Psoralea esculenta | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
In bloom in Badlands National Park, South Dakota | ||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Psoralea esculenta Pursh, 1813 | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Pediomelum esculentum (Pursh) Rydb. | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Psoralea esculenta, поширена назва — ріпа прерій або тимпсула, це трав'яниста багаторічна рослина, що походить з прерій і сухих лісових масивів центральної Північної Америки. Має крохмалистий бульбоподібний корінь, їстівний. Рослина також відома як Pediomelum esculentum. Ріпа прерій була основною їжею рівнинних індіанців.
Споріднений вид, , або маленький хлібний корінь, також їстівний, хоча рослина і корінь менші. Ще один споріднений вид, , використовували для їжі лише у часи голоду.
Опис
Ріпа прерій має ареал на Великих рівнинах від півдня від Манітоби до Техасу та від заходу Вісконсіна до Монтани. Найкраще росте на сонці на добре дренованому кам'янистому або піщаному ґрунті. Чисельність рослини в наші часи відносно низька порівняно з попередньою чисельністю, причиною чого вважають те, що більшість прерій було перетворено на сільськогосподарські угіддя або пасовища. Ріпа прерій — багаторічна рослина, живе від 3 до більше 6 років. Навесні кілька густоволосистих стебел виходять із землі і сягають 30 cm (12 in) , несуть пальчасто складні листки,. На початку літа рослина дає рясні блакитні або фіолетові квіти, зібрані в суцвіття. Збір бульб відбувається під час цвітіння, оскільки квітки і квітконоси зникають незабаром після цвітіння, що ускладнює локалізацію рослини. Рослина має один або декілька міцних коричневих коренів, які утворюють округлі, веретеноподібні бульби приблизно від 7 до 10 cm (4 in).
Назва рослини Лакота — Тімпсула. Вважається, що ім'я Топеки, столиці Канзасу, означає «хороше місце для копання ріпи прерій» на кансі та інших мовах південної сіуаньї.
Збір
Урожайна в сприятливих умовах, смачна і поживна, ріпа прерій колись була основним дикорослим харчуванням рівнинних індіанців, особливо кочівників, і ранньоєвропейських дослідників. ЇЇ збирали з травня по липень, коли квітучі квітконоси були легко помітні. Індіанці, як правило, жінки, збирали корінь загостреною, загартованою вогнем палицею. Бульби мають тверду, темну шкірку і очищаються перед їжею. Частину бульб з'їдали відразу після збору, сирими, або вареними, але більшість сушили для подальшого використання. Їх нарізали соломкою, обсушували на сонці, вішали на сонці для просушування і мололи в борошно.
Ріпа прерій була також надійною їжею у часи голоду. Зафіксовано ряд прикладів того, як індіанці та білі люди живились цим коренеплодом протягом тривалого періоду, коли не можна було отримати іншу їжу. Ріпа прерій більш поживна, ніж більшість коренеплодів, містить близько 7 відсотків білка, понад 50 відсотків вуглеводів, багата вітамінами та мікроелементами. Особливо важливим є вміст вітаміну С — 17,1 міліграма на 100 грам, оскільки зимова збагачена м'ясом дієта рівнинних індіанців часто містить мало вітаміну С.
Ріпі прерій потрібно 2 — 4 роки, щоб вирости від насіння до зрілого кореня. Тривалий період, необхідний для дозрівання, ймовірно, обмежував успіх будь-яких зусиль, які індіанці докладали для вирощування рослини.
Використання в їжу
Смак ріпи прерій описували по-різному: як «делікатес», «можна їсти» або «несмачний». Використання корінними американцями її як їжі описується так: "вони їдять корінь невареним, або вони варять його, або обсмажують у вугіллі, або сушать його, і подрібнюють до порошку і готують з нього суп. Великі кількості зберігаються в мішках зі шкіри буйволів для зимового використання. Пудинг з борошна цієї рослини та ягід маскаскатоміна (саскатун) — дуже смачна улюблена страва. "
Борошно з ріпи прерій часто використовується як «секретний інгредієнт» у сучасних індійських рецептах фритюру.
