Mathis Матіс з 1905 року французький виробник автомобілів Штаб квартира розташована в Страсбурзі У 1954 році компанію ку

Mathis
	Логотип
Тип	Акціонерне товариство
Організаційно-правова форма господарювання	анонімне товариство
Галузь	Автомобілебудування
Гасло	"Вага - ворог"
Доля	1954 - компанію купує фірма Citroën
Наступник(и); (спадкоємці)	(Matford ‎)
Засновано	1905
Засновник(и)
Закриття (ліквідація)	1950
Штаб-квартира	Страсбург, Франція
Продукція	Транспортні засоби
	Mathis у Вікісховищі

Mathis (Матіс) — з 1905 року французький виробник автомобілів. Штаб-квартира розташована в Страсбурзі. У 1954 році компанію купує фірма Citroën. У 1934 році компанія припинила виробництво автомобілів.

Еміль Матіс

народився в 1880 році в Ельзасі, місті Страсбурзі. Освіту він отримав у Лондоні. 1898 року він повертається в Страсбург і вирішує зайнятися бізнесом. До початку століття він вже продавав Fiat, через кілька років розширив свій дилершип марками «Мінерва», і «Паннар-Левассор», причому на деякі марки у нього було ексклюзивне право, тобто фактично монополія на продаж.

У 1901 році Матіс почав захоплюватися гонками і взяв участь в автопробігу Париж-Берлін і гонках на кубок Принца Генрі. Ганяв він на і «Фіатах».

Заснування компанії. Початок виробництва автомобілів

У 1904 році Матіс вкладає свої гроші у відкриття нового підприємства, а саме — він хоче виробляти автомобілі. Матіс просить свого земляка з Ельзасу, молодого співробітника фірми , — (Етторе Бугатті), спроектувати йому автомобіль. (Етторе) береться за роботу і незабаром, в 1905 році, представляє автомобілі, які були дуже схожі на «Мерседес». став продавати машини під маркою Mathis-Hermes, модель носила ім'я , мотори були на машині немаленькі — 7.4 л на , 8.5 л і 9.0 л носили індекс , а 12-літровий варіант називався .

Однак молоді люди щось не поділили, і (Етторе) йде з фірми . В 1910 році купує ліцензію від (Stoewer) на випуск 2 л і 2.2 л моделей, які він назвав і . Їх тільки трохи допрацював Драгутин Ессер. Першу модель випускав лише протягом року, а друга протрималася у виробництві до 1914 року.

Незабаром добудував свій завод і почав випускати перші автомобілі власної розробки, які носили заводський індекс , але більше відомі під ім'ям .

Цей автомобільчик мав мотор об'ємом 1.1 л.

, або , — мотор 1.3 л.

— спортивна машина на базі цих маляток, мала об'єм 1.9 л і відома як .

Крім того в серію йдуть машини, які повинні замінити ліцензійні («Штевер»), це: з 1.5 л мотором і 18 силами, з 1.8 л і 20 силами.

А також більші автомобілі, зі збільшеною на 25 см базою — , відомі більше як , мотор на них був такий же, як і на .

Перед початком війни в серію запускаються великі автомобілі з 4-циліндровими моторами «системи Найта»: з 2.6 л і 28 к.с., з 3.4 л з 35 силами.

А також модель з 4.4 л та 45 к.с., всі вони були побудовані на одному шасі, базою в 3.1.

Під час війни завод будує вантажні машини і карети швидкої допомоги. Коли французи захоплюють Ельзас, дезертирує з німецької армії і переходить на бік французів. Після війни він так само, як і (Етторе Бугатті), отримує французьке громадянство.

вирішує тепер скласти конкуренцію масовим французьким виробникам: «Сітроену» і «Рено». Так як він непоганий бізнесмен, то він прекрасно знає, що піде на ринку. Він відновлює виробництво довоєнної моделі з 3.4 л мотором, з'являються нові моделі з 1.8 л, з 1.05 л, і серія зі збільшеним до 1.1 л моторчиком. В серії було 3 шасі з довжиною 2.4, 2.6 і 2.75 м.

Всі післявоєнні автомобілі отримали 4-ступінчасті коробки передач. Машини вийшли настільки популярними, що їх почали виробляти за ліцензією в Англії, Голландії та Швеції.

У 1921 році вирішує взяти участь в гонках, і виставляє на гонки Ле-Ман 1.5 л «Матіс» потужністю 48 к.с..

Однак машинка не змогла протистояти більш потужним і швидким «Тальбо», «Бугатті» і «Дюзенберг». Однак машина стала рекордсменом по споживанню палива, всього 4.48 л на 100 км.

В цей час на ринку з'являється економічний з 850 см³ мотором, вирішує вивести на ринок конкурента цього малюка, і в світлі чого з'являється модель , який був оснащений 760-кубовим мотором, машина не мала панелі приладів, але при цьому мала електричне освітлення і 4-ступінчасту коробку передач. На цій серійній машині був поставлений рекорд економічності, ця машинка проїхала 100 км на 2.38 л.

Через рік випустив ще більш дрібну модель — , машинка оснащувалася 630-кубовим мотором. При рівній базі в 1.1 м з моделлю , модель була на 10 см коротшою, і її довжина становила 2.3 м.

продалася всього рік, а протрималася до 1925 року.

Натхнений гоночними успіхами, вирішує побудувати малолітражний 6-циліндровий автомобіль — модель , тим більше, такий був вже у «Тальбо», в «Уолслі», і навіть «Даймлер» мав 6-циліндровий малолітражний гоночний мотор. В 1923 році він будує 6-циліндровий спортивний автомобіль з мотором об'ємом 1140 кубів.

У тому ж році на шасі моделі отримують більш великий 1 л мотор, машина стала називатися , правда через рік її перейменували в . А також на шасі ставлять 6-циліндровий моторчик об'ємом 1.1 л, і модель називається .

В 1924 році для конкуренції з «Сітроеном» з'являється серія з 1.4 л мотором. У цієї моделі були різні варіації: мав однакові шасі з моделлю , але мотор був 1.6 л, модель мала 1.4 л мотор, але база була коротшою на 6 см, модель мала 1.6 л мотор, база була на 12 см довшою базової, і оснащувалася тільки 4-дверним кузовом торпедо, теж був 1.6 л, і найчастіше поставлявся у вигляді голих шасі, грузовичків і таксі. З них модель протрималася у виробничій гамі до 1929 року.

В середині 20-х має 400 дилер-шипів по країні, він випускає по 100 машин в день, стаючи 4-м виробником автомобілів у Франції — після Citroen, Renault і Peugeot. Також марка завоювала спортивну славу в 1923 році: «Матіс» зайняв 2 перших місця у своєму класі на . А в 1924 році модель завойовує всі місця п'єдесталу на гонках , влаштованих ACF (автоклубом Франції). У 1925 році машини зійшли з дистанції через механічні проблеми, але тим не менш, це не позначилося на рекламі і продажах. Водночас виводить на ринок рідини, які, як він стверджує, тільки вони підходять для його автомобілів, так з'являється бренд «Huiles Mathis», тобто «Масла Матіс».

Наприкінці 1925 року вирішує випускати більші, 6- і 8-циліндрові, автомобілі. 8-циліндрові автомобілі серії з мотором 1.7 л особливої популярності не здобув, тому їх виробництво припиняється за рік. Але 6-циліндрові моделі, які отримали загальну назву , випускалися до 1934 року. Моделі до 1930 року: , , — всі вони відрізнялися довжиною бази і об'ємом моторів, які мали ємність в 1.7 л, 1.8 л, 1.95 л, 2.0 л, 2.4 л, 3.0 л і 4.0 л.

У 1926 році оновлюють модель , яка була побудована ще на шасі моделі , машинка отримує 1.2 л мотор потужністю 22 сили, з'явилося дві моделі — і . У першої моделі було 2 типи кузова, а у другої — аж 14. Обидві випускалися з 1926 року, але зникла з каталогів вже в 1928 році, а продавали до 1930 року. Відмінності були в тому, що була дешева модель з гальмами на задніх колесах, а мала гальма всіх коліс і дорожчу обробку. конкурував з , і був на 1000 франків дешевшим його.

Наприкінці 20-х — на початку 30-х на зміну серії приходить нова серія з новими шасі і мотором 1.6 л. Модель отримує нові шасі, і приходить на заміну , правда мотор залишається тим же самим. На шасі , встановивши мотор 1.6 л, отримують модель . Також в цей час з'являється перша машина з гідравлічними гальмами — . Машинка оснащувалася моторами 1.1 л і 1.2 л — . Автомобільчик був настільки вдалий, що вирішує випускати по 100 000 таких машин в рік на своїх виробничих потужностях в Америці, і навіть рекламується цей автомобіль, як «Автомобіль який здивував Америку!». Але планам не судилося здійснитися, у нього гроші скінчилися раніше, ніж встигли здійснити наладку обладнання.

Знову виводиться 8-циліндрова модель — : — 5.3 л, // з 3-літровими моторами. Базою для них послужили нові шасі 6-циліндрової моделі , які прийшли на заміну , крім того вдосконалена замінює . На шасі ставлять 2-літрову 4-ку, і отримують модель . Крім того на дрібну серію також ставлять 6-циліндровий мотор об'ємом 1.8 л, і виходить . , маючи цілу купу шасі і моторів, комбінував їх, і отримував таким чином купу моделей. Найдрібнішим з них виявиться 900-кубовий .

1932 року з'являються нові шасі, і всі 4-циліндрові машини тепер носять префікс , як і більші моделі, тобто тепер це . Крім іншого, отримують нові мотори, об'ємом 1.4 і 1.5 л. Також по тенденції того часу передня підвіска стає незалежною, і більш того, в обмеженій серії виробляє варіант з незалежною підвіскою всіх коліс — (була доступна тільки в 1934 році).

У 1933 році всі моделі піддаються зовнішнім змінам, натомість квадратній решітці радіатора приходить V-подібна решітка, форми стають більш обтічними.

6-циліндрові моделі отримують новий мотор, об'ємом 2.3 л і потужністю в 56 сил. Моделі носять назву і . Причому , мабуть, для консервативних клієнтів залишається зі старим дизайном передка, в той час як має вже більш обтічні форми.

В 1934 році на шасі серії ставлять 4-циліндровий мотор 2.2 л, тим самим модель стає найбільшою за габаритами 4-циліндровою машиною марки «Матіс». У серпні того ж року представляють нову восьмициліндрову модель — . Машина оснащена вперше мотором V8, до цього всі мотори були рядними. Однак мотор об'ємом 3.6 л була не власний, а марки «Форд». Це стала остання модель, яка випускалася під маркою Mathis.

Припинення виробництва автомобілів Mathis. Компанія Matford

У вересні 1934 року «Матіс» і фірма «Форд» підписують угоду, за якою 60% акцій фірми належить фірмі «Форд», і 40% — «Матісу», реорганізована фірма отримує назву (Matford).

У «Форда» вже були складальні підприємства у Франції, але справа в тому, що в 30-ті помінялася податкова політика Республіки, а 42% комплектуючих приходило з США, тому «Форд» шукав партнерів у Франції, а «Матіс» в цей час вже не мав достатніх коштів для кардинального оновлення свого модельного ряду. Крім того, через дилершип колишнього «Матіса» розпочинається продаж автомобілів марки Mercury і (Lincoln), а також вантажних автомобілів марки «Форд». «Матіс», виходячи з угод, до початку 1935 року випускає свої моделі під маркою («Матфорд»).

На початку 1935 року завод «Матіса» в Страсбурзі модернізували і підготували до випуску , який отримав назву . Машина мала американську начинку, але дизайн автомобіля був переглянутий французами, тому передня і задня частини відрізняються від американського побратима.

Трохи пізніше з'явилася модель з більш короткою базою, побудована на шасі — . Зовні вона повторювала дизайн , технічно відмінності малися на моторах, перший мав мотор 3.6 л, а другий — 2.2 л, обидва були V8.

У 1937 році машини отримали новий дизайн — фари тепер вбудовувалися в передні крила. Дрібна модель була побудована на шасі , а більш велика — на базі . Крім того, автомобілі «Мерк'юрі» і («Лінкольн») теж продавалися із позначкою («Матфорд»), але випускалися в США.

Ще через рік відбувається чергова модернізація, і («Матфорди») вже будуються на шасі «Фордів» серії 81/82 і 91/92. На базі 81-ї моделі («Матфорд») почне випускати універсал із дерев'яним кузовом. У вересні 1939 року почнеться війна, завод зі Страсбурга евакуюють в Пуассі, виробництво («Матфордів») на ньому зупиниться в 1940 році, коли німецькі війська ввійдуть до Парижа.

Закриття компанії Matford. Відновлення фірми Mathis. Виробництво авіаційних двигунів

Тим часом на території заводу «Матіса» в Страсбурзі німці починають виготовляти снаряди. , як колишній перебіжчик і дезертир німецької армії, біжить із Франції в США, де і перечікує війну. В 1946 році він повертається до Франції, де намагається відновити виробництво «Матісів». Оскільки марка («Матфорд») припинила своє існування ще в 1940 році, а завод в Пуассі продовжив після війни виробництво машин під маркою «Форд», тому до «Матіса» ніякого відношення вже не мали.

Жан Андрю проектує в 1946 році для «Матіса» економічний 3-колісний автомобіль з переднім приводом, мотор — «боксер» з 2-ма циліндрами об'ємом 700 кубів, проте цей автомобіль не знайшов підтримку Пол-Марі Понса, який вирішував у той час, які виробники отримувати держпідтримку.

Так що цей автомобіль з алюмінієвим кузовом, який мав коефіцієнт опору в 0,22 Сх і що споживав 2.5 л на 100 км, не йде в серію. Всього було побудовано 7 прототипів, з яких 1 зберігся.

Тоді в 1948 році представляє публіці передньопривідний автомобіль з мотором 2.8 л і 6-ма циліндрами. Автомобіль має незвичайний дизайн з панорамним склом, але і він нікого не зацікавив, тоді нічого не залишається робити, як продовжити випускати авіаційні двигуни для легких літаків і деталі для «Рено».

Закриття компанії Mathis

У 1950 році закриває свій завод, а через 4 роки фірму купує давній і головний конкурент — «Сітроен». Сам виїжджає до Швейцарії, де і помирає через 2 роки.

Список автомобілів Mathis

1905 —
1910 —
1911 —
1912 —
1913 —
1919 —
1921 —
1922 —
1923 —
1924 —
1925 —
1926 —
1929 —
1931 —
1932 —
1933 —
1934 —

Список автомобілів Matford

1935 —
1936 —

Джерела

Harald Linz, Halwart Schrader: Die Internationale Automobil-Enzyklopädie. United Soft Media Verlag, München 2008, .
George Nick Georgano (Chefredakteur): The Beaulieu Encyclopedia of the Automobile. Volume 2: G–O. Fitzroy Dearborn Publishers, Chicago 2001, .
George Nick Georgano: Autos. Encyclopédie complète. 1885 à nos jours. Courtille, Paris 1975.