Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Res judicata лат правова доктрина що походить із римського права і означає остаточність рішення суду яке набрало законно

Res judicata

Res judicata

Res judicata (лат.)  — правова доктрина, що походить із римського права і означає остаточність рішення суду, яке набрало законної сили. "Res judicata" (вирішена справа), це скорочення від фрази "res judicata pro veritate habetur!" (лат.- судове рішення визнається за істину), що означає незмінність рішення і передусім необхідність безпосереднього забезпечення його виконання . Значення "res judicata", полягає в тому, що сторона обвинувачення, яка при завершенні судового провадження отримала належне й остаточне рішення, не може ініціювати інше провадження щодо того самого обвинуваченого за тим самим правопорушенням. Таким чином положення попереджає пролонгування судового провадження.

image
Angelo Gambiglioni, De re iudicata, 1579

Правова доктрина діє як в країнах загального права, так і в країнах романо-германської системи права і має однаковий зміст: справа, після остаточного судового провадження, не підлягає перегляду. Окрім того, у загальному праві "res judicata" є моделлю захисту.

Міжнародне закріплення res judicata

Як засада судочинства «рес юдіката» визнана на міжнародному рівні та закріплена низкою актів міжнародного права. Зокрема, у ч. 1 ст. 44 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. зазначено, що рішення Великої Палати є остаточним.

У Міжнародному пакті про громадянські та політичні права 1966 р., у ч. 7 ст. 14 зазначено, що ніхто не повинен бути вдруге засуджений чи покараний за злочин, за який він уже був остаточно засуджений або виправданий відповідно до закону і кримінально-процесуального права кожної країни.

У статті 4 Протоколу № 7 (1988 р.) до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено право не бути притягненим до суду двічі, що, однак, не перешкоджає відновленню провадження за наявності нових або нововиявлених фактів чи у випадку виявлення суттєвих недоліків у попередньому судовому рішенні (ч. 1 ст. 4 Протоколу).

Згадується положення доктрини "res judicata" і в ст. 9 Європейської конвенції про видачу правопорушників 1957 р., де зазначено, що видача не здійснюється, якщо компетентні органи запитуваної сторони винесли остаточне рішення щодо особи, видачу якої вимагали у зв'язку з правопорушенням або правопорушеннями, з приводу яких запитується видача.

Аналогічна вимога містить і частина V ст. 35 Європейської конвенції про передачу провадження у кримінальних справах (ETS N 73) 1995 року.

Повторний ризик як частина res judicata

"Res judicata" тісно пов'язана із принципом, що ніхто не має бути вдруге засуджений чи покараний за той самий злочин, виражений у формулі non bis in idem (із лат. «одна дія двічі не карається») . У такому значенні принцип є складовою частиною правової доктрини.

Головною умовою для реалізації "non bis in idem" є тотожність інкримінованого особі діяння, за яке її вже було виправдано чи засуджено.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Фішер проти Австрії" від 29 травня 2001 р. зазначено, що для вирішення питання про порушення правила «non bis in idem» слід встановити, чи мають ці правопорушення одні й ті самі суттєві елементи .

У рішенні у справі "Градінгер проти Австрії" від 23 жовтня 1995 р. Європейський суд з прав людини підкреслив, що відмінність у рішенні у провадженні стосується не тільки найменування правопорушень, але і їх сутності та мети .

Принцип "ne bis in idem" перешкоджає повторному розгляду провадження у разі прийняття судом остаточного рішення, однак не забороняє перегляд провадження за нововиявленими обставинами, про що йдеться у рішенні Європейського суду у справі «Нікітін проти Росії» від 20 липня 2004 р. .

Засада однак не звільняє від цивільної відповідальності за завдану обвинуваченим шкоду (майнову і моральну). Таку шкоду відшкодовують у кримінальному провадженні за допомогою цивільного позову .

