Дата-центр або Це́нтр да́них (англ.data center, додаткові назви центр зберігання та обробки даних (ЦЗОД), центр опрацювання даних (ЦОД)) — приміщення у споруді, будівля або група будівель, призначена для збирання, нагромадження й зберігання великих обсягів інформації та їх опрацювання. Обчислення здійснюють комп'ютери високої продуктивності та їх пристрої (введення та виведення інформації), які за допомогою Інтернету здійснюють обмін інформації між центром даних і зовнішнім середовищем — людьми, технологічними пристроями, іншими центрами даних, тощо.
Центр опрацювання даних (ЦОД) є сукупністю спланованих певним чином територій, зовнішніх майданчиків (анклавів), будівель, приміщень, зі встановленими інженерними системами забезпечення та обслуговчим персоналом, що утворюють загальний фізичний простір і технологічне середовище для розміщення комп'ютерів, електронних та інших засобів приймання, передавання, обробки, зберігання інформації і забезпечують заданий ступінь доступності (готовності), розміщеного обладнання у певному режимі функціонування.
Будівництво та експлуатація центрів даних здійснюється згідно з низкою стандартів. Центр даних може бути підрозділом телекомунікаційної компанії або ж окремою організацією.
Основна діяльність центру даних полягає у встановленні та подальшому обслуговуванні серверного та комунікаційного обладнання клієнтів згідно з умовами колокації або виділення серверів. Обладнання розміщується на серверних стійках і/або шафах. Якість та пропускна здатність каналів зв'язку центру безпосередньо впливають на якість послуг, які він надає, оскільки основним показником їх оцінки є час доступності розміщеного в центрі сервера (англ.uptime).
Найдавнішим центром даних України[] є (працює з 1 серпня2000 року). Найбільшим спеціалізованим центром України[] є ЦОД «De Novo», площею 2117 м² і потужністю 3,3 МВт.
Будова
Серверна стійка
Відповідно до TIA/EIA-942 структура ЦОД складається з трьох основних підсистем:
MDA/Main Distribution Area — головна розподільна підсистема, забезпечує інтерфейс доступу до ЦОД і розподіляє трафік головної магістралі по внутрішніх магістралях. Вона охоплює кінцеве обладнання операторів зв'язку, маршрутизатори, магістральні комутатори тощо Тут МС — головний розподільний вузол, HC — комутаційний вузол, що розподіляє магістральний трафік локальними лініями;
HDA/Horizontal Distribution Area — горизонтальна розподільча підсистема, направляє трафіки внутрішніх магістралей локальними лініями (довжиною не більше 100м), що виходять в апаратні зони (стійки). Крім пасивного обладнання в ній використовуються комутатори ЛВС, КВМ-комутатори тощо;
EDA/Equipment Distribution Area — підсистема розводки по обладнанню, котра доправляє трафік в робочі області до серверів, дискових масивів тощо. Для обслуговування областей, де потрібні часті переконфігурації, можуть застосовуватися зонові сегменти з вузлами консолідації (ZDA).
Завдання
Центр обробки даних (ЦОД) — це комплексна централізована система, яка забезпечує безперервність бізнес-процесів з високим рівнем продуктивності та готовності сервісів, що має:
високонадійне серверне обладнання,
систему зберігання даних,
активне мережеве обладнання,
архітектурно-технічні рішення щодо резервування й дублювання критично важливих сервісів інформаційних систем,
забезпечення інженерної інфраструктури,Працівник ЦОД переглядає статистику його роботифізичний захист приміщень,
системи керування та моніторингу,
перелік організаційних заходів.
До того ж надає переваги у наступних сферах:
мінімізація часу доступу до інформації за будь-якої кількості запитів
збільшення доступного для кожного користувача дискового простору
підвищення захищеності системи від збоїв і втрати інформації
Класифікація
За відповідністю до вимог стандартів
У ряді країн є стандарти щодо обладнання приміщень центрів даних, що дозволяють об'єктивно оцінити здатність центру забезпечити той чи інший рівень сервісу. Наприклад, у США прийнято американський (ANSI) стандарт TIA-942, що дає рекомендації як створювати центри даних, і ділить ці центри на типи за ступенем надійності.
Фактично, TIA-942 сприймається в усьому світі як єдиний стандарт для ЦОД, однак слід зазначити що він досить давно не оновлювався. Водночас, жваво розвивається стандарт BICSI 002 2010 Data Center Design and Implementation Best Practices, котрий з'явився 2010 року і оновлений 2011-го.
Кожен із стандартів, здебільшого має власну внутрішню класифікацію за сукупністю їх параметрів.
За розміром
Великі центри даних мають власні будівлі, навмисно улаштовані для забезпечення найкращих умов розміщення. Зазвичай вони мають свої канали зв'язку, до яких під'єднані сервери.
Модульні ЦОД збираються з модульних блоків, вони мають різні конструктивні особливості, масштабуються від найменшої площі серверного залу одного модуля, збільшуються до умовної нескінченності шляхом поступового нарощування модулів. Мають підвищені рівні безпеки роботи автономних систем ЦОД.
Середні ЦОД зазвичай орендують майданчик певного розміру і канали певної пропускної здатності (переважно вимірюється в Гбіт/с).
Малі ЦОД розміщуються в малопристосованих приміщеннях. Часто ними використовується обладнання поганої якості, а також надається мінімум послуг.
Контейнерні ЦОД. Стійки з обладнанням розташовують в стандартних ISO контейнерах розміром 20 і 40 футів. Мають переваги, оскільки можуть перевозитися автомобільним і залізничним транспортом.
За надійністю
Основний показник роботи ЦОД — відмовостійкість; також важлива вартість експлуатації, показники енергоспоживання і регулювання температурного режиму.
Наприклад, стандарт TIA-942 передбачає чотири рівні надійності ЦОД:
Рівень 1 (N) — відмови устаткування або проведення ремонтних робіт призводять до зупинки роботи всього ЦОД; в центрі відсутні резервні джерела електропостачання та джерела безперебійного живлення; інженерна інфраструктура не зарезервована;
Рівень 2 (N+1) — невеликий рівень резервування; в центрі є фальшполи і запасні джерела електропостачання, однак проведення ремонтних робіт також викликає зупинку роботи ЦОД;
Рівень 3 (2N) — можливість проведення ремонтних робіт (зокрема заміну компонентів системи, їх додавання і видалення тих, що вийшли з ладу) без зупинки роботи ЦОД; інженерні системи одноразово зарезервовані, є кілька каналів розподілу електроживлення та охолодження, однак постійно активний тільки один з них;
Рівень 4 (2 (N+1)) — є можливість проведення будь-яких робіт без зупинки роботи ЦОД; інженерні системи дворазово зарезервовані, тобто продубльовані як основна, так і додаткова системи (наприклад, безперервне живлення представлено двома ДБЖ, кожен з яких вже зарезервовано за схемою N+1).
За призначенням
Акумулятори в центрі даних
ЦОД за видом використання поділяють на корпоративні, призначені для обслуговування конкретної компанії, і комерційні (аутсорсингові), що надають послуги всім охочим. Також розрізняють провайдерозалежні і провайдеронезалежні центри. Перші слугують для забезпечення діяльності телекомунікаційних операторів, другі можуть використовуватися різними компаніями відповідно до їх потреб.
Мережева інфраструктура
Комунікації ЦОД найчастіше засновані на мережах з використанням протоколу IP. Центр містить кілька маршрутизаторів і мережевих комутаторів, які керують трафіком між серверами і «зовнішнім світом». Для надійності ЦОД інколи під'єднаний до інтернету за допомогою безлічі різних зовнішніх каналів від різних постачальників послуг інтернету (провайдерів).
Деякі сервери в ЦОД призначені для роботи базових і інтернет-служб, які використовуються всередині організації: поштові сервера, проксі-сервери, DNS-сервери та інше.
Мережевий рівень безпеки підтримують міжмережеві екрани, VPN-шлюзи, системи виявлення вторгнень тощо. Також використовуються системи моніторингу трафіку і деяких додатків. Розвиваються й дешеві «треш-дата-центрів» — це великий склад або ангар, щонайменше пристосований для розміщення стійок. Якщо користувач бажає мати безперервне електроживлення, то повинен поставити власні джерела безперебійного живлення.
Data centr abo Ce ntr da nih angl data center dodatkovi nazvi centr zberigannya ta obrobki danih CZOD centr opracyuvannya danih COD primishennya u sporudi budivlya abo grupa budivel priznachena dlya zbirannya nagromadzhennya j zberigannya velikih obsyagiv informaciyi ta yih opracyuvannya Obchislennya zdijsnyuyut komp yuteri visokoyi produktivnosti ta yih pristroyi vvedennya ta vivedennya informaciyi yaki za dopomogoyu Internetu zdijsnyuyut obmin informaciyi mizh centrom danih i zovnishnim seredovishem lyudmi tehnologichnimi pristroyami inshimi centrami danih tosho Serverni stijki fondu VikimediaOpisCentr opracyuvannya danih COD ye sukupnistyu splanovanih pevnim chinom teritorij zovnishnih majdanchikiv anklaviv budivel primishen zi vstanovlenimi inzhenernimi sistemami zabezpechennya ta obslugovchim personalom sho utvoryuyut zagalnij fizichnij prostir i tehnologichne seredovishe dlya rozmishennya komp yuteriv elektronnih ta inshih zasobiv prijmannya peredavannya obrobki zberigannya informaciyi i zabezpechuyut zadanij stupin dostupnosti gotovnosti rozmishenogo obladnannya u pevnomu rezhimi funkcionuvannya Budivnictvo ta ekspluataciya centriv danih zdijsnyuyetsya zgidno z nizkoyu standartiv Centr danih mozhe buti pidrozdilom telekomunikacijnoyi kompaniyi abo zh okremoyu organizaciyeyu Osnovna diyalnist centru danih polyagaye u vstanovlenni ta podalshomu obslugovuvanni servernogo ta komunikacijnogo obladnannya kliyentiv zgidno z umovami kolokaciyi abo vidilennya serveriv Obladnannya rozmishuyetsya na servernih stijkah i abo shafah Yakist ta propuskna zdatnist kanaliv zv yazku centru bezposeredno vplivayut na yakist poslug yaki vin nadaye oskilki osnovnim pokaznikom yih ocinki ye chas dostupnosti rozmishenogo v centri servera angl uptime Najdavnishim centrom danih Ukrayini dzherelo ye pracyuye z 1 serpnya 2000 roku Najbilshim specializovanim centrom Ukrayini dzherelo ye COD De Novo plosheyu 2117 m i potuzhnistyu 3 3 MVt BudovaServerna stijka Vidpovidno do TIA EIA 942 struktura COD skladayetsya z troh osnovnih pidsistem MDA Main Distribution Area golovna rozpodilna pidsistema zabezpechuye interfejs dostupu do COD i rozpodilyaye trafik golovnoyi magistrali po vnutrishnih magistralyah Vona ohoplyuye kinceve obladnannya operatoriv zv yazku marshrutizatori magistralni komutatori tosho Tut MS golovnij rozpodilnij vuzol HC komutacijnij vuzol sho rozpodilyaye magistralnij trafik lokalnimi liniyami HDA Horizontal Distribution Area gorizontalna rozpodilcha pidsistema napravlyaye trafiki vnutrishnih magistralej lokalnimi liniyami dovzhinoyu ne bilshe 100m sho vihodyat v aparatni zoni stijki Krim pasivnogo obladnannya v nij vikoristovuyutsya komutatori LVS KVM komutatori tosho EDA Equipment Distribution Area pidsistema rozvodki po obladnannyu kotra dopravlyaye trafik v robochi oblasti do serveriv diskovih masiviv tosho Dlya obslugovuvannya oblastej de potribni chasti perekonfiguraciyi mozhut zastosovuvatisya zonovi segmenti z vuzlami konsolidaciyi ZDA ZavdannyaCentr obrobki danih COD ce kompleksna centralizovana sistema yaka zabezpechuye bezperervnist biznes procesiv z visokim rivnem produktivnosti ta gotovnosti servisiv sho maye visokonadijne serverne obladnannya sistemu zberigannya danih aktivne merezheve obladnannya arhitekturno tehnichni rishennya shodo rezervuvannya j dublyuvannya kritichno vazhlivih servisiv informacijnih sistem zabezpechennya inzhenernoyi infrastrukturi Pracivnik COD pereglyadaye statistiku jogo robotifizichnij zahist primishen sistemi keruvannya ta monitoringu perelik organizacijnih zahodiv Do togo zh nadaye perevagi u nastupnih sferah minimizaciya chasu dostupu do informaciyi za bud yakoyi kilkosti zapitiv zbilshennya dostupnogo dlya kozhnogo koristuvacha diskovogo prostoru zbilshennya dostupnosti danih vidsutnist chasovih vitrat na rezervne kopiyuvannya i vidnovlennya danih pidvishennya zahishenosti sistemi vid zboyiv i vtrati informaciyiKlasifikaciyaZa vidpovidnistyu do vimog standartiv U ryadi krayin ye standarti shodo obladnannya primishen centriv danih sho dozvolyayut ob yektivno ociniti zdatnist centru zabezpechiti toj chi inshij riven servisu Napriklad u SShA prijnyato amerikanskij ANSI standart TIA 942 sho daye rekomendaciyi yak stvoryuvati centri danih i dilit ci centri na tipi za stupenem nadijnosti Faktichno TIA 942 sprijmayetsya