Уточнення
- This paper describes the nature and role of Psoralea esculenta and Psoralea argophylla as wild plant foods among the Indians of the northern plains during the fur trade period. From this analysis, it is apparent that P. argophylla was exploited for food mainly in times of necessity. P. esculenta, in contrast, was widely and regularly used, and formed a valuable food resource of high nutritional quality. When dried or converted into flour, P. esculenta functioned as a vegetable food resource among the equestrian hunters of the northern plains in a manner akin to, but on a smaller scale than, wild rice or maize among the Indians of the more humid, wooded environments of the east. Finally, the paper suggests that it was in the plains environment, rather than in the prairie, that the Psoralea resource played its most significant role in meeting the vegetable needs of grassland Indians in both prehistoric and historic time.
Посилання
- Kaye, с. 329.
- Stahnke, April et al, «Pediomelum esculentum» Native Plants, Vol 9, No. 1 (Spr 2008), p. 56
- Reid, Kenneth C. «Psoralea Esculenta as a Prairie Resource: An Ethnographic Appraisal» The Plains Anthropologist, Vol. 22, No. 78, Part l (Nov 1977), pp. 322—324
- Stahnke, et al, pp. 49-50; Kaye and Moodie, p. 334; Cowen, Ron. «The Sacred Turnip» Science News, Vol 139, No. 20 (May 18, 1991), p.317
- Stahnke, et al, pp. 55-56; Reid, 325
- Kaye and Moodle, pp. 332—334
- «Prairie Turnip [ 1 грудня 2019 у Wayback Machine.]», accessed 26 Sept 2008
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Psoralea esculenta In bloom in Badlands National Park South Dakota Biologichna klasifikaciya Carstvo Plantae Angiosperms Eudicots Rosids Ryad Fabales Rodina Fabaceae Rid Psoralea Vid P esculenta Binomialna nazva Psoralea esculenta Pursh 1813 Sinonimi Pediomelum esculentum Pursh Rydb Posilannya Vikishovishe Pediomelum esculentum EOL 639008 IPNI 212214 2 ITIS 26896 MSOP 19891733 Psoralea esculenta poshirena nazva ripa prerij abo timpsula ce trav yanista bagatorichna roslina sho pohodit z prerij i suhih lisovih masiviv centralnoyi Pivnichnoyi Ameriki Maye krohmalistij bulbopodibnij korin yistivnij Roslina takozh vidoma yak Pediomelum esculentum Ripa prerij bula osnovnoyu yizheyu rivninnih indianciv Sporidnenij vid abo malenkij hlibnij korin takozh yistivnij hocha roslina i korin menshi She odin sporidnenij vid vikoristovuvali dlya yizhi lishe u chasi golodu OpisRipa prerij maye areal na Velikih rivninah vid pivdnya vid Manitobi do Tehasu ta vid zahodu Viskonsina do Montani Najkrashe roste na sonci na dobre drenovanomu kam yanistomu abo pishanomu grunti Chiselnist roslini v nashi chasi vidnosno nizka porivnyano z poperednoyu chiselnistyu prichinoyu chogo vvazhayut te sho bilshist prerij bulo peretvoreno na silskogospodarski ugiddya abo pasovisha Ripa prerij bagatorichna roslina zhive vid 3 do bilshe 6 rokiv Navesni kilka gustovolosistih stebel vihodyat iz zemli i syagayut 30 cm 12 in nesut palchasto skladni listki Na pochatku lita roslina daye ryasni blakitni abo fioletovi kviti zibrani v sucvittya Zbir bulb vidbuvayetsya pid chas cvitinnya oskilki kvitki i kvitkonosi znikayut nezabarom pislya cvitinnya sho uskladnyuye lokalizaciyu roslini Roslina maye odin abo dekilka micnih korichnevih koreniv yaki utvoryuyut okrugli veretenopodibni bulbi priblizno vid 7 do 10 cm 4 in Listya kviti bulbi i nasinnya ripi prerij Nazva roslini Lakota Timpsula Vvazhayetsya sho im ya Topeki stolici Kanzasu oznachaye horoshe misce dlya kopannya ripi prerij na kansi ta inshih movah pivdennoyi siuanyi ZbirUrozhajna v spriyatlivih umovah smachna i pozhivna ripa prerij kolis bula osnovnim dikoroslim harchuvannyam rivninnih indianciv osoblivo kochivnikiv i rannoyevropejskih doslidnikiv YiYi zbirali z travnya po lipen koli kvituchi kvitkonosi buli legko pomitni Indianci yak pravilo zhinki zbirali korin zagostrenoyu zagartovanoyu vognem paliceyu Bulbi mayut tverdu temnu shkirku i ochishayutsya pered yizheyu Chastinu bulb z yidali vidrazu pislya zboru sirimi abo varenimi ale bilshist sushili dlya podalshogo vikoristannya Yih narizali solomkoyu obsushuvali na sonci vishali na sonci dlya prosushuvannya i mololi v boroshno Ripa prerij bula takozh nadijnoyu yizheyu u chasi golodu Zafiksovano ryad prikladiv togo yak indianci ta bili lyudi zhivilis cim koreneplodom protyagom trivalogo periodu koli ne mozhna bulo otrimati inshu yizhu Ripa prerij bilsh pozhivna nizh bilshist koreneplodiv mistit blizko 7 vidsotkiv bilka ponad 50 vidsotkiv vuglevodiv bagata vitaminami ta mikroelementami Osoblivo vazhlivim ye vmist vitaminu S 17 1 miligrama na 100 gram oskilki zimova zbagachena m yasom diyeta rivninnih indianciv chasto mistit malo vitaminu S Ripi prerij potribno 2 4 roki shob virosti vid nasinnya do zrilogo korenya Trivalij period neobhidnij dlya dozrivannya jmovirno obmezhuvav uspih bud yakih zusil yaki indianci dokladali dlya viroshuvannya roslini Vikoristannya v yizhuSmak ripi prerij opisuvali po riznomu yak delikates mozhna yisti abo nesmachnij Vikoristannya korinnimi amerikancyami yiyi yak yizhi opisuyetsya tak voni yidyat korin nevarenim abo voni varyat jogo abo obsmazhuyut u vugilli abo sushat jogo i podribnyuyut do poroshku i gotuyut z nogo sup Veliki kilkosti zberigayutsya v mishkah zi shkiri bujvoliv dlya zimovogo vikoristannya Puding z boroshna ciyeyi roslini ta yagid maskaskatomina saskatun duzhe smachna ulyublena strava Boroshno z ripi prerij chasto vikoristovuyetsya yak sekretnij ingrediyent u suchasnih indijskih receptah frityuru UtochnennyaThis paper describes the nature and role of Psoralea esculenta and Psoralea argophylla as wild plant foods among the Indians of the northern plains during the fur trade period From this analysis it is apparent that P argophylla was exploited for food mainly in times of necessity P esculenta in contrast was widely and regularly used and formed a valuable food resource of high nutritional quality When dried or converted into flour P esculenta functioned as a vegetable food resource among the equestrian hunters of the northern plains in a manner akin to but on a smaller scale than wild rice or maize among the Indians of the more humid wooded environments of the east Finally the paper suggests that it was in the plains environment rather than in the prairie that the Psoralea resource played its most significant role in meeting the vegetable needs of grassland Indians in both prehistoric and historic time PosilannyaKaye s 329 Stahnke April et al Pediomelum esculentum Native Plants Vol 9 No 1 Spr 2008 p 56 Reid Kenneth C Psoralea Esculenta as a Prairie Resource An Ethnographic Appraisal The Plains Anthropologist Vol 22 No 78 Part l Nov 1977 pp 322 324 Stahnke et al pp 49 50 Kaye and Moodie p 334 Cowen Ron The Sacred Turnip Science News Vol 139 No 20 May 18 1991 p 317 Stahnke et al pp 55 56 Reid 325 Kaye and Moodle pp 332 334 Prairie Turnip 1 grudnya 2019 u Wayback Machine accessed 26 Sept 2008