Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Травневий хрущ | ||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||
Види | ||||||||||||||||||||||||||
| M. melolontha (Linnaeus, 1758) | ||||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||||
|
Хрущ травневий — група великих жуків роду хрущ родини пластинчастовусих, завдовжки 23—32 мм, з коренастим, широким і сильно опуклим тілом. Мешкають у Європі. До групи належать три види хрущів, які зовнішньо відрізняються мало:
- західний травневий хрущ Melolontha melolontha
- східний травневий хрущ Melolontha hippocastani
- великий травневий хрущ Melolontha pectoralis
Опис
Низ тіла, голова й пронотум — чорні. Надкрила, ноги й вусики, та пігідій від світло-коричневого, червоно-бурого до майже чорно-брунатного кольору. Характерна сильна колірна мінливість — утворює велику кількість колірних аберацій. Боки черевних сегментів з чималими трикутними плямами білого кольору (типова форма). Антени 10-членикові, з пластинчастими відростками на останніх 6—7 члениках. Голова досить маленька, втягнута в темний пронотум покритий короткими сірувато-жовтуватими волосинками. Надкрила опуклі, довгасто-овальні, з п'ятьма вузькими ребрами, покриті густими прилеглими й короткими білими або сіруватими волосинками та рідкими, довшими та настовбурченими. Основа та боки в негустих довгих жовто-сірих настовбурчених волосках, ребра в різких досить дрібних крапках. Проміжки між ребрами, на надкрилах, покриті дрібними крапками, слабкими зморшками і рівномірними тонкими й короткими білувато-сірими волосинами, що трохи закривають основне тло. Груди покриті довгими густими білувато-сірими волосинами. Пігідій витягнутий у відросток довжиною 3—5 міліметрів. Передні гомілки ззовні з 3 або 2 зубцями, причому основний зубець тупий, у самця часто ледве помітний, у вигляді закругленого виступу, тому гомілки здаються 2-зубчастими; середній зубець сильно наближений до верхнього.
Статевий диморфізм
Антени у самця з великою булавою з 7 пластин, у самиці — з 6 дрібніших і коротших пластин. Пластини містять нюхові рецептори, які дозволяють самцю знаходити самицю. Пігідій самця має довгий і вузький відросток, у самиці коротший.
Спосіб життя
У південній частині ареалу поява жуків відбувається зазвичай в другій половині квітня до початку червня. У північних регіонах хрущі з'являються в середині травня до кінця червня. Літають по узліссях листяних насаджень, де харчуються листям дерев і чагарників — дуб, бук, клен, в'яз, ліщина, тополя, верба, липа, волоський горіх. З плодових культур найбільшу перевагу віддають сливі та вишні, з лісових — дубу. Активні в уранішні і вечірні години, вночі можуть прилітати на штучні джерела світла.
Життєвий цикл
Жуки відкладають яйця в ґрунт на глибину 20 — 40 см, купками по 5 — 20 штук. Віддають перевагу ґрунтам, що прогріваються, з рідким ґрунтовим покривом. Яйця овальні, білі, завбільшки 2×3 мм. Через 24- 25 або 40 — 50 днів, залежно від температури ґрунту, з них з'являються дрібні брудно-білого кольору шестиногі личинки (хробаки), які поступово виростають у великі, білі, С-подібні. Голова брунатна, з жовто-бурими щелепами, покрита міцним хітиновим панциром, очі відсутні. На анальному сегменті черевця розташовано 2 ряди по 25 — 30 дрібних щетинок конічної форми. Личинки останнього року перед перетворенням досягають довжини 45 — 65 мм. Личинки першого року харчуються гумусом, старші — мертвим і живим корінням різних рослин. У північній і середній Європі генерація 4-річна, в тепліших південних областях 3-річна. Обертання в лялечку личинок останнього віку відбувається в червні-липні в земляній колисці. Лялечка вільна, жовтувата. Стадія лялечки 30 — 40 днів. Зимує імаго. У посушливі роки з жарким літом і осінню можливий вихід невеликої кількості жуків восени. Личинки жуків потерпають від ураження бактеріальними хворобами.
Ареал
Зустрічаються у помірній зоні Європи.
