Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Rhinoceros рід однорогих носорогів Цю наукову назву запропонував шведський систематик Карл Лінней у 1758 році Рід містит

Rhinoceros

Rhinoceros

Rhinoceros — рід однорогих носорогів. Цю наукову назву запропонував шведський систематик Карл Лінней у 1758 році. Рід містить два сучасні види: Rhinoceros unicornis і Rhinoceros sondaicus. Обидва представники перебувають під загрозою зникнення. Слово «rhinoceros» грецького походження, дав.-гр. ῥίς — «ніс», κέρας — «ріг».

Rhinoceros
Період існування: пліоцен–Recent
image
Indian rhinoceros (R. unicornis)
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Непарнопалі (Perissodactyla)
Родина: Носорогові (Rhinocerotidae)
Триба:
Рід: Rhinoceros
Linnaeus, 1758
Типовий вид
Rhinoceros unicornis
Linnaeus, 1758
Види
image Вікісховище: Rhinoceros

Класифікація

До роду носорогів належать:

  • R. unicornis Linnaeus, 1758 — Індійський субконтинент
  • R. sondaicus Desmarest, 1822 — Південно-Східна Азія
  • *† Falconer and Cautley, 1846 — північ індійського субконтиненту (пагорби Сівалік) пліоцен-ранній плейстоцен
  • *† Falconer and Cautley 1847 syn. Khan (1971) — пагорби Сівалік, Індійський субконтинент, ранній плейстоцен – ранній середній плейстоцен, Індія. Найбільший вид роду.
  • † Owen, 1870 Використовувався як таксон-сміттєвий кошик, який використовувався для позначення матеріалу носорогів з плейстоцену Китаю, причому різні зразки належать до інших видів носорогів, Dicerorhinus і Stephanorhinus, хоча можливо, що деякі залишки, приписані Rhinoceros sinensis, представляють дійсний і відмінний вид носорогів.

Види "Rhinoceros" philippinensis з раннього середнього плейстоцену на Філіппінах і "Rhinoceros" sinensis hayasakai з раннього-середнього плейстоцену з Тайваню були передані Nesorhinus, які, як видається, тісно пов'язані з Rhinoceros. Тоді як Rhinoceros fusuiensis Yan et al. 2014 з раннього плейстоцену Південного Китаю було передано Dicerorhinus.

