STS-45 — наукова місія НАСА 1992 року з доставки приладів та інструментів, на якій відбувся 46-й політ у рамках програми «Спейс Шаттл» та 11-й політ космічного шатла «Атлантіс».
STS-45 (46 політ шатл, 11 політ «Атлантіс») | |||||
---|---|---|---|---|---|
Космічний корабель | Атлантіс OV-104 | ||||
Тип космічного корабля | Спейс Шаттл | ||||
Екіпаж | 7 | ||||
Місце запуску | Кеннеді LC-39A | ||||
Дата запуску | 24 березня 1992 13:13:39 UTC | ||||
Місце посадки | Кеннеді Runway 33 | ||||
Дата посадки | 20 квітня 1992 11:23 UTC | ||||
Тривалість польоту | 8 діб 22 годин 9 хвилин 28 секунд | ||||
Кількість обертів | 143 | ||||
Апогей | 294 км | ||||
Перигей | 282 км | ||||
Орбітальний період | 90,3 хв | ||||
Нахил орбіти | 57,0 градусів | ||||
Пройдено відстань | 5 211 340 км | ||||
Фотографія екіпажу | |||||
Стоять: Байрон Курт Ліхтенберг, , , Кетрін Салліван, Сидять: Браян Даффі, Чарльз Болден | |||||
Пов'язані місії | |||||
|
Екіпаж
Основний склад
- (НАСА): Чарльз Болден (3) — командир
- (НАСА): Браян Даффі (1) — пілот
- (НАСА): Кетрін Салліван (3) — фахівець польоту-1
- (НАСА): (3) — фахівець польоту-2
- (НАСА): (1) — Фахівець польоту-3
- (ЄКА): (3) — фахівець із вантажу-1
- (НАСА): Байрон Ліхтенберг (2) — фахівець із вантажу-2
Дублюючий екіпаж
Розміщення екіпажу
Сидіння | Запуск | Посадка | Місця 1–4 знаходяться на Польотній палубі. Місця 5–7 знаходяться на середній палубі. |
---|---|---|---|
1 | Болден | Болден | |
2 | Даффі | Даффі | |
3 | Салліван | Фоул | |
4 | Лістма | Лістма | |
5 | Фоул | Салліван | |
6 | Фрімаут | Фрімаут | |
7 | Ліхтенберг | Ліхтенберг |
Моменти місії
Атлантіс був запущений 24 березня 1992 року о 8:13 ранку за східним часом. Спочатку запуск був запланований на 23 березня 1992 року, але був відкладений на один день через вищі, ніж допустимі, концентрації рідкого водню та рідкого кисню в кормовій частині орбітального корабля під час заправки. Під час усунення несправностей витоки не вдалося відтворити, що змусило інженерів повірити, що вони є результатом того, що водопровідна система основної силової установки не була термічно кондиціонована для кріогенного палива; запуск перенесли на 24 березня 1992 року. Стартова маса Атлантісу становила — 105 982 кг.
STS-45 проводив перші експерименти Атмосферної лабораторії для прикладних і наукових досліджень (ATLAS-1), розміщені на піддонах Spacelab, встановлених у вантажному відсіку орбітального корабля. Корисний складався із 12 приладів зі Сполучених Штатів, Франції, Німеччини, Бельгії, Швейцарії, Нідерландів і Японії, проводив дослідження хімії атмосфери, сонячної радіації, фізики космічної плазми та ультрафіолетової астрономії. Прилади ATLAS-1 включали спектроскопію атмосферних слідів молекул (ATMOS); решітку спектрометра; атмосферний ехолот міліметрових хвиль (MAS); спектрометричну обсерваторію зображень (ISO); атмосферні викиди Lyman-Alpha (ALAE); фотометричну камеру викидів в атмосферу (AEPI); космічні експерименти з прискорювачами частинок (SEPAC); радіометр з активною порожниною (ACR); вимірювач сонячної постійної (SOLCON); вимірювач сонячного спектра (SOLSPEC); монітор сонячного ультрафіолетового спектрального випромінювання (SUSIM); і далекого ультрафіолетового космічного телескопа (FAUST). Такожвантаж включав експеримент Shuttle Solar Backscatter Ultraviolet (SSBUV), експеримент (GAS) і шість експериментів на середній палубі.