Травневі хрущі відомі з усієї території України окрім Криму. M. melolontha зустрічається майже по всій території України, M. hippocastani — окрім Чернівецької та Сумської областей. M. pectoralis виявлений лише в Закарпатті.
Економічне значення
Один з основних шкідників плодово-ягідних і лісових насаджень в Центральній Європі, лісостеповій зоні України, на північному Сході України. У роки масового розмноження жуки можуть повністю об'їдати листя дерев. Найвідчутнішої шкоди завдається пошкодженням коріння личинками другого і третього віку з травня по вересень. Найчутливіші до пошкоджень молоді дерева, які часто гинуть. Життєві цикли цих комах вивчав та розробляв засоби захисту від них дерев О. І. Воронцов.
Видові особливості
Три види травневих хрущів схожі між собою морфологічно, поведінкою, способом життя і екологічно, проте мають і деякі відмінності. Жуків можна відрізнити за будовою пігідію. У західного травневого хруща відросток пігідію найдовший, паралельний на кінці. Східний травневий хрущ має коротший відросток, з розширенням на кінці. Великий травневий хрущ майже не має відростка пігідію.
Великий травневий хрущ також не є шкідником, оскільки зустрічається лише у невеликому ареалі південної Німеччини й Австрії, нечисленний.
Статева поведінка
Самці різних видів травневих хрущів орієнтуються на різні речовини у пошуку самиць для парування. Східний хрущ використовує 1,4-бензохінон, який виділяють дерева при пошкодженні їхнього листя самицями. Самець західного хруща переважно шукає самицю за запахом рослинних спиртів, суміші [en], [en] і транс-2-гексен-1-олу.
Див. також
Примітки
- В. В. Мартынов. Контрольный список пластинчатоусых жуков (Coleoptera: Scarabaeoidea) фауны Украины // Известия Харьковского энтомологического общества. — 2012. — Т. 20, Вып. 2. — С. 11-44.(рос.)
- Ruther, Joachim; Reinecke, Andreas; Tolasch, Till; Hilker, Monika (2001). Make love not war: a common arthropod defence compound as sex pheromone in the forest cockchafer Melolontha hippocastani. Oecologia. 128 (1): 44—47. doi:10.1007/s004420100634. ISSN 0029-8549.
- Reinecke, Andreas; Ruther, Joachim; Tolasch, Till; Francke, Wittko; Hilker, Monika (2002). Alcoholism in cockchafers: orientation of male Melolontha melolontha towards green leaf alcohols. Naturwissenschaften. 89 (6): 265—269. doi:10.1007/s00114-002-0314-2. ISSN 0028-1042.
Джерела
- Плавильщиков, Н.Н. (1994). Определитель насекомых: Краткий определитель наиболее распространённых насекомых европейской части России. М.: Топикал. с. 544.
- Савковский, П.П. (1990). Атлас вредителей плодовых и ягодных культур (вид. 5-е изд., доп. и перераб.). К.: Урожай. с. 96.
