Роберт Джеймсон (англ. Robert Jameson; липень 1774, Лейт, Шотландія — 19 квітня 1854, Единбург) — шотландський історик природи, мінералог.
Роберт Джеймсон | |
---|---|
англ. Robert Jameson | |
Народився | 11 липня 1774[1][2][3] d |
Помер | 19 квітня 1854[1][2][3] (79 років) Единбург, Шотландія, Сполучене Королівство |
Поховання | d |
Країна | Сполучене Королівство Королівство Велика Британія |
Діяльність | орнітолог, викладач університету, геолог |
Галузь | мінералогія і геолог |
Alma mater | Единбурзький університет і d |
Вчителі | Авраам Готліб Вернер |
Знання мов | англійська[1] |
Заклад | Единбурзький університет |
Членство | Лондонське королівське товариство, Прусська академія наук і Королівське товариство Единбурга |
Посада | d |
Нагороди | |
|
Життєпис
Джеймсон отримав освіту в у своєму рідному місті. У Единбурзькому університеті він вивчав медицину, ботаніку, хімію та природничу історію, спочатку в якості медичного помічника британського медика Джона Чейна. У 1793 році під впливом історика природи він перейшов до галузі мінералогії та геології. Як помічник Волкера, він був призначений керувати університетським музеєм. Він поповнив природничо-історичну колекцію свого університету знахідками з Гебридських, Оркнейських та Шетландських островів.
З 1800 по 1801 рік він провів рік у Фрайберзькій гірничій академії у Саксонії, де працював у геолога Авраама Ґотлоба Вернера. У 1803 році він змінив Вокера на посаді в Единбурзькому університеті.
У 1799 році він був обраний дійсним членом Королівського товариства Единбурга.. У 1820 році він був прийнятий членом-кореспондентом Прусської академії наук.
Досягнення
Джеймсон став першим помітним представником так званого нептунізму або вернізму в Шотландії і обіймав посаду президента (англ. Wernerian Natural History Society) з 1804 року до своєї смерті. У 1819 році він разом із шотландським фізиком, сером Девідом Брюстером (1781–1868) заснував «The Edinburgh Philosophical Journal» і став єдиним редактором у 1824 році. Його приватна колекція мінералів досі становить основну частину колекції .
Джеймсон також першим описав мінерал олівеніт і дав назву бурноніту, яка актуальна і сьогодні. Однак мінерал, який він описав як Азурит, пізніше виявився Лазулітом.
Твори
- Mineralogy of the Scottish Isles («Мінералогія Шотландських островів») (1800)
- A System of Mineralogy (1804, 1808; 3 Auflagen) («Система мінералогії» (1804, 1808; 3 видання))
- Elements of Geognosy («Елементи геогнозії» ) (1809)
- Manual of Mineralogy («Посібник з мінералогії») (1821)
Відзнаки
- На його честь названо мінерал Джемсоніт, відкритий і описаний у 1825 році.
- Англійський мореплавець і натураліст дав назву Джеймсонленд регіону в Східній Гренландії, який він відкрив у 1822 році.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- SNAC — 2010.
- Find a Grave — 1996.
- (PDF-Datei) http://www.rse.org.uk/wp-content/uploads/2016/11/all_fellows.pdf.
{{}}
: Пропущений або порожній|title=
(); Проігноровано невідомий параметр|hrsg=
(можливо,|publisher=
?) (); Проігноровано невідомий параметр|titel=
(можливо,|title=
?) (); Проігноровано невідомий параметр|zugriff=
(можливо,|access-date=
?) () - Azurite (of Jameson). www.mindat.org. Процитовано 25 березня 2022.
- Mindat - Jamesonite (englisch)
- Anthony K. Higgins: Exploration history and place names of northern East Greenland (= Geological Survey of Denmark and Greenland Bulletin 21, 2010), (englisch). S. 206 f. (PDF [Архівовано 2018-05-18 у Wayback Machine.]; 12,3 MB).
