MAVEN (від англ. Mars Atmosphere and Volatile EvolutioN — «Еволюція атмосфери і летких речовин на Марсі») — американський штучний супутник для дослідження атмосфери Марса, є частиною проєкту Mars Scout. Десятий за рахунком марсіанський орбітальний апарат НАСА, починаючи із запущеного в 1971 р. зонда Mariner 9.
MAVEN | |
---|---|
Основні параметри | |
Повна назва | Mars Atmosphere and Volatile EvolutioN |
Виготівник | Lockheed Martin |
Оператор | , НАСА |
Проліт | |
Штучний супутник | Марса |
Вихід на орбіту | 2014-09-21 |
Дата запуску | 2013-11-18 13:28 за східним часом (22:28 МСК) |
Ракета-носій | Атлас-5 (конфігурація 401) |
Космодром | , мис Канавералл |
Тривалість польоту | Основна програма розрахована на 1 рік |
Технічні параметри | |
Маса | Суха: 903 кг; Повна: 2550 |
Розміри | 11,43 м |
Потужність | 1135 Вт |
Орбітальні дані | |
Тип орбіти | Еліптична |
Апоцентр | 6000 км |
Перицентр | 150 км |
Вебсторінка | |
Вебсторінка | MAVEN |
Основною метою місії є вивчення сучасного стану та еволюції атмосфери Марса, зокрема, втрати планетою своєї атмосфери. Зонд MAVEN повинен провести наукові вимірювання швидкості втрати атмосфери, що дозволить зрозуміти, яку роль зіграла втрата в ході зміни марсіанського клімату. MAVEN стане останньою в серії місій НАСА, призначених для пошуку та вивчення слідів води, органічних речовин і «екологічних ніш», придатних для життя в минулому Марса. Загальна вартість проєкту MAVEN становить 671 млн $.
Історія
15 листопада 2008 НАСА оголосило про прийняття проєкту MAVEN. Вартість проєкту становить 485 мільйонів доларів. У жовтні 2010 року апарат почали втілювати в метал. 27 вересня 2011 було оголошено, що готовий корпус апарату. У середині серпня 2012 були протестовані двигуни апарату.
На початку вересня 2012 року було оголошено, що фахівці приступили до збірки апарату, яка зайняла п'ять місяців. 9 лютого 2013 збірка апарату була завершена. Протягом наступних кількох місяців апарат проходив випробування на стійкість до вібрації, умовам вакууму, екстремально високих і низьких температур, перевантажень і космічної радіації.
2 грудня 2012 було проведено робочу нараду, на якій обговорювалася програма MAVEN. Були представлені програма польоту, характеристики космічного апарату і наукові інструменти. Крім того, обговорювалося набір даних і наукові результати, які планується отримати в результаті виконання програми.
5 серпня 2013 апарат був доставлений в космічний центр Кеннеді, де пройшла остаточна підготовка до запуску. Перевірка показала, що при транспортуванні апарат не отримав пошкоджень, після чого почалася збірка. Далі пішли перевірки програмного забезпечення і системи розгортання сонячних батарей.
У жовтні 2013 через в США розпочалася бюджетна криза і була припинена робота державних органів. Це стосувалось і НАСА. У результаті виник ризик зриву запуску MAVEN в намічений термін і перенесення його на 2016 рік. Однак було прийнято рішення, згідно з яким місія MAVEN відповідає критеріям, що допускає виключення з режиму зупинки роботи держструктур.
18 листопада 2013 автоматична міжпланетна станція була запущена до Марса.
Історія марсіанського клімату
Колись на Марсі атмосфера була щільнішою, а на його поверхні тривалий час існувала вода в рідкому вигляді[]. Таке середовище, теоретично, могло бути придатним для існування мікроорганізмів, оскільки наявність води в рідкому вигляді є необхідним фактором для життя, яким ми його знаємо. Однак, внаслідок кардинальної зміни клімату, велика частина атмосфери була втрачена Марсом. Деякі геологічні особливості, такі, наприклад, як висохлі річище і мінерали, формування яких в земних умовах вимагає наявності води, свідчать про наявність у минулому вологи на Марсі. Крім того, дуже старі кратери практично стерті з лиця Марса. Сучасна атмосфера не могла викликати такого руйнування. Вивчення швидкості утворення та ерозії кратерів дозволило встановити, що найсильніше вітер і вода руйнували їх близько 3,5 млрд років тому. Приблизно такий же вік мають і багато промоїн. Однак, в наші дні умови на марсіанській поверхні не дозволяють воді існувати в рідкому вигляді. Причини різких змін марсіанського клімату є загадкою.
Вплив комет на атмосферу Марса
У грудні 2012 року була відкрита комета (МакНота). На момент відкриття було встановлено, що існує ймовірність 1:8000 її зіткнення з Марсом 19 жовтня 2014. У цьому випадку потужність вибуху могла скласти 20 млрд мегатонн у тротиловому еквіваленті, який залишив би кратер діаметром до 500 кілометрів. У цьому випадку могли б статися непередбачувані зміни клімату планети: зіткнення на швидкості 56 кілометрів на секунду підняло б в атмосферу гігантську кількість пилу, в результаті чого миттєво розтанули й випарувалися б величезні обсяги водяного льоду і замерзлої вуглекислоти. Це могло призвести до посилення парникового ефекту (водяна пара і вуглекислота є потужними парниковими газами) і глобальному потеплінню на Марсі.
У квітні 2013 НАСА опублікувало нові дані, згідно з якими зіткнення комети з Марсом малоймовірно. За новими оцінками, ймовірність цієї події становить 1:120 000 замість колишніх 1:8000. За розрахунками комета повинна пройти на відстані в 110 тисяч кілометрів від Марса о 18:51 GMT 19 жовтня 2014. У цьому випадку розмір коми — газової оболонки навколо ядра комети — повинен перевищити 100 тисяч кілометрів, а це означає, що комета торкнеться атмосфери планети.
Мета програми
Апарат MAVEN має чотири основні наукові завдання:
- Визначити вплив втрат газів на кліматичні зміни Марса зараз і в минулому.
- Визначити поточний стан верхніх шарів атмосфери та іоносфери Марса і взаємодії їх із сонячним вітром.
- Визначити темпи втрати атмосфери, а також фактори, що впливають на цей процес.
- Визначити співвідношення стабільних ізотопів в атмосфері Марса. Ці дані можуть допомогти в дослідженні історії марсіанської атмосфери.
Крім того, MAVEN, який вийшов на орбіту Марса за місяць до максимального зближення комети C/2013 A1 (МакНота) з Марсом, зможе детально дослідити її вплив на марсіанську атмосферу.
Додатково MAVEN, ресурс якого розрахований до 2023 року, забезпечуватиме підтримку зв'язку з марсоходами Opportunity і Curiosity, які нині отримують сигнали з Землі і передають назад наукову і телеметричну інформацію через апарати Mars Odyssey і Mars Reconnaissance Orbiter, запущених відповідно у 2001 і 2005 роках і поступово виробляють свій ресурс. Пізніше, з 2016 року, MAVEN буде ретранслювати дані з апарату InSight, з 2018 року — з європейського марсохода проєкту «ЕкзоМарс», і з 2020 року — з марсохода Curiosity другого покоління.
Наукове обладнання
На зонді MAVEN встановлено 8 приладів, що входять в три набори інструментів. Particles and Fields Package («Набір для вивчення частинок і полів») — містить 6 інструментів для дослідження характеристик сонячного вітру та іоносфери планети. Створено в лабораторії космічних досліджень університету Берклі, штат Каліфорнія. Чотири інструменти створені в самій лабораторії; один створений спільно з лабораторією атмосферної та позаатмосферної фізики Колорадського університету в Боулдері; ще один — магнітометр — виготовлений в космічному центрі Годдарда.
Список інструментів, що входять у PFP:
- Solar Energetic Particle (SEP, «Сонячні високоенергетичні частинки»);
- Solar Wind Ion Analyzer (SWIA, «Аналізатор іонів сонячного вітру»);
- Solar Wind Electron Analyzer