Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Pedro — жувальна гумка з фруктовим смаком, випускалася в ЧССР фірмою Velim у селищі Велім за 8 км на захід від Коліна. На обгортці був зображений хлопчик у сомбреро. Ціна жувальної гумки становила рівно 1 крону ЧССР. Найбільшу популярність жувальна гумка здобула в 1970—1980-ті рр.
 | |
| Категорія | продукти харчування |
|---|---|
| Тип продукту | жувальна гумка |
| Власник(и) | Velim |
| Країна походження |  Чехословаччина |
| Дата створення | 1968 |
| Ринки збуту | Європа, весь світ |
Історія
Pedro вироблялася на одній єдиній фабриці у селищі Velim на той момент ЧССР. Освіта самої фабрики починається дуже давно, на момент коли ще Чехія та Словаччина були поділені. Назву Велим фабрика отримала за назвою однойменного міста. У 1869 році за бажанням пастора євангелічної церкви Юстуса Емануеля Залатна (Justus Emanuel Szalatnay) та його дружини було запропоновано побудувати завод з виробництва замінника кави з цикорію, шоколаду та інших солодощів. Будували завод і пізніше керували ним двоюрідні брати Юстуса, Джозеф Густав Адольф (Josef Gustav Adolf) та Джон Пол Залатнай (Jan Pavel Szalatnay).
З 1872 року фабрика була перетворена на акціонерне товариство, а 1892 року фабрика була куплена єврейським підприємцем Адольфом Глазером (Adolf Glaser) та його зятем. Глазер істотно розширив асортимент солодощів, що випускаються заводом, і задумався про виробництво жувальної гумки. Так як він часто бував у США і там цей продукт був уже досить популярний, у нього народилася думка налагодити виробництво в Європі. Тим більше, що в Європі на той момент жуйка не вироблялася і відсутність конкуренції була сприятливим фактором для цього. За не схильною до інформації Глейзеру не вдалося отримати ліцензію на виробництво жуйки в Америці. Але все-таки в 1906 році він посилає довірену особу, де той отримує його таємним шляхом, можливо підкупом місцевих робітників.
У 1910 році Велим самостійно освоює рецептуру виробництва жуйки і вперше виготовляє її на території Європи. Перші партії були з нектарним та рожевим смаком, посипані цукровою пудрою та розфасовані у жерстяних коробках. Пізніше компанія закуповує обладнання та жуйки набувають форми платівок, які використовуються до сьогодні. 1937 року на заводі вже працювало до 500 осіб.
Із закінченням війни та входженням країни до соціалістичного блоку виробництво жуйки було припинено під офіційним приводом шкоди здоров'ю. Але основною причиною було те, що "образ" жуйки символізував капіталістичний режим. Незважаючи на це в 1956 році міністерство охорони здоров'я дозволяє виробництво жуйки для запобігання контрабанді так як жуйка все ж таки залишалася продуктом тіньової торгівлі. Швидкий попит на жуйку в Чехословаччині в 60-х змушує Velim шукати шляхи підвищення якості своєї продукції, синтетична основа жуйки набагато гірша, ніж у конкурентів із Голландії. У середині 60-х на Velim за ліцензією було закуплено технології та старе обладнання Голландської компанії Maple Leaf для виробництва жуйки у формі кубиків з характерними борозенками, а вже у 1967-му перший випуск знаменитої жуйки Pedro. Спочатку вона мала смак перцевої м'яти, пізніше з'явилися фруктові. У 1968 р. на заводі Velim почали масово виробляти жувальну гумку в характерній червоній обгортці з усміхненим хлопчиком у жовтому сомбреро та зеленим написом "Pedro".
У 1980 р. на завод Велім було поставлено нову лінію "Дюмулен", а також пакувальні машини з Болоньї Італія (швидкість упаковки була 800-900 шт/хв). Річне виробництво Pedro складало близько 800-900 тонн. Основним ринком був внутрішній експорт був дуже невеликим. Не припинилося виробництво і після «оксамитової революції». У 1992 р. компанія була приватизована, її придбала швейцарська корпорація Nestlé. Виробництво всіх видів цукерок та жуйки було зупинено вже через рік у 1993 році. Оскільки остання спеціалізувалася на шоколадних виробах, було вирішено припинити виробництво жувальної гумки з 1994 року. Нині площа використовується кількома невеликими компаниями.
В 1994 Velim припиняє своє існування. Товарний знак Pedro придбала пізніше фірма Candy Plus. яка спробувала повернути цю марку на чеський ринок.
В 2006 жувальну гумку Pedro знову почали виробляти в Китаї під назвою Pedrino, зберігши дизайн обгортки.
В даний час колишні виробничі приміщення використовує поліграфічне підприємство.
Цікаві факти
У 30-ті роки компанія випускала жуйку Hanka, яку із задоволенням жували прихильники модної нацистської партії на чолі з самим Адольфом Гітлером.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 12 червня 2008. Процитовано 1 травня 2022.
- . Архів оригіналу за 27 січня 2021. Процитовано 1 травня 2022.
- VELIMSKÁ TOVÁRNA NA ČOKOLÁDU A KÁVOVÉ NÁHRAŽKY
- . Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 1 травня 2022.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pedro zhuvalna gumka z fruktovim smakom vipuskalasya v ChSSR firmoyu Velim u selishi Velim za 8 km na zahid vid Kolina Na obgortci buv zobrazhenij hlopchik u sombrero Cina zhuvalnoyi gumki stanovila rivno 1 kronu ChSSR Najbilshu populyarnist zhuvalna gumka zdobula v 1970 1980 ti rr PedroKategoriyaprodukti harchuvannyaTip produktuzhuvalna gumkaVlasnik i VelimKrayina pohodzhennyaChehoslovachchinaData stvorennya1968Rinki zbutuYevropa ves svitIstoriyaPedro viroblyalasya na odnij yedinij fabrici u selishi Velim na toj moment ChSSR Osvita samoyi fabriki pochinayetsya duzhe davno na moment koli she Chehiya ta Slovachchina buli podileni Nazvu Velim fabrika otrimala za nazvoyu odnojmennogo mista U 1869 roci za bazhannyam pastora yevangelichnoyi cerkvi Yustusa Emanuelya Zalatna Justus Emanuel Szalatnay ta jogo druzhini bulo zaproponovano pobuduvati zavod z virobnictva zaminnika kavi z cikoriyu shokoladu ta inshih solodoshiv Buduvali zavod i piznishe keruvali nim dvoyuridni brati Yustusa Dzhozef Gustav Adolf Josef Gustav Adolf ta Dzhon Pol Zalatnaj Jan Pavel Szalatnay Z 1872 roku fabrika bula peretvorena na akcionerne tovaristvo a 1892 roku fabrika bula kuplena yevrejskim pidpriyemcem Adolfom Glazerom Adolf Glaser ta jogo zyatem Glazer istotno rozshiriv asortiment solodoshiv sho vipuskayutsya zavodom i zadumavsya pro virobnictvo zhuvalnoyi gumki Tak yak vin chasto buvav u SShA i tam cej produkt buv uzhe dosit populyarnij u nogo narodilasya dumka nalagoditi virobnictvo v Yevropi Tim bilshe sho v Yevropi na toj moment zhujka ne viroblyalasya i vidsutnist konkurenciyi bula spriyatlivim faktorom dlya cogo Za ne shilnoyu do informaciyi Glejzeru ne vdalosya otrimati licenziyu na virobnictvo zhujki v Americi Ale vse taki v 1906 roci vin posilaye dovirenu osobu de toj otrimuye jogo tayemnim shlyahom mozhlivo pidkupom miscevih robitnikiv U 1910 roci Velim samostijno osvoyuye recepturu virobnictva zhujki i vpershe vigotovlyaye yiyi na teritoriyi Yevropi Pershi partiyi buli z nektarnim ta rozhevim smakom posipani cukrovoyu pudroyu ta rozfasovani u zherstyanih korobkah Piznishe kompaniya zakupovuye obladnannya ta zhujki nabuvayut formi plativok yaki vikoristovuyutsya do sogodni 1937 roku na zavodi vzhe pracyuvalo do 500 osib Iz zakinchennyam vijni ta vhodzhennyam krayini do socialistichnogo bloku virobnictvo zhujki bulo pripineno pid oficijnim privodom shkodi zdorov yu Ale osnovnoyu prichinoyu bulo te sho obraz zhujki simvolizuvav kapitalistichnij rezhim Nezvazhayuchi na ce v 1956 roci ministerstvo ohoroni zdorov ya dozvolyaye virobnictvo zhujki dlya zapobigannya kontrabandi tak yak zhujka vse zh taki zalishalasya produktom tinovoyi torgivli Shvidkij popit na zhujku v Chehoslovachchini v 60 h zmushuye Velim shukati shlyahi pidvishennya yakosti svoyeyi produkciyi sintetichna osnova zhujki nabagato girsha nizh u konkurentiv iz Gollandiyi U seredini 60 h na Velim za licenziyeyu bulo zakupleno tehnologiyi ta stare obladnannya Gollandskoyi kompaniyi Maple Leaf dlya virobnictva zhujki u formi kubikiv z harakternimi borozenkami a vzhe u 1967 mu pershij vipusk znamenitoyi zhujki Pedro Spochatku vona mala smak percevoyi m yati piznishe z yavilisya fruktovi U 1968 r na zavodi Velim pochali masovo viroblyati zhuvalnu gumku v harakternij chervonij obgortci z usmihnenim hlopchikom u zhovtomu sombrero ta zelenim napisom Pedro U 1980 r na zavod Velim bulo postavleno novu liniyu Dyumulen a takozh pakuvalni mashini z Bolonyi Italiya shvidkist upakovki bula 800 900 sht hv Richne virobnictvo Pedro skladalo blizko 800 900 tonn Osnovnim rinkom buv vnutrishnij eksport buv duzhe nevelikim Ne pripinilosya virobnictvo i pislya oksamitovoyi revolyuciyi U 1992 r kompaniya bula privatizovana yiyi pridbala shvejcarska korporaciya Nestle Virobnictvo vsih vidiv cukerok ta zhujki bulo zupineno vzhe cherez rik u 1993 roci Oskilki ostannya specializuvalasya na shokoladnih virobah bulo virisheno pripiniti virobnictvo zhuvalnoyi gumki z 1994 roku Nini plosha vikoristovuyetsya kilkoma nevelikimi kompaniyami V 1994 Velim pripinyaye svoye isnuvannya Tovarnij znak Pedro pridbala piznishe firma Candy Plus yaka sprobuvala povernuti cyu marku na cheskij rinok V 2006 zhuvalnu gumku Pedro znovu pochali viroblyati v Kitayi pid nazvoyu Pedrino zberigshi dizajn obgortki V danij chas kolishni virobnichi primishennya vikoristovuye poligrafichne pidpriyemstvo Cikavi faktiU 30 ti roki kompaniya vipuskala zhujku Hanka yaku iz zadovolennyam zhuvali prihilniki modnoyi nacistskoyi partiyi na choli z samim Adolfom Gitlerom Div takozhDonald Turbo Love is Primitki Arhiv originalu za 12 chervnya 2008 Procitovano 1 travnya 2022 Arhiv originalu za 27 sichnya 2021 Procitovano 1 travnya 2022 VELIMSKA TOVARNA NA COKOLADU A KAVOVE NAHRAZKY Arhiv originalu za 15 travnya 2021 Procitovano 1 travnya 2022