Примітки

  1. Linnæus, C. (1758). [60,%22view%22:%22info%22} Rhinoceros unicornis]. Caroli Linnæi Systema naturæ per regna tria naturæ, secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis. Holmiae: Salvius. с. 56.
  2. Desmarest, A. G. (1822). Rhinocéros des Îles de La Sonde. Mammalogie, ou, Description des espèces de mammifères. Т. 2. Paris: Mme Agasse. с. 399—400.
  3. Pandolfi, Luca; Maiorino, Leonardo (6 лютого 2016). Reassessment of the largest Pleistocene rhinocerotine Rhinoceros platyrhinus (Mammalia, Rhinocerotidae) from the Upper Siwaliks (Siwalik Hills, India) (PDF). Journal of Vertebrate Paleontology. 36 (2): e1071266. Bibcode:2016JVPal..36E1266P. doi:10.1080/02724634.2015.1071266. ISSN 0272-4634. S2CID 86893957.
  4. Schepartz, L. A.; Miller-Antonio, S. (2010). Taphonomy, life history, and human exploitation of Rhinoceros sinensis at the Middle Pleistocene site of Panxian Dadong, Guizhou, China. International Journal of Osteoarchaeology. 20 (3): 253—268. doi:10.1002/oa.1025.
  5. Antoine, Pierre-Olivier (2012). Pleistocene and Holocene rhinocerotids (Mammalia, Perissodactyla) from the Indochinese Peninsula. Comptes Rendus Palevol (англ.). 11 (2–3): 159—168. Bibcode:2012CRPal..11..159A. doi:10.1016/j.crpv.2011.03.002.
  6. Tong, Hao-wen (2012). Evolution of the non-Coelodonta dicerorhine lineage in China. Comptes Rendus Palevol (англ.). 11 (8): 555—562. Bibcode:2012CRPal..11..555T. doi:10.1016/j.crpv.2012.06.002.
  7. Antoine, P.-O.; Reyes, M. C.; Amano, N.; Bautista, A. P.; Chang, C.-H.; Claude, J.; De Vos, J.; Ingicco, T. (2021). A new rhinoceros clade from the Pleistocene of Asia sheds light on mammal dispersals to the Philippines. Zoological Journal of the Linnean Society. 194 (2): 416—430. doi:10.1093/zoolinnean/zlab009.
  8. Yan, Yaling; Wang, Yuan; Jin, Changzhu; Mead, Jim I. (2014). New remains of Rhinoceros (Rhinocerotidae, Perissodactyla, Mammalia) associated with Gigantopithecus blacki from the Early Pleistocene Yanliang Cave, Fusui, South China. Quaternary International (англ.). 354: 110—121. Bibcode:2014QuInt.354..110Y. doi:10.1016/j.quaint.2014.01.004.
  9. Pandolfi, Luca (2023). Reassessing the phylogeny of Quaternary Eurasian Rhinocerotidae. Journal of Quaternary Science (англ.). 38 (3): 291—294. Bibcode:2023JQS....38..291P. doi:10.1002/jqs.3496. ISSN 0267-8179. S2CID 256167036.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Rhinoceros rid odnorogih nosorogiv Cyu naukovu nazvu zaproponuvav shvedskij sistematik Karl Linnej u 1758 roci Rid mistit dva suchasni vidi Rhinoceros unicornis i Rhinoceros sondaicus Obidva predstavniki perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya Slovo rhinoceros greckogo pohodzhennya dav gr ῥis nis keras rig Rhinoceros Period isnuvannya pliocen Recent Indian rhinoceros R unicornis Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Neparnopali Perissodactyla Rodina Nosorogovi Rhinocerotidae Triba Rid Rhinoceros Linnaeus 1758 Tipovij vid Rhinoceros unicornis Linnaeus 1758 Vidi R unicornis R sondaicus Vikishovishe RhinocerosKlasifikaciyaDo rodu nosorogiv nalezhat R unicornis Linnaeus 1758 Indijskij subkontinent R sondaicus Desmarest 1822 Pivdenno Shidna Aziya Falconer and Cautley 1846 pivnich indijskogo subkontinentu pagorbi Sivalik pliocen rannij plejstocen Falconer and Cautley 1847 syn Khan 1971 pagorbi Sivalik Indijskij subkontinent rannij plejstocen rannij serednij plejstocen Indiya Najbilshij vid rodu Owen 1870 Vikoristovuvavsya yak takson smittyevij koshik yakij vikoristovuvavsya dlya poznachennya materialu nosorogiv z plejstocenu Kitayu prichomu rizni zrazki nalezhat do inshih vidiv nosorogiv Dicerorhinus i Stephanorhinus hocha mozhlivo sho deyaki zalishki pripisani Rhinoceros sinensis predstavlyayut dijsnij i vidminnij vid nosorogiv Vidi Rhinoceros philippinensis z rannogo serednogo plejstocenu na Filippinah i Rhinoceros sinensis hayasakai z rannogo serednogo plejstocenu z Tajvanyu buli peredani Nesorhinus yaki yak vidayetsya tisno pov yazani z Rhinoceros Todi yak Rhinoceros fusuiensis Yan et al 2014 z rannogo plejstocenu Pivdennogo Kitayu bulo peredano Dicerorhinus PrimitkiLinnaeus C 1758 60 22view 22 22info 22 Rhinoceros unicornis Caroli Linnaei Systema naturae per regna tria naturae secundum classes ordines genera species cum characteribus differentiis synonymis locis Holmiae Salvius s 56 Desmarest A G 1822 Rhinoceros des Iles de La Sonde Mammalogie ou Description des especes de mammiferes T 2 Paris Mme Agasse s 399 400 Pandolfi Luca Maiorino Leonardo 6 lyutogo 2016 Reassessment of the largest Pleistocene rhinocerotine Rhinoceros platyrhinus Mammalia Rhinocerotidae from the Upper Siwaliks Siwalik Hills India PDF Journal of Vertebrate Paleontology 36 2 e1071266 Bibcode 2016JVPal 36E1266P doi 10 1080 02724634 2015 1071266 ISSN 0272 4634 S2CID 86893957 Schepartz L A Miller Antonio S 2010 Taphonomy life history and human exploitation of Rhinoceros sinensis at the Middle Pleistocene site of Panxian Dadong Guizhou China International Journal of Osteoarchaeology 20 3 253 268 doi 10 1002 oa 1025 Antoine Pierre Olivier 2012 Pleistocene and Holocene rhinocerotids Mammalia Perissodactyla from the Indochinese Peninsula Comptes Rendus Palevol angl 11 2 3 159 168 Bibcode 2012CRPal 11 159A doi 10 1016 j crpv 2011 03 002 Tong Hao wen 2012 Evolution of the non Coelodonta dicerorhine lineage in China Comptes Rendus Palevol angl 11 8 555 562 Bibcode 2012CRPal 11 555T doi 10 1016 j crpv 2012 06 002 Antoine P O Reyes M C Amano N Bautista A P Chang C H Claude J De Vos J Ingicco T 2021 A new rhinoceros clade from the Pleistocene of Asia sheds light on mammal dispersals to the Philippines Zoological Journal of the Linnean Society 194 2 416 430 doi 10 1093 zoolinnean zlab009 Yan Yaling Wang Yuan Jin Changzhu Mead Jim I 2014 New remains of Rhinoceros Rhinocerotidae Perissodactyla Mammalia associated with Gigantopithecus blacki from the Early Pleistocene Yanliang Cave Fusui South China Quaternary International angl 354 110 121 Bibcode 2014QuInt 354 110Y doi 10 1016 j quaint 2014 01 004 Pandolfi Luca 2023 Reassessing the phylogeny of Quaternary Eurasian Rhinocerotidae Journal of Quaternary Science angl 38 3 291 294 Bibcode 2023JQS 38 291P doi 10 1002 jqs 3496 ISSN 0267 8179 S2CID 256167036

Дата публікації:
Топ