Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Myospalax myospalax | ||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
| Myospalax myospalax (Laxmann, 1773) | ||||||||||||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||||||||
|
Myospalax myospalax (Цокор сибірський або Цокор алтайський, каз. бұраубас) — вид роду Myospalax родини сліпакові (Spalacidae). Каріотип Myospalax myospalax містить 44 пари хромосом (Nfa = 80-84).
Морфологічні особливості
Алтайський цокор - найбільш великий з трьох видів цокорів. Вага тіла до 600 гр. і більше (в середньому - 336), довжина тіла близько 210 мм (до 266 мм), ступні - 33,8 мм (до 40 мм), хвоста - 48 мм (до 65). Максимальна довжина черепа дорослих цокорів по Огневу (1947) зазвичай лежить в межах 42,6-52,2, висота черепа - 18,9-24,5 мм. Довжина кігтя на третьому пальці передньої кінцівки 13-25,0 мм.
Зовнішній вигляд типовий для всіх представників підродини цокорових (Myospalacinae). Тіло витягнуте, валькувае. Зовнішнє вухо збереглося у вигляді невеликого валика, прихованого під хутром; хвіст сильно вкорочений; голова сплощена й за формою зверху нагадує багнет лопати. Для риття використовує, як основне знаряддя, подовжені кігті (особливо на третьому і четвертому пальцях) передніх кінцівок. Очі не сховані під шкірою, але дуже малі. Будова середнього і внутрішнього вуха адаптована до сприйняття звуків у низькочастотному спектрі: оптимальна частота слуху 0,5-4 кГц, верхня межа 16 кГц, що має максимальну дальність поширення в умови нори. Хутро густе, м'яке, остьове волосся не розвинене. Загальний тон хутра буро-коричневий, досить мінливий між окремими особинами і також залежить від ступеня витертості хутра. На боках і на череві забарвлення світліше. Передня частина носа пофарбована світліше. У деяких екземплярів (особливо у рівнинних форм на півночі ареалу) на потилиці є невелика світла пляма. Білі плями зустрічаються так само на череві (частковий альбінізм). Волосся на хвості коротке, густе, білувате.
Проживання
Поширений на східний Казахстан і південь Західного Сибіру (Росія). Діапазон проживання фрагментований і скорочується. Населяє степи, в тому числі з чагарниками, рідкісні ліси, луки, а іноді й орні поля. Діапазон поширення пов'язаний з м'якими луговими ґрунтами і багатою трав'янистою рослинністю. Уникає сухих степів, скелястих і щебнистих місць. У горах знайдений до 2750 м.
Поведінка
Це підземний вид з короткими вилазками на поверхню в пошуках наживи чи при розповзанні молоді. Нори мають кілька ярусів. Верхній рівень годівлі прокладений на 5-27 см під землею. Нижній ярус розташований на 40-110 см, складаються з коротких тунелів, комори, гнізда й туалету. Діаметр комори 8-13 см. Загальна довжина до 150 м. Індивідуальні зони відокремлені навесні, але пізніше приєднуються одна до іншої. У норах є тимчасові і постійні (під час зимівлі) гнізда. Останнє завжди тільки одне, і підходять на 15-30 см під землею, недалеко від головного виходу. Активність зазвичай під час заходу і світанку. Харчується корінням і зеленими частинами кількох десятків рослин. У деяких місцях харчується культурними рослинами. Зимовий запас (до 8 кг) складаються з коренів, бульб і молодих пагонів різних рослин, в основному трав. Не впадає у сплячку. Природними ворогами цокорів є дрібні куницеві, лисиці і хижі птахи. Занедбані ділянки норових систем використовуються як сховища іншими тваринами (гризуни, дрібні хижаки). Цокори одинаки. У цілому цокори проявляють високий ступінь агресивності по відношенню до родичів.
Відтворення
Відтворення відбувається з вересня-листопада по березень-квітень. Є один приплід в рік з 1-10, зазвичай 3-5 дитинчами.
Загрози та охорона
Втрата місць проживання у зв'язку з техногенною діяльністю може істотно впливати на площу житла в деяких районах. Ізольовані частини ареалу як і раніше скорочуються. Проживає в деяких охоронних територіях.
Джерела
- Tsytsulina, K. 2008. Myospalax myospalax [ 19 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
- Центр охорони дикої природи
 | Це незавершена стаття з теріології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Myospalax myospalaxOhoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Infratip Hrebetni Vertebrata Klas Ssavci Mammalia Pidklas Zviri Theria Infraklas Placentarni Eutheria Nadryad EuarchontogliresRyad Grizuni Rodentia Nadrodina Mishuvati Muroidea Rodina Slipakovi Spalacidae Pidrodina MyospalacinaeRid MyospalaxVid M myospalaxBinomialna nazvaMyospalax myospalax Laxmann 1773 PosilannyaVikishovishe Myospalax myospalaxEOL 1179524ITIS 632746MSOP 14119NCBI 146128 Myospalax myospalax Cokor sibirskij abo Cokor altajskij kaz buraubas vid rodu Myospalax rodini slipakovi Spalacidae Kariotip Myospalax myospalax mistit 44 pari hromosom Nfa 80 84 Morfologichni osoblivostiAltajskij cokor najbilsh velikij z troh vidiv cokoriv Vaga tila do 600 gr i bilshe v serednomu 336 dovzhina tila blizko 210 mm do 266 mm stupni 33 8 mm do 40 mm hvosta 48 mm do 65 Maksimalna dovzhina cherepa doroslih cokoriv po Ognevu 1947 zazvichaj lezhit v mezhah 42 6 52 2 visota cherepa 18 9 24 5 mm Dovzhina kigtya na tretomu palci perednoyi kincivki 13 25 0 mm Zovnishnij viglyad tipovij dlya vsih predstavnikiv pidrodini cokorovih Myospalacinae Tilo vityagnute valkuvae Zovnishnye vuho zbereglosya u viglyadi nevelikogo valika prihovanogo pid hutrom hvist silno vkorochenij golova sploshena j za formoyu zverhu nagaduye bagnet lopati Dlya rittya vikoristovuye yak osnovne znaryaddya podovzheni kigti osoblivo na tretomu i chetvertomu palcyah perednih kincivok Ochi ne shovani pid shkiroyu ale duzhe mali Budova serednogo i vnutrishnogo vuha adaptovana do sprijnyattya zvukiv u nizkochastotnomu spektri optimalna chastota sluhu 0 5 4 kGc verhnya mezha 16 kGc sho maye maksimalnu dalnist poshirennya v umovi nori Hutro guste m yake ostove volossya ne rozvinene Zagalnij ton hutra buro korichnevij dosit minlivij mizh okremimi osobinami i takozh zalezhit vid stupenya vitertosti hutra Na bokah i na cherevi zabarvlennya svitlishe Perednya chastina nosa pofarbovana svitlishe U deyakih ekzemplyariv osoblivo u rivninnih form na pivnochi arealu na potilici ye nevelika svitla plyama Bili plyami zustrichayutsya tak samo na cherevi chastkovij albinizm Volossya na hvosti korotke guste biluvate ProzhivannyaPoshirenij na shidnij Kazahstan i pivden Zahidnogo Sibiru Rosiya Diapazon prozhivannya fragmentovanij i skorochuyetsya Naselyaye stepi v tomu chisli z chagarnikami ridkisni lisi luki a inodi j orni polya Diapazon poshirennya pov yazanij z m yakimi lugovimi gruntami i bagatoyu trav yanistoyu roslinnistyu Unikaye suhih stepiv skelyastih i shebnistih misc U gorah znajdenij do 2750 m PovedinkaCe pidzemnij vid z korotkimi vilazkami na poverhnyu v poshukah nazhivi chi pri rozpovzanni molodi Nori mayut kilka yarusiv Verhnij riven godivli prokladenij na 5 27 sm pid zemleyu Nizhnij yarus roztashovanij na 40 110 sm skladayutsya z korotkih tuneliv komori gnizda j tualetu Diametr komori 8 13 sm Zagalna dovzhina do 150 m Individualni zoni vidokremleni navesni ale piznishe priyednuyutsya odna do inshoyi U norah ye timchasovi i postijni pid chas zimivli gnizda Ostannye zavzhdi tilki odne i pidhodyat na 15 30 sm pid zemleyu nedaleko vid golovnogo vihodu Aktivnist zazvichaj pid chas zahodu i svitanku Harchuyetsya korinnyam i zelenimi chastinami kilkoh desyatkiv roslin U deyakih miscyah harchuyetsya kulturnimi roslinami Zimovij zapas do 8 kg skladayutsya z koreniv bulb i molodih pagoniv riznih roslin v osnovnomu trav Ne vpadaye u splyachku Prirodnimi vorogami cokoriv ye dribni kunicevi lisici i hizhi ptahi Zanedbani dilyanki norovih sistem vikoristovuyutsya yak shovisha inshimi tvarinami grizuni dribni hizhaki Cokori odinaki U cilomu cokori proyavlyayut visokij stupin agresivnosti po vidnoshennyu do rodichiv VidtvorennyaVidtvorennya vidbuvayetsya z veresnya listopada po berezen kviten Ye odin priplid v rik z 1 10 zazvichaj 3 5 ditinchami Zagrozi ta ohoronaVtrata misc prozhivannya u zv yazku z tehnogennoyu diyalnistyu mozhe istotno vplivati na ploshu zhitla v deyakih rajonah Izolovani chastini arealu yak i ranishe skorochuyutsya Prozhivaye v deyakih ohoronnih teritoriyah DzherelaTsytsulina K 2008 Myospalax myospalax 19 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Centr ohoroni dikoyi prirodi Ce nezavershena stattya z teriologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi