Пемфіг пізній спіральногаловий | ||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Розкритий гал з комашками Гал на черешку листка тополі | ||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Pemphigus spyrothecae , 1860 | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Пемфіг пізній спіральногаловий (Pemphigus spyrothecae) — вид напівтвердокрилих комах родини справжніх попелиць (Aphididae).
Опис
Вид поширений у помірних регіонах в Європі, Північній Африці, Західній та Середній Азії. Завезений до Північної Америки.
Опис
Крилаті форми мають темні голову і груди через сильну склеротизацію кутикули на цих сегментах тіла. Решта тіла жовто-зелене, а вся поверхня тіла часто покрита білуватим восковим пилом. Попелиця виробляє характерні спірально закручені справжні гали. Середня довжина галів становить 15,4 мм, а ширина — 9,9 мм.
Спосіб життя
Кормовою рослиною виду є тополя, зазвичай це тополя чорна. Розвивається виключно на первинному хазяїні — черешках. Викликає згинання та скручування черешка шляхом інтенсивного смоктання. Протягом року одне двостатеве (амфігонічне) покоління чергується з трьома одностатевими (партеногенетичними) поколіннями. Розвиток партеногенетичних поколінь відбувається всередині галів. Найбільше галів знаходиться в нижніх частинах крони тополі. На початку періоду формування крилатого покоління (у серпні) гвинтоподібні краї стінок галла товщиною 0,5-3 мм зазвичай дещо розходяться, утворюючи щілиноподібні або овальні вихідні отвори. В останньому поколінні відбувається спарювання, і потім самиці відкладають яйця в кору дерева, де вони зимують.
З середини липня до середини вересня численні колонії попелиць утворюють велику кількість крихітних білувато-сірих краплеподібних виділень діаметром 0,1–1 мм. Екскременти видаляються з гал через вихідні отвори. У галах, що не змогли розкритися, накопичуються крапельки екскрементів і середовище проживання попелиці погіршується настільки, що в результаті зараження все покоління гине.
Примітки
- Природа острова Хортиця. Колективна монографія / Охріменко С. Г., Шелегеда О. Р., Козодавов С. В., Бусел В. А., Петроченко В. І., Жаков О. В., Муленко М. А., Карпенко Г. О., Василенко С. В., Головаха Р. В. — Запоріжжя: Національний заповідник «Хортиця», 2016. — Вип. 2. — С. 109
Це незавершена стаття з ентомології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pemfig piznij spiralnogalovij Rozkritij gal z komashkami Gal na chereshku listka topoli Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Chlenistonogi Arthropoda Klas Komahi Insecta Ryad Napivtverdokrili Hemiptera Nadrodina Popelici Aphidoidea Rodina Spravzhni popelici Aphididae Rid Pemphigus Vid Pemfig piznij spiralnogalovij Binomialna nazva Pemphigus spyrothecae 1860 Posilannya Vikishovishe Pemphigus spyrothecae Vikividi Pemphigus spyrothecae EOL 3690546 NCBI 120009 Pemfig piznij spiralnogalovij Pemphigus spyrothecae vid napivtverdokrilih komah rodini spravzhnih popelic Aphididae OpisVid poshirenij u pomirnih regionah v Yevropi Pivnichnij Africi Zahidnij ta Serednij Aziyi Zavezenij do Pivnichnoyi Ameriki OpisKrilati formi mayut temni golovu i grudi cherez silnu sklerotizaciyu kutikuli na cih segmentah tila Reshta tila zhovto zelene a vsya poverhnya tila chasto pokrita biluvatim voskovim pilom Popelicya viroblyaye harakterni spiralno zakrucheni spravzhni gali Serednya dovzhina galiv stanovit 15 4 mm a shirina 9 9 mm Sposib zhittyaKormovoyu roslinoyu vidu ye topolya zazvichaj ce topolya chorna Rozvivayetsya viklyuchno na pervinnomu hazyayini chereshkah Viklikaye zginannya ta skruchuvannya chereshka shlyahom intensivnogo smoktannya Protyagom roku odne dvostateve amfigonichne pokolinnya cherguyetsya z troma odnostatevimi partenogenetichnimi pokolinnyami Rozvitok partenogenetichnih pokolin vidbuvayetsya vseredini galiv Najbilshe galiv znahoditsya v nizhnih chastinah kroni topoli Na pochatku periodu formuvannya krilatogo pokolinnya u serpni gvintopodibni krayi stinok galla tovshinoyu 0 5 3 mm zazvichaj desho rozhodyatsya utvoryuyuchi shilinopodibni abo ovalni vihidni otvori V ostannomu pokolinni vidbuvayetsya sparyuvannya i potim samici vidkladayut yajcya v koru dereva de voni zimuyut Z seredini lipnya do seredini veresnya chislenni koloniyi popelic utvoryuyut veliku kilkist krihitnih biluvato sirih kraplepodibnih vidilen diametrom 0 1 1 mm Ekskrementi vidalyayutsya z gal cherez vihidni otvori U galah sho ne zmogli rozkritisya nakopichuyutsya krapelki ekskrementiv i seredovishe prozhivannya popelici pogirshuyetsya nastilki sho v rezultati zarazhennya vse pokolinnya gine PrimitkiPriroda ostrova Horticya Kolektivna monografiya Ohrimenko S G Shelegeda O R Kozodavov S V Busel V A Petrochenko V I Zhakov O V Mulenko M A Karpenko G O Vasilenko S V Golovaha R V Zaporizhzhya Nacionalnij zapovidnik Horticya 2016 Vip 2 S 109 Ce nezavershena stattya z entomologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi