Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Папіломавіруси | ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Електронна мікрофотографія капсиду папаломавіруса | ||||||||
| Класифікація вірусів | ||||||||
| ||||||||
Роди | ||||||||
| ||||||||
| Синоніми | ||||||||
| Papillomavirus | ||||||||
Посилання | ||||||||
|
Папіломавіруси (Papillomaviridae) — родина вірусів, що були ідентифіковані на початку XX століття, коли було показано, що бородавки (папіломи) можуть передаватися між індивідуумами за допомогою інфекційного агента. Раніше існувала родина Papovaviridae, яку згідно з останнім переглядом класифікації вірусів розділили на дві родини Поліомавіруси і Папіломавіруси.
У 1935 році Френсіс Пейтон Раус, який до того продемонстрував існування вірусу саркоми у курей, також показав, що папіломавірус може спричинити рак шкіри у заражених кролів. Це було першою демонстрацією того, що вірус може спричинити рак у ссавців.
Морфологія віріонів
Прості віруси. Віріони сферичні, ікосаедрична симетрія (Т=7), 55 нм в діаметрі. Капсид складається з 72 . Маса віріонів Mr = 47x106.
Фізико–хімічні та фізичні властивості
Плавуча густина в CsCl = 1.34-1.35 г/см³. Віріони нечутливі до дії кислот, ефірів, нагрівання (50˚С, 1 год.).
Коефіцієнт седиментації S20,w = 300S.
Геном
Тип нуклеїнової кислоти: кільцева dsDNA (ДНК) суперспіралізована, формує хроматиноподібний комплекс з гістонами, взятими у клітини-хазяїна. Розмір: 6.8-8.4 kbp. Вміст G+C = 40-60 %. Геном більшості видів містить 9-10 ORFs: Е1-Е8 (ранні гени), L1-L2 (пізні гени). Транскрипція і пізніх, і ранніх генів відбувається на одному ланцюгу ДНК та в одному напрямку. Пре-мРНК піддається посттранскрипційному процесингу (приєднання кепу, поліаденілування, сплайсинг). Продукти ранніх генів — неструктурні, регуляторні білки, які необхідні для реплікації, що пригнічують дію клітинних ферментів та стимулюють реплікацію ДНК клітини. Пізні гени кодують структурні білки. Реплікація вірусу поділена на дві чіткі фази, які пов'язані зі ступенем диференціації клітини-хазяїна (епітеліоцита).
Цикл вірусу:
- плазмідна реплікація проходить у базальних епітеліоцитах зроговілого епітелію. Вірус адсорбується до рецепторів клітини-мішені і потрапляє в цитоплазму шляхом ендоцитозу, транспортується в ядро, ДНК роздягається, йде транскрипція ранніх генів і трансляція ранніх білків. «Спокійна» реплікація вірусної ДНК, відбувається синхронно з клітинною реплікацією, переважно один вірусний геном на клітину.
- вегетативна реплікація — проходить у кератиноцитах. У цих диференційованих епітеліальних клітинах, де клітинний синтез ДНК уже не відбувається, вибухово зростає вірусна реплікація ДНК:
- інтенсивний синтез вірусної ДНК.
- транскрипція пізніх генів L1 та L2.
- трансляція (синтез капсидних білків) L1 та L2.
- збірка віріонів.
- руйнування ядра і вихід вірусу.
Білки, ліпіди, вуглеводи
Вірусний геном кодує 8-10 білків масою 7-73 kDa. Капсид побудований двома білками: L1 (головний капсидний білок, формує пентамери) та L2 (мінорний капсидний білок). До складу віріону входять клітинні гістонові білки (H2a, H2b, H3 і H4), які зв'язуються з вірусною ДНК.
Неструктурні білки є продуктами ранніх генів. Е1 та Е2 задіяні у вірусній реплікації та регуляції генів (Е2). Е5, Е6 та Е7 стимулюють клітинну ДНК-реплікацію. Е4 зв'язуються зі специфічними структурами клітинного цитоскелету.
Ліпіди та вуглеводи відсутні.
Головними антигенами є капсидні білки. Білок L1 містить видоспецифічний антигенний домен, L2 — антигенний епітоп групової специфічності.
Біологічні властивості
Папіломавіруси є дуже видоспецифічними. Уражують хребетних.
Тропізм — епітелій шкіри і слизових оболонок.
Інфікують лише проліферуючі епітеліоцити, інтенсивна реплікація і вихід вірусу відбувається у диференційованих кератиноцитах, що знаходяться у верхніх шарах тканини. ПВ ВРХ включають різні типи, що інфікують шкірні покриви (BPV1 і BPV2) або слизові (BPV4). За структурою геному ПВ ВРХ подібний ПВ людини.
Передача: контактно, статевим шляхом.
Спричиняють утворення доброякісних пухлин епітеліального походження (бородавки, папіломи). Проте такі утворення, породжені певними видами папіломавірусів, мають високий ризик злоякісного розвитку. Наразі доведено зв'язок багатьох онкологічних захворювань епітеліальних тканин із різними видами HPV. Часто геном цих вірусів вбудовується в ДНК клітини. Продукти вірусних генів Е6 та Е7 перетворюють клітини на ракові. Білки Е6 зв'язують та деградують білок р53, стимулюють теломеразну активність, Е7 — активують циклони Е та А.
Профілактика та лікування
Специфічна профілактика папіломавірусної інфекції не розроблена. Вакцинація білками вірусного капсиду, отриманими на основі рекомбінантної ДНК технології, обнадійлива. Складність полягає в тому, що вакцина повинна містити багато типів вірусу, тому перехресний (міжтиповий) захист відсутній.
Рішення задачі специфічної профілактики ускладнювалась відсутністю типоспецифічних діагностичних серологічних тестів і неможливістю розмноження папіломавірусів у культурі клітин. Проте наразі створені ефективні вакцини проти папіломавірусів.
Посилання
- (англ.)
 | Це незавершена стаття з вірусології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Papilomavirusi Elektronna mikrofotografiya kapsidu papalomavirusa Klasifikaciya virusiv Grupa I Rodina Papilomavirusi Papillomaviridae Rodi Alphapapillomavirus Betapapillomavirus Chipapillomavirus Deltapapillomavirus Dyodeltapapillomavirus Dyoepsilonpapillomavirus Dyoetapapillomavirus Dyoiotapapillomavirus Dyothetapapillomavirus Dyozetapapillomavirus Epsilonpapillomavirus Etapapillomavirus Gammapapillomavirus Iotapapillomavirus Kappapapillomavirus Lambdapapillomavirus Mupapillomavirus Nupapillomavirus Omegapapillomavirus Omikronpapillomavirus Phipapillomavirus Pipapillomavirus Psipapillomavirus Rhopapillomavirus Sigmapapillomavirus Taupapillomavirus Thetapapillomavirus Upsilonpapillomavirus Xipapillomavirus Zetapapillomavirus Sinonimi Papillomavirus Posilannya Vikishovishe Papillomaviridae Vikividi Papillomaviridae EOL 8038 NCBI 151340 Papilomavirusi Papillomaviridae rodina virusiv sho buli identifikovani na pochatku XX stolittya koli bulo pokazano sho borodavki papilomi mozhut peredavatisya mizh individuumami za dopomogoyu infekcijnogo agenta Ranishe isnuvala rodina Papovaviridae yaku zgidno z ostannim pereglyadom klasifikaciyi virusiv rozdilili na dvi rodini Poliomavirusi i Papilomavirusi Filogenetichne derevo deyakih vidiv papilomavirusiv U 1935 roci Frensis Pejton Raus yakij do togo prodemonstruvav isnuvannya virusu sarkomi u kurej takozh pokazav sho papilomavirus mozhe sprichiniti rak shkiri u zarazhenih kroliv Ce bulo pershoyu demonstraciyeyu togo sho virus mozhe sprichiniti rak u ssavciv Morfologiya virionivProsti virusi Virioni sferichni ikosaedrichna simetriya T 7 55 nm v diametri Kapsid skladayetsya z 72 Masa virioniv Mr 47x106 Fiziko himichni ta fizichni vlastivostiPlavucha gustina v CsCl 1 34 1 35 g sm Virioni nechutlivi do diyi kislot efiriv nagrivannya 50 S 1 god Koeficiyent sedimentaciyi S20 w 300S GenomTip nukleyinovoyi kisloti kilceva dsDNA DNK superspiralizovana formuye hromatinopodibnij kompleks z gistonami vzyatimi u klitini hazyayina Rozmir 6 8 8 4 kbp Vmist G C 40 60 Genom bilshosti vidiv mistit 9 10 ORFs E1 E8 ranni geni L1 L2 pizni geni