Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Microlarinus Довгоносик Microlarinus lareynii Jacquelin du Val 1853 Південь Франції Біологічна класифікація Домен Еукарі

Microlarinus

Microlarinus
Microlarinus
image
Довгоносик Microlarinus lareynii Jacquelin du Val, 1853. Південь Франції
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Справжні багатоклітинні тварини (Eumetazoa)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Підклас: Крилаті комахи (Pterygota)
Інфраклас: Новокрилі (Neoptera)
Надряд: Голометабола (Holometabola)
Ряд: Твердокрилі (Coleoptera)
Підряд: Всеїдні жуки (Polyphaga)
Надродина: Довгоносикоподібні (Curculionoidea)
Родина: Довгоносики (Curculionidae)
Підродина: Lixinae
Триба: Lixini
Рід: Microlarinus
Hochhuth, 1847
Посилання
image Вікісховище: Microlarinus
image Віківиди: Microlarinus
image EOL: 77900
image ITIS: 187916
image NCBI: 638897

Microlarínus — рід жуків родини Довгоносики (Curculionidae).

Зовнішній вигляд

До цього роду відносяться жуки, довжина тіла яких знаходиться в межах 3-5 мм. Основні ознаки:

  • вусикові борозенки йдуть різко на низ головотрубки, наближуючись до нижнього краю ока;
  • головотрубка до вершини трохи звужена, без широкої борозенки або ямки зверху;
  • тіло вузьке, циліндричне, вкрите короткими волосками, які прилягають до покривів, та довгими волосками, що стирчать;
  • передньоспинка циліндрична, її ширина менша за її довжину;
  • останній членик лапки не довший, ніж решта члеників, узятих разом.

Спосіб життя

Життєвий цикл вивчених у цьому відношенні видів роду Microlarinus тісно пов'язаний із якірціями (Tribulus) із родини Паролистових (Zygophyllaceae). Імаго живляться зеленими частинами рослин, яйця по одному відкладаються в м'яку оболонку зелених плодів, у отвір, який заздалегідь вигризає самиця. Личинки живляться незрілим насінням та оточуючими тканинами. Жуки дають до трьох поколінь на рік.

Географічне поширення

Усі відомі види роду мешкають у західний частині Півдня Палеарктики, два види інтродуковані до Неарктики (див. нижче).

Класифікація

Рід описаний київським ентомологом та ботаніком Й.Х.Гохгутом, який працював садівником у київському Ботанічному саді (нині Ботанічний сад імені академіка Олександра Фоміна). У цьому роді відомо сім видів:

  • Microlarinus diecki Faust, 1890 — Іспанія
  • Microlarinus eliasenae Marshall, 1928 — Канарські острови
  • Microlarinus irregularis Colonnelli, 2009 — Арабські Емірати
  • Microlarinus lareynii (Jacquelin du Val, 1853) — Португалія, Іспанія, Франція, Італія, Греція, Північна Африка, Туреччина, Іран, Афротропіка, інтродукований до Північної Америки
  • Microlarinus lypriformis (Wollaston, 1861) — Португалія, Іспанія, Франція, Італія, Греція, Єгипет, Арабські Емірати, Туреччина, Ірак, Іран, інтродукований до Північної Америки
  • Microlarinus minimus Colonnelli, 2009 — Арабські Емірати
  • Microlarinus rhinocylloides Hochhuth, 1847 — Греція, Закавказзя, Північ Африки, Близький Схід, Іран, Туреччина, Середня Азія

Практичне значення

Два види цього роду (див. вище) завезені до Північної Америки для пригнічення популяцій якірців — злісних пасовищних бур'янів.

Наведені нижче фото ілюструють розвиток жука Microlarinus lareynii в штаті Орегон, США, куди довгоносик був інтродукований для боротьби з якірцями.

image
image
image
Самиця підшукує місце для яйцекладки
Жук нового покоління всередині плоду якірців
Довгоносик вийшов з плоду, знищивши насіння бур'яна

Примітки

  1. Тер-Минасян М. Е. Жуки-долгоносики подсемейства Cleoninae фауны СССР. Л.: Наука, 1967, с. 49-50, 55-56
  2. Kirkland R. E., Goeden R.D. Biology of Microlarinus lareynii (Col.: Curculionidae) on puncturevine in Southern California // Annals Ent. Soc. America, 1978. — V. 71. — № 1. — P. 13-18
  3. Gültekin, L. & Fremuth J.: Lixini, p. 471. — In: I. Löbl & A. Smetana (eds): Catalogue of Palaearctic Coleoptera. Vol. 8. — Leiden: Brill, 2013. — 700 pp.
  4. Stegmaier C. E. Colonization of the puncturevine stem weevil, Microlarinus lypriformis (Coleoptera: Curculionidae) with notes on parasitism in South Florida // The Florida Entomologist. 1973. — V. 56. — № 3. — P. 235–243. http://journals.fcla.edu/flaent/article/view/56806/54485

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Microlarinus Dovgonosik Microlarinus lareynii Jacquelin du Val 1853 Pivden Franciyi Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Pidcarstvo Spravzhni bagatoklitinni tvarini Eumetazoa Tip Chlenistonogi Arthropoda Klas Komahi Insecta Pidklas Krilati komahi Pterygota Infraklas Novokrili Neoptera Nadryad Golometabola Holometabola Ryad Tverdokrili Coleoptera Pidryad Vseyidni zhuki Polyphaga Nadrodina Dovgonosikopodibni Curculionoidea Rodina Dovgonosiki Curculionidae Pidrodina Lixinae Triba Lixini Rid Microlarinus Hochhuth 1847 Posilannya Vikishovishe Microlarinus Vikividi Microlarinus EOL 77900 ITIS 187916 NCBI 638897 Microlarinus rid zhukiv rodini Dovgonosiki Curculionidae Zovnishnij viglyadDo cogo rodu vidnosyatsya zhuki dovzhina tila yakih znahoditsya v mezhah 3 5 mm Osnovni oznaki vusikovi borozenki jdut rizko na niz golovotrubki nablizhuyuchis do nizhnogo krayu oka golovotrubka do vershini trohi zvuzhena bez shirokoyi borozenki abo yamki zverhu tilo vuzke cilindrichne vkrite korotkimi voloskami yaki prilyagayut do pokriviv ta dovgimi voloskami sho stirchat perednospinka cilindrichna yiyi shirina mensha za yiyi dovzhinu ostannij chlenik lapki ne dovshij nizh reshta chlenikiv uzyatih razom Sposib zhittyaZhittyevij cikl vivchenih u comu vidnoshenni vidiv rodu Microlarinus tisno pov yazanij iz yakirciyami Tribulus iz rodini Parolistovih Zygophyllaceae Imago zhivlyatsya zelenimi chastinami roslin yajcya po odnomu vidkladayutsya v m yaku obolonku zelenih plodiv u otvir yakij zazdalegid vigrizaye samicya Lichinki zhivlyatsya nezrilim nasinnyam ta otochuyuchimi tkaninami Zhuki dayut do troh pokolin na rik Geografichne poshirennyaUsi vidomi vidi rodu meshkayut u zahidnij chastini Pivdnya Palearktiki dva vidi introdukovani do Nearktiki div nizhche KlasifikaciyaRid opisanij kiyivskim entomologom ta botanikom J H Gohgutom yakij pracyuvav sadivnikom u kiyivskomu Botanichnomu sadi nini Botanichnij sad imeni akademika Oleksandra Fomina U comu rodi vidomo sim vidiv Microlarinus diecki Faust 1890 Ispaniya Microlarinus eliasenae Marshall 1928 Kanarski ostrovi Microlarinus irregularis Colonnelli 2009 Arabski Emirati Microlarinus lareynii Jacquelin du Val 1853 Portugaliya Ispaniya Franciya Italiya Greciya Pivnichna Afrika Turechchina Iran Afrotropika introdukovanij do Pivnichnoyi Ameriki Microlarinus lypriformis Wollaston 1861 Portugaliya Ispaniya Franciya Italiya Greciya Yegipet Arabski Emirati Turechchina Irak Iran introdukovanij do Pivnichnoyi Ameriki Microlarinus minimus Colonnelli 2009 Arabski Emirati Microlarinus rhinocylloides Hochhuth 1847 Greciya Zakavkazzya Pivnich Afriki Blizkij Shid Iran Turechchina Serednya AziyaPraktichne znachennyaDva vidi cogo rodu div vishe zavezeni do Pivnichnoyi Ameriki dlya prignichennya populyacij yakirciv zlisnih pasovishnih bur yaniv Navedeni nizhche foto ilyustruyut rozvitok zhuka Microlarinus lareynii v shtati Oregon SShA kudi dovgonosik buv introdukovanij dlya borotbi z yakircyami Samicya pidshukuye misce dlya yajcekladki Zhuk novogo pokolinnya vseredini plodu yakirciv Dovgonosik vijshov z plodu znishivshi nasinnya bur yanaPrimitkiTer Minasyan M E Zhuki dolgonosiki podsemejstva Cleoninae fauny SSSR L Nauka 1967 s 49 50 55 56 Kirkland R E Goeden R D Biology of Microlarinus lareynii Col Curculionidae on puncturevine in Southern California Annals Ent Soc America 1978 V 71 1 P 13 18 Gultekin L amp Fremuth J Lixini p 471 In I Lobl amp A Smetana eds Catalogue of Palaearctic Coleoptera Vol 8 Leiden Brill 2013 700 pp Stegmaier C E Colonization of the puncturevine stem weevil Microlarinus lypriformis Coleoptera Curculionidae with notes on parasitism in South Florida The Florida Entomologist 1973 V 56 3 P 235 243 http journals fcla edu flaent article view 56806 54485

Дата публікації:
Топ