Посилання
- University of Edinburgh NAHSTE Biographie
- The Royal Museum of the University: Biographie
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Dzhejmson Robert Dzhejmson angl Robert Jameson lipen 1774 Lejt Shotlandiya 19 kvitnya 1854 Edinburg shotlandskij istorik prirodi mineralog Robert Dzhejmsonangl Robert JamesonNarodivsya11 lipnya 1774 1774 07 11 1 2 3 LejtdPomer19 kvitnya 1854 1854 04 19 1 2 3 79 rokiv Edinburg Shotlandiya Spoluchene KorolivstvoPohovannyacvintar UorristondKrayina Spoluchene Korolivstvo Korolivstvo Velika BritaniyaDiyalnistornitolog vikladach universitetu geologGaluzmineralogiya i geologAlma materEdinburzkij universitet i Leith AcademydVchiteliAvraam Gotlib VernerZnannya movanglijska 1 ZakladEdinburzkij universitetChlenstvoLondonske korolivske tovaristvo Prusska akademiya nauk i Korolivske tovaristvo EdinburgaPosadaRegius Professor of Natural HistorydNagorodichlen Londonskogo korolivskogo tovaristva chlen Korolivskogo tovaristva Edinburgad Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Zhittyepis 2 Dosyagnennya 3 Tvori 4 Vidznaki 5 Primitki 6 PosilannyaZhittyepisred Dzhejmson otrimav osvitu v Akademiyi Lejta u svoyemu ridnomu misti U Edinburzkomu universiteti vin vivchav medicinu botaniku himiyu ta prirodnichu istoriyu spochatku v yakosti medichnogo pomichnika britanskogo medika Dzhona Chejna U 1793 roci pid vplivom istorika prirodi Dzhona Volkera vin perejshov do galuzi mineralogiyi ta geologiyi Yak pomichnik Volkera vin buv priznachenij keruvati universitetskim muzeyem Vin popovniv prirodnicho istorichnu kolekciyu svogo universitetu znahidkami z Gebridskih Orknejskih ta Shetlandskih ostroviv Z 1800 po 1801 rik vin proviv rik u Frajberzkij girnichij akademiyi u Saksoniyi de pracyuvav u geologa Avraama Gotloba Vernera U 1803 roci vin zminiv Vokera na posadi Regionalnogo profesora prirodnoyi istoriyi v Edinburzkomu universiteti U 1799 roci vin buv obranij dijsnim chlenom Korolivskogo tovaristva Edinburga 4 U 1820 roci vin buv prijnyatij chlenom korespondentom Prusskoyi akademiyi nauk Dosyagnennyared Dzhejmson stav pershim pomitnim predstavnikom tak zvanogo neptunizmu abo vernizmu v Shotlandiyi i obijmav posadu prezidenta Tovaristva prirodoznavstva Vernera angl Wernerian Natural History Society z 1804 roku do svoyeyi smerti U 1819 roci vin razom iz shotlandskim fizikom serom Devidom Bryusterom 1781 1868 zasnuvav The Edinburgh Philosophical Journal i stav yedinim redaktorom u 1824 roci Jogo privatna kolekciya mineraliv dosi stanovit osnovnu chastinu kolekciyi Korolivskogo shotlandskogo muzeyu Dzhejmson takozh pershim opisav mineral olivenit i dav nazvu burnonitu yaka aktualna i sogodni Odnak mineral yakij vin opisav yak Azurit piznishe viyavivsya Lazulitom 5 Tvorired Mineralogy of the Scottish Isles Mineralogiya Shotlandskih ostroviv 1800 A System of Mineralogy 1804 1808 3 Auflagen Sistema mineralogiyi 1804 1808 3 vidannya Elements of Geognosy Elementi geognoziyi 1809 Manual of Mineralogy Posibnik z mineralogiyi 1821 Vidznakired Na jogo chest nazvano mineral Dzhemsonit vidkritij i opisanij u 1825 roci 6 Anglijskij moreplavec i naturalist Vilyam Skorsbi dav nazvu Dzhejmsonlend regionu v Shidnij Grenlandiyi yakij vin vidkriv u 1822 roci 7 Primitkired a b v g Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 a b v SNAC 2010 d Track Q29861311 a b v Find a Grave 1996 d Track Q63056 PDF Datei http www rse org uk wp content uploads 2016 11 all fellows pdf a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Propushenij abo porozhnij title dovidka Proignorovano nevidomij parametr hrsg mozhlivo publisher dovidka Proignorovano nevidomij parametr titel mozhlivo title dovidka Proignorovano nevidomij parametr zugriff mozhlivo access date dovidka Azurite of Jameson www mindat org Procitovano 25 bereznya 2022 Mindat Jamesonite englisch Anthony K Higgins Exploration history and place names of northern East Greenland Geological Survey of Denmark and Greenland Bulletin 21 2010 ISBN 978 87 7871 292 9 englisch S 206 f PDF Arhivovano 2018 05 18 u Wayback Machine 12 3 MB Posilannyared University of Edinburgh NAHSTE Biographie The Royal Museum of the University Biographie Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Robert Dzhejmson amp oldid 43324655