Res judicata в загальному праві

У загальному праві "res judicata" з’явилася як спосіб запобігти повторному розгляду справи, несправедливості по відношенню до сторін, а також для процесуальної економії часу у судовому провадженні. На "res judicata" може послатися суддя чи обвинувачений для захисту своїх прав.
Загальне правило полягає в тому, що позивач, який порушив справу проти відповідача і отримав за результатом розгляду остаточне рішення, не може ініціювати повторне судове провадження по відношенню до того самого відповідача, якщо:

  • судовий позов ґрунтується на тих самих фактичних обставинах;
  • позивач вимагає іншу компенсацію ніж було заявлено у попередній справі;
  • нова вимога могла бути складовою частиною попередньої у першому рішенні.

Див. також

Примітки

  1. Gabriel Adeleye World Dictionary of Foreign Expressions: A Resource for Readers and Writers / Adeleye Gabriel; [edited by Thomas J. Sienkewicz, James T. McDonough]. – Mundelein : Bolchazy-Carducci Publishers, 1999. - 411 c.
  2. . Архів оригіналу за 16 жовтня 2016. Процитовано 4 лютого 2016.
  3. Peter R. Barnett Res Judicata, Estoppel, and Foreign Judgments: The Preclusive Effects of Foreign Judgments in Private International Law / Barnett Peter R. – Oxford University Press, 2001 – 346 c.
  4. . Архів оригіналу за 27 квітня 2015. Процитовано 4 лютого 2016.
  5. . Архів оригіналу за 26 травня 2015. Процитовано 4 лютого 2016.
  6. . Архів оригіналу за 24 лютого 2016. Процитовано 4 лютого 2016.
  7. . Архів оригіналу за 24 лютого 2016. Процитовано 4 лютого 2016.
  8. Конвенція про передачу провадження у кримінальних справах 29.09.1995 (ETS N 73)[недоступне посилання з червня 2019]
  9. Бабичев Н. Т. Словарь латинских крылатых слов : 2500 единиц / Н. Т. Бабичев, Я. М. Боровский ; [под ред. Я. М. Боровской]. – [3-е изд., стер.]. – М. : Рус. яз., 1988. – 960 с.
  10. Європейська конвенція про передачу провадження у кримінальних справах 29.09.1995 (ETS N 73) [Електронний ресурс // Офіційний вісник України. – 2005 – № 44. – ст. 2822. – С. 311][недоступне посилання з червня 2019]
  11. The Case of Franz Fischer vs. Austria (Application No. 37950/97) Judgment Strasbourg 29 May 2001[недоступне посилання з червня 2019]
  12. The Case of Gradinger vs. Austria (Application No. 15963/90) Judgment Strasbourg 23 October 1995[недоступне посилання з червня 2019]
  13. The Case of Nikitin vs. Russia (Application No. 50178/99) Judgment of Strasbourg 20 July 2004[недоступне посилання з червня 2019]
  14. Кримінальний процесуальний кодекс України : наук.-практ. коментар / [за заг. ред. проф. В. Г. Гончаренка, В. Т. Нора, М. Є. Шумила]. – К. : Юстініан, 2012. – 1224 с.
  15. Peter R. Barnett Res Judicata, Estoppel, and Foreign Judgments: The Preclusive Effects of Foreign Judgments in Private International Law / Barnett Peter R. – Oxford University Press, 2001 – 346 c.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Res judicata lat pravova doktrina sho pohodit iz rimskogo prava i oznachaye ostatochnist rishennya sudu yake nabralo zakonnoyi sili Res judicata virishena sprava ce skorochennya vid frazi res judicata pro veritate habetur lat sudove rishennya viznayetsya za istinu sho oznachaye nezminnist rishennya i peredusim neobhidnist bezposerednogo zabezpechennya jogo vikonannya Znachennya res judicata polyagaye v tomu sho storona obvinuvachennya yaka pri zavershenni sudovogo provadzhennya otrimala nalezhne j ostatochne rishennya ne mozhe iniciyuvati inshe provadzhennya shodo togo samogo obvinuvachenogo za tim samim pravoporushennyam Takim chinom polozhennya poperedzhaye prolonguvannya sudovogo provadzhennya Angelo Gambiglioni De re iudicata 1579 Pravova doktrina diye yak v krayinah zagalnogo prava tak i v krayinah romano germanskoyi sistemi prava i maye odnakovij zmist sprava pislya ostatochnogo sudovogo provadzhennya ne pidlyagaye pereglyadu Okrim togo u zagalnomu pravi res judicata ye modellyu zahistu Mizhnarodne zakriplennya res judicataYak zasada sudochinstva res yudikata viznana na mizhnarodnomu rivni ta zakriplena nizkoyu aktiv mizhnarodnogo prava Zokrema u ch 1 st 44 Konvenciyi pro zahist prav lyudini i osnovopolozhnih svobod 1950 r zaznacheno sho rishennya Velikoyi Palati ye ostatochnim U Mizhnarodnomu pakti pro gromadyanski ta politichni prava 1966 r u ch 7 st 14 zaznacheno sho nihto ne povinen buti vdruge zasudzhenij chi pokaranij za zlochin za yakij vin uzhe buv ostatochno zasudzhenij abo vipravdanij vidpovidno do zakonu i kriminalno procesualnogo prava kozhnoyi krayini U statti 4 Protokolu 7 1988 r do Konvenciyi pro zahist prav lyudini i osnovopolozhnih svobod zakripleno pravo ne buti prityagnenim do sudu dvichi sho odnak ne pereshkodzhaye vidnovlennyu provadzhennya za nayavnosti novih abo novoviyavlenih faktiv chi u vipadku viyavlennya suttyevih nedolikiv u poperednomu sudovomu rishenni ch 1 st 4 Protokolu Zgaduyetsya polozhennya doktrini res judicata i v st 9 Yevropejskoyi konvenciyi pro vidachu pravoporushnikiv 1957 r de zaznacheno sho vidacha ne zdijsnyuyetsya yaksho kompetentni organi zapituvanoyi storoni vinesli ostatochne rishennya shodo osobi vidachu yakoyi vimagali u zv yazku z pravoporushennyam abo pravoporushennyami z privodu yakih zapituyetsya vidacha Analogichna vimoga mistit i chastina V st 35 Yevropejskoyi konvenciyi pro peredachu provadzhennya u kriminalnih spravah ETS N 73 1995 roku Povtornij rizik yak chastina res judicata Res judicata tisno pov yazana iz principom sho nihto ne maye buti vdruge zasudzhenij chi pokaranij za toj samij zlochin virazhenij u formuli non bis in idem iz lat odna diya dvichi ne karayetsya U takomu znachenni princip ye skladovoyu chastinoyu pravovoyi doktrini Golovnoyu umovoyu dlya realizaciyi non bis in idem ye totozhnist inkriminovanogo osobi diyannya za yake yiyi vzhe bulo vipravdano chi zasudzheno U rishenni Yevropejskogo sudu z prav lyudini u spravi Fisher proti Avstriyi vid 29 travnya 2001 r zaznacheno sho dlya virishennya pitannya pro porushennya pravila non bis in idem slid vstanoviti chi mayut ci pravoporushennya odni j ti sami suttyevi elementi U rishenni u spravi Gradinger proti Avstriyi vid 23 zhovtnya 1995 r Yevropejskij sud z prav lyudini pidkresliv sho vidminnist u rishenni u provadzhenni stosuyetsya ne tilki najmenuvannya pravoporushen ale i yih sutnosti ta meti Princip ne bis in idem pereshkodzhaye povtornomu rozglyadu provadzhennya u razi prijnyattya sudom ostatochnogo rishennya odnak ne zaboronyaye pereglyad provadzhennya za novoviyavlenimi obstavinami pro sho jdetsya u rishenni Yevropejskogo sudu u spravi Nikitin proti Rosiyi vid 20 lipnya 2004 r Zasada odnak ne zvilnyaye vid civilnoyi vidpovidalnosti za zavdanu obvinuvachenim shkodu majnovu i moralnu Taku shkodu vidshkodovuyut u kriminalnomu provadzhenni za dopomogoyu civilnogo pozovu Res judicata v zagalnomu praviU zagalnomu pravi res judicata z yavilasya yak sposib zapobigti povtornomu rozglyadu spravi nespravedlivosti po vidnoshennyu do storin a takozh dlya procesualnoyi ekonomiyi chasu u sudovomu provadzhenni Na res judicata mozhe poslatisya suddya chi obvinuvachenij dlya zahistu svoyih prav Zagalne pravilo polyagaye v tomu sho pozivach yakij porushiv spravu proti vidpovidacha i otrimav za rezultatom rozglyadu ostatochne rishennya ne mozhe iniciyuvati povtorne sudove provadzhennya po vidnoshennyu do togo samogo vidpovidacha yaksho sudovij pozov gruntuyetsya na tih samih faktichnih obstavinah pozivach vimagaye inshu kompensaciyu nizh bulo zayavleno u poperednij spravi nova vimoga mogla buti skladovoyu chastinoyu poperednoyi u pershomu rishenni Div takozhNon bis in idem Pravo na spravedlivij sudPrimitkiGabriel Adeleye World Dictionary of Foreign Expressions A Resource for Readers and Writers Adeleye Gabriel edited by Thomas J Sienkewicz James T McDonough Mundelein Bolchazy Carducci Publishers 1999 411 c Arhiv originalu za 16 zhovtnya 2016 Procitovano 4 lyutogo 2016 Peter R Barnett Res Judicata Estoppel and Foreign Judgments The Preclusive Effects of Foreign Judgments in Private International Law Barnett Peter R Oxford University Press 2001 346 c Arhiv originalu za 27 kvitnya 2015 Procitovano 4 lyutogo 2016 Arhiv originalu za 26 travnya 2015 Procitovano 4 lyutogo 2016 Arhiv originalu za 24 lyutogo 2016 Procitovano 4 lyutogo 2016 Arhiv originalu za 24 lyutogo 2016 Procitovano 4 lyutogo 2016 Konvenciya pro peredachu provadzhennya u kriminalnih spravah 29 09 1995 ETS N 73 nedostupne posilannya z chervnya 2019 Babichev N T Slovar latinskih krylatyh slov 2500 edinic N T Babichev Ya M Borovskij pod red Ya M Borovskoj 3 e izd ster M Rus yaz 1988 960 s Yevropejska konvenciya pro peredachu provadzhennya u kriminalnih spravah 29 09 1995 ETS N 73 Elektronnij resurs Oficijnij visnik Ukrayini 2005 44 st 2822 S 311 nedostupne posilannya z chervnya 2019 The Case of Franz Fischer vs Austria Application No 37950 97 Judgment Strasbourg 29 May 2001 nedostupne posilannya z chervnya 2019 The Case of Gradinger vs Austria Application No 15963 90 Judgment Strasbourg 23 October 1995 nedostupne posilannya z chervnya 2019 The Case of Nikitin vs Russia Application No 50178 99 Judgment of Strasbourg 20 July 2004 nedostupne posilannya z chervnya 2019 Kriminalnij procesualnij kodeks Ukrayini nauk prakt komentar za zag red prof V G Goncharenka V T Nora M Ye Shumila K Yustinian 2012 1224 s Peter R Barnett Res Judicata Estoppel and Foreign Judgments The Preclusive Effects of Foreign Judgments in Private International Law Barnett Peter R Oxford University Press 2001 346 c PosilannyaRes yudikata 10 serpnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S 736 s ISBN 966 7492 05 2

Дата публікації:
Топ