Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Priodontes maximusОпудало гігантського броненосцяОхоронний статусУразливий МСОП 3 1 Біологічна класифікаціяДомен Ядерні

Priodontes

Priodontes
Priodontes maximus
image
Опудало гігантського броненосця
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Підклас: Звірі (Theria)
Інфраклас: Плацентарні (Eutheria)
Ряд: Броненосці (Cingulata)
Родина: Chlamyphoridae
Підродина:
Рід: Priodontes
F. Cuvier, 1825
Вид: Priodontes maximus
(Kerr, 1792)
image
Ареал гігантського броненосця
Посилання
image Вікісховище: Priodontes maximus
image EOL: 328497
image ITIS: 624904
image МСОП: 18144
image NCBI: 183752
Fossilworks: 233757

Priodontes maximus або гігантський броненосець — вид броненосців, що мешкає в Південній Америці, єдиний представник роду Priodontes. Це найбільший сучасний вид броненосців.

Опис

Це найбільший за розмірами вид броненосців. Довжина тіла гігантського броненосця становить від 75 до 100 см, довжина хвоста 50 см, вага від 18 до 32 кг. Були зафіксовані екземпляри вагою 50 кг, а в неволі деякі тварини досягають ваги у 80 кг. Його панцир рухомий, розділений на 11-13 сегментів (ще 3-4 на шиї). Тіло темно-коричневого кольору, зі світлою смугою на боках і блідою жовто-білою головою. Він може мати до 100 зубів, які не мають емалі, однакові за розмірами та ростуть впродовж всього життя. Гігантський броненосець має велетенські кігті на передніх лапах, зокрема кіготь на третьому пальці може досягати 22 см. Ці кігті є одними з найдовших серед тварин і найбільшими пропорційно до розмірів тіла тварини. Хвіст покритий невеликою округлою лускою. Тварина майже повністю лиса, між щитками росте невелика кількість волосків.

Поширення

Гігантські броненосці мешкають на більшій території Південної Америки на схід від Анд, за виключенням сходу Бразилії та Парагваю. На півдні ареал тварини досягає північноаргентинських провінцій Сальта, Формоса, Чако і Сантьяго-дель-Естеро. Не має географічних підвидів. Гігантські броненосці віддають перевагу відкритим рівнинам і лукам (серрадо), однак їх можна зустріти й у рівнинних лісах.

Екологія і поведінка

Гігантські броненосці ведуть поодинокий і нічний спосіб життя, проводячи день в норах. Вони не мають можливості повністю прикритися панциром, тому при небезпеці закопуються в землю. У порівнянні з норами інших броненосців, нори гігантського броненосця надзвичайно великі, зі входом приблизно 43 см в діаметрі, орієнтовані на захід. В норах гігантських броненосців можуть поселятися інші види тварин, зокрема коротковухий пес.

Гігантські броненосці використовують свої велетенські кігті для розорення термітників. Раціон тварини здебільшого складається саме з термітів, хоча вони можуть їсти й мурах, червів, павуків та інших безхребетних. Репродуктивна біологія гігантських броненосців мало досліджена. Самки броненосців мають два соски, народжують раз на кілька років. Вагітність триває приблизно 5 місяців. Дитинчата ссуть молоко 7-8 місяців. Гігантський броненосець спить 18 годин на день. Тривалість життя гігантських броненосців невідома. Броненосець, що мешкав в зоопарку Сан-Антоніо помер у віці 16 років.

Загрози та збереження

Гігантський броненосець є вразливим видом за класифікацією МСОП і перерахований в додатку I конвенції СІТЕС. Найбільша загроза походить не від природних хижаків, як ягуар чи пума, а від людей. На тварин полюють через їх м'ясо, відловлюють на продаж, знищують їх природне середовище проживання.

Незважаючи на широкий ареал виду, він є досить рідкісним. За останні десятиліття популяція гігантського броненосця невпинно скорочується.

Гігантський броненосець охороняється законом в більшості країн Південної Америки.

Він мешкає на території декількох великих заповідників, зокрема, на території Природоохоронної території Центрального Суринаму.

Фото

  • image
  • image

Примітки

  1. Anacleto, T.C.S.; Miranda, F.; Medri, I.; Cuellar, E.; Abba, A.M.; Superina, M. (2014). Priodontes maximus. с. e.T18144A47442343. {{}}: |access-date= вимагає |url= (); Пропущений або порожній |url= ()
  2. Giant Armadillo [ 6 грудня 2014 у Wayback Machine.], Arkive
  3. . Animals.nationalgeographic.com. Архів оригіналу за 6 вересня 2011. Процитовано 30 травня 2021.
  4. (PDF). faunaparaguay.com. Архів оригіналу (PDF) за 29 жовтня 2013. Процитовано 30 травня 2021.
  5. Burnie D and Wilson DE (Eds.), Animal: The Definitive Visual Guide to the World's Wildlife. DK Adult (2005),
  6. Macdonald, D. (2001). The Encyclopedia of Mammals. Oxford: Oxford University Press.
  7. Eisenberg, J.; Redford, K. (1999). Animals of the Neotropics: The Central Neotripics. Vol. 3: Ecuador, Peru, Bolivia, Brazil. Chicago and London: University of Chicago Press.
  8. Carter, T.S.; Superina, M.; Leslie, D.M. Jr. (August 2016). Priodontes maximus (Cingulata: Chlamyphoridae). Mammalian Species. 48 (932): 21—34. doi:10.1093/mspecies/sew002.
  9. Silveira, L. та ін. (December 2009). Ecology of the giant armadillo (Priodontes maximus) in the grasslands of central Brazil. Edentata. 8, 9, &10: 25—34. doi:10.1896/020.010.0112.
  10. Meritt, D.A. Research Questions on the Behavior and Ecology of the Giant Armadillo (Priodontes maximus). с. 30—33.
  11. . Armadillo Online. Архів оригіналу за 12 листопада 2013.
  12. Ceresoli, N.; Fernandez-Duque, E. (December 2012). Size and orientation of giant armadillo burrow entrances (Priodontes maximus) in western Formosa Province, Argentina. Edentata. 13: 66—68. doi:10.5537/020.013.0109.
  13. . Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 30 травня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  14. "40 Winks?" Jennifer S. Holland, National Geographic Vol. 220, No. 1. July 2011.
  15. Aguiar, J.M. (2004). Species Summaries and Species Discussions. с. 3—26.
  16. . University of Washington. Архів оригіналу за 5 грудня 2013.
  17. . Conservation International. Архів оригіналу за 2 жовтня 2011.

Посилання

image Таксономія за темою Priodontes maximus у Віківидах

  • . Animal Diversity Web. Архів оригіналу за 5 серпня 2011. Процитовано 30 травня 2021.
  • . UNEP World Conservation Monitoring Centre. Архів оригіналу за 20 серпня 2009.
  • . MSU.edu. Архів оригіналу за 12 листопада 2013.
  • Giant Armadillo Project: Habitat Use and Activity [ 2 червня 2021 у Wayback Machine.]
  • Hotel Armadillo [ 2 червня 2021 у Wayback Machine.] - PBS Nature video of burrow, adults and baby

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Priodontes maximusOpudalo gigantskogo bronenoscyaOhoronnij statusUrazlivij MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaDomen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Infratip Hrebetni Vertebrata Klas Ssavci Mammalia Pidklas Zviri Theria Infraklas Placentarni Eutheria Ryad Bronenosci Cingulata Rodina ChlamyphoridaePidrodina Rid Priodontes F Cuvier 1825Vid Priodontes maximus Kerr 1792 Areal gigantskogo bronenoscyaPosilannyaVikishovishe Priodontes maximusEOL 328497ITIS 624904MSOP 18144NCBI 183752Fossilworks 233757 Priodontes maximus abo gigantskij bronenosec vid bronenosciv sho meshkaye v Pivdennij Americi yedinij predstavnik rodu Priodontes Ce najbilshij suchasnij vid bronenosciv OpisCe najbilshij za rozmirami vid bronenosciv Dovzhina tila gigantskogo bronenoscya stanovit vid 75 do 100 sm dovzhina hvosta 50 sm vaga vid 18 do 32 kg Buli zafiksovani ekzemplyari vagoyu 50 kg a v nevoli deyaki tvarini dosyagayut vagi u 80 kg Jogo pancir ruhomij rozdilenij na 11 13 segmentiv she 3 4 na shiyi Tilo temno korichnevogo koloru zi svitloyu smugoyu na bokah i blidoyu zhovto biloyu golovoyu Vin mozhe mati do 100 zubiv yaki ne mayut emali odnakovi za rozmirami ta rostut vprodovzh vsogo zhittya Gigantskij bronenosec maye veletenski kigti na perednih lapah zokrema kigot na tretomu palci mozhe dosyagati 22 sm Ci kigti ye odnimi z najdovshih sered tvarin i najbilshimi proporcijno do rozmiriv tila tvarini Hvist pokritij nevelikoyu okrugloyu luskoyu Tvarina majzhe povnistyu lisa mizh shitkami roste nevelika kilkist voloskiv PoshirennyaGigantski bronenosci meshkayut na bilshij teritoriyi Pivdennoyi Ameriki na shid vid And za viklyuchennyam shodu Braziliyi ta Paragvayu Na pivdni areal tvarini dosyagaye pivnichnoargentinskih provincij Salta Formosa Chako i Santyago del Estero Ne maye geografichnih pidvidiv Gigantski bronenosci viddayut perevagu vidkritim rivninam i lukam serrado odnak yih mozhna zustriti j u rivninnih lisah Ekologiya i povedinkaGigantski bronenosci vedut poodinokij i nichnij sposib zhittya provodyachi den v norah Voni ne mayut mozhlivosti povnistyu prikritisya pancirom tomu pri nebezpeci zakopuyutsya v zemlyu U porivnyanni z norami inshih bronenosciv nori gigantskogo bronenoscya nadzvichajno veliki zi vhodom priblizno 43 sm v diametri oriyentovani na zahid V norah gigantskih bronenosciv mozhut poselyatisya inshi vidi tvarin zokrema korotkovuhij pes Gigantski bronenosci vikoristovuyut svoyi veletenski kigti dlya rozorennya termitnikiv Racion tvarini zdebilshogo skladayetsya same z termitiv hocha voni mozhut yisti j murah cherviv pavukiv ta inshih bezhrebetnih Reproduktivna biologiya gigantskih bronenosciv malo doslidzhena Samki bronenosciv mayut dva soski narodzhuyut raz na kilka rokiv Vagitnist trivaye priblizno 5 misyaciv Ditinchata ssut moloko 7 8 misyaciv Gigantskij bronenosec spit 18 godin na den Trivalist zhittya gigantskih bronenosciv nevidoma Bronenosec sho meshkav v zooparku San Antonio pomer u vici 16 rokiv Zagrozi ta zberezhennyaGigantskij bronenosec ye vrazlivim vidom za klasifikaciyeyu MSOP i pererahovanij v dodatku I konvenciyi SITES Najbilsha zagroza pohodit ne vid prirodnih hizhakiv yak yaguar chi puma a vid lyudej Na tvarin polyuyut cherez yih m yaso vidlovlyuyut na prodazh znishuyut yih prirodne seredovishe prozhivannya Nezvazhayuchi na shirokij areal vidu vin ye dosit ridkisnim Za ostanni desyatilittya populyaciya gigantskogo bronenoscya nevpinno skorochuyetsya Gigantskij bronenosec ohoronyayetsya zakonom v bilshosti krayin Pivdennoyi Ameriki Vin meshkaye na teritoriyi dekilkoh velikih zapovidnikiv zokrema na teritoriyi Prirodoohoronnoyi teritoriyi Centralnogo Surinamu FotoPrimitkiAnacleto T C S Miranda F Medri I Cuellar E Abba A M Superina M 2014 Priodontes maximus s e T18144A47442343 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a access date vimagaye url dovidka Propushenij abo porozhnij url dovidka Giant Armadillo 6 grudnya 2014 u Wayback Machine Arkive Animals nationalgeographic com Arhiv originalu za 6 veresnya 2011 Procitovano 30 travnya 2021 PDF faunaparaguay com Arhiv originalu PDF za 29 zhovtnya 2013 Procitovano 30 travnya 2021 Burnie D and Wilson DE Eds Animal The Definitive Visual Guide to the World s Wildlife DK Adult 2005 ISBN 0789477645 Macdonald D 2001 The Encyclopedia of Mammals Oxford Oxford University Press Eisenberg J Redford K 1999 Animals of the Neotropics The Central Neotripics Vol 3 Ecuador Peru Bolivia Brazil Chicago and London University of Chicago Press Carter T S Superina M Leslie D M Jr August 2016 Priodontes maximus Cingulata Chlamyphoridae Mammalian Species 48 932 21 34 doi 10 1093 mspecies sew002 Silveira L ta in December 2009 Ecology of the giant armadillo Priodontes maximus in the grasslands of central Brazil Edentata 8 9 amp 10 25 34 doi 10 1896 020 010 0112 Meritt D A Research Questions on the Behavior and Ecology of the Giant Armadillo Priodontes maximus s 30 33 Armadillo Online Arhiv originalu za 12 listopada 2013 Ceresoli N Fernandez Duque E December 2012 Size and orientation of giant armadillo burrow entrances Priodontes maximus in western Formosa Province Argentina Edentata 13 66 68 doi 10 5537 020 013 0109 Arhiv originalu za 2 chervnya 2021 Procitovano 30 travnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya 40 Winks Jennifer S Holland National Geographic Vol 220 No 1 July 2011 Aguiar J M 2004 Species Summaries and Species Discussions s 3 26 University of Washington Arhiv originalu za 5 grudnya 2013 Conservation International Arhiv originalu za 2 zhovtnya 2011 PosilannyaTaksonomiya za temoyu Priodontes maximus u Vikividah Animal Diversity Web Arhiv originalu za 5 serpnya 2011 Procitovano 30 travnya 2021 UNEP World Conservation Monitoring Centre Arhiv originalu za 20 serpnya 2009 MSU edu Arhiv originalu za 12 listopada 2013 Giant Armadillo Project Habitat Use and Activity 2 chervnya 2021 u Wayback Machine Hotel Armadillo 2 chervnya 2021 u Wayback Machine PBS Nature video of burrow adults and baby

Дата публікації:
Топ