Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Велім — (чеськ. Velim) муніципалітет і село в Колінському районі Середньочеського краю Чеської Республіки. Проживає близько 2200 мешканців.
Село 
Координати 50°03′34″ пн. ш. 15°06′25″ сх. д. / 50.05971459763977549° пн. ш. 15.10717880797577806° сх. д.Координати: 50°03′34″ пн. ш. 15°06′25″ сх. д. / 50.05971459763977549° пн. ш. 15.10717880797577806° сх. д.
 Велім у Вікісховищі | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Історія
Археологічні знахідки доводять, що Велим був заселений ще за доісторичних часів. Перша письмова згадка про село датується 1323 роком. У першій половині 14 століття вона стала частиною маєтку Подебради. Після видачі 1781 року патенту на толерантність у селі проживало значну євангелічну меншість населення.
Спочатку незначне сільськогосподарське село, воно набуло значення після того, як у 1867 році було збудовано зупинку на прилеглій залізниці Оломоуц-Прага (відкрито в 1845 році). Великий вплив на це зробив нащадок угорської євангелічної знаті, євангелістський пастор і суперінтендант Чеської Гельветичної церкви Юстус Емануель Салатнай. З його ім'ям пов'язано також початок Велімського акціонерного цукрового заводу, заснованого в тому ж році, і місцевих заводів з виробництва шоколаду, кондитерських виробів та замінників кави (1869), в яких він брав участь разом зі своїм двоюрідним братом Яном Павлом. Поступово у Велімі було засновано цементний завод (1888 р.), фортепіанний завод (1920 р.) та два цегельні заводи. Сокіл був заснований тут у 1868 році і грав значну роль у громадському житті селища. Між 1850 і 1930 роками населення Велімі збільшилося приблизно вдвічі, тож до Другої світової війни у селі проживало понад 2400 поселенців.
Велім прославився в основному завдяки фабриці єврейської родини Глейзерів, які в 1892 перейняли шоколадну фабрику Велім після сім'ї Салатнай. Саме тут була виготовлена перша в Центральній Європі жувальна гумка (RICI, 1902 р.) і вперше після Першої світової війни були виготовлені порожнисті повністю шоколадні фігурки, як упаковані, так і розфарбовані вручну. Легендарна жувальна гумка Pedro вироблялася на вже націоналізованій фабриці в період з 1968 по 1994 рік.
Шоколадна фабрика у Велімі була закрита в 1994 році у зв'язку з придбанням компанією Nestlé (проте виставкові площі збереглися), колишня фортепіанна фабрика не використовується, а на початку 21 століття було навіть знесено прекрасну будівлю Велимської цукрової фабрики з елегантним неоготичним декором. Схожою виявилася доля і цегельного заводу на вулиці Сокільській, від якого залишилася тільки труба. Промислова спадщина селища, завдяки якому Велім став загальновідомим, його розміри і значення досі залишаються поза увагою, проте вона пропонує значний потенціал у майбутньому, підкреслений розташуванням Велима на важливій залізниці між Прагою та Пардубицею. Крім того, католицька церква св. Лаврентія 13 століття, історична євангелічна громада та природні місцевості У Єзіркачі та Скалка у Велімі.
Назва села в районі Колін також мала свою історію. До 1850 року під назвою Велімі, як селище в селі Веліні в районі. Кельн; з 1880 р. село Велім у р-ні. Кельн; з 1921 р. Велім у р-ні. Кельн, німецький Веллен.
Професор Томаш Гарріг Масарик також читав лекції у Національному домі на початку 20 століття. Влітку 23 червня 1901 року він також сказав там промову, яка була опублікована в книгах у Празі цього року («Наше політичне становище»). Велимська лекція Т.Г. Масарика відбулося після зборів реалістів (прогресивної народної партії) та візиту імператора до Праги.
Адміністративний поділ
Адміністративною частиною Веліма є Село Вітезей.
Транспорт
В селі розміщений залізничний випробувальний полігон.
Відомі люди
Станіслава Сучкова (1923-1997), чеська оперна сопрано.
Володимир Карбусицький (1925–2002), музикознавець та фольклорист.
Ярослав Соучек (1935-2006), діючий баритон.
Примітки
- . www.czso.cz. 01.01.2022. Архів оригіналу за 2 травня 2022. Процитовано 01.01.2022.
- Czech location identification system — Czech Office of Surveying and Cadastre.
- . hmong.press. 21 сентября 2010. Архів оригіналу за 1 квітня 2022. Процитовано 9 квітня 2022.
- Станислава Сучкова. hmong.press. 9 апреля 2022. Процитовано 9 апреля 2022.
- Vladimír Karbusický. databazeknih.cz. 9 апреля 2022. Процитовано 9 апреля 2022.
- . jaroslav-soucek.snadno.eu. 9 апреля 2022. Архів оригіналу за 7 березня 2022. Процитовано 9 апреля 2022.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Velim chesk Velim municipalitet i selo v Kolinskomu rajoni Serednocheskogo krayu Cheskoyi Respubliki Prozhivaye blizko 2200 meshkanciv Selo Velim chesk Velim Prapor Gerb Koordinati 50 03 34 pn sh 15 06 25 sh d 50 05971459763977549 pn sh 15 10717880797577806 sh d 50 05971459763977549 15 10717880797577806 Koordinati 50 03 34 pn sh 15 06 25 sh d 50 05971459763977549 pn sh 15 10717880797577806 sh d 50 05971459763977549 15 10717880797577806 Krayina ChehiyaChehiyaStatus SeloRajon KolinMezhuye z susidni nas punktid d d d d d Vnutrishnij podil d 2 Q56414196 Persha zgadka 1323Plosha 15 72 km Visota centru 177 mKlimat morskijOficijna mova cheskaNaselennya 2268 1 sichnya 2022 Nacionalnij sklad chehiChasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 420Poshtovij indeks 281 01Avtomobilnij kod KOGeoNames 3063286OSM r441247 RKod LAU NUTS CZ533831Oficijnij sajt velim cz VelimVelim Chehiya Velim u VikishovishiIstoriyaArheologichni znahidki dovodyat sho Velim buv zaselenij she za doistorichnih chasiv Persha pismova zgadka pro selo datuyetsya 1323 rokom U pershij polovini 14 stolittya vona stala chastinoyu mayetku Podebradi Pislya vidachi 1781 roku patentu na tolerantnist u seli prozhivalo znachnu yevangelichnu menshist naselennya Katolicka cerkva sv Lavrentiya Spochatku neznachne silskogospodarske selo vono nabulo znachennya pislya togo yak u 1867 roci bulo zbudovano zupinku na prileglij zaliznici Olomouc Praga vidkrito v 1845 roci Velikij vpliv na ce zrobiv nashadok ugorskoyi yevangelichnoyi znati yevangelistskij pastor i superintendant Cheskoyi Gelvetichnoyi cerkvi Yustus Emanuel Salatnaj Z jogo im yam pov yazano takozh pochatok Velimskogo akcionernogo cukrovogo zavodu zasnovanogo v tomu zh roci i miscevih zavodiv z virobnictva shokoladu konditerskih virobiv ta zaminnikiv kavi 1869 v yakih vin brav uchast razom zi svoyim dvoyuridnim bratom Yanom Pavlom Postupovo u Velimi bulo zasnovano cementnij zavod 1888 r fortepiannij zavod 1920 r ta dva cegelni zavodi Sokil buv zasnovanij tut u 1868 roci i grav znachnu rol u gromadskomu zhitti selisha Mizh 1850 i 1930 rokami naselennya Velimi zbilshilosya priblizno vdvichi tozh do Drugoyi svitovoyi vijni u seli prozhivalo ponad 2400 poselenciv Velim proslavivsya v osnovnomu zavdyaki fabrici yevrejskoyi rodini Glejzeriv yaki v 1892 perejnyali shokoladnu fabriku Velim pislya sim yi Salatnaj Same tut bula vigotovlena persha v Centralnij Yevropi zhuvalna gumka RICI 1902 r i vpershe pislya Pershoyi svitovoyi vijni buli vigotovleni porozhnisti povnistyu shokoladni figurki yak upakovani tak i rozfarbovani vruchnu Legendarna zhuvalna gumka Pedro viroblyalasya na vzhe nacionalizovanij fabrici v period z 1968 po 1994 rik Shokoladna fabrika u Velimi bula zakrita v 1994 roci u zv yazku z pridbannyam kompaniyeyu Nestle prote vistavkovi ploshi zbereglisya kolishnya fortepianna fabrika ne vikoristovuyetsya a na pochatku 21 stolittya bulo navit zneseno prekrasnu budivlyu Velimskoyi cukrovoyi fabriki z elegantnim neogotichnim dekorom Shozhoyu viyavilasya dolya i cegelnogo zavodu na vulici Sokilskij vid yakogo zalishilasya tilki truba Promislova spadshina selisha zavdyaki yakomu Velim stav zagalnovidomim jogo rozmiri i znachennya dosi zalishayutsya poza uvagoyu prote vona proponuye znachnij potencial u majbutnomu pidkreslenij roztashuvannyam Velima na vazhlivij zaliznici mizh Pragoyu ta Pardubiceyu Krim togo katolicka cerkva sv Lavrentiya 13 stolittya istorichna yevangelichna gromada ta prirodni miscevosti U Yezirkachi ta Skalka u Velimi Nazva sela v rajoni Kolin takozh mala svoyu istoriyu Do 1850 roku pid nazvoyu Velimi yak selishe v seli Velini v rajoni Keln z 1880 r selo Velim u r ni Keln z 1921 r Velim u r ni Keln nimeckij Vellen Profesor Tomash Garrig Masarik takozh chitav lekciyi u Nacionalnomu domi na pochatku 20 stolittya Vlitku 23 chervnya 1901 roku vin takozh skazav tam promovu yaka bula opublikovana v knigah u Prazi cogo roku Nashe politichne stanovishe Velimska lekciya T G Masarika vidbulosya pislya zboriv realistiv progresivnoyi narodnoyi partiyi ta vizitu imperatora do Pragi Yevangelska cerkva 1856 r Administrativnij podilAdministrativnoyu chastinoyu Velima ye Selo Vitezej TransportV seli rozmishenij zaliznichnij viprobuvalnij poligon Vidomi lyudiStanislava Suchkova 1923 1997 cheska operna soprano Volodimir Karbusickij 1925 2002 muzikoznavec ta folklorist Yaroslav Souchek 1935 2006 diyuchij bariton Primitki www czso cz 01 01 2022 Arhiv originalu za 2 travnya 2022 Procitovano 01 01 2022 Czech location identification system Czech Office of Surveying and Cadastre d Track Q11379528d Track Q24023889 hmong press 21 sentyabrya 2010 Arhiv originalu za 1 kvitnya 2022 Procitovano 9 kvitnya 2022 Stanislava Suchkova hmong press 9 aprelya 2022 Procitovano 9 aprelya 2022 Vladimir Karbusicky databazeknih cz 9 aprelya 2022 Procitovano 9 aprelya 2022 jaroslav soucek snadno eu 9 aprelya 2022 Arhiv originalu za 7 bereznya 2022 Procitovano 9 aprelya 2022