Свистун золотистий | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Золотистий свистун (самець) Золотистий свистун (самиця) | ||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Pachycephala pectoralis (Latham, 1801) | ||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Muscicapa pectoralis Pachycephala gutturalis | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Свистун золотистий (Pachycephala pectoralis) — вид горобцеподібних птахів родини свистунових (Pachycephalidae). Ендемік Австралії.
Опис
Довжина птаха становить 16-18 см. Виду притаманний статевий диморфізм. У самця тім'я і нижня частина тіла яскраво-жовті, спина і крила оливково-зелені, голова і "комірець" на грудях чорні, горло біле. Винятком є самці підвиду "P. p. xanthoprocta", забарвлення якого схоже не забарвлення самиці. Самиці золотистих свистунів переважно коричнювато-сірі, хоча у деяких птахів нижні покривні пера хвоста можуть бути жовтими. У золотистих свистунів дзьоби чорні, очі червонувато-карі. Спів гучний і мелодійний.
Систематика
Рудочеревий свистун був описаний в 1801 році англійським натуралістом Джоном Летемом. Традиційно всередині виду виділяли близько 60 підвидів, які крім Австралії і Тасманії мешкали також на Новій Гвінеї, на островах Індонезії і Океанії. Однак за результатом молекулярно-генетичного дослідження виявилось, що золотистий свистун являє собою видовий комплекс. Багато підвидів було визнано окремими видами, хоча деякі дослідники проводовжують вважати їх підвидами золотистого свистуна.
Підвиди
Виділяють п'ять підвидів:
- P. p. pectoralis (Latham, 1801) — схід Австралії;
- P. p. xanthoprocta Gould, 1838 — острів Норфолк;
- P. p. contempta Hartert, E, 1898 — острів Лорд-Гав;
- P. p. youngi Mathews, 1912 — південний схід Австралії;
- P. p. glaucura Gould, 1845 — Тасманія і острови Бассової протоки.
Поширення і екологія
Золотисті свистуни живуть в різноміанітних природних середовищах. Вони віддають перевагу густим лісам.
Раціон
Рудочереві свистуни харчуються комахами, павуками та іншими безхребетними, а також ягодами. Шукають здобич в нижньому ярусі лісу. Іноді приєднуються до змішаних зграй птахів.
Розмноження
Сезон розмноження триває з вересня по січень. Самець і самиця разом будують гніздо, яке має чашоподібну форму, робиться з гілочок, кори і трави і прикріплюється до гілки дерева за допомогою павутиння.За сезон може вилупитися лише один виводок. І самець, і самиця насиджують яйця і піклуються про пташенят. Інкубаційний період триває 15 днів, пташенята покидають гніздо на 12 день.
Збереження
МСОП вважає цей вид таким, що не потребує особливих заходів зі збереження. Золотисті свистуни широко поширені в Австралії. Однак підвид P. p. xanthoprocta, що мешкає на острові Норфолк уряд Австралії вважає вразливим. Йому загрожує знищення і дефрагментація природного середовища, а також інвазивні чорні пацюки. Більша частина популяції підвиду мешкає в [en]. Підвид P. p. contempta також вважається вразливим через обмежений ареал It is not listed anymore..
Галерея
- Самець золотистого свистуна
- Молодий золотистий свистун
- Золотистий свистун
Примітки
- BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 26 серпня 2021. Процитовано 26 серпня 2021.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Boles, W. E. (2007). Golden Whistler (Pachycephala pectoralis). Pp. 421–423 in: del Hoyo, J., A. Elliot, & D. Christie. Eds. (2007). Handbook of the Birds of the World. Volume 12: Picathartes to Tits and Chickadees. Lynx Edicions, Barcelona.
- Latham, John (1801). (лат.). London: Leigh & Sotheby. с. li. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 26 серпня 2021.
- M.J. Andersen, A. Nyári, I. Mason, L. Joseph, J.P. Dumbacher, C.E. Filardi & R.G. Moyle. Molecular systematics of the world's most polytypic bird: the Pachycephala pectoralis/melanura (Aves: Pachycephalidae) species complex. „Zoological Journal of the Linnean Society”. 170 (3), ss. 566-588, 2014. doi:10.1111/zoj.12088 [] помилка: {{lang}}: немає тексту ().
- Handbook of the Birds of the World Alive. Процитовано 19 жовтня 2016.
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). . World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 9 листопада 2018. Процитовано 23 серпня 2021.
- Pachycephala pectoralis xanthoprocta — Golden Whistler (Norfolk Island). [ 9 березня 2021 у Wayback Machine.] . Accessed 10 February 2010.
- List of Extinct, Threatened and Near Threatened Australian birds. [ 5 жовтня 2012 у Wayback Machine.] The Action Plan for Australian Birds 2000. Accessed 10 February 2010.
- : List of Threatened Fauna. [ 6 квітня 2011 у Wayback Machine.] . Accessed 10 February 2010.
Джерела
- Clements, James F. (2000). Birds of the World: a Checklist. Cornell University Press. с. 880. ISBN .
Посилання
- Golden whistler videos, photos & sounds [ 13 квітня 2016 у Wayback Machine.] on the Internet Bird Collection
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Svistun zolotistij Zolotistij svistun samec Zolotistij svistun samicya Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Svistunovi Pachycephalidae Rid Svistun Pachycephala Vid Svistun zolotistij Binomialna nazva Pachycephala pectoralis Latham 1801 Pidvidi Div tekst Sinonimi Muscicapa pectoralis Pachycephala gutturalis Posilannya Vikishovishe Pachycephala pectoralis Vikividi Pachycephala pectoralis ITIS 561774 MSOP 103693368 NCBI 46904 Svistun zolotistij Pachycephala pectoralis vid gorobcepodibnih ptahiv rodini svistunovih Pachycephalidae Endemik Avstraliyi source source source source source source source source Zolotistij svistun Tasmaniya OpisDovzhina ptaha stanovit 16 18 sm Vidu pritamannij statevij dimorfizm U samcya tim ya i nizhnya chastina tila yaskravo zhovti spina i krila olivkovo zeleni golova i komirec na grudyah chorni gorlo bile Vinyatkom ye samci pidvidu P p xanthoprocta zabarvlennya yakogo shozhe ne zabarvlennya samici Samici zolotistih svistuniv perevazhno korichnyuvato siri hocha u deyakih ptahiv nizhni pokrivni pera hvosta mozhut buti zhovtimi U zolotistih svistuniv dzobi chorni ochi chervonuvato kari Spiv guchnij i melodijnij SistematikaRudocherevij svistun buv opisanij v 1801 roci anglijskim naturalistom Dzhonom Letemom Tradicijno vseredini vidu vidilyali blizko 60 pidvidiv yaki krim Avstraliyi i Tasmaniyi meshkali takozh na Novij Gvineyi na ostrovah Indoneziyi i Okeaniyi Odnak za rezultatom molekulyarno genetichnogo doslidzhennya viyavilos sho zolotistij svistun yavlyaye soboyu vidovij kompleks Bagato pidvidiv bulo viznano okremimi vidami hocha deyaki doslidniki provodovzhuyut vvazhati yih pidvidami zolotistogo svistuna PidvidiVidilyayut p yat pidvidiv P p pectoralis Latham 1801 shid Avstraliyi P p xanthoprocta Gould 1838 ostriv Norfolk P p contempta Hartert E 1898 ostriv Lord Gav P p youngi Mathews 1912 pivdennij shid Avstraliyi P p glaucura Gould 1845 Tasmaniya i ostrovi Bassovoyi protoki Poshirennya i ekologiyaZolotisti svistuni zhivut v riznomianitnih prirodnih seredovishah Voni viddayut perevagu gustim lisam RacionRudocherevi svistuni harchuyutsya komahami pavukami ta inshimi bezhrebetnimi a takozh yagodami Shukayut zdobich v nizhnomu yarusi lisu Inodi priyednuyutsya do zmishanih zgraj ptahiv RozmnozhennyaSezon rozmnozhennya trivaye z veresnya po sichen Samec i samicya razom buduyut gnizdo yake maye chashopodibnu formu robitsya z gilochok kori i travi i prikriplyuyetsya do gilki dereva za dopomogoyu pavutinnya Za sezon mozhe vilupitisya lishe odin vivodok I samec i samicya nasidzhuyut yajcya i pikluyutsya pro ptashenyat Inkubacijnij period trivaye 15 dniv ptashenyata pokidayut gnizdo na 12 den ZberezhennyaMSOP vvazhaye cej vid takim sho ne potrebuye osoblivih zahodiv zi zberezhennya Zolotisti svistuni shiroko poshireni v Avstraliyi Odnak pidvid P p xanthoprocta sho meshkaye na ostrovi Norfolk uryad Avstraliyi vvazhaye vrazlivim Jomu zagrozhuye znishennya i defragmentaciya prirodnogo seredovisha a takozh invazivni chorni pacyuki Bilsha chastina populyaciyi pidvidu meshkaye v en Pidvid P p contempta takozh vvazhayetsya vrazlivim cherez obmezhenij areal It is not listed anymore GalereyaSamec zolotistogo svistuna Molodij zolotistij svistun Zolotistij svistunPrimitkiBirdLife International 2016 Arhiv originalu za 26 serpnya 2021 Procitovano 26 serpnya 2021 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Boles W E 2007 Golden Whistler Pachycephala pectoralis Pp 421 423 in del Hoyo J A Elliot amp D Christie Eds 2007 Handbook of the Birds of the World Volume 12 Picathartes to Tits and Chickadees Lynx Edicions Barcelona ISBN 978 84 96553 42 2 Latham John 1801 lat London Leigh amp Sotheby s li Arhiv originalu za 24 chervnya 2021 Procitovano 26 serpnya 2021 M J Andersen A Nyari I Mason L Joseph J P Dumbacher C E Filardi amp R G Moyle Molecular systematics of the world s most polytypic bird thePachycephala pectoralis melanura Aves Pachycephalidae species complex Zoological Journal of the Linnean Society 170 3 ss 566 588 2014 doi 10 1111 zoj 12088 pomilka lang nemaye tekstu dopomoga Handbook of the Birds of the World Alive Procitovano 19 zhovtnya 2016 Gill Frank Donsker David red 2021 World Bird List Version 11 2 International Ornithologists Union Arhiv originalu za 9 listopada 2018 Procitovano 23 serpnya 2021 Pachycephala pectoralis xanthoprocta Golden Whistler Norfolk Island 9 bereznya 2021 u Wayback Machine Accessed 10 February 2010 List of Extinct Threatened and Near Threatened Australian birds 5 zhovtnya 2012 u Wayback Machine The Action Plan for Australian Birds 2000 Accessed 10 February 2010 List of Threatened Fauna 6 kvitnya 2011 u Wayback Machine Accessed 10 February 2010 DzherelaClements James F 2000 Birds of the World a Checklist Cornell University Press s 880 ISBN 0 934797 16 1 PosilannyaGolden whistler videos photos amp sounds 13 kvitnya 2016 u Wayback Machine on the Internet Bird Collection Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi