Міагра сріблиста Сріблиста міагра самець Сріблиста міагра самиця Охоронний статус Найменший ризик МСОП 3 1 Біологічна кл

Міагра сріблиста

Сріблиста міагра (самець)

Сріблиста міагра (самиця)

Охоронний статус

Найменший ризик (МСОП 3.1)

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Монархові (Monarchidae)
Рід:	Міагра (Myiagra)
Вид:	Міагра сріблиста

Біноміальна назва

Myiagra rubecula
(Latham, 1801)

Підвиди

(Див. текст)

Синоніми

Todus rubecula

Посилання

Вікісховище:	Myiagra rubecula
Віківиди:	Myiagra rubecula
ITIS:	561293
МСОП:	22707377
NCBI:	381033

Міа́гра сріблиста (Myiagra rubecula) — вид горобцеподібних птахів родини монархових (Monarchidae). Мешкає в Австралії та на Новій Гвінеї.

Опис

Довжина птаха становить 14,5-16 см, вага 10-15 г. Виду притаманний статевий диморфізм. У самців голова і горло темно-сіро-сині, живіт і горло білі. У самиць горло і груди руді. У молодих птахів кінчики крил білі. Дзьоб і лапи чорні, очі темно-карі.

Підвиди

Виділяють шість підвидів:

M. r. sciurorum Rothschild & Hartert, E, 1918 — острови Д'Антркасто і Луїзіади;
M. r. papuana Rothschild & Hartert, E, 1918 — південь і південний схід Нової Гвінеї, острови Торресової Протоки;
M. r. concinna Gould, 1848 — північний захід і північ Австралії;
M. r. okyri Schodde & Mason, IJ, 1999 —півострів Кейп-Йорк;
M. r. yorki Mathews, 1912 — північний схід і схід Австралії;
M. r. rubecula (Latham, 1801) — південний схід Австралії.

Поширення і екологія

Сріблисті міагри мешкають від затоки ^[en] до Кейп-Йорка і далі до півдня центральної частини штату Вікторія. На Тасманії птах є рідкісним. Також сріблисті міагри мешкають на півдні Нової Гвінеї, на островах Торресової протоки та на островах Д'Антркасто і Луїзіади.

Сріблисті міагри живуть в сухих тропічних лісах, мангрових лісах і чагарникових заростях.

Поведінка

Сріблисті міагри харчуються комахами, яких ловлять в польоті. Сзон розмноження триває з вересня по лютий, за сезон вилупляється один виводок. Гнізда чашоподібні, зроблені з кори і трави, скріплені павутинням, розміщкється на дереві, на висоті 5-10 м над землею. В кладці 2-3 яйця. І самці. і самиці насиджують яйця і піклуються про пташенят. Сріблисті міагри часто стають жертвами гніздового паразитизму австралійських кукавок.

Примітки

BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 24 вересня 2021. Процитовано 24 вересня 2021.
Latham, John (1801). (лат.). London: Leigh & Sotheby. с. xxxii. Архів оригіналу за 24 вересня 2021. Процитовано 24 вересня 2021.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). . World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 15 серпня 2021. Процитовано 17 September 2021.
Beruldsen, G (2003). Australian Birds: Their Nests and Eggs. Kenmore Hills, Qld: self. с. 367—68. ISBN .
Trémont S. & H. Ford (2000) "Partitioning of Parental Care in the Leaden Flycatcher". Emu 100 (1): 1 – 11 DOI:10.1071/MU9834

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 24 вересня 2021. Процитовано 24 вересня 2021.

[2] Latham, John (1801). (лат.). London: Leigh & Sotheby. с. xxxii. Архів оригіналу за 24 вересня 2021. Процитовано 24 вересня 2021.

[3] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[ioc-4] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). . World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 15 серпня 2021. Процитовано 17 September 2021.

[Ber03-5] Beruldsen, G (2003). Australian Birds: Their Nests and Eggs. Kenmore Hills, Qld: self. с. 367—68. ISBN .

[6] Trémont S. & H. Ford (2000) "Partitioning of Parental Care in the Leaden Flycatcher". Emu 100 (1): 1 – 11 DOI:10.1071/MU9834