpechennya zasnovanij spochatku u Norvegiyi teper pidtrimuye usi movi nayavni u Debian zokrema i ukrayinsku Jogo nazva ye pryamim perekladom shkilnij linuks z norvezkoyi skole takozh pohodit vid latinskogo slova schola Skolelinux proponuye chotiri rizni profili vstanovlennya z kompakt disku sho dozvolyaye legko vstanoviti nalashtovanu osvitnyu merezhu u tomu chisli osnovnij server robochi stanciyi ta server tonkih kliyentiv SkolelinuxRozrobnikDebian Edu SkolelinuxRodina OSUnix podibni OSRobochij stanPotochnijVihidna modelVilne ta vidkrite programne zabezpechennyaPochatkovij vipusk20 chervnya 2004 20 rokiv tomu 2004 06 20 1 0 Ostannij vipusk8 0 edu1 3 lipnya 2016 7 rokiv tomu 2016 07 03 Tip yadraMonolitne yadro LinuksInterfejs koristuvachaKDELicenziyaRizniskolelinux org slx no Zagalom yiyi osnovnimi cilyami ye Dati mozhlivist vchitelyam zabezpechuvati visoku yakist IT navchannya dlya svoyih uchniv Stvoriti distributiv Linux specialno dlya shkil z urahuvannyam yinih potreb ta resursiv Sproshennya obslugovuvannya obchislyuvalnoyi tehniki Zabezpechennya rishennya z tonkimi kliyentami sho sproshuye tehnichne obslugovuvannya znizhuye vitrati ta dozvolyaye vikoristovuvati stare obladnannya Skorotiti vitrati za dopomogoyu programnogo zabezpechennya z vidkritimi dzherelnimi kodami ta povtornogo vikoristannya starogo obladnannya Lokalizaciya IT infrastrukturi shlyahom perekladu programnogo zabezpechennya yak oficijnoyu pismovoyu formoyu norvezkoyi bukmol ta nyunoshk a takozh ce zavdannya zgodom rozshirene shob ohopiti usi movi sho vikoristovuyutsya v shkolah po vsomu svitu Viyavlennya ta spriyannya rozvitku programnogo zabezpechennya yake b vikoristovuvalosya u shkolah IstoriyaProyekt Skolelinux buv rozpochatij 2 lipnya 2001 roku Dvadcyat p yat programistiv ta perekladachiv pogodilisya na pidvishennya efektivnosti vikoristannya programnogo zabezpechennya u galuzi osviti Voni ne hotili shob nove pokolinnya koristuvachiv komp yuteriv ne mali dostupu do dzherelnogo kodu stverdzhuyuchi sho diti yaki viyavili zacikavlenist povinni mati mozhlivist vchitisya u programistiv eksperta ta stvoryuvati svoye vlasne programne zabezpechennya Inshi rozrobniki osoblivo perekladachi buli zacikavleni u nadanni studentam komp yuternih program z interfejsami ridnoyu movoyu Ci rozrobniki vvazhali sho studenti povinni mati mozhlivist peremishatisya po Internetu keruyuchis dorozhnimi znakami yaki voni zrozumiyut Proyekt Skolelinux buv pov yazanij z chlenami organizaciyi Linux u shkolah yaka bula zasnovana 16 lipnya 2001 roku Linux u shkolah piznishe zminili svoyu nazvu na Vilne programne zabezpechennya u shkolah na shorichnomu zasidanni 16 zhovtnya 2004 roku Nimecki vchiteli rozrobniki ta perekladachi priyednalisya do Skolelinux naprikinci 2002 roku U 2003 roci proyekt Skolelinux postupovo buv integrovanij yak standartna chastina distributivu Debian Pochinayuchi z 2003 roku bagato rozrobnikiv zi vsogo svitu priyednalisya do proyektu najaktivnishimi buli rozrobniki z Greciyi Franciyi ta Nimechchini Proyekt Skolelinux spivpracyuye takozh z bagatma inshimi proyektami bezkoshtovnih program dlya osviti zokrema takimi yak LTSP Edubuntu KDE Gnome Firefox ta OpenOffice org Podibni organizaciyi buli stvoreni takozh u Ispaniyi Nimechchini Latviyi Franciyi Braziliyi ta Daniyi Skolelinux bula odniyeyu z osnovnih vkladnikiv shodo perepisuvannya Okrim togo Skolelinux provela intensivnu rozrobku ta testuvannya tonkih kliyentiv ta yak chastini novogo versiyi 5 VipuskiSkolelinux 1 0 kodova nazva Venus pislya majzhe odnochasnogo zasnovana na Debian Woody ta bula vipushena 20 chervnya 2004 roku Skolelinux 2 0 kodova nazva DebianEdu oskilki Skolelinux buv prijnyatij yak chastina pidproyektu Debian z takoyu zh nazvoyu zasnovana na Debian Sarge ta bula vipushena 14 bereznya 2006 roku Skolelinux 3 0 kodova nazva Terra zasnovana na Debian Etch ta bula vipushena 22 lipnya 2007 roku Cherez zhorstkij zv yazok mizh proyektom Debian ta kastomizovanim distributivom Debian en Skolelinux cej distributiv inodi takozh nazivayut Debian Edu 3 0 Skolelinux 5 0 takozh vidoma yak Debian Edu 5 0 4 edu0 pobudovana na osnovi Debian Lenny bula vipushena 9 lyutogo 2010 roku Skolelinux 6 0 takozh vidoma yak Debian Edu 6 0 4 edu0 pobudovana na osnovi Debian Squeeze bula vipushena 11 bereznya 2012 roku Skolelinux 7 1 takozh vidoma yak Debian Edu 7 1 edu0 pobudovana na osnovi Debian Wheezy bula vipushena 28 veresnya 2013 roku FinansuvannyaRozvitok Skolelinux finansovo pidtrimuye na shorichnij osnovi Norvezke ministerstvo osviti ta ministerstvo reform j Administraciya vistupili sponsorom proyektu Krim togo zhertvodavci ta privatni kompaniyi nadayut sponsorsku dopomogu Ce dopomagaye shorichno organizovuvati zustrichi 7 10 rozrobnikiv u Norvegiyi Ispaniyi ta Nimechchini Div takozhEdubuntu ALT Linux ShkilnijPosilannyaDebianEdu 22 lipnya 2007 Pres reliz DebianEdu 3 0 Terra DebianEdu Wiki Arhiv originalu za 5 lipnya 2013 Procitovano 24 lipnya 2007 Holger Levsen 9 lyutogo 2010 Dostupna Debian Edu 5 0 4 edu0 na osnovi Lenny takozh vidoma yak Skolelinux Ogoloshennya pro Debian Edu u spisku rozsilannya Arhiv originalu za 5 lipnya 2013 Procitovano 9 lyutogo 2010 Komanda pidgotovki novin dlya Debian 11 bereznya 2012 Dostupna Debian Edu versiyi Squeeze Anons pro Debian Edu u rozsilanni Arhiv originalu za 5 lipnya 2013 Procitovano 14 bereznya 2012 David Prevot 28 veresnya 2013 Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2014 Procitovano 29 veresnya 2013 Zovnishni posilannyaOficijnij sajt angl norv Vikiproyekt DebianEdu 10 sichnya 2010 u Wayback Machine angl nim Italijska viki shodo skolelinux 22 bereznya 2009 u Wayback Machine ital skolelinux u Franciyi 11 chervnya 2009 u Wayback Machine Perekladi skolelinux yak dodati pidtrimku ridnoyi movi 6 lipnya 2010 u Wayback Machine angl ukr angl