v usomu sviti yak yedinij standart dlya COD odnak slid zaznachiti sho vin dosit davno ne onovlyuvavsya Vodnochas zhvavo rozvivayetsya standart BICSI 002 2010 Data Center Design and Implementation Best Practices kotrij z yavivsya 2010 roku i onovlenij 2011 go Kozhen iz standartiv zdebilshogo maye vlasnu vnutrishnyu klasifikaciyu za sukupnistyu yih parametriv Za rozmirom Veliki centri danih mayut vlasni budivli navmisno ulashtovani dlya zabezpechennya najkrashih umov rozmishennya Zazvichaj voni mayut svoyi kanali zv yazku do yakih pid yednani serveri Energocentr dlya obslugovuvannya serveriv Google v Oregoni Modulni COD zbirayutsya z modulnih blokiv voni mayut rizni konstruktivni osoblivosti masshtabuyutsya vid najmenshoyi ploshi servernogo zalu odnogo modulya zbilshuyutsya do umovnoyi neskinchennosti shlyahom postupovogo naroshuvannya moduliv Mayut pidvisheni rivni bezpeki roboti avtonomnih sistem COD Seredni COD zazvichaj orenduyut majdanchik pevnogo rozmiru i kanali pevnoyi propusknoyi zdatnosti perevazhno vimiryuyetsya v Gbit s Mali COD rozmishuyutsya v malopristosovanih primishennyah Chasto nimi vikoristovuyetsya obladnannya poganoyi yakosti a takozh nadayetsya minimum poslug Kontejnerni COD Stijki z obladnannyam roztashovuyut v standartnih ISO kontejnerah rozmirom 20 i 40 futiv Mayut perevagi oskilki mozhut perevozitisya avtomobilnim i zaliznichnim transportom Za nadijnistyu Osnovnij pokaznik roboti COD vidmovostijkist takozh vazhliva vartist ekspluataciyi pokazniki energospozhivannya i regulyuvannya temperaturnogo rezhimu Napriklad standart TIA 942 peredbachaye chotiri rivni nadijnosti COD Riven 1 N vidmovi ustatkuvannya abo provedennya remontnih robit prizvodyat do zupinki roboti vsogo COD v centri vidsutni rezervni dzherela elektropostachannya ta dzherela bezperebijnogo zhivlennya inzhenerna infrastruktura ne zarezervovana Riven 2 N 1 nevelikij riven rezervuvannya v centri ye falshpoli i zapasni dzherela elektropostachannya odnak provedennya remontnih robit takozh viklikaye zupinku roboti COD Riven 3 2N mozhlivist provedennya remontnih robit zokrema zaminu komponentiv sistemi yih dodavannya i vidalennya tih sho vijshli z ladu bez zupinki roboti COD inzhenerni sistemi odnorazovo zarezervovani ye kilka kanaliv rozpodilu elektrozhivlennya ta oholodzhennya odnak postijno aktivnij tilki odin z nih Riven 4 2 N 1 ye mozhlivist provedennya bud yakih robit bez zupinki roboti COD inzhenerni sistemi dvorazovo zarezervovani tobto produblovani yak osnovna tak i dodatkova sistemi napriklad bezperervne zhivlennya predstavleno dvoma DBZh kozhen z yakih vzhe zarezervovano za shemoyu N 1 Za priznachennyam Akumulyatori v centri danih COD za vidom vikoristannya podilyayut na korporativni priznacheni dlya obslugovuvannya konkretnoyi kompaniyi i komercijni autsorsingovi sho nadayut poslugi vsim ohochim Takozh rozriznyayut provajderozalezhni i provajderonezalezhni centri Pershi sluguyut dlya zabezpechennya diyalnosti telekomunikacijnih operatoriv drugi mozhut vikoristovuvatisya riznimi kompaniyami vidpovidno do yih potreb Merezheva infrastrukturaKomunikaciyi COD najchastishe zasnovani na merezhah z vikoristannyam protokolu IP Centr mistit kilka marshrutizatoriv i merezhevih komutatoriv yaki keruyut trafikom mizh serverami i zovnishnim svitom Dlya nadijnosti COD inkoli pid yednanij do internetu za dopomogoyu bezlichi riznih zovnishnih kanaliv vid riznih postachalnikiv poslug internetu provajderiv Deyaki serveri v COD priznacheni dlya roboti bazovih i internet sluzhb yaki vikoristovuyutsya vseredini organizaciyi poshtovi servera proksi serveri DNS serveri ta inshe Merezhevij riven bezpeki pidtrimuyut mizhmerezhevi ekrani VPN shlyuzi sistemi viyavlennya vtorgnen tosho Takozh vikoristovuyutsya sistemi monitoringu trafiku i deyakih dodatkiv Rozvivayutsya j deshevi tresh data centriv ce velikij sklad abo angar shonajmenshe pristosovanij dlya rozmishennya stijok Yaksho koristuvach bazhaye mati bezperervne elektrozhivlennya to povinen postaviti vlasni dzherela bezperebijnogo zhivlennya Div takozhPich danihPrimitki Arhiv originalu za 19 sichnya 2012 Procitovano 10 grudnya 2011 Arhiv originalu za 13 sichnya 2012 Procitovano 10 grudnya 2011 PosilannyaColoCall 2 kvitnya 2017 u Wayback Machine najdavnishij datacentr Ukrayini
Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
