Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна SOHO значення СОГО СОнячна та Геліосферична Обсерваторія англ SOHO

SOHO (космічна станція)

SOHO (космічна станція)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: SOHO (значення).

СОГО (СОнячна та Геліосферична Обсерваторія англ. SOHO — Solar and Heliospheric Observatory) — космічний апарат для спостереження за Сонцем. Запущений 2 грудня 1995, розпочав роботу у травні 1996.

SOHO
image
Основні параметри
Організаціяimage ESA/image NASA
Ракета-носійАтлас-2AS
Космодромimage мис Канаверал
Технічні параметри
Маса1850 кг
Потужність750 Вт
image
Запуск космічного апарату SOHO

Розроблений NASA та ESA. Найбільша за своєю функціональністю космічна обсерваторія спостереження за Сонцем на початку XXI ст. Перебуває на геліоцентричній орбіті.

SOHO розташована в точці Лагранжа між Землею та Сонцем (у цій точці однакове тяжіння Землі і Сонця), і передає зображення Сонця в різних діапазонах довжин хвиль.

Крім основної задачі — дослідження Сонця — SOHO зібрала інформацію про велику кількість комет, переважно дуже малих. На кінець серпня 2020 року це значення досягло 4052 комет. Здебільшого таких результатів людство сягнуло завдяки праці астрономів-любителів в усьому світі, адже NASA надає вільний інтернет-доступ до всіх знімків, отриманих з обсерваторії задля вивчення близького космосу.

25 березня 2024 року, трохи більше аніж за 28 років після запуску, обсерваторія SOHO відкрила свою 5000-ту комету.

Наукові цілі

Трьома основними науковими цілями SOHO є:

Орбіта

Анімаційні траєкторії СОГО
image
Анімація траєкторії СОГО - Полярний вигляд
image
Анімація траєкторії СОГО - Екваторіальний вигляд
       Земля ·        СОГО

Космічний телескоп SOHO знаходиться на гало-орбіті навколо точки L1 Сонце-Земля, точки між Землею і Сонцем, де баланс гравітації (більшої) Сонця і (меншої) Землі дорівнює доцентровій силі, необхідній для того, щоб об'єкт мав такий самий орбітальний період на своїй орбіті навколо Сонця, що і Земля, внаслідок чого об'єкт буде залишатися в цьому відносному положенні.

Положення космічного телескопу описують як положення у точці L1, але він не може точно знаходитися в цій точці, адже зв'язок ускладнений через радіоперешкоди, що генеруються Сонцем, і через його нестійку орбіту.

Швидше він лежить у площині, що постійно рухається і проходить через L1 і перпендикулярну лінії, що з'єднує Сонце і Землю. Він залишається в цій площині, виводячи еліптичну орбіту з центром навколо точки Лагранжа L1.

Він виконує навколо точки L1 повний оберт за шість місяців, тоді як сама точка L1 обертається навколо Сонця кожні 12 місяців, оскільки це пов'язано з рухом Землі. Це постійно утримує СОГО в оптимальному положенні для спостерігання із Землі.

Зв'язок із Землею

За нормальної роботи космічний телескоп передає безперервний потік фотографій та інших вимірювань із швидкістю 200 кбіт/с через наземну станцію NASA (Deep Space Network, DSN). Дані СОГО про сонячну активність використовуються для прогнозування корональних викидів маси (англ. CME) та їхнього часу прибуття на Землю, завдячуючи цьому електричні мережі і супутники можуть бути захищені від їх руйнівних наслідків. CME, спрямовані до Землі, можуть спричиняти геомагнітні бурі, які, в свою чергу, генерують геомагнітно індуковані струми (ГІС), в найекстремальніших випадках створюючи перешкоди в електромережах тощо.

У 2003 році ESA повідомило про вихід з ладу крокового двигуна спрямованої антени по Y-вісі, необхідного для наведення антени з високим коефіцієнтом підсилення, дозволяючи низхідну лінію зв'язку високошвидкісного передавання даних. Тоді припускалося, що вихід з ладу антени може спричинити неотримання даних два-три тижні щоквартально. Однак інженерам ESA та NASA вдалося використати антени з низьким коефіцієнтом підсилення СОГО разом із більшими 34- та 70-метровими наземними станціями DSN та розумним використанням твердотільного реєстратора (англ. Solid State Recorder, SSR) СОГО для запобігання повній втраті даних, лише дещо зменшивши потік даних кожні три місяці.

Бортові прилади

image
Масштабна модель СОГО в Європейському космічному агентстві в Бельгії

Модуль корисного навантаження (Payload Module, PLM) СОГО складається з дванадцяти приладів, кожен з яких здатний здійснювати незалежне або скоординоване спостереження за Сонцем або частинами Сонця, та деякими деталями космічних літальних апаратів:

  • Корональний діагностичний спектрометр (Coronal Diagnostic Spectrometer, CDS), який вимірює щільність, температуру та потоки в короні
  • Зарядний елемент та систему аналізу ізотопів (Charge Element and Isotope Analysis System, CELIAS), яка вивчає іонний склад сонячного вітру.
  • Енергетичний та релятивістський аналізатор ядер атомів та електронів (Energetic and Relativistic Nuclei and Electron experiment, ERNE), який вивчає іонний та електронний склад сонячного вітру.
  • Комплексний аналізаторний пристрій високо-термальних даних та енергетичних частинок (Comprehensive SupraThermal and Energetic Particle, COSTEP), який вивчає іонний та електронний склад сонячного вітру. COSTEP та ERNE іноді називають разом як COSTEP-ERNE Particle Analyzer Collaboration (аналізатор частинок) тобто — CEPAC.
  • Телескоп діапазону «екстремального» ультрафіолетового випромінювання (Extreme ultraviolet Imaging Telescope, EIT), який вивчає корональну структуру у нижній частині та активність.
  • Прилад світлових коливань на низьких частотах (Global Oscillations at Low Frequencies, GOLF), що вимірює коливання швидкості всього сонячного диска для дослідження ядра Сонця.
  • Ширококутний та спектрометричний коронограф (LASCO), який вивчає структуру та еволюцію корони шляхом створення штучного сонячного затемнення.
  • Візуалізатор Майкельсона Доплера (Michelson Doppler Imager, MDI), який вимірює швидкість часток і магнітне поле у фотосфері, з метою дослідження конвективної зони, яка утворює зовнішній шар внутрішньої частини Сонця, та — (магнітні поля), що контролюють структуру корони. З приладу MDI було отримано найбільше даних для проєкту СОГО. Два SOHO створені MDI: VC2 (MDI-M) несе дані магнітограми, а VC3 (MDI-H) — дані геліосейсмології. MDI не використовується для наукового спостереження з 2011 року, бо його замінили геліосейсмічні та магнітні візуалізатори обсерваторії сонячної динаміки (Solar Dynamics Observatory, SDO).
  • Прилад вимірювання сонячного ультрафіолетового та радіоактивного вимірювань (Solar Ultraviolet Measurement of Emitted Radiation, SUMER), яке вимірює потоки плазми, температуру та щільність у короні.
  • Прилад дослідження анізотропії сонячного вітру (Solar Wind Anisotropies, SWAN), який використовує телескопи, чутливі до характерної довжини хвилі водню, для вимірювання потоку маси сонячного вітру, відображення щільності геліосфери та спостереження за масштабною структурою потоків сонячного вітру.
  • Коронограф-спектрометр ультрафіолету (UltraViolet Coronagraph Spectrometer, UVCS), який вимірює щільність та температуру в короні.
  • Прилад визначення мінливості сонячного ІЧ-випромінювання та гравітаційних коливань (Variability of solar IRradiance and Gravity Oscillations, VIRGO), що вимірює коливання та сонячну константу як усього сонячного диска, так і нижніх шарів, так і досліджуючи ядро Сонця.

Загальнодоступність зображень

Зважаючи на те, що данні, в тому числі і фото, і інші результати досліджень, передані на Землю СОГО, можуть бути доступні будь кому на тих чи інших інтернет-ресурсах, а також з допомогою тих чи інших додатків, програм для вивчення цих результатів, можуть не відображатися повною мірою. Тобто можуть бути у кінцевого спостерігача викривлені дані із-за невідповідного обладнання: викривлення кольору спектру, не відображення вимірювання часток сонячного вітру, тощо.

А зображення містять довжину хвилі або оптичний діапазон частот на водневій лінії від найінтенсивнішої червоної Hα до найяскравішої «екстремального» ультрафіолету (УФ). Зображення, зроблені частково або суто з невидимими довжинами хвиль, відображаються на сторінці SOHO та в інших місцях «фальшивим» кольором, тим самим не даючи реального уявлення про космічні об'єкти.

На відміну від багатьох космічних та наземних телескопів, програма SOHO формально не виділяє часу для розгляду пропозицій щодо окремих приладів та інструментів дослідження, але зацікавлені сторони можуть зв’язатися з дослідницькими групами електронною поштою та з вповноваженими з цих питань через офіційний вебсайт SOHO, щоб попросити час на узгодження та отримання фото-матеріалів від першоджерела. Деякі з даних є досить неформальними, тому надаються за умови, що поточні контрольні спостереження не будуть порушені або спотворені в тих чи інших цілях.

Офіційний процес (Спільна операційна програма «JOP») існує для спільного використання декількох приладів СОГО для визначення результатів спостереження. Пропозиції JOP розглядаються на щоквартальних засіданнях наукової робочої групи (Science Working Team, SWT), а термін роботи JOP розподіляється на щомісячних засіданнях робочої групи з наукового планування (Science Planning Working Group, SPWG). Перші результати були представлені у виданні 1997 року «Solar Physics», томи 170 та 175, під редакцією Б. Флека та З. Швестки (B. Fleck і Z. Švestka).

Відкриття комет

Відтворення руху комет, виявлених SOHO протягом 9-ти років спостереження з точки зору телескопа, як спостерігача у фіксованій точці вище площини екліптики із Сонцем у центрі.
Відкриття комет
Дата виявлення # днів до наступного етапу (віхи)
2013 213
2012 222
2011 216
2010 210

В результаті спостереження за Сонцем, SOHO (зокрема, прилад LASCO) ненавмисно виявив комети, перекривши сонячне світло. Приблизно половина всіх відомих комет була помічена СОГО, яку за останні 15 років (до 2014) виявили понад 70 людей із 18 різних країн, здійснюючи пошук за загальнодоступними зображеннями SOHO в Інтернеті. Комети 1999-го та 2000-го були відкриті 26 грудня Міхалом Кусяком (пол. Michał Kusiak), студентом астрономії Ягеллонського університету в Кракові, Польща. Кусяк знайшов свою першу комету SOHO в листопаді 2007 року і відтоді знайшов понад 100. SOHO виявив понад 2700 комет до квітня 2014 року, із середнім коефіцієнтом відкриття кожні 2,59 дня. У червні 2020 року SOHO відкрив свою 4000-у комету.

Відкриття астрономом-аматором Майком Оутсом (англ. Mike Oates') понад 140 комет за даними SOHO призвело до того, що мала планета «68948 Mikeoates» була названа на його честь; цей факт був використаний лексикографом Ерін МакКін (англ. Erin McKean) у своєму виступі на TED як приклад того, як користувачі Інтернету можуть робити внески в колекції досліджень.

SOHO 2198 — це комета, з орбітою навколо Сонця, яку відкрили індійський астроном-аматор Саліл Муліє (Salil Mulye) та польський астроном Шимон Ліво (Szymon Liwo) шляхом аналізу даних приладу LASCO. Ця навколосонячна комета належить до родини комет Крейца (Kreutz sungrazers), яка зазвичай розпадається після відкриття. З цим відкриттям 13 грудня 2011 році Муліє став другим індіанцем, який відкрив сонячну комету.

Джерела

  • Офіційний сайт місії СОГО [ 22 вересня 2020 у Wayback Machine.]. Переглянуто 16.09.2020.
  • Аномалія антени може вплинути на передавання інформації з SOHO[недоступне посилання з лютого 2019]. Новини ESA. Переглянуто 14 березня 2005.
  • Аномалія антени SOHO: справи кращі, аніж можуть бути [ 16 липня 2012 у Wayback Machine.]. Новини ESA. Переглянуто 14 березня 2005.
  • Sharing Earth Observation Reusources SOHO (Solar and Heliospheric Observatory) [ 30 вересня 2020 у Wayback Machine.]. Переглянуто 14.09.2020.
  • U.S. Naval Research Lab Large Angle Spectrometric and Coronagraphic Telescope (LASCO) [ 11 серпня 2020 у Wayback Machine.]. Переглянуто 14.09.2020.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Solar and Heliospheric Observatory
  • ESA SOHO webpage [ 7 квітня 2022 у Wayback Machine.]
  • A Description of the SOHO Mission. NASA's SOHO website. Архів оригіналу за 27 червня 2013. Процитовано 24 жовтня 2005.
  • Latest SOHO Images. NASA's SOHO website. Архів оригіналу за 27 червня 2013. Процитовано 24 жовтня 2005., free to use for educational and non-commercial purposes.
  • by NASA's Solar System Exploration
  • . National Weather Service — Space Environment Center. Архів оригіналу за 23 жовтня 2005. Процитовано 24 жовтня 2005.
  • The SOHO Mission L1 Halo Orbit Recovery From the Attitude Control Anomalies of 1998 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 червня 2013. Процитовано 24 жовтня 2005.
  • A useful resource about the Sun and its effect on the Earth

Примітки

  1. . www.nrl.navy.mil. Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 15 вересня 2020.
  2. . soho.nascom.nasa.gov. Архів оригіналу за 15 вересня 2020. Процитовано 15 вересня 2020.
  3. . photojournal.jpl.nasa.gov. Архів оригіналу за 17 вересня 2020. Процитовано 15 вересня 2020.
  4. . www.esa.int. Архів оригіналу за 11 вересня 2019. Процитовано 15 вересня 2020.
  5. . directory.eoportal.org. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 15 вересня 2020.
  6. Сонячний космічний апарат SOHO відкрив свою 5000 комету. // Автор: Юлія Александрова. 30.03.2024
  7. . www.esa.int (англ.). Архів оригіналу за 18 вересня 2020. Процитовано 15 вересня 2020.
  8. . www.esa.int (англ.). Архів оригіналу за 23 вересня 2020. Процитовано 15 вересня 2020.
  9. Domingo, V., Fleck, B., Poland, A. I., Solar Physics 162, 1--37 (1995)
  10. Fleck, B. (1997). (англ.). Т. 10. с. 273—296. Архів оригіналу за 3 лютого 2019. Процитовано 15 вересня 2020.
  11. . solar.bnsc.rl.ac.uk. Архів оригіналу за 16 жовтня 2020. Процитовано 15 вересня 2020.
  12. . sci.esa.int. Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 15 вересня 2020.
  13. . srl.utu.fi. Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 15 вересня 2020.
  14. . www.ieap.uni-kiel.de. Архів оригіналу за 18 жовтня 2020. Процитовано 15 вересня 2020.
  15. . srl.utu.fi. Архів оригіналу за 3 лютого 2019. Процитовано 15 вересня 2020.
  16. . web.archive.org. 9 жовтня 1999. Архів оригіналу за 9 жовтня 1999. Процитовано 15 вересня 2020.
  17. . soi.stanford.edu. Архів оригіналу за 18 березня 2021. Процитовано 15 вересня 2020.
  18. . web.archive.org. 15 червня 2006. Архів оригіналу за 15 червня 2006. Процитовано 15 вересня 2020.
  19. . sohowww.nascom.nasa.gov. Архів оригіналу за 6 грудня 2021. Процитовано 15 вересня 2020.
  20. . www.cfa.harvard.edu. Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 15 вересня 2020.
  21. . www.ias.u-psud.fr. Архів оригіналу за 25 грудня 2004. Процитовано 15 вересня 2020.
  22. . sohowww.nascom.nasa.gov. Архів оригіналу за 22 вересня 2020. Процитовано 16 вересня 2020.
  23. . citeseerx.ist.psu.edu. Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 16 вересня 2020.
  24. svestka. webspace.science.uu.nl. Процитовано 16 вересня 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  25. Karl Battams [@SungrazerComets] (16 квітня 2014). These are SOHO discovery counts in the past few years: 2013: 213, 2012: 222, 2011: 216, 2010: 210 ... consistent! (Твіт) — через Твіттер.
  26. Karl Battams [@SungrazerComets] (2 січня 2013). The SOHO comet discovery rate has been remarkably consistent over past 3yrs: 2010: 222 comets, 2011: 213, 2012: 219 (Твіт) — через Твіттер.
  27. . soho.nascom.nasa.gov. Архів оригіналу за 24 березня 2021. Процитовано 16 вересня 2020.
  28. . sohowww.nascom.nasa.gov. Архів оригіналу за 18 вересня 2020. Процитовано 16 вересня 2020.
  29. . Twitter (укр.). Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 16 вересня 2020.
  30. Loff, Sarah (15 вересня 2015). . NASA. Архів оригіналу за 17 вересня 2015. Процитовано 16 вересня 2020.
  31. . Twitter (укр.). Архів оригіналу за 13 квітня 2016. Процитовано 16 вересня 2020.
  32. Frazier, Sarah (16 червня 2020). . NASA. Архів оригіналу за 17 червня 2020. Процитовано 16 вересня 2020.
  33. . www.mikeoates.org. Архів оригіналу за 6 квітня 2005. Процитовано 16 вересня 2020.
  34. McKean, Erin, (англ.), архів оригіналу за 19 вересня 2020, процитовано 16 вересня 2020
  35. . people.ast.cam.ac.uk. Архів оригіналу за 5 червня 2020. Процитовано 16 вересня 2020.
  36. Zdenek Sekanina and Paul W. Chodas (2004). (англ.). Jet Propulsion Laboratory, California Institute of Technology, 4800 Oak Grove Drive, Pasadena, CA 91109. Архів оригіналу за 28 серпня 2021. Процитовано 16.09.2020.
  37. . science.nasa.gov. Архів оригіналу за 17 вересня 2020. Процитовано 16 вересня 2020.
  38. . Khagol Mandal (амер.). Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 16 вересня 2020.


image Це незавершена стаття з космонавтики.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina SOHO znachennya SOGO SOnyachna ta Geliosferichna Observatoriya angl SOHO Solar and Heliospheric Observatory kosmichnij aparat dlya sposterezhennya za Soncem Zapushenij 2 grudnya 1995 rozpochav robotu u travni 1996 SOHOOsnovni parametriOrganizaciyaESA NASARaketa nosijAtlas 2ASKosmodrommis KanaveralTehnichni parametriMasa1850 kgPotuzhnist750 VtZapusk kosmichnogo aparatu SOHO Rozroblenij NASA ta ESA Najbilsha za svoyeyu funkcionalnistyu kosmichna observatoriya sposterezhennya za Soncem na pochatku XXI st Perebuvaye na geliocentrichnij orbiti SOHO roztashovana v tochci Lagranzha mizh Zemleyu ta Soncem u cij tochci odnakove tyazhinnya Zemli i Soncya i peredaye zobrazhennya Soncya v riznih diapazonah dovzhin hvil Krim osnovnoyi zadachi doslidzhennya Soncya SOHO zibrala informaciyu pro veliku kilkist komet perevazhno duzhe malih Na kinec serpnya 2020 roku ce znachennya dosyaglo 4052 komet Zdebilshogo takih rezultativ lyudstvo syagnulo zavdyaki praci astronomiv lyubiteliv v usomu sviti adzhe NASA nadaye vilnij internet dostup do vsih znimkiv otrimanih z observatoriyi zadlya vivchennya blizkogo kosmosu 25 bereznya 2024 roku trohi bilshe anizh za 28 rokiv pislya zapusku observatoriya SOHO vidkrila svoyu 5000 tu kometu Naukovi ciliTroma osnovnimi naukovimi cilyami SOHO ye Doslidzhennya zovnishnogo sharu Soncya yakij skladayetsya z hromosferi perehidnoyi oblasti ta koroni Dlya cogo distancijnogo zonduvannya sonyachnoyi atmosferi vikoristovuyutsya bortovi priladi CDS EIT shirokokutnij ta spektrometrichnij koronograf angl Large Angle and Spectrometric Coronagraph LASCO SUMER SWAN ta UVCS Zdijsnennya sposterezhen za sonyachnim vitrom ta suputnimi yavishami poblizu L1 tochka Lagranzha CELIAS i COSTEP vikoristovuyutsya dlya sposterezhennya za sonyachnim vitrom in situ lat na misci Zonduvannya vnutrishnoyi strukturi Soncya Dlya geliosejsmologiyi vikoristovuyutsya GOLF MDI ta VIRGO OrbitaAnimacijni trayektoriyi SOGOAnimaciya trayektoriyi SOGO Polyarnij viglyadAnimaciya trayektoriyi SOGO Ekvatorialnij viglyad Zemlya SOGO Kosmichnij teleskop SOHO znahoditsya na galo orbiti navkolo tochki L1 Sonce Zemlya tochki mizh Zemleyu i Soncem de balans gravitaciyi bilshoyi Soncya i menshoyi Zemli dorivnyuye docentrovij sili neobhidnij dlya togo shob ob yekt mav takij samij orbitalnij period na svoyij orbiti navkolo Soncya sho i Zemlya vnaslidok chogo ob yekt bude zalishatisya v comu vidnosnomu polozhenni Polozhennya kosmichnogo teleskopu opisuyut yak polozhennya u tochci L1 ale vin ne mozhe tochno znahoditisya v cij tochci adzhe zv yazok uskladnenij cherez radiopereshkodi sho generuyutsya Soncem i cherez jogo nestijku orbitu Shvidshe vin lezhit u ploshini sho postijno ruhayetsya i prohodit cherez L1 i perpendikulyarnu liniyi sho z yednuye Sonce i Zemlyu Vin zalishayetsya v cij ploshini vivodyachi eliptichnu orbitu z centrom navkolo tochki Lagranzha L1 Vin vikonuye navkolo tochki L1 povnij obert za shist misyaciv todi yak sama tochka L1 obertayetsya navkolo Soncya kozhni 12 misyaciv oskilki ce pov yazano z ruhom Zemli Ce postijno utrimuye SOGO v optimalnomu polozhenni dlya sposterigannya iz Zemli Zv yazok iz ZemleyuZa normalnoyi roboti kosmichnij teleskop peredaye bezperervnij potik fotografij ta inshih vimiryuvan iz shvidkistyu 200 kbit s cherez nazemnu stanciyu NASA Deep Space Network DSN Dani SOGO pro sonyachnu aktivnist vikoristovuyutsya dlya prognozuvannya koronalnih vikidiv masi angl CME ta yihnogo chasu pributtya na Zemlyu zavdyachuyuchi comu elektrichni merezhi i suputniki mozhut buti zahisheni vid yih rujnivnih naslidkiv CME spryamovani do Zemli mozhut sprichinyati geomagnitni buri yaki v svoyu chergu generuyut geomagnitno indukovani strumi GIS v najekstremalnishih vipadkah stvoryuyuchi pereshkodi v elektromerezhah tosho U 2003 roci ESA povidomilo pro vihid z ladu krokovogo dviguna spryamovanoyi anteni po Y visi neobhidnogo dlya navedennya anteni z visokim koeficiyentom pidsilennya dozvolyayuchi nizhidnu liniyu zv yazku visokoshvidkisnogo peredavannya danih Todi pripuskalosya sho vihid z ladu anteni mozhe sprichiniti neotrimannya danih dva tri tizhni shokvartalno Odnak inzheneram ESA ta NASA vdalosya vikoristati anteni z nizkim koeficiyentom pidsilennya SOGO razom iz bilshimi 34 ta 70 metrovimi nazemnimi stanciyami DSN ta rozumnim vikoristannyam tverdotilnogo reyestratora angl Solid State Recorder SSR SOGO dlya zapobigannya povnij vtrati danih lishe desho zmenshivshi potik danih kozhni tri misyaci Bortovi priladiMasshtabna model SOGO v Yevropejskomu kosmichnomu agentstvi v Belgiyi Modul korisnogo navantazhennya Payload Module PLM SOGO skladayetsya z dvanadcyati priladiv kozhen z yakih zdatnij zdijsnyuvati nezalezhne abo skoordinovane sposterezhennya za Soncem abo chastinami Soncya ta deyakimi detalyami kosmichnih litalnih aparativ Koronalnij diagnostichnij spektrometr Coronal Diagnostic Spectrometer CDS yakij vimiryuye shilnist temperaturu ta potoki v koroni Zaryadnij element ta sistemu analizu izotopiv Charge Element and Isotope Analysis System CELIAS yaka vivchaye ionnij sklad sonyachnogo vitru Energetichnij ta relyativistskij analizator yader atomiv ta elektroniv Energetic and Relativistic Nuclei and Electron experiment ERNE yakij vivchaye ionnij ta elektronnij sklad sonyachnogo vitru Kompleksnij analizatornij pristrij visoko termalnih danih ta energetichnih chastinok Comprehensive SupraThermal and Energetic Particle COSTEP yakij vivchaye ionnij ta elektronnij sklad sonyachnogo vitru COSTEP ta ERNE inodi nazivayut razom yak COSTEP ERNE Particle Analyzer Collaboration analizator chastinok tobto CEPAC Teleskop diapazonu ekstremalnogo ultrafioletovogo viprominyuvannya Extreme ultraviolet Imaging Telescope EIT yakij vivchaye koronalnu strukturu u nizhnij chastini ta aktivnist Prilad svitlovih kolivan na nizkih chastotah Global Oscillations at Low Frequencies GOLF sho vimiryuye kolivannya shvidkosti vsogo sonyachnogo diska dlya doslidzhennya yadra Soncya Shirokokutnij ta spektrometrichnij koronograf LASCO yakij vivchaye strukturu ta evolyuciyu koroni shlyahom stvorennya shtuchnogo sonyachnogo zatemnennya Vizualizator Majkelsona Doplera Michelson Doppler Imager MDI yakij vimiryuye shvidkist chastok i magnitne pole u fotosferi z metoyu doslidzhennya konvektivnoyi zoni yaka utvoryuye zovnishnij shar vnutrishnoyi chastini Soncya ta magnitni polya sho kontrolyuyut strukturu koroni Z priladu MDI bulo otrimano najbilshe danih dlya proyektu SOGO Dva SOHO stvoreni MDI VC2 MDI M nese dani magnitogrami a VC3 MDI H dani geliosejsmologiyi MDI ne vikoristovuyetsya dlya naukovogo sposterezhennya z 2011 roku bo jogo zaminili geliosejsmichni ta magnitni vizualizatori observatoriyi sonyachnoyi dinamiki Solar Dynamics Observatory SDO Prilad vimiryuvannya sonyachnogo ultrafioletovogo ta radioaktivnogo vimiryuvan Solar Ultraviolet Measurement of Emitted Radiation SUMER yake vimiryuye potoki plazmi temperaturu ta shilnist u koroni Prilad doslidzhennya anizotropiyi sonyachnogo vitru Solar Wind Anisotropies SWAN yakij vikoristovuye teleskopi chutlivi do harakternoyi dovzhini hvili vodnyu dlya vimiryuvannya potoku masi sonyachnogo vitru vidobrazhennya shilnosti geliosferi ta sposterezhennya za masshtabnoyu strukturoyu potokiv sonyachnogo vitru Koronograf spektrometr ultrafioletu UltraViolet Coronagraph Spectrometer UVCS yakij vimiryuye shilnist ta temperaturu v koroni Prilad viznachennya minlivosti sonyachnogo ICh viprominyuvannya ta gravitacijnih kolivan Variability of solar IRradiance and Gravity Oscillations VIRGO sho vimiryuye kolivannya ta sonyachnu konstantu yak usogo sonyachnogo diska tak i nizhnih shariv tak i doslidzhuyuchi yadro Soncya Zagalnodostupnist zobrazhenZvazhayuchi na te sho danni v tomu chisli i foto i inshi rezultati doslidzhen peredani na Zemlyu SOGO mozhut buti dostupni bud komu na tih chi inshih internet resursah a takozh z dopomogoyu tih chi inshih dodatkiv program dlya vivchennya cih rezultativ mozhut ne vidobrazhatisya povnoyu miroyu Tobto mozhut buti u kincevogo sposterigacha vikrivleni dani iz za nevidpovidnogo obladnannya vikrivlennya koloru spektru ne vidobrazhennya vimiryuvannya chastok sonyachnogo vitru tosho A zobrazhennya mistyat dovzhinu hvili abo optichnij diapazon chastot na vodnevij liniyi vid najintensivnishoyi chervonoyi Ha do najyaskravishoyi ekstremalnogo ultrafioletu UF Zobrazhennya zrobleni chastkovo abo suto z nevidimimi dovzhinami hvil vidobrazhayutsya na storinci SOHO ta v inshih miscyah falshivim kolorom tim samim ne dayuchi realnogo uyavlennya pro kosmichni ob yekti Na vidminu vid bagatoh kosmichnih ta nazemnih teleskopiv programa SOHO formalno ne vidilyaye chasu dlya rozglyadu propozicij shodo okremih priladiv ta instrumentiv doslidzhennya ale zacikavleni storoni mozhut zv yazatisya z doslidnickimi grupami elektronnoyu poshtoyu ta z vpovnovazhenimi z cih pitan cherez oficijnij vebsajt SOHO shob poprositi chas na uzgodzhennya ta otrimannya foto materialiv vid pershodzherela Deyaki z danih ye dosit neformalnimi tomu nadayutsya za umovi sho potochni kontrolni sposterezhennya ne budut porusheni abo spotvoreni v tih chi inshih cilyah Oficijnij proces Spilna operacijna programa JOP isnuye dlya spilnogo vikoristannya dekilkoh priladiv SOGO dlya viznachennya rezultativ sposterezhennya Propoziciyi JOP rozglyadayutsya na shokvartalnih zasidannyah naukovoyi robochoyi grupi Science Working Team SWT a termin roboti JOP rozpodilyayetsya na shomisyachnih zasidannyah robochoyi grupi z naukovogo planuvannya Science Planning Working Group SPWG Pershi rezultati buli predstavleni u vidanni 1997 roku Solar Physics tomi 170 ta 175 pid redakciyeyu B Fleka ta Z Shvestki B Fleck i Z Svestka Vidkrittya komet source source source source source source source source Vidtvorennya ruhu komet viyavlenih SOHO protyagom 9 ti rokiv sposterezhennya z tochki zoru teleskopa yak sposterigacha u fiksovanij tochci vishe ploshini ekliptiki iz Soncem u centri Vidkrittya komet Data viyavlennya dniv do nastupnogo etapu vihi 2013 213 2012 222 2011 216 2010 210 V rezultati sposterezhennya za Soncem SOHO zokrema prilad LASCO nenavmisno viyaviv kometi perekrivshi sonyachne svitlo Priblizno polovina vsih vidomih komet bula pomichena SOGO yaku za ostanni 15 rokiv do 2014 viyavili ponad 70 lyudej iz 18 riznih krayin zdijsnyuyuchi poshuk za zagalnodostupnimi zobrazhennyami SOHO v Interneti Kometi 1999 go ta 2000 go buli vidkriti 26 grudnya Mihalom Kusyakom pol Michal Kusiak studentom astronomiyi Yagellonskogo universitetu v Krakovi Polsha Kusyak znajshov svoyu pershu kometu SOHO v listopadi 2007 roku i vidtodi znajshov ponad 100 SOHO viyaviv ponad 2700 komet do kvitnya 2014 roku iz serednim koeficiyentom vidkrittya kozhni 2 59 dnya U chervni 2020 roku SOHO vidkriv svoyu 4000 u kometu Vidkrittya astronomom amatorom Majkom Outsom angl Mike Oates ponad 140 komet za danimi SOHO prizvelo do togo sho mala planeta 68948 Mikeoates bula nazvana na jogo chest cej fakt buv vikoristanij leksikografom Erin MakKin angl Erin McKean u svoyemu vistupi na TED yak priklad togo yak koristuvachi Internetu mozhut robiti vneski v kolekciyi doslidzhen SOHO 2198 ce kometa z orbitoyu navkolo Soncya yaku vidkrili indijskij astronom amator Salil Muliye Salil Mulye ta polskij astronom Shimon Livo Szymon Liwo shlyahom analizu danih priladu LASCO Cya navkolosonyachna kometa nalezhit do rodini komet Krejca Kreutz sungrazers yaka zazvichaj rozpadayetsya pislya vidkrittya Z cim vidkrittyam 13 grudnya 2011 roci Muliye stav drugim indiancem yakij vidkriv sonyachnu kometu DzherelaOficijnij sajt misiyi SOGO 22 veresnya 2020 u Wayback Machine Pereglyanuto 16 09 2020 Anomaliya anteni mozhe vplinuti na peredavannya informaciyi z SOHO nedostupne posilannya z lyutogo 2019 Novini ESA Pereglyanuto 14 bereznya 2005 Anomaliya anteni SOHO spravi krashi anizh mozhut buti 16 lipnya 2012 u Wayback Machine Novini ESA Pereglyanuto 14 bereznya 2005 Sharing Earth Observation Reusources SOHO Solar and Heliospheric Observatory 30 veresnya 2020 u Wayback Machine Pereglyanuto 14 09 2020 U S Naval Research Lab Large Angle Spectrometric and Coronagraphic Telescope LASCO 11 serpnya 2020 u Wayback Machine Pereglyanuto 14 09 2020 Posilannyahttp sungrazer nrl navy mil 29 bereznya 2019 u Wayback Machine Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Solar and Heliospheric Observatory ESA SOHO webpage 7 kvitnya 2022 u Wayback Machine A Description of the SOHO Mission NASA sSOHOwebsite Arhiv originalu za 27 chervnya 2013 Procitovano 24 zhovtnya 2005 Latest SOHO Images NASA s SOHO website Arhiv originalu za 27 chervnya 2013 Procitovano 24 zhovtnya 2005 free to use for educational and non commercial purposes by NASA s Solar System Exploration National Weather Service Space Environment Center Arhiv originalu za 23 zhovtnya 2005 Procitovano 24 zhovtnya 2005 The SOHO Mission L1 Halo Orbit Recovery From the Attitude Control Anomalies of 1998 PDF Arhiv originalu PDF za 27 chervnya 2013 Procitovano 24 zhovtnya 2005 A useful resource about the Sun and its effect on the EarthPrimitki www nrl navy mil Arhiv originalu za 11 serpnya 2020 Procitovano 15 veresnya 2020 soho nascom nasa gov Arhiv originalu za 15 veresnya 2020 Procitovano 15 veresnya 2020 photojournal jpl nasa gov Arhiv originalu za 17 veresnya 2020 Procitovano 15 veresnya 2020 www esa int Arhiv originalu za 11 veresnya 2019 Procitovano 15 veresnya 2020 directory eoportal org Arhiv originalu za 30 veresnya 2020 Procitovano 15 veresnya 2020 Sonyachnij kosmichnij aparat SOHO vidkriv svoyu 5000 kometu Avtor Yuliya Aleksandrova 30 03 2024 www esa int angl Arhiv originalu za 18 veresnya 2020 Procitovano 15 veresnya 2020 www esa int angl Arhiv originalu za 23 veresnya 2020 Procitovano 15 veresnya 2020 Domingo V Fleck B Poland A I Solar Physics 162 1 37 1995 Fleck B 1997 angl T 10 s 273 296 Arhiv originalu za 3 lyutogo 2019 Procitovano 15 veresnya 2020 solar bnsc rl ac uk Arhiv originalu za 16 zhovtnya 2020 Procitovano 15 veresnya 2020 sci esa int Arhiv originalu za 6 serpnya 2020 Procitovano 15 veresnya 2020 srl utu fi Arhiv originalu za 7 serpnya 2020 Procitovano 15 veresnya 2020 www ieap uni kiel de Arhiv originalu za 18 zhovtnya 2020 Procitovano 15 veresnya 2020 srl utu fi Arhiv originalu za 3 lyutogo 2019 Procitovano 15 veresnya 2020 web archive org 9 zhovtnya 1999 Arhiv originalu za 9 zhovtnya 1999 Procitovano 15 veresnya 2020 soi stanford edu Arhiv originalu za 18 bereznya 2021 Procitovano 15 veresnya 2020 web archive org 15 chervnya 2006 Arhiv originalu za 15 chervnya 2006 Procitovano 15 veresnya 2020 sohowww nascom nasa gov Arhiv originalu za 6 grudnya 2021 Procitovano 15 veresnya 2020 www cfa harvard edu Arhiv originalu za 27 veresnya 2020 Procitovano 15 veresnya 2020 www ias u psud fr Arhiv originalu za 25 grudnya 2004 Procitovano 15 veresnya 2020 sohowww nascom nasa gov Arhiv originalu za 22 veresnya 2020 Procitovano 16 veresnya 2020 citeseerx ist psu edu Arhiv originalu za 23 listopada 2021 Procitovano 16 veresnya 2020 svestka webspace science uu nl Procitovano 16 veresnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Karl Battams SungrazerComets 16 kvitnya 2014 These are SOHO discovery counts in the past few years 2013 213 2012 222 2011 216 2010 210 consistent Tvit cherez Tvitter Karl Battams SungrazerComets 2 sichnya 2013 The SOHO comet discovery rate has been remarkably consistent over past 3yrs 2010 222 comets 2011 213 2012 219 Tvit cherez Tvitter soho nascom nasa gov Arhiv originalu za 24 bereznya 2021 Procitovano 16 veresnya 2020 sohowww nascom nasa gov Arhiv originalu za 18 veresnya 2020 Procitovano 16 veresnya 2020 Twitter ukr Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 16 veresnya 2020 Loff Sarah 15 veresnya 2015 NASA Arhiv originalu za 17 veresnya 2015 Procitovano 16 veresnya 2020 Twitter ukr Arhiv originalu za 13 kvitnya 2016 Procitovano 16 veresnya 2020 Frazier Sarah 16 chervnya 2020 NASA Arhiv originalu za 17 chervnya 2020 Procitovano 16 veresnya 2020 www mikeoates org Arhiv originalu za 6 kvitnya 2005 Procitovano 16 veresnya 2020 McKean Erin angl arhiv originalu za 19 veresnya 2020 procitovano 16 veresnya 2020 people ast cam ac uk Arhiv originalu za 5 chervnya 2020 Procitovano 16 veresnya 2020 Zdenek Sekanina and Paul W Chodas 2004 angl Jet Propulsion Laboratory California Institute of Technology 4800 Oak Grove Drive Pasadena CA 91109 Arhiv originalu za 28 serpnya 2021 Procitovano 16 09 2020 science nasa gov Arhiv originalu za 17 veresnya 2020 Procitovano 16 veresnya 2020 Khagol Mandal amer Arhiv originalu za 20 veresnya 2020 Procitovano 16 veresnya 2020 Ce nezavershena stattya z kosmonavtiki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