Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Proechimys decumanus (тихоокеанський щетинець) — вид гризунів родини щетинцевих, який зустрічається в тихоокеанський низовинних сухих тропічних лісах південнозахідного Еквадору і північнозахідного Перу. Висотної діапазон проживання в Еквадорі від 5 до 800 м над рівнем моря. Каріотип: 2n=30, FN=54.
| Proechimys decumanus | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Мишоподібні (Rodentia) |
| Родина: | Щетинцеві (Echimyidae) |
| Підродина: | Echimyinae |
| Триба: | Myocastorini |
| Рід: | Proechimys |
| Вид: | P. decumanus |
| Біноміальна назва | |
| Proechimys decumanus | |
Етимологія
Назва походить від лат. Decuma — «десятий, десята частина» і лат. anus — «анус». У описі таксона пояснення назві не було подане.
Морфологія
Морфометрія. Довжина голови й тіла: 161–245, довжина хвоста: 105–162, довжина задньої стопи: 34–55 мм, довжина вуха: 22–30 мм, маса: 120–450 грамів.
Опис. У цих щурів велике і струнке тіло. Голова довга й вузька. Очі великі, темно-коричневі. Вуха голі або з небагатьма розкиданими короткими волосками, від темно-сірого до коричневого кольору, середнього розміру, піднятими виступають над маківкою. Вібриси довгі, деякі сягають вух і плечей. Спинне хутро жорстке і щетинисте, щетини помітніші на середині спини, колір від світло-коричневого до жовтувато-коричневого, більш бліде і сірувате з боків і, як правило з вкрапленнями темного волосся. Середня лінія спини, як правило, чорна. Боки, як правило, більш бліді, від сіро-коричневого до жовтувато-коричневого кольору. Черевна область має колір від біло-жовтого до кремового. Хвіст на вигляд голий, але насправді тонко вкритий волоссям, малим, тонким і розсіяним, яке дозволяє бачити поверхню хвоста. Хвіст чітко двоколірний, жовтувато-кремовий з черевного боку, темно-коричневий на спинному боці. Хвіст короткий, 65–75% довжини голови й тіла. Ноги кремезні, середньої довжини, з короткими пальцями і довгими, товстими кігтями.
Поведінка
Веде нічний, наземний і самітній спосіб життя. Їсть насіння і плоди. Коли їжа в достатку, може зберігати в своєму помешканні запаси з пальмових горіхів та твердих фруктів. У меншій мірі харчується грибами, ніжним листям і, можливо, комахами. День проводить у притулку в порожнинах стовбура, в отворах в землі або серед густої рослинності. Мабуть, не має вираженого піку розмноження, тому самки можуть народити в будь-який час року.
Загрози та охорона
Серйозною загрозою для цього виду є знелісення особливо в південній частині його ареалу, введення в екосистему кіз викликає руйнування низької рослинності, що веде до ерозії. Напевно, залишилося лише 20% середовища проживання цих щурів.
Примітки
- Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
Джерела
- Вебсайт МСОП
- Вебсайт Еквадовського папського католицького університету
- Don E. Wilson, DeeAnn M. Reeder Mammal Species of the World: A Taxonomic and Geographic Reference, Том 1 — JHU Press, 2005, p. 1585
 | Це незавершена стаття з теріології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Proechimys decumanus tihookeanskij shetinec vid grizuniv rodini shetincevih yakij zustrichayetsya v tihookeanskij nizovinnih suhih tropichnih lisah pivdennozahidnogo Ekvadoru i pivnichnozahidnogo Peru Visotnoyi diapazon prozhivannya v Ekvadori vid 5 do 800 m nad rivnem morya Kariotip 2n 30 FN 54 Proechimys decumanus Ohoronnij status Urazlivij MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Mishopodibni Rodentia Rodina Shetincevi Echimyidae Pidrodina Echimyinae Triba Myocastorini Rid Proechimys Vid P decumanus Binomialna nazva Proechimys decumanus Thomas 1899 EtimologiyaNazva pohodit vid lat Decuma desyatij desyata chastina i lat anus anus U opisi taksona poyasnennya nazvi ne bulo podane MorfologiyaMorfometriya Dovzhina golovi j tila 161 245 dovzhina hvosta 105 162 dovzhina zadnoyi stopi 34 55 mm dovzhina vuha 22 30 mm masa 120 450 gramiv Opis U cih shuriv velike i strunke tilo Golova dovga j vuzka Ochi veliki temno korichnevi Vuha goli abo z nebagatma rozkidanimi korotkimi voloskami vid temno sirogo do korichnevogo koloru serednogo rozmiru pidnyatimi vistupayut nad makivkoyu Vibrisi dovgi deyaki syagayut vuh i plechej Spinne hutro zhorstke i shetiniste shetini pomitnishi na seredini spini kolir vid svitlo korichnevogo do zhovtuvato korichnevogo bilsh blide i siruvate z bokiv i yak pravilo z vkraplennyami temnogo volossya Serednya liniya spini yak pravilo chorna Boki yak pravilo bilsh blidi vid siro korichnevogo do zhovtuvato korichnevogo koloru Cherevna oblast maye kolir vid bilo zhovtogo do kremovogo Hvist na viglyad golij ale naspravdi tonko vkritij volossyam malim tonkim i rozsiyanim yake dozvolyaye bachiti poverhnyu hvosta Hvist chitko dvokolirnij zhovtuvato kremovij z cherevnogo boku temno korichnevij na spinnomu boci Hvist korotkij 65 75 dovzhini golovi j tila Nogi kremezni serednoyi dovzhini z korotkimi palcyami i dovgimi tovstimi kigtyami PovedinkaVede nichnij nazemnij i samitnij sposib zhittya Yist nasinnya i plodi Koli yizha v dostatku mozhe zberigati v svoyemu pomeshkanni zapasi z palmovih gorihiv ta tverdih fruktiv U menshij miri harchuyetsya gribami nizhnim listyam i mozhlivo komahami Den provodit u pritulku v porozhninah stovbura v otvorah v zemli abo sered gustoyi roslinnosti Mabut ne maye virazhenogo piku rozmnozhennya tomu samki mozhut naroditi v bud yakij chas roku Zagrozi ta ohoronaSerjoznoyu zagrozoyu dlya cogo vidu ye znelisennya osoblivo v pivdennij chastini jogo arealu vvedennya v ekosistemu kiz viklikaye rujnuvannya nizkoyi roslinnosti sho vede do eroziyi Napevno zalishilosya lishe 20 seredovisha prozhivannya cih shuriv PrimitkiUkrayinska nazva ye transkribuvannyam ta abo perekladom latinskoyi nazvi avtorami statti i v avtoritetnih ukrayinomovnih dzherelah ne znajdena DzherelaVebsajt MSOP Vebsajt Ekvadovskogo papskogo katolickogo universitetu Don E Wilson DeeAnn M Reeder Mammal Species of the World A Taxonomic and Geographic Reference Tom 1 JHU Press 2005 p 1585 Ce nezavershena stattya z teriologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi