Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Pectinophora gossypiella | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Pectinophora gossypiella (, 1844) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Depressaria gossypiella Saunders, 1844 Gelechia gossypiella Platyedra gossypiella Gelechia umbripennis Walsingham, 1885 | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Pectinophora gossypiella (бавовняна міль) — вид лускокрилих комах родини виїмчастокрилих молей (Gelechiidae). Шкідник бавовника (Gossypium).
Опис
Дорослі метелики мають розмах крил 13 мм. Вусики блідо-сірі з трьома темними кільцями. На передніх крилах є нерівномірні темні плями, особливо на задній половині крил. Задні крила димчасто-сірі, з довгими бахромчатими лусками.
Личинки спочатку мають блідо-білувате забарвлення, але на третій личинковій стадії вони стають блідо-рожевими. Окремі сегменти їхнього тіла негусто вкриті щетинками, біля основи щетинок є чорні плями. Яйця округлі, приплюснуті. Спочатку вони світло-зелені, а перед вилупленням личинок стають темнішими.
Поширення
Початковий район поширення бавовняної молі невідомий, але вважається, що ці комахи походять з Південної Азії. Перші зразки були виявлені в Австралії в 1911 році та в Африці (Танзанія) в 1904 році. У Західній півкулі паразит поширився через насіння бавовнику між 1911 і 1913 роками. У США він вперше з'явився в Техасі в 1917 році і спочатку був викорінений. З 1950-х років вид знову поширився в бавовняному поясі США і став головним шкідником на бавовняних полях Південної Каліфорнії. Наразі бавовняну міль можна зустріти майже в усіх країнах світу, де поширене бавовництво. У 2018 році Міністерство сільського господарства США оголосило, що вид був винищений на континентальній частині США завдяки синергічній комбінації використання [en] [en] та [en].
Екологія
Метелики ведуть нічний спосіб життя і спаровуються незабаром після вилуплення. З третього дня самки починають відкладати яйця. Вони можуть відкласти до 450 яєць, в середньому відкладають 125 яєць. Період відкладання яєць залежить від погоди і може тривати від чотирьох до 25 днів. Перше покоління розвивається в бутонах і квітках бавовнику, наступні покоління живуть в молодих або зрілих насіннєвих коробочках. Личинка живе від восьми до 14 днів, при цьому відбуваються три личинкові стадії. Після короткого періоду спокою личинки заляльковуються в шарі підстилки або в ґрунті, іноді утворюють кокон, який прикріплюється до частин рослини. Період спокою лялечки триває від шести до 20 днів. Розрізняють короткий і довгий цикл генерації. У першому випадку личинки заляльковуються відразу після того, як виростають. Тоді генераційний цикл триває приблизно 30 днів. У другому випадку личинки входять у восьми-десятимісячну діапаузу і зимують. Щороку формується від чотирьох до шести поколінь.
Крім різних видів бавовника (Gossypium), личинки бавовняної молі були виявлені на таких рослинах: їстівна бамія (Abelmoschus esculentus), [en] (Abutilon indicum), різні види гібіску (Hibiscus), такі як кенаф (Hibiscus cannabinus) і розелла (Hibiscus sabdariffa), посівна люцерна (Medicago sativa) та різні види проскурняка (Althaea).
Значення як шкідник
Личинки пошкоджують бруньки бавовника і змушують рослину скидати плодові коробочки. У більш розвинених коробочках личинки поїдають насіння, з яких видобувається бавовняна олія, і пошкоджують волокна бавовни. Втрати врожаю без заходів щодо захисту рослин становлять понад 80 %. Якщо проводити такі заходи, втрати становлять близько 37 %. Через високий потенціал пошкодження бавовняною міллю на бавовняних плантаціях почали широко використовувати пестициди. На додаток до традиційного контролю за допомогою інсектицидів, з моменту впровадження Bt-бавовника в 1996 році, його почали використовувати приблизно на половині світових посівних площ. У березні 2010 року було повідомлено, що індійські екземпляри виробили стійкість до токсину Cry1Ac, що міститься в Bt-бавовнику першого покоління. Серед можливих причин – недостатня кількість угідь або несанкціоноване розмноження Bt-бавовнику із занадто низьким вмістом Bt-токсину.
Природні вороги
З літератури відомі різноманітні природні вороги, зокрема різноманітні паразитичні види їздців (роди Apanteles, ), браконідів (роди , ), золотоочок та жуків (, ). Патогенну дію виказують деякі підвиди бактерії Bacillus thuringiensis. Спроби використати природних ворогів для біологічної боротьби з бавовняною мілюю не увінчалися успіхом.
Примітки
- Бавовняна міль. Довідник по карантинних і іншим небезпечним шкідникам, хворобам і засміченим рослинам, М., 1970. Процитовано 19.01.2025.
- USDA Announces Pink Bollworm Eradication Significantly Saving Cotton Farmers in Yearly Control Costs.
- Tabashnik, Bruce E.; Liesner, Leighton R.; Ellsworth, Peter C.; Unnithan, Gopalan C.; Fabrick, Jeffrey A.; Naranjo, Steven E.; Li, Xianchun; Dennehy, Timothy J.; Antilla, Larry; Staten, Robert T.; Carrière, Yves (5 січня 2021). Transgenic cotton and sterile insect releases synergize eradication of pink bollworm a century after it invaded the United States. Proceedings of the National Academy of Sciences (англ.). 118 (1): e2019115118. Bibcode:2021PNAS..11819115T. doi:10.1073/pnas.2019115118. ISSN 0027-8424. PMC 7817146. PMID 33443170.
- CariPestNet (23. April 2010). Pectinophora gossypiella (PDF (englisch)) (PDF). Архів оригіналу (PDF; 190 kB) за 30 січня 2012.
- Proplanta GmbH & Co. KG. Pflanzenschutzmittel im Baumwollanbau. Процитовано 23. April 2010.
- Bagla, P. (2010). Hardy Cotton-Munching Pests Are Latest Blow to GM Crops. Science. 327 (5972): 1439. Bibcode:2010Sci...327.1439B. doi:10.1126/science.327.5972.1439. PMID 20299559.
Посилання
- Pink bollworm IPM
- Species Profile - Pink Bollworm (Pectinophora gossypiella), National Invasive Species Information Center, United States National Agricultural Library. Lists general information and resources for Pink Bollworm.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pectinophora gossypiella Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Chlenistonogi Arthropoda Klas Komahi Insecta Ryad Luskokrili Lepidoptera Rodina Viyimchastokrili moli Gelechiidae Rid Vid P gossypiella Binomialna nazva Pectinophora gossypiella 1844 Sinonimi Depressaria gossypiella Saunders 1844 Gelechia gossypiella Platyedra gossypiella Gelechia umbripennis Walsingham 1885 Posilannya Vikishovishe Pectinophora gossypiella Vikividi Pectinophora gossypiella EOL 935783 NCBI 13191 Pectinophora gossypiella bavovnyana mil vid luskokrilih komah rodini viyimchastokrilih molej Gelechiidae Shkidnik bavovnika Gossypium Lichinki bavovnyanoyi moli Zhittyevij cikl bavovnyanoyi moliOpisDorosli meteliki mayut rozmah kril 13 mm Vusiki blido siri z troma temnimi kilcyami Na perednih krilah ye nerivnomirni temni plyami osoblivo na zadnij polovini kril Zadni krila dimchasto siri z dovgimi bahromchatimi luskami Lichinki spochatku mayut blido biluvate zabarvlennya ale na tretij lichinkovij stadiyi voni stayut blido rozhevimi Okremi segmenti yihnogo tila negusto vkriti shetinkami bilya osnovi shetinok ye chorni plyami Yajcya okrugli priplyusnuti Spochatku voni svitlo zeleni a pered viluplennyam lichinok stayut temnishimi PoshirennyaPochatkovij rajon poshirennya bavovnyanoyi moli nevidomij ale vvazhayetsya sho ci komahi pohodyat z Pivdennoyi Aziyi Pershi zrazki buli viyavleni v Avstraliyi v 1911 roci ta v Africi Tanzaniya v 1904 roci U Zahidnij pivkuli parazit poshirivsya cherez nasinnya bavovniku mizh 1911 i 1913 rokami U SShA vin vpershe z yavivsya v Tehasi v 1917 roci i spochatku buv vikorinenij Z 1950 h rokiv vid znovu poshirivsya v bavovnyanomu poyasi SShA i stav golovnim shkidnikom na bavovnyanih polyah Pivdennoyi Kaliforniyi Narazi bavovnyanu mil mozhna zustriti majzhe v usih krayinah svitu de poshirene bavovnictvo U 2018 roci Ministerstvo silskogo gospodarstva SShA ogolosilo sho vid buv vinishenij na kontinentalnij chastini SShA zavdyaki sinergichnij kombinaciyi vikoristannya en en ta en EkologiyaMeteliki vedut nichnij sposib zhittya i sparovuyutsya nezabarom pislya viluplennya Z tretogo dnya samki pochinayut vidkladati yajcya Voni mozhut vidklasti do 450 yayec v serednomu vidkladayut 125 yayec Period vidkladannya yayec zalezhit vid pogodi i mozhe trivati vid chotiroh do 25 dniv Pershe pokolinnya rozvivayetsya v butonah i kvitkah bavovniku nastupni pokolinnya zhivut v molodih abo zrilih nasinnyevih korobochkah Lichinka zhive vid vosmi do 14 dniv pri comu vidbuvayutsya tri lichinkovi stadiyi Pislya korotkogo periodu spokoyu lichinki zalyalkovuyutsya v shari pidstilki abo v grunti inodi utvoryuyut kokon yakij prikriplyuyetsya do chastin roslini Period spokoyu lyalechki trivaye vid shesti do 20 dniv Rozriznyayut korotkij i dovgij cikl generaciyi U pershomu vipadku lichinki zalyalkovuyutsya vidrazu pislya togo yak virostayut Todi generacijnij cikl trivaye priblizno 30 dniv U drugomu vipadku lichinki vhodyat u vosmi desyatimisyachnu diapauzu i zimuyut Shoroku formuyetsya vid chotiroh do shesti pokolin Krim riznih vidiv bavovnika Gossypium lichinki bavovnyanoyi moli buli viyavleni na takih roslinah yistivna bamiya Abelmoschus esculentus en Abutilon indicum rizni vidi gibisku Hibiscus taki yak kenaf Hibiscus cannabinus i rozella Hibiscus sabdariffa posivna lyucerna Medicago sativa ta rizni vidi proskurnyaka Althaea Znachennya yak shkidnikLichinki poshkodzhuyut brunki bavovnika i zmushuyut roslinu skidati plodovi korobochki U bilsh rozvinenih korobochkah lichinki poyidayut nasinnya z yakih vidobuvayetsya bavovnyana oliya i poshkodzhuyut volokna bavovni Vtrati vrozhayu bez zahodiv shodo zahistu roslin stanovlyat ponad 80 Yaksho provoditi taki zahodi vtrati stanovlyat blizko 37 Cherez visokij potencial poshkodzhennya bavovnyanoyu millyu na bavovnyanih plantaciyah pochali shiroko vikoristovuvati pesticidi Na dodatok do tradicijnogo kontrolyu za dopomogoyu insekticidiv z momentu vprovadzhennya Bt bavovnika v 1996 roci jogo pochali vikoristovuvati priblizno na polovini svitovih posivnih plosh U berezni 2010 roku bulo povidomleno sho indijski ekzemplyari virobili stijkist do toksinu Cry1Ac sho mistitsya v Bt bavovniku pershogo pokolinnya Sered mozhlivih prichin nedostatnya kilkist ugid abo nesankcionovane rozmnozhennya Bt bavovniku iz zanadto nizkim vmistom Bt toksinu Prirodni vorogiZ literaturi vidomi riznomanitni prirodni vorogi zokrema riznomanitni parazitichni vidi yizdciv rodi Apanteles brakonidiv rodi zolotoochok ta zhukiv Patogennu diyu vikazuyut deyaki pidvidi bakteriyi Bacillus thuringiensis Sprobi vikoristati prirodnih vorogiv dlya biologichnoyi borotbi z bavovnyanoyu milyuyu ne uvinchalisya uspihom PrimitkiBavovnyana mil Dovidnik po karantinnih i inshim nebezpechnim shkidnikam hvorobam i zasmichenim roslinam M 1970 Procitovano 19 01 2025 USDA Announces Pink Bollworm Eradication Significantly Saving Cotton Farmers in Yearly Control Costs Tabashnik Bruce E Liesner Leighton R Ellsworth Peter C Unnithan Gopalan C Fabrick Jeffrey A Naranjo Steven E Li Xianchun Dennehy Timothy J Antilla Larry Staten Robert T Carriere Yves 5 sichnya 2021 Transgenic cotton and sterile insect releases synergize eradication of pink bollworm a century after it invaded the United States Proceedings of the National Academy of Sciences angl 118 1 e2019115118 Bibcode 2021PNAS 11819115T doi 10 1073 pnas 2019115118 ISSN 0027 8424 PMC 7817146 PMID 33443170 CariPestNet 23 April 2010 Pectinophora gossypiella PDF englisch PDF Arhiv originalu PDF 190 kB za 30 sichnya 2012 Proplanta GmbH amp Co KG Pflanzenschutzmittel im Baumwollanbau Procitovano 23 April 2010 Bagla P 2010 Hardy Cotton Munching Pests Are Latest Blow to GM Crops Science 327 5972 1439 Bibcode 2010Sci 327 1439B doi 10 1126 science 327 5972 1439 PMID 20299559 PosilannyaPink bollworm IPM Species Profile Pink Bollworm Pectinophora gossypiella National Invasive Species Information Center United States National Agricultural Library Lists general information and resources for Pink Bollworm