Попрок (англ. Pop rock) — музичний напрямок, що поєднує елементи попмузики (проста структура, помітні мелодії, що легко запам'ятовуються, повторення фраз) і рок-музики (енергійність, агресивний настрій, використання електрогітар i ударних як базових інструментів).
Попрок | |
---|---|
Стилістичні походження | |
Походження | |
Типові інструменти | |
Популярність | з 1960-их. |
Піджанри | |
Аренний рок, Бароко-поп, Баблгам-поп, Емо, Глем-метал, Глем-панк, Глем-рок, Інді-рок/поп, Нова хвиля, Поппанк, Софт-рок, Серф-рок/поп, Синті-поп | |
Інші теми | |
Попкультура, Британське вторгнення |
Існують різні визначення цього жанру — його називають як легким та «оптимістичнішим» різновидом рок-музики, адаптованим для широких мас, так і піднапрямком попмузики. Деякі музичні критики скептично ставляться до об'єднання двох жанрів, яких уважають двома протилежностями (рок-музика часто протиставляється популярній); супротивники популярної музики вважають попрок повністю комерційним продуктом, менш автентичним, ніж рок.
Характеристика та етимологія
Значна частина поп- і рок-музики була дуже схожою за звучанням, інструментарієм і навіть тематикою текстів пісень. Термінами «попрок» і «паверпоп» описували комерційно успішнішу музику, яка використовує елементи або форми рок-музики. Письменник Йохан Форнас розглядає поп/рок як «єдине безперервне жанрове поле», а не як окремі категорії. Ларрі Старр і Крістофер Вотермен визначають попрок як «бадьорий різновид рок-музики», представлений такими виконавцями та групами, як: Енді Кім, The Bells, Пол Маккартні, Lighthouse і Пітер Фремптон.
Термін поп використовувався з початку двадцятого століття щодо популярної музики в цілому, але з середини 1950-х років він почав використовуватися для окремого напряму, орієнтованого на молодіжний ринок, який часто характеризують як більш м'яку альтернативу рок-н-ролу. Після британського вторгнення, приблизно з 1967 року, попмузика все частіше протиставляється рок-музиці, як більш комерційна, ефемерна та доступна.
Критик Філіп Ауслендер стверджує, що різниця між попмузикою та роком більш виразна в США, ніж у Великій Британії. Він стверджує, що в США попмузика походить від білих виконавців, таких як Перрі Комо, тоді як рок сягає корінням в афроамериканську музику, на яку вплинули такі напрями, як рок-н-рол. Ауслендер зазначає, що концепція попроку, яка поєднує поп і рок, суперечить концепції попроку як протилежностей. Ауслендер і кілька інших вчених, таких як Саймон Фріт і Гроссберг, стверджують, що попмузика часто зображується як неавтентична, цинічна, «витончена комерційна» і шаблонна форма розваги. Навпаки, рок-музика часто проголошується як автентична, щира та антикомерційна форма музики, яка наголошує на написанні пісень співаками та групами, інструментальній віртуозності та «справжньому зв'язку з аудиторією».
Б. Дж. Мур-Гілберт натомість вважає, що роль рок-музики в історії популярної музики надто перебільшується, коли нові течії отримують назви, що починаються з «рок-», як це було з «фолкроком» в 1960-ті й «попроком» в 1970-ті. Такий підхід, на його думку, несправедливо ставить рок на вершину, а інші впливи представляє додатками до центрального ядра року.
У «Посібнику зі звукозапису Крістгау: Рок-альбоми сімдесятих» (1981) Роберт Крістгау розглядав термін «попрок» у контексті фрагментації популярної музики за стилістичними ознаками в 1970-х роках; він розглядав «попрок» як «моноліт», який «охоплював» усі напрями та течії, що розвивалися на ринку популярної та напівпопулярної музики того часу, включаючи музику авторів-виконавців, артрок, хеві-метал, бугі, кантрі-рок, джаз, ф'южн, фанк, диско, сучасну міську музику та музику нової хвилі, але не панк-рок.
Джерела
- R. Shuker, Popular Music: the Key Concepts (Abingdon: Routledge, 2nd edn., 2005), , p. 207.
- Steven L. Hamelman (2004). . University of Georgia Press. с. 11. ISBN . Архів оригіналу за 2 березня 2017. Процитовано 1 березня 2017.
- L. Starr and C. Waterman, (Oxford: Oxford University Press, 2nd ed., 2007), , archived from the original on 17 February 2011.
- S. Frith, «Pop music» in S. Frith, W. Stray and J. Street, eds, (Cambridge: Cambridge University Press, 2001), , pp. 93–108.
- . AllMusic. Архів оригіналу за 21 березня 2019. Процитовано 1 листопада 2016.
- T. Warner, Pop Music: Technology and Creativity: Trevor Horn and the Digital Revolution (Aldershot: Ashgate, 2003), , p. 3.
- B. J. Moore-Gilbert, The Arts in the 1970s: Cultural Closure? (London: Routledge, 1994), , p. 240.
- Christgau, Robert (1981). The Decade. . . ISBN .
{{}}
:|access-date=
вимагає|url=
();|archive-url=
вимагає|url=
()
Посилання
![]() | Це незавершена стаття про музичний жанр. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет