Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

OpenStack це комплекс проєктів вільного програмного забезпечення для створення обчислювальних хмар і хмарних сховищ як п

Openstack

Openstack

OpenStack — це комплекс проєктів вільного програмного забезпечення для створення обчислювальних хмар і хмарних сховищ, як публічних, так і приватних (працюють тільки для забезпечення внутрішніх потреб компанії). Серед підтримуваних систем віртуалізації: KVM, QEMU, Xen, Hyper-V, Citrix XenServer, контейнери LXC і VMWare/vSphere ESX/ESXi. OpenStack чудово масштабується і здатний обслуговувати інфраструктуру з сотень тисяч віртуальних серверів.

OpenStack
image
Типхмарні обчислення
Перший випуск21 жовтня, 2010; 13 років тому (2010-10-21)
Стабільний випускBobcat (2023.10.04) (4 жовтня, 2023; 8 місяців тому (2023-10-04))
Операційна системаGNU/Linux[d]
Мова програмуванняPython
ЛіцензіяApache License 2.0
Вебсайтopenstack.org

Історія

Ініціатива була розпочата в липні 2010 року, коли Rackspace Hosting спільно з NASA оголосили про відкриття коду проєктів платформи Nebula (IaaS, NASA) і платформи Rackspace Cloud Files (Rackspace Hosting). Ця ініціатива була названа OpenStack. Згодом пов'язана з проєктом інтелектуальна власність була передана незалежній некомерційній організації OpenStack Foundation.

У травні 2011 року Canonical оголосила, що OpenStack стане основною хмарною платформою Ubuntu з виходом версії 11.10 Ubuntu Server і Ubuntu Enterprise Cloud. До цього в дистрибутиві для цих же цілей використовувалася платформа Eucalyptus.

У жовтні 2011 року RackSpace оголосила про свій намір передати всі права на код і торгову марку OpenStack некомерційній організації OpenStack Foundation, відкриття якої планувалось на 2012 рік. На 2013 рік до розробки OpenStack приєдналося понад 250 компаній, серед яких такі гіганти, як Cisco, , HP, Red Hat, VMware, , Dell, AMD, Intel, NEC, Citrix, Canonical, SUSE Linux і близько 9000 незалежних розробників.

Серед «платинових» партнерів OpenStack Foundation, внесок яких становить 500 тисяч доларів на рік: , Canonical, Hewlett Packard Enterprise, Rackspace, IBM, Nebula, Red Hat і SUSE. Серед «золотих» партнерів, розмір внеску яких становить від 50 до 200 тисяч доларів на рік, можна відзначити Cloudscaling, Dell, MorphLabs, Cisco Systems, NetApp, VMware, Intel і NEC.

На відміну від платформи Eucalyptus, проєкт OpenStack не підконтрольний окремим компаніям і управляється незалежною спільнотою, без поділу на відкриту (community) і розширену (enterprise) редакції. При цьому OpenStack від початку позбавлений деяких проблем з масштабованістю, які спостерігаються в Eucalyptus. Наприклад, система здатна обслуговувати інфраструктуру віртуальних серверів великих хостинг-компаній, подібних Rackspace (100 тисяч віртуальних серверів клієнтів).

Історія релізів

Назва Дата
Austin 21 жовтня 2010
Bexar 3 лютого 2011
Cactus 15 квітня 2011
Diablo 22 вересня 2011
Essex 5 квітня 2012
Folsom 27 вересня 2012
Grizzly 4 квітня 2013
Havana 17 жовтня 2013
Icehouse 17 квітня 2014
Juno 18 жовтня 2014
Kilo 30 квітня 2015
Liberty 15 жовтня 2015
Mitaka 7 квітня 2016
Newton 6 жовтня 2016
Ocata 22 лютого 2017
Pike 6 жовтня 2017

Компоненти

image
OpenStack розбитий на служби, щоб можна було підключати і відтворювати компоненти залежно від наявних потреб. Карта OpenStack дає уявлення «з одного погляду» про ландшафт OpenStack, щоб побачити, де ці служби підходять і як вони можуть працювати разом.

Архітектура OpenStack є модульною з великою кількістю компонентів.

  • OpenStack Compute (Nova) — це контролер для хмарних обчислень, що є основною частиною системи IaaS. Він створений для керування та автоматизації пулів комп'ютерних ресурсів і може працювати з поширеними технологіями віртуалізації, звичайними комп'ютерами (bare metal) та конфігураціями для високопродуктивних обчислень (HPC). Можна обирати між такими гіпервізорами (операторами віртуальних машин) як KVM, VMware, Xen а також Hyper-V та LXC. Він написаний на Python і використовує багато зовнішніх бібліотек, таких як Eventlet (для багатопоточного програмування), Kombu (для AMQP повідомлень) та SQLAlchemy (для доступу до бази даних). Архітектура обчислень розроблена з врахуванням можливості горизонтального маштабування на стандартному обладнанні без будь-яких вимог до обладнання чи програмного забезпечення. Це забезпечує можливість інтеграції із застарілими системами та сторонніми технологіями. Через широкомасштабне поширення в корпоративному сегменті, моніторинг ефективності OpenStack в цілому та конкретно Nova при великих масштабах стає дедалі важливішою проблемою. Моніторинг продуктивності вимагає відстеження показників від Nova, Keystone, Neutron, Cinder, Swift та інших сервісів, додатково до моніторингу RabbitMQ, який використовується службами OpenStack для передачі повідомлень. Всі ці служби створюють свої власні файли журналів, які також повинні контролюватися, особливо на корпоративному рівні.
  • Networking (Neutron) — фреймворк для виконання завдань, пов'язаних із створенням, конфігуруванням і супроводом мереж всередині дата-центрів. Neutron підтримує динамічну конфігурацію мережі і може бути використаний для налаштування як віртуальних мереж, так і фізичних хостів. Neutron підтримує розширення функціональності через плаґіни і може вирішувати різні адміністративні завдання, від створення портів до налаштування маршрутів і VLAN.
  • OpenStack Object Storage (Swift) — розподілене, стійке до поломок і високонадійне сховище об'єктів. Об'єкти зберігаються одночасно на кілька вузлів кластера в датацентрі, при цьому забезпечується автоматичний контроль цілісності і реплікація при відключенні/додаванні вузлів. Сховище масштабується горизонтально, тобто для збільшення розміру досить просто додати нові вузли, конфігурація яких проводиться автоматично. При виході вузла з ладу, його вміст відтворюється на інших вузлах мережі для забезпечення належної надмірності. Дублювання інформації дозволяє використовувати для формування кластера типові недорогі сервери, не піклуючись про надійність кожного з них окремо.
  • OpenStack Image Service (Glance) — реєстр образів віртуальних машин, що дозволяє реєструвати нові образи віртуальних машин і забезпечувати їхню доставку на потрібні вузли перед виконанням. Забезпечує функціонування сховища образів віртуальних машин, представлених в широкому спектрі форматів: Raw, AMI, VHD (Hyper-V), VDI (VirtualBox), qcow2 (QEMU/KVM), VMDK і OVF (VMWare). Для уніфікації операцій з отримання інформації, додаванню і доставці образів віртуальних машин використовується спеціальний Glance RESTful API
  • Block Storage (Cinder) — багатофункціональне і розширюване сховище блокових пристроїв і дискових розділів, що підтримує також роботу з раніше створеними розділами, розгорнутими в процесі використання минулих випусків OpenStack. Раніше Cinder був реалізований як підпроєкт в рамках сервісу OpenStack Compute, але виділений у відособлену підсистему, що розвивається окремою командою розробників
  • OpenStack Identity (Keystone) — пакет для уніфікації засобів автентифікації і забезпечення інтеграції компонентів OpenStack з існуючими системами автентифікації, в тому числі побудованими на базі Active Directory і LDAP. Можливе використання і звичайних засобів входу з використанням логіну/пароля або AWS. На плечі Keystone винесені такі операції, як управління користувачами, проєктами і правами доступу
  • OpenStack Dashboard (Horizon) — вебінтерфейс для управління системою, побудований на основі вебфреймворку Django і застосунку django-openstack. Інтерфейс представлений як для адміністраторів, так і для користувачів. Підтримується широкий спектр засобів для управління ресурсами, створенням і запуском оточень, установкою лімітів. Можливе підключення плаґінів, наприклад, з реалізацією засобів моніторингу
  • OpenStack Database Service (Trove) — компонент, націлений на підтримку сервісу хмарних баз даних (Database as a Service), на базі як реляційних, так і не реляційних СУБД. Trove дозволяє спростити обслуговування декількох екземплярів СУБД, надаючи засоби для виконання таких операцій, як розгортання СУБД, налаштування, застосування патчів, резервне копіювання, відновлення після збоїв і моніторинг. Повноцінна підтримка забезпечена для MySQL і Percona. Експериментальна підтримка доступна для MongoDB, Redis, Cassandra і CouchDB
  • OpenStack Metering (Ceilometer) — націлений на збір даних про роботу системи і проведення моніторингу, надаючи користувачам єдине джерело даних про використання всіх сервісів OpenStack
  • OpenStack Orchestration (Heat) — забезпечує роботу сервісу для управління життєвим циклом застосунків, які працюють у хмарі, і автоматизації розподілу для застосунків обчислювальних ресурсів, мережевої пропускної здатності і місця у сховищі
  • OpenStack Data Processing (Sahara) — компонент для автоматизації супроводу і управління великими кластерами обробки даних, побудованих на базі Apache Hadoop або Apache Spark
  • Ironic (Bare Metal Provisioning Service) — компонент, що дозволяє використати наявні методи розгортання конфігурацій віртуальних машин для розгортання систем на реальному устаткуванні або для таких застосувань як контейнери Linux

Відомі користувачі

У число відомих компаній, що використовують OpenStack, входять:

  • NASA
  • Rackspace Cloud
  • HP Public Cloud, використовує варіант Ubuntu Linux
  •  — MercadoLibre має понад 6000 віртуальних машин під упрвлінням OpenStack
  • , приєдналася до OpenStack у січні 2012
  • KT (колишня Korea Telecom)
  • Deutsche Telekom створила «Business Marketplace», який працює на основі OpenStack
  • Dell OpenStack-Powered Cloud Solution
  • SUSE Cloud

Примітки

  1. . Wiki.openstack.org. Архів оригіналу за 04 жовтня 2023. Процитовано 04 жовтня 2023.
  2. . Архів оригіналу за 22 жовтня 2010. Процитовано 29 листопада 2013.
  3. . Архів оригіналу за 13 жовтня 2011. Процитовано 24 березня 2012.
  4. . Архів оригіналу за 8 жовтня 2011. Процитовано 24 березня 2012.
  5. . Архів оригіналу за 22 вересня 2012. Процитовано 24 березня 2012.
  6. . Архів оригіналу за 19 жовтня 2013. Процитовано 18 жовтня 2013.
  7. . Архів оригіналу за 22 жовтня 2012. Процитовано 28 серпня 2012.
  8. . Архів оригіналу за 14 травня 2012. Процитовано 24 березня 2012.
  9. . Архів оригіналу за 18 червня 2015. Процитовано 16 грудня 2015.
  10. . Архів оригіналу за 7 червня 2012. Процитовано 24 березня 2012.
  11. . Архів оригіналу за 2 листопада 2012. Процитовано 24 березня 2012.
  12. . Архів оригіналу за 8 лютого 2013. Процитовано 24 березня 2012.
  13. . Архів оригіналу за 16 лютого 2013. Процитовано 24 березня 2012.
  14. . Архів оригіналу за 7 квітня 2012. Процитовано 7 квітня 2012.
  15. . Архів оригіналу за 1 жовтня 2012. Процитовано 30 вересня 2012.
  16. . Архів оригіналу за 6 квітня 2013. Процитовано 8 квітня 2013.
  17. . Архів оригіналу за 19 квітня 2014. Процитовано 17 квітня 2014.
  18. . Архів оригіналу за 19 жовтня 2013. Процитовано 18 жовтня 2013.
  19. . Архів оригіналу за 19 жовтня 2014. Процитовано 19 жовтня 2014.
  20. . Архів оригіналу за 7 липня 2015. Процитовано 3 травня 2015.
  21. . Архів оригіналу за 31 січня 2016. Процитовано 9 грудня 2015.
  22. . releases.openstack.org. Архів оригіналу за 15 лютого 2016. Процитовано 20 лютого 2016.
  23. . releases.openstack.org. Архів оригіналу за 9 жовтня 2016. Процитовано 8 жовтня 2016.
  24. . releases.openstack.org (англ.). Архів оригіналу за 23 лютого 2017. Процитовано 22 лютого 2017.
  25. . releases.openstack.org (англ.). Архів оригіналу за 6 жовтня 2017. Процитовано 22 лютого 2017.
  26. . Openstack.org. Архів оригіналу за 12 квітня 2014. Процитовано 17 квітня 2014.
  27. (PDF). openstack.org. 2010. Архів оригіналу (PDF) за 3 вересня 2013. Процитовано 31 березня 2014.
  28. . Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 29 листопада 2013.
  29. . Архів оригіналу за 6 листопада 2013. Процитовано 29 листопада 2013.
  30. . Архів оригіналу за 18 жовтня 2016. Процитовано 17 жовтня 2016.
  31. . Архів оригіналу за 18 жовтня 2016. Процитовано 17 жовтня 2016.
  32. . Dynatrace blog — monitoring redefined (амер.). 5 липня 2017. Архів оригіналу за 12 вересня 2017. Процитовано 12 вересня 2017.
  33. . Архів оригіналу за 7 листопада 2011. Процитовано 24 березня 2012.
  34. . Архів оригіналу за 10 жовтня 2011. Процитовано 24 березня 2012.
  35. OpenStack: Enabling the Open Cloud Era на YouTube
  36. . Архів оригіналу за 21 жовтня 2021. Процитовано 24 березня 2012.
  37. . Архів оригіналу за 2 квітня 2012. Процитовано 24 березня 2012.
  38. Marketplace Business: Telecom opens new cloud marketplace [ 14 червня 2013 у Wayback Machine.] (german)
  39. . Архів оригіналу за 27 березня 2012. Процитовано 24 березня 2012.
  40. . Архів оригіналу за 10 квітня 2012. Процитовано 24 березня 2012.

Посилання

Документація

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

OpenStack ce kompleks proyektiv vilnogo programnogo zabezpechennya dlya stvorennya obchislyuvalnih hmar i hmarnih shovish yak publichnih tak i privatnih pracyuyut tilki dlya zabezpechennya vnutrishnih potreb kompaniyi Sered pidtrimuvanih sistem virtualizaciyi KVM QEMU Xen Hyper V Citrix XenServer kontejneri LXC i VMWare vSphere ESX ESXi OpenStack chudovo masshtabuyetsya i zdatnij obslugovuvati infrastrukturu z soten tisyach virtualnih serveriv OpenStackTiphmarni obchislennyaPershij vipusk21 zhovtnya 2010 13 rokiv tomu 2010 10 21 Stabilnij vipuskBobcat 2023 10 04 4 zhovtnya 2023 8 misyaciv tomu 2023 10 04 Operacijna sistemaGNU Linux d Mova programuvannyaPythonLicenziyaApache License 2 0Vebsajtopenstack org Mediafajli u VikishovishiIstoriyaIniciativa bula rozpochata v lipni 2010 roku koli Rackspace Hosting spilno z NASA ogolosili pro vidkrittya kodu proyektiv platformi Nebula IaaS NASA i platformi Rackspace Cloud Files Rackspace Hosting Cya iniciativa bula nazvana OpenStack Zgodom pov yazana z proyektom intelektualna vlasnist bula peredana nezalezhnij nekomercijnij organizaciyi OpenStack Foundation U travni 2011 roku Canonical ogolosila sho OpenStack stane osnovnoyu hmarnoyu platformoyu Ubuntu z vihodom versiyi 11 10 Ubuntu Server i Ubuntu Enterprise Cloud Do cogo v distributivi dlya cih zhe cilej vikoristovuvalasya platforma Eucalyptus U zhovtni 2011 roku RackSpace ogolosila pro svij namir peredati vsi prava na kod i torgovu marku OpenStack nekomercijnij organizaciyi OpenStack Foundation vidkrittya yakoyi planuvalos na 2012 rik Na 2013 rik do rozrobki OpenStack priyednalosya ponad 250 kompanij sered yakih taki giganti yak Cisco HP Red Hat VMware Dell AMD Intel NEC Citrix Canonical SUSE Linux i blizko 9000 nezalezhnih rozrobnikiv Sered platinovih partneriv OpenStack Foundation vnesok yakih stanovit 500 tisyach dolariv na rik AT amp T Canonical Hewlett Packard Enterprise Rackspace IBM Nebula Red Hat i SUSE Sered zolotih partneriv rozmir vnesku yakih stanovit vid 50 do 200 tisyach dolariv na rik mozhna vidznachiti Cloudscaling Dell MorphLabs Cisco Systems NetApp VMware Intel i NEC Na vidminu vid platformi Eucalyptus proyekt OpenStack ne pidkontrolnij okremim kompaniyam i upravlyayetsya nezalezhnoyu spilnotoyu bez podilu na vidkritu community i rozshirenu enterprise redakciyi Pri comu OpenStack vid pochatku pozbavlenij deyakih problem z masshtabovanistyu yaki sposterigayutsya v Eucalyptus Napriklad sistema zdatna obslugovuvati infrastrukturu virtualnih serveriv velikih hosting kompanij podibnih Rackspace 100 tisyach virtualnih serveriv kliyentiv Istoriya reliziv Nazva DataAustin 21 zhovtnya 2010Bexar 3 lyutogo 2011Cactus 15 kvitnya 2011Diablo 22 veresnya 2011Essex 5 kvitnya 2012Folsom 27 veresnya 2012Grizzly 4 kvitnya 2013Havana 17 zhovtnya 2013Icehouse 17 kvitnya 2014Juno 18 zhovtnya 2014Kilo 30 kvitnya 2015Liberty 15 zhovtnya 2015Mitaka 7 kvitnya 2016Newton 6 zhovtnya 2016Ocata 22 lyutogo 2017Pike 6 zhovtnya 2017KomponentiOpenStack rozbitij na sluzhbi shob mozhna bulo pidklyuchati i vidtvoryuvati komponenti zalezhno vid nayavnih potreb Karta OpenStack daye uyavlennya z odnogo poglyadu pro landshaft OpenStack shob pobachiti de ci sluzhbi pidhodyat i yak voni mozhut pracyuvati razom Arhitektura OpenStack ye modulnoyu z velikoyu kilkistyu komponentiv OpenStack Compute Nova ce kontroler dlya hmarnih obchislen sho ye osnovnoyu chastinoyu sistemi IaaS Vin stvorenij dlya keruvannya ta avtomatizaciyi puliv komp yuternih resursiv i mozhe pracyuvati z poshirenimi tehnologiyami virtualizaciyi zvichajnimi komp yuterami bare metal ta konfiguraciyami dlya visokoproduktivnih obchislen HPC Mozhna obirati mizh takimi gipervizorami operatorami virtualnih mashin yak KVM VMware Xen a takozh Hyper V ta LXC Vin napisanij na Python i vikoristovuye bagato zovnishnih bibliotek takih yak Eventlet dlya bagatopotochnogo programuvannya Kombu dlya AMQP povidomlen ta SQLAlchemy dlya dostupu do bazi danih Arhitektura obchislen rozroblena z vrahuvannyam mozhlivosti gorizontalnogo mashtabuvannya na standartnomu obladnanni bez bud yakih vimog do obladnannya chi programnogo zabezpechennya Ce zabezpechuye mozhlivist integraciyi iz zastarilimi sistemami ta storonnimi tehnologiyami Cherez shirokomasshtabne poshirennya v korporativnomu segmenti monitoring efektivnosti OpenStack v cilomu ta konkretno Nova pri velikih masshtabah staye dedali vazhlivishoyu problemoyu Monitoring produktivnosti vimagaye vidstezhennya pokaznikiv vid Nova Keystone Neutron Cinder Swift ta inshih servisiv dodatkovo do monitoringu RabbitMQ yakij vikoristovuyetsya sluzhbami OpenStack dlya peredachi povidomlen Vsi ci sluzhbi stvoryuyut svoyi vlasni fajli zhurnaliv yaki takozh povinni kontrolyuvatisya osoblivo na korporativnomu rivni Networking Neutron frejmvork dlya vikonannya zavdan pov yazanih iz stvorennyam konfiguruvannyam i suprovodom merezh vseredini data centriv Neutron pidtrimuye dinamichnu konfiguraciyu merezhi i mozhe buti vikoristanij dlya nalashtuvannya yak virtualnih merezh tak i fizichnih hostiv Neutron pidtrimuye rozshirennya funkcionalnosti cherez plagini i mozhe virishuvati rizni administrativni zavdannya vid stvorennya portiv do nalashtuvannya marshrutiv i VLAN OpenStack Object Storage Swift rozpodilene stijke do polomok i visokonadijne shovishe ob yektiv Ob yekti zberigayutsya odnochasno na kilka vuzliv klastera v datacentri pri comu zabezpechuyetsya avtomatichnij kontrol cilisnosti i replikaciya pri vidklyuchenni dodavanni vuzliv Shovishe masshtabuyetsya gorizontalno tobto dlya zbilshennya rozmiru dosit prosto dodati novi vuzli konfiguraciya yakih provoditsya avtomatichno Pri vihodi vuzla z ladu jogo vmist vidtvoryuyetsya na inshih vuzlah merezhi dlya zabezpechennya nalezhnoyi nadmirnosti Dublyuvannya informaciyi dozvolyaye vikoristovuvati dlya formuvannya klastera tipovi nedorogi serveri ne pikluyuchis pro nadijnist kozhnogo z nih okremo OpenStack Image Service Glance reyestr obraziv virtualnih mashin sho dozvolyaye reyestruvati novi obrazi virtualnih mashin i zabezpechuvati yihnyu dostavku na potribni vuzli pered vikonannyam Zabezpechuye funkcionuvannya shovisha obraziv virtualnih mashin predstavlenih v shirokomu spektri formativ Raw AMI VHD Hyper V VDI VirtualBox qcow2 QEMU KVM VMDK i OVF VMWare Dlya unifikaciyi operacij z otrimannya informaciyi dodavannyu i dostavci obraziv virtualnih mashin vikoristovuyetsya specialnij Glance RESTful API Block Storage Cinder bagatofunkcionalne i rozshiryuvane shovishe blokovih pristroyiv i diskovih rozdiliv sho pidtrimuye takozh robotu z ranishe stvorenimi rozdilami rozgornutimi v procesi vikoristannya minulih vipuskiv OpenStack Ranishe Cinder buv realizovanij yak pidproyekt v ramkah servisu OpenStack Compute ale vidilenij u vidosoblenu pidsistemu sho rozvivayetsya okremoyu komandoyu rozrobnikiv OpenStack Identity Keystone paket dlya unifikaciyi zasobiv avtentifikaciyi i zabezpechennya integraciyi komponentiv OpenStack z isnuyuchimi sistemami avtentifikaciyi v tomu chisli pobudovanimi na bazi Active Directory i LDAP Mozhlive vikoristannya i zvichajnih zasobiv vhodu z vikoristannyam loginu parolya abo AWS Na plechi Keystone vineseni taki operaciyi yak upravlinnya koristuvachami proyektami i pravami dostupu OpenStack Dashboard Horizon vebinterfejs dlya upravlinnya sistemoyu pobudovanij na osnovi vebfrejmvorku Django i zastosunku django openstack Interfejs predstavlenij yak dlya administratoriv tak i dlya koristuvachiv Pidtrimuyetsya shirokij spektr zasobiv dlya upravlinnya resursami stvorennyam i zapuskom otochen ustanovkoyu limitiv Mozhlive pidklyuchennya plaginiv napriklad z realizaciyeyu zasobiv monitoringu OpenStack Database Service Trove komponent nacilenij na pidtrimku servisu hmarnih baz danih Database as a Service na bazi yak relyacijnih tak i ne relyacijnih SUBD Trove dozvolyaye sprostiti obslugovuvannya dekilkoh ekzemplyariv SUBD nadayuchi zasobi dlya vikonannya takih operacij yak rozgortannya SUBD nalashtuvannya zastosuvannya patchiv rezervne kopiyuvannya vidnovlennya pislya zboyiv i monitoring Povnocinna pidtrimka zabezpechena dlya MySQL i Percona Eksperimentalna pidtrimka dostupna dlya MongoDB Redis Cassandra i CouchDB OpenStack Metering Ceilometer nacilenij na zbir danih pro robotu sistemi i provedennya monitoringu nadayuchi koristuvacham yedine dzherelo danih pro vikoristannya vsih servisiv OpenStack OpenStack Orchestration Heat zabezpechuye robotu servisu dlya upravlinnya zhittyevim ciklom zastosunkiv yaki pracyuyut u hmari i avtomatizaciyi rozpodilu dlya zastosunkiv obchislyuvalnih resursiv merezhevoyi propusknoyi zdatnosti i miscya u shovishi OpenStack Data Processing Sahara komponent dlya avtomatizaciyi suprovodu i upravlinnya velikimi klasterami obrobki danih pobudovanih na bazi Apache Hadoop abo Apache Spark Ironic Bare Metal Provisioning Service komponent sho dozvolyaye vikoristati nayavni metodi rozgortannya konfiguracij virtualnih mashin dlya rozgortannya sistem na realnomu ustatkuvanni abo dlya takih zastosuvan yak kontejneri LinuxVidomi koristuvachiU chislo vidomih kompanij sho vikoristovuyut OpenStack vhodyat NASA Rackspace Cloud HP Public Cloud vikoristovuye variant Ubuntu Linux MercadoLibre maye ponad 6000 virtualnih mashin pid uprvlinnyam OpenStack AT amp T priyednalasya do OpenStack u sichni 2012 KT kolishnya Korea Telecom Deutsche Telekom stvorila Business Marketplace yakij pracyuye na osnovi OpenStack Dell OpenStack Powered Cloud Solution SUSE CloudPrimitki Wiki openstack org Arhiv originalu za 04 zhovtnya 2023 Procitovano 04 zhovtnya 2023 Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2010 Procitovano 29 listopada 2013 Arhiv originalu za 13 zhovtnya 2011 Procitovano 24 bereznya 2012 Arhiv originalu za 8 zhovtnya 2011 Procitovano 24 bereznya 2012 Arhiv originalu za 22 veresnya 2012 Procitovano 24 bereznya 2012 Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2013 Procitovano 18 zhovtnya 2013 Arhiv originalu za 22 zhovtnya 2012 Procitovano 28 serpnya 2012 Arhiv originalu za 14 travnya 2012 Procitovano 24 bereznya 2012 Arhiv originalu za 18 chervnya 2015 Procitovano 16 grudnya 2015 Arhiv originalu za 7 chervnya 2012 Procitovano 24 bereznya 2012 Arhiv originalu za 2 listopada 2012 Procitovano 24 bereznya 2012 Arhiv originalu za 8 lyutogo 2013 Procitovano 24 bereznya 2012 Arhiv originalu za 16 lyutogo 2013 Procitovano 24 bereznya 2012 Arhiv originalu za 7 kvitnya 2012 Procitovano 7 kvitnya 2012 Arhiv originalu za 1 zhovtnya 2012 Procitovano 30 veresnya 2012 Arhiv originalu za 6 kvitnya 2013 Procitovano 8 kvitnya 2013 Arhiv originalu za 19 kvitnya 2014 Procitovano 17 kvitnya 2014 Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2013 Procitovano 18 zhovtnya 2013 Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2014 Procitovano 19 zhovtnya 2014 Arhiv originalu za 7 lipnya 2015 Procitovano 3 travnya 2015 Arhiv originalu za 31 sichnya 2016 Procitovano 9 grudnya 2015 releases openstack org Arhiv originalu za 15 lyutogo 2016 Procitovano 20 lyutogo 2016 releases openstack org Arhiv originalu za 9 zhovtnya 2016 Procitovano 8 zhovtnya 2016 releases openstack org angl Arhiv originalu za 23 lyutogo 2017 Procitovano 22 lyutogo 2017 releases openstack org angl Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2017 Procitovano 22 lyutogo 2017 Openstack org Arhiv originalu za 12 kvitnya 2014 Procitovano 17 kvitnya 2014 PDF openstack org 2010 Arhiv originalu PDF za 3 veresnya 2013 Procitovano 31 bereznya 2014 Arhiv originalu za 3 grudnya 2013 Procitovano 29 listopada 2013 Arhiv originalu za 6 listopada 2013 Procitovano 29 listopada 2013 Arhiv originalu za 18 zhovtnya 2016 Procitovano 17 zhovtnya 2016 Arhiv originalu za 18 zhovtnya 2016 Procitovano 17 zhovtnya 2016 Dynatrace blog monitoring redefined amer 5 lipnya 2017 Arhiv originalu za 12 veresnya 2017 Procitovano 12 veresnya 2017 Arhiv originalu za 7 listopada 2011 Procitovano 24 bereznya 2012 Arhiv originalu za 10 zhovtnya 2011 Procitovano 24 bereznya 2012 OpenStack Enabling the Open Cloud Era na YouTube Arhiv originalu za 21 zhovtnya 2021 Procitovano 24 bereznya 2012 Arhiv originalu za 2 kvitnya 2012 Procitovano 24 bereznya 2012 Marketplace Business Telecom opens new cloud marketplace 14 chervnya 2013 u Wayback Machine german Arhiv originalu za 27 bereznya 2012 Procitovano 24 bereznya 2012 Arhiv originalu za 10 kvitnya 2012 Procitovano 24 bereznya 2012 PosilannyaDomivka 27 bereznya 2012 u Wayback Machine http openstack org projects compute 30 zhovtnya 2010 u Wayback Machine http openstack org projects storage 24 zhovtnya 2010 u Wayback Machine http openstack org projects image service 23 bereznya 2012 u Wayback Machine http wiki openstack org 25 bereznya 2012 u Wayback Machine http hudson openstack org nedostupne posilannya z chervnya 2019 https launchpad net openstack 5 kvitnya 2012 u Wayback Machine Nova 27 bereznya 2012 u Wayback Machine na Launchpad Swift 27 bereznya 2012 u Wayback Machine na Launchpad Glance 27 bereznya 2012 u Wayback Machine na Launchpad openstack naDokumentaciya http nova openstack org 14 bereznya 2012 u Wayback Machine http swift openstack org 22 bereznya 2012 u Wayback Machine http glance openstack org 7 bereznya 2011 u Wayback Machine http docs openstack org 23 bereznya 2012 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