Місію продовжили на день, щоб продовжити наукові експерименти. Приземлення відбулося 2 квітня 1992 року, 6:23 ранку за східним часом, на злітно-посадковій смузі 33 посадкового , розташованого в Космічному центрі Кеннеді. Дальність викочування склала 2 812 м, а Атлантіс при посадці вже важив 93 005 кг.
Емблема місії
Емблема місії охоплює всі аспекти польоту, показуючи Землю та Сонце та орбітальний апарат під великим нахилом, щоб проілюструвати високу важливість місії. Імена всіх членів включені в основний склад, розділені зірочками. У «кільці» внизу праворуч включена одна зірка, яка розділяє незгадані імена спеціалістів альтернативних місій, які, таким чином, включені опосередковано; перше й унікальне вшанування екіпажу підтримки. — перший громадянин Бельгії, який полетів у космос, і єдиний, хто літав на Спейс Шаттл (інший — Френк де Вінн (який літав на Міжнародну космічну станцію за допомогою «Союз» як командир місії), оскільки програма «Спейс шаттл» була припинено під час польоту останнього), але щоб зберегти фокус на місії, не додано національного прапора та звичайного логотипу Європейського космічного агентства (ESA), але головна мета місії, ATLAS, включена нижче.
Галерея
- Старт польоту «STS-45»
- Вантажний відсік шаттла «Атлантіс»
- Приземлення шаттла «Атлантіс» «STS-45»
Примітки
- (3) — цифра в дужках показує кількість космічних польотів, здійснених кожним з членів екіпажу, в тому числі цю місію.
- STS-45. Spacefacts. Процитовано 4 березня 2014.
- Background. SOLSPEC. Institut Pierre Simon Laplace. Процитовано 26 березня 2022.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
STS 45 naukova misiya NASA 1992 roku z dostavki priladiv ta instrumentiv na yakij vidbuvsya 46 j polit u ramkah programi Spejs Shattl ta 11 j polit kosmichnogo shatla Atlantis STS 45 46 polit shatl 11 polit Atlantis Kosmichnij korabelAtlantis OV 104Tip kosmichnogo korablyaSpejs ShattlEkipazh7Misce zapuskuKennedi LC 39AData zapusku24 bereznya 1992 13 13 39 UTCMisce posadkiKennedi Runway 33Data posadki20 kvitnya 1992 11 23 UTCTrivalist polotu8 dib 22 godin 9 hvilin 28 sekundKilkist obertiv143Apogej294 kmPerigej282 kmOrbitalnij period90 3 hvNahil orbiti57 0 gradusivProjdeno vidstan5 211 340 kmFotografiya ekipazhuStoyat Bajron Kurt Lihtenberg Ketrin Sallivan Sidyat Brayan Daffi Charlz BoldenPov yazani misiyiPoperednya misiya Nastupna misiyaSTS 42 STS 49EkipazhOsnovnij sklad NASA Charlz Bolden 3 komandir NASA Brayan Daffi 1 pilot NASA Ketrin Sallivan 3 fahivec polotu 1 NASA 3 fahivec polotu 2 NASA 1 Fahivec polotu 3 YeKA 3 fahivec iz vantazhu 1 NASA Bajron Lihtenberg 2 fahivec iz vantazhu 2 Dublyuyuchij ekipazh NASA Majkl Lempton fahivec iz vantazhu 1 NASA Charlz R Chappel fahivec iz vantazhu 2 Rozmishennya ekipazhu Sidinnya Zapusk Posadka Miscya 1 4 znahodyatsya na Polotnij palubi Miscya 5 7 znahodyatsya na serednij palubi 1 Bolden Bolden 2 Daffi Daffi 3 Sallivan Foul 4 Listma Listma 5 Foul Sallivan 6 Frimaut Frimaut 7 Lihtenberg LihtenbergMomenti misiyiAtlantis buv zapushenij 24 bereznya 1992 roku o 8 13 ranku za shidnim chasom Spochatku zapusk buv zaplanovanij na 23 bereznya 1992 roku ale buv vidkladenij na odin den cherez vishi nizh dopustimi koncentraciyi ridkogo vodnyu ta ridkogo kisnyu v kormovij chastini orbitalnogo korablya pid chas zapravki Pid chas usunennya nespravnostej vitoki ne vdalosya vidtvoriti sho zmusilo inzheneriv poviriti sho voni ye rezultatom togo sho vodoprovidna sistema osnovnoyi silovoyi ustanovki ne bula termichno kondicionovana dlya kriogennogo paliva zapusk perenesli na 24 bereznya 1992 roku Startova masa Atlantisu stanovila 105 982 kg STS 45 provodiv pershi eksperimenti Atmosfernoyi laboratoriyi dlya prikladnih i naukovih doslidzhen ATLAS 1 rozmisheni na piddonah Spacelab vstanovlenih u vantazhnomu vidsiku orbitalnogo korablya Korisnij skladavsya iz 12 priladiv zi Spoluchenih Shtativ Franciyi Nimechchini Belgiyi Shvejcariyi Niderlandiv i Yaponiyi provodiv doslidzhennya himiyi atmosferi sonyachnoyi radiaciyi fiziki kosmichnoyi plazmi ta ultrafioletovoyi astronomiyi Priladi ATLAS 1 vklyuchali spektroskopiyu atmosfernih slidiv molekul ATMOS reshitku spektrometra atmosfernij eholot milimetrovih hvil MAS spektrometrichnu observatoriyu zobrazhen ISO atmosferni vikidi Lyman Alpha ALAE fotometrichnu kameru vikidiv v atmosferu AEPI kosmichni eksperimenti z priskoryuvachami chastinok SEPAC radiometr z aktivnoyu porozhninoyu ACR vimiryuvach sonyachnoyi postijnoyi SOLCON vimiryuvach sonyachnogo spektra SOLSPEC monitor sonyachnogo ultrafioletovogo spektralnogo viprominyuvannya SUSIM i dalekogo ultrafioletovogo kosmichnogo teleskopa FAUST Takozhvantazh vklyuchav eksperiment Shuttle Solar Backscatter Ultraviolet SSBUV eksperiment GAS i shist eksperimentiv na serednij palubi Misiyu prodovzhili na den shob prodovzhiti naukovi eksperimenti Prizemlennya vidbulosya 2 kvitnya 1992 roku 6 23 ranku za shidnim chasom na zlitno posadkovij smuzi 33 posadkovogo roztashovanogo v Kosmichnomu centri Kennedi Dalnist vikochuvannya sklala 2 812 m a Atlantis pri posadci vzhe vazhiv 93 005 kg Emblema misiyiEmblema misiyi ohoplyuye vsi aspekti polotu pokazuyuchi Zemlyu ta Sonce ta orbitalnij aparat pid velikim nahilom shob proilyustruvati visoku vazhlivist misiyi Imena vsih chleniv vklyucheni v osnovnij sklad rozdileni zirochkami U kilci vnizu pravoruch vklyuchena odna zirka yaka rozdilyaye nezgadani imena specialistiv alternativnih misij yaki takim chinom vklyucheni oposeredkovano pershe j unikalne vshanuvannya ekipazhu pidtrimki pershij gromadyanin Belgiyi yakij poletiv u kosmos i yedinij hto litav na Spejs Shattl inshij Frenk de Vinn yakij litav na Mizhnarodnu kosmichnu stanciyu za dopomogoyu Soyuz yak komandir misiyi oskilki programa Spejs shattl bula pripineno pid chas polotu ostannogo ale shob zberegti fokus na misiyi ne dodano nacionalnogo prapora ta zvichajnogo logotipu Yevropejskogo kosmichnogo agentstva ESA ale golovna meta misiyi ATLAS vklyuchena nizhche GalereyaStart polotu STS 45 Vantazhnij vidsik shattla Atlantis Prizemlennya shattla Atlantis STS 45 Primitki 3 cifra v duzhkah pokazuye kilkist kosmichnih polotiv zdijsnenih kozhnim z chleniv ekipazhu v tomu chisli cyu misiyu STS 45 Spacefacts Procitovano 4 bereznya 2014 Background SOLSPEC Institut Pierre Simon Laplace Procitovano 26 bereznya 2022