Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Псевдоциклофіс перський | ||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Псевдоциклофіс перський | ||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
| Pseudocyclophis persicus , 1872 | ||||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||||
| Eirenis persicus | ||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||
|
Псевдоциклофіс перський (Pseudocyclophis persicus) — вид змій родини полозових (Colubridae). Єдиний вид роду Pseudocyclophis. Поширений у Західній, Центральній і Південній Азії. Мешканець аридних передгірських ландшафтів. Описано 2 підвиди.
Донедавна псевдоциклофіса перського розглядали як один з видів роду ейренісів (Eirenis).
Опис
Досить дрібна змія з струнким і дуже тонким тілом (діаметр тулубу у 55 разів менший за його довжину). Довжина тіла (L. — довжина тіла від кінчика морди до клоаки) не перевищує 37 см. Хвіст (L.cd.) недовгий: співвідношення L./L.cd. складає 3,2—4,8. Голова помітно стиснута, дуже слабко відмежована від шиї. Передній кінець морди розширений і потовщений. Верхньощелепна кістка несе ряд із 14—18 майже однакових зубів. На піднебінних кістках розташовано 10—12 зубів, на крилоподібних — до 20 зубів, які поступово зменшуються вглиб пащі.
Лускатий покрив
Тіло вкрите відносно гладенькою лускою. Тулубна луска з 1 апікальною порою. Навколо середини тулуба (Sq.) розташовано 15 рядів луски. Черевних щитків (Ventr.) 183—235, підхвостових (Scd.) — 51—110 пар. Анальний щиток роздільний. Виличної щиток зазвичай відсутний, якщо ж є, то порівняно довгий й вузький. Є 1 передочний та 1 заочноямковий щитки. Верхньогубних щитків 7, з них третій і четвертий торкаються ока. Нижньогубних щитків 8. Задні нижньощелепні щитки слабо виражені.
Забарвлення
Забарвлення верхньої сторони тіла світло-оливкового кольору з коричневим відтінком, задня половина тулуба світліше передньої. Середина кожної тулубної лусочки помітно світліше її боків. Морда світла, інша частина голови чорно-бура, позаду голови буває виражений поперечний нашийник, що займає ширину 5—6 лусок. У самок на передній частині тулуба є вузькі нерізкі темні поперечні смужки, які поступово дрібнішають й зникають у напрямку до хвоста. У самців тулуб одноколірний без поперечних смужок. Черево світле, без плям.
Поширення
Вид поширений від Південно-Східної Туреччини та Іраку на заході до Пакистану і північного заходу ІндіїІндії на сході. Зустрічається у Південному Туркменістані на хребті Копетдаг та на крайньому півдні Вірменії (Араксинська теснина).
Особливості біології
Населяє кам'янисті схили з глинясто-щебенистим ґрунтом, порослим полином, ефедрою. Зустрічається на висоті до 1000 м над рівнем моря. Ховається під камінням та у тріщинах ґрунту. Після зимівлі з'являється в квітні. Веде прихований, звичайно сутінковий, спосіб життя.
Живиться комахами, павуками та іншими дрібними безхребетними.
Належить до яйцекладних змій. Самиця в середині червня відкладає до 5 яєць розміром 14—15 × 5—6 мм.
Охорона
Стан більшості природних популяцій виду в межах ареалу залишається більш-менш стабільним. Саме тому він, згідно Червоного списку МСОП, отримав охоронний статус «відносно благополучний вид». Охороняється на кількох природно-заповідних територіях Туреччини, Ірану і Туркменії.
Систематика
Описано 2 підвиди. Більшу частину ареалу займає номінативний підвид Pseudocyclophis persicus persicus, який відрізняється від другого підвиду особливостями забарвлення, зокрема відсутністю темного візерунка на тулубі, чорною верхньою поверхнею голови (окрім морди) або двома різкими поперечними смугами на голові, чорними потилицею і шиєю.
Pseudocyclophis persicus nigrofasciatus поширений у Південно-Західному Ірані і прилеглих районах Іраку. У нього уздовж тулуба і хвоста розташована велика кількість рівних, вузьких, різких, чорних або майже чорних поперечних смуг. Підхвостових щитків 55—81.
Примітки
- Pseudocyclophis persicus у Червоному списку МСОП
Література
- Атаев Ч. А. Пресмыкающиеся гор Туркменистана. — Ашхабад : Ылым, 1985. — 344 с. (с. 271—273)
- Атлас пресмыкающихся Северной Евразии / Ананьева Н. Б., Орлов Н. Л., Даревский И. С. и др. — СПб. : Зоолог. ин-тут РАН, 2004. — 232 с. (с. 169). —
- Банников А. Г., Даревский И. С., Рустамов А. К. Земноводные и пресмыкающиеся СССР : справочник-определитель. — М. : Мысль, 1971. — 596 с. (с. 257—258)
- Земноводные и пресмыкающиеся. Энциклопедия природы России / Ананьева Н. Б., Боркин Л. Я., Даревский И. С. и др. — М. : АБФ, 1998. — 576 с. (с. 506—507). —
- Змеи Кавказа: таксономическої разнообразие, распространение, охрана / Туниев Б. С., Орлов Н. Л., Ананьева Н. Б., Агасян А. Л. — СПб-М. : Тов-во науч. изд. КМК, 2009. — 224с. (с. 94—96). —
- Определитель земноводных и пресмыкающихся фауны СССР / А. Г. Банников, И. С. Даревский, В. Г. Ищенко и др. — М. : Просвещение, 1977. — 415 с. (с. 300—301)
- Nagy, Z.T.; Schmidtler, J.F. Joger, U. & Wink, M. 2004. Systematik der Zwergnattern (Reptilia: Colubridae: Eirenis) und verwandter Gruppen anhand von DNA-Sequenzen und morphologischen Daten. Salamandra 39 (3/4): 149-168
Посилання
- Eirenis persicus у Червоному списку МСОП
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Psevdociklofis perskij Psevdociklofis perskij Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Infratip Hrebetni Vertebrata Klas Plazuni Reptilia Ryad Luskati Squamata Pidryad Serpentes Rodina Vuzhevi Pidrodina Vuzhi Rid Psevdociklofis Pseudocyclophis Vid Psevdociklofis perskij Binomialna nazva Pseudocyclophis persicus 1872 Sinonimi Eirenis persicus Posilannya Vikishovishe Eirenis persicus Vikividi Pseudocyclophis EOL 1055539 MSOP 164700 Psevdociklofis perskij Pseudocyclophis persicus vid zmij rodini polozovih Colubridae Yedinij vid rodu Pseudocyclophis Poshirenij u Zahidnij Centralnij i Pivdennij Aziyi Meshkanec aridnih peredgirskih landshaftiv Opisano 2 pidvidi Donedavna psevdociklofisa perskogo rozglyadali yak odin z vidiv rodu ejrenisiv Eirenis OpisDosit dribna zmiya z strunkim i duzhe tonkim tilom diametr tulubu u 55 raziv menshij za jogo dovzhinu Dovzhina tila L dovzhina tila vid kinchika mordi do kloaki ne perevishuye 37 sm Hvist L cd nedovgij spivvidnoshennya L L cd skladaye 3 2 4 8 Golova pomitno stisnuta duzhe slabko vidmezhovana vid shiyi Perednij kinec mordi rozshirenij i potovshenij Verhnoshelepna kistka nese ryad iz 14 18 majzhe odnakovih zubiv Na pidnebinnih kistkah roztashovano 10 12 zubiv na krilopodibnih do 20 zubiv yaki postupovo zmenshuyutsya vglib pashi Luskatij pokriv Tilo vkrite vidnosno gladenkoyu luskoyu Tulubna luska z 1 apikalnoyu poroyu Navkolo seredini tuluba Sq roztashovano 15 ryadiv luski Cherevnih shitkiv Ventr 183 235 pidhvostovih Scd 51 110 par Analnij shitok rozdilnij Vilichnoyi shitok zazvichaj vidsutnij yaksho zh ye to porivnyano dovgij j vuzkij Ye 1 peredochnij ta 1 zaochnoyamkovij shitki Verhnogubnih shitkiv 7 z nih tretij i chetvertij torkayutsya oka Nizhnogubnih shitkiv 8 Zadni nizhnoshelepni shitki slabo virazheni Zabarvlennya Zabarvlennya verhnoyi storoni tila svitlo olivkovogo koloru z korichnevim vidtinkom zadnya polovina tuluba svitlishe perednoyi Seredina kozhnoyi tulubnoyi lusochki pomitno svitlishe yiyi bokiv Morda svitla insha chastina golovi chorno bura pozadu golovi buvaye virazhenij poperechnij nashijnik sho zajmaye shirinu 5 6 lusok U samok na perednij chastini tuluba ye vuzki nerizki temni poperechni smuzhki yaki postupovo dribnishayut j znikayut u napryamku do hvosta U samciv tulub odnokolirnij bez poperechnih smuzhok Cherevo svitle bez plyam PoshirennyaVid poshirenij vid Pivdenno Shidnoyi Turechchini ta Iraku na zahodi do Pakistanu i pivnichnogo zahodu IndiyiIndiyi na shodi Zustrichayetsya u Pivdennomu Turkmenistani na hrebti Kopetdag ta na krajnomu pivdni Virmeniyi Araksinska tesnina Osoblivosti biologiyiNaselyaye kam yanisti shili z glinyasto shebenistim gruntom poroslim polinom efedroyu Zustrichayetsya na visoti do 1000 m nad rivnem morya Hovayetsya pid kaminnyam ta u trishinah gruntu Pislya zimivli z yavlyayetsya v kvitni Vede prihovanij zvichajno sutinkovij sposib zhittya Zhivitsya komahami pavukami ta inshimi dribnimi bezhrebetnimi Nalezhit do yajcekladnih zmij Samicya v seredini chervnya vidkladaye do 5 yayec rozmirom 14 15 5 6 mm OhoronaStan bilshosti prirodnih populyacij vidu v mezhah arealu zalishayetsya bilsh mensh stabilnim Same tomu vin zgidno Chervonogo spisku MSOP otrimav ohoronnij status vidnosno blagopoluchnij vid Ohoronyayetsya na kilkoh prirodno zapovidnih teritoriyah Turechchini Iranu i Turkmeniyi SistematikaOpisano 2 pidvidi Bilshu chastinu arealu zajmaye nominativnij pidvid Pseudocyclophis persicus persicus yakij vidriznyayetsya vid drugogo pidvidu osoblivostyami zabarvlennya zokrema vidsutnistyu temnogo vizerunka na tulubi chornoyu verhnoyu poverhneyu golovi okrim mordi abo dvoma rizkimi poperechnimi smugami na golovi chornimi potiliceyu i shiyeyu Pseudocyclophis persicus nigrofasciatus poshirenij u Pivdenno Zahidnomu Irani i prileglih rajonah Iraku U nogo uzdovzh tuluba i hvosta roztashovana velika kilkist rivnih vuzkih rizkih chornih abo majzhe chornih poperechnih smug Pidhvostovih shitkiv 55 81 PrimitkiPseudocyclophis persicus u Chervonomu spisku MSOPLiteraturaAtaev Ch A Presmykayushiesya gor Turkmenistana Ashhabad Ylym 1985 344 s s 271 273 Atlas presmykayushihsya Severnoj Evrazii Ananeva N B Orlov N L Darevskij I S i dr SPb Zoolog in tut RAN 2004 232 s s 169 ISBN 5 98092 007 2 Bannikov A G Darevskij I S Rustamov A K Zemnovodnye i presmykayushiesya SSSR spravochnik opredelitel M Mysl 1971 596 s s 257 258 Zemnovodnye i presmykayushiesya Enciklopediya prirody Rossii Ananeva N B Borkin L Ya Darevskij I S i dr M ABF 1998 576 s s 506 507 ISBN 5 87484 066 4 Zmei Kavkaza taksonomicheskoyi raznoobrazie rasprostranenie ohrana Tuniev B S Orlov N L Ananeva N B Agasyan A L SPb M Tov vo nauch izd KMK 2009 224s s 94 96 ISBN 978 5 87317 594 9 Opredelitel zemnovodnyh i presmykayushihsya fauny SSSR A G Bannikov I S Darevskij V G Ishenko i dr M Prosveshenie 1977 415 s s 300 301 Nagy Z T Schmidtler J F Joger U amp Wink M 2004 Systematik der Zwergnattern Reptilia Colubridae Eirenis und verwandter Gruppen anhand von DNA Sequenzen und morphologischen Daten Salamandra 39 3 4 149 168PosilannyaEirenis persicus u Chervonomu spisku MSOP