Посилання
- Травневий хрущ // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Воловник, С. В. (1990). (рос.) (вид. 2, доп.). Днепропетровск: Промінь. с. 80—88. Архів оригіналу за 2 лютого 2017.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Travnevij hrushBiologichna klasifikaciyaDomen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Pidcarstvo Spravzhni bagatoklitinni tvarini Eumetazoa Tip Chlenistonogi Arthropoda Klas Komahi Insecta Pidklas Krilati komahi Pterygota Infraklas Novokrili Neoptera Nadryad Golometabola Holometabola Ryad Tverdokrili Coleoptera Pidryad Vseyidni zhuki Polyphaga Rodina Plastinchastovusi Scarabaeidae Latreille 1802 Pidrodina Hrushi Melolonthinae 1819 Rid Hrush Melolontha VidiM melolontha Linnaeus 1758 M hippocastani Fabricius 1801 M pectoralis Germar 1824PosilannyaVikishovishe Melolontha melolonthaEOL 2924496NCBI 7061Fossilworks 319806 Hrush travnevij grupa velikih zhukiv rodu hrush rodini plastinchastovusih zavdovzhki 23 32 mm z korenastim shirokim i silno opuklim tilom Meshkayut u Yevropi Do grupi nalezhat tri vidi hrushiv yaki zovnishno vidriznyayutsya malo zahidnij travnevij hrush Melolontha melolontha shidnij travnevij hrush Melolontha hippocastani velikij travnevij hrush Melolontha pectoralisOpisParuvannya hrushiv Niz tila golova j pronotum chorni Nadkrila nogi j vusiki ta pigidij vid svitlo korichnevogo chervono burogo do majzhe chorno brunatnogo koloru Harakterna silna kolirna minlivist utvoryuye veliku kilkist kolirnih aberacij Boki cherevnih segmentiv z chimalimi trikutnimi plyamami bilogo koloru tipova forma Anteni 10 chlenikovi z plastinchastimi vidrostkami na ostannih 6 7 chlenikah Golova dosit malenka vtyagnuta v temnij pronotum pokritij korotkimi siruvato zhovtuvatimi volosinkami Nadkrila opukli dovgasto ovalni z p yatma vuzkimi rebrami pokriti gustimi prileglimi j korotkimi bilimi abo siruvatimi volosinkami ta ridkimi dovshimi ta nastovburchenimi Osnova ta boki v negustih dovgih zhovto sirih nastovburchenih voloskah rebra v rizkih dosit dribnih krapkah Promizhki mizh rebrami na nadkrilah pokriti dribnimi krapkami slabkimi zmorshkami i rivnomirnimi tonkimi j korotkimi biluvato sirimi volosinami sho trohi zakrivayut osnovne tlo Grudi pokriti dovgimi gustimi biluvato sirimi volosinami Pigidij vityagnutij u vidrostok dovzhinoyu 3 5 milimetriv Peredni gomilki zzovni z 3 abo 2 zubcyami prichomu osnovnij zubec tupij u samcya chasto ledve pomitnij u viglyadi zakruglenogo vistupu tomu gomilki zdayutsya 2 zubchastimi serednij zubec silno nablizhenij do verhnogo Statevij dimorfizm Anteni u samcya z velikoyu bulavoyu z 7 plastin u samici z 6 dribnishih i korotshih plastin Plastini mistyat nyuhovi receptori yaki dozvolyayut samcyu znahoditi samicyu Pigidij samcya maye dovgij i vuzkij vidrostok u samici korotshij Sposib zhittyaHrushi ob yidayut lishinu U pivdennij chastini arealu poyava zhukiv vidbuvayetsya zazvichaj v drugij polovini kvitnya do pochatku chervnya U pivnichnih regionah hrushi z yavlyayutsya v seredini travnya do kincya chervnya Litayut po uzlissyah listyanih nasadzhen de harchuyutsya listyam derev i chagarnikiv dub buk klen v yaz lishina topolya verba lipa voloskij gorih Z plodovih kultur najbilshu perevagu viddayut slivi ta vishni z lisovih dubu Aktivni v uranishni i vechirni godini vnochi mozhut prilitati na shtuchni dzherela svitla Zhittyevij ciklLichinki hrusha hrobaki Lyalechka hrusha Zhuki vidkladayut yajcya v grunt na glibinu 20 40 sm kupkami po 5 20 shtuk Viddayut perevagu gruntam sho progrivayutsya z ridkim gruntovim pokrivom Yajcya ovalni bili zavbilshki 2 3 mm Cherez 24 25 abo 40 50 dniv zalezhno vid temperaturi gruntu z nih z yavlyayutsya dribni brudno bilogo koloru shestinogi lichinki hrobaki yaki postupovo virostayut u veliki bili S podibni Golova brunatna z zhovto burimi shelepami pokrita micnim hitinovim pancirom ochi vidsutni Na analnomu segmenti cherevcya roztashovano 2 ryadi po 25 30 dribnih shetinok konichnoyi formi Lichinki ostannogo roku pered peretvorennyam dosyagayut dovzhini 45 65 mm Lichinki pershogo roku harchuyutsya gumusom starshi mertvim i zhivim korinnyam riznih roslin U pivnichnij i serednij Yevropi generaciya 4 richna v teplishih pivdennih oblastyah 3 richna Obertannya v lyalechku lichinok ostannogo viku vidbuvayetsya v chervni lipni v zemlyanij kolisci Lyalechka vilna zhovtuvata Stadiya lyalechki 30 40 dniv Zimuye imago U posushlivi roki z zharkim litom i osinnyu mozhlivij vihid nevelikoyi kilkosti zhukiv voseni Lichinki zhukiv poterpayut vid urazhennya bakterialnimi hvorobami ArealZustrichayutsya u pomirnij zoni Yevropi Travnevi hrushi vidomi z usiyeyi teritoriyi Ukrayini okrim Krimu M melolontha zustrichayetsya majzhe po vsij teritoriyi Ukrayini M hippocastani okrim Cherniveckoyi ta Sumskoyi oblastej M pectoralis viyavlenij lishe v Zakarpatti Ekonomichne znachennyaOdin z osnovnih shkidnikiv plodovo yagidnih i lisovih nasadzhen v Centralnij Yevropi lisostepovij zoni Ukrayini na pivnichnomu Shodi Ukrayini U roki masovogo rozmnozhennya zhuki mozhut povnistyu ob yidati listya derev Najvidchutnishoyi shkodi zavdayetsya poshkodzhennyam korinnya lichinkami drugogo i tretogo viku z travnya po veresen Najchutlivishi do poshkodzhen molodi dereva yaki chasto ginut Zhittyevi cikli cih komah vivchav ta rozroblyav zasobi zahistu vid nih derev O I Voroncov Vidovi osoblivostiTri vidi travnevih hrushiv shozhi mizh soboyu morfologichno povedinkoyu sposobom zhittya i ekologichno prote mayut i deyaki vidminnosti Zhukiv mozhna vidrizniti za budovoyu pigidiyu U zahidnogo travnevogo hrusha vidrostok pigidiyu najdovshij paralelnij na kinci Shidnij travnevij hrush maye korotshij vidrostok z rozshirennyam na kinci Velikij travnevij hrush majzhe ne maye vidrostka pigidiyu Vidminnosti mizh troma vidami yevropejskih travnevih hrushiv Velikij travnevij hrush takozh ne ye shkidnikom oskilki zustrichayetsya lishe u nevelikomu areali pivdennoyi Nimechchini j Avstriyi nechislennij Stateva povedinka Samci riznih vidiv travnevih hrushiv oriyentuyutsya na rizni rechovini u poshuku samic dlya paruvannya Shidnij hrush vikoristovuye 1 4 benzohinon yakij vidilyayut dereva pri poshkodzhenni yihnogo listya samicyami Samec zahidnogo hrusha perevazhno shukaye samicyu za zapahom roslinnih spirtiv sumishi en en i trans 2 geksen 1 olu Div takozhHrush bilij Hrush volohatij Hrush marmurovijPrimitkiV V Martynov Kontrolnyj spisok plastinchatousyh zhukov Coleoptera Scarabaeoidea fauny Ukrainy Izvestiya Harkovskogo entomologicheskogo obshestva 2012 T 20 Vyp 2 S 11 44 ros Ruther Joachim Reinecke Andreas Tolasch Till Hilker Monika 2001 Make love not war a common arthropod defence compound as sex pheromone in the forest cockchafer Melolontha hippocastani Oecologia 128 1 44 47 doi 10 1007 s004420100634 ISSN 0029 8549 Reinecke Andreas Ruther Joachim Tolasch Till Francke Wittko Hilker Monika 2002 Alcoholism in cockchafers orientation of male Melolontha melolontha towards green leaf alcohols Naturwissenschaften 89 6 265 269 doi 10 1007 s00114 002 0314 2 ISSN 0028 1042 DzherelaPlavilshikov N N 1994 Opredelitel nasekomyh Kratkij opredelitel naibolee rasprostranyonnyh nasekomyh evropejskoj chasti Rossii M Topikal s 544 Savkovskij P P 1990 Atlas vreditelej plodovyh i yagodnyh kultur vid 5 e izd dop i pererab K Urozhaj s 96 PosilannyaTravnevij hrush Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Volovnik S V 1990 ros vid 2 dop Dnepropetrovsk Promin s 80 88 Arhiv originalu za 2 lyutogo 2017