Transkripciya i piznih i rannih geniv vidbuvayetsya na odnomu lancyugu DNK ta v odnomu napryamku Pre mRNK piddayetsya posttranskripcijnomu procesingu priyednannya kepu poliadeniluvannya splajsing Produkti rannih geniv nestrukturni regulyatorni bilki yaki neobhidni dlya replikaciyi sho prignichuyut diyu klitinnih fermentiv ta stimulyuyut replikaciyu DNK klitini Pizni geni koduyut strukturni bilki Replikaciya virusu podilena na dvi chitki fazi yaki pov yazani zi stupenem diferenciaciyi klitini hazyayina epiteliocita Cikl virusu plazmidna replikaciya prohodit u bazalnih epiteliocitah zrogovilogo epiteliyu Virus adsorbuyetsya do receptoriv klitini misheni i potraplyaye v citoplazmu shlyahom endocitozu transportuyetsya v yadro DNK rozdyagayetsya jde transkripciya rannih geniv i translyaciya rannih bilkiv Spokijna replikaciya virusnoyi DNK vidbuvayetsya sinhronno z klitinnoyu replikaciyeyu perevazhno odin virusnij genom na klitinu vegetativna replikaciya prohodit u keratinocitah U cih diferencijovanih epitelialnih klitinah de klitinnij sintez DNK uzhe ne vidbuvayetsya vibuhovo zrostaye virusna replikaciya DNK intensivnij sintez virusnoyi DNK transkripciya piznih geniv L1 ta L2 translyaciya sintez kapsidnih bilkiv L1 ta L2 zbirka virioniv rujnuvannya yadra i vihid virusu Bilki lipidi vuglevodiVirusnij genom koduye 8 10 bilkiv masoyu 7 73 kDa Kapsid pobudovanij dvoma bilkami L1 golovnij kapsidnij bilok formuye pentameri ta L2 minornij kapsidnij bilok Do skladu virionu vhodyat klitinni gistonovi bilki H2a H2b H3 i H4 yaki zv yazuyutsya z virusnoyu DNK Nestrukturni bilki ye produktami rannih geniv E1 ta E2 zadiyani u virusnij replikaciyi ta regulyaciyi geniv E2 E5 E6 ta E7 stimulyuyut klitinnu DNK replikaciyu E4 zv yazuyutsya zi specifichnimi strukturami klitinnogo citoskeletu Lipidi ta vuglevodi vidsutni Golovnimi antigenami ye kapsidni bilki Bilok L1 mistit vidospecifichnij antigennij domen L2 antigennij epitop grupovoyi specifichnosti Biologichni vlastivostiPapilomavirusi ye duzhe vidospecifichnimi Urazhuyut hrebetnih Tropizm epitelij shkiri i slizovih obolonok Infikuyut lishe proliferuyuchi epiteliociti intensivna replikaciya i vihid virusu vidbuvayetsya u diferencijovanih keratinocitah sho znahodyatsya u verhnih sharah tkanini PV VRH vklyuchayut rizni tipi sho infikuyut shkirni pokrivi BPV1 i BPV2 abo slizovi BPV4 Za strukturoyu genomu PV VRH podibnij PV lyudini Peredacha kontaktno statevim shlyahom Sprichinyayut utvorennya dobroyakisnih puhlin epitelialnogo pohodzhennya borodavki papilomi Prote taki utvorennya porodzheni pevnimi vidami papilomavirusiv mayut visokij rizik zloyakisnogo rozvitku Narazi dovedeno zv yazok bagatoh onkologichnih zahvoryuvan epitelialnih tkanin iz riznimi vidami HPV Chasto genom cih virusiv vbudovuyetsya v DNK klitini Produkti virusnih geniv E6 ta E7 peretvoryuyut klitini na rakovi Bilki E6 zv yazuyut ta degraduyut bilok r53 stimulyuyut telomeraznu aktivnist E7 aktivuyut cikloni E ta A Profilaktika ta likuvannyaSpecifichna profilaktika papilomavirusnoyi infekciyi ne rozroblena Vakcinaciya bilkami virusnogo kapsidu otrimanimi na osnovi rekombinantnoyi DNK tehnologiyi obnadijliva Skladnist polyagaye v tomu sho vakcina povinna mistiti bagato tipiv virusu tomu perehresnij mizhtipovij zahist vidsutnij Rishennya zadachi specifichnoyi profilaktiki uskladnyuvalas vidsutnistyu tipospecifichnih diagnostichnih serologichnih testiv i nemozhlivistyu rozmnozhennya papilomavirusiv u kulturi klitin Prote narazi stvoreni efektivni vakcini proti papilomavirusiv Posilannya angl Ce nezavershena stattya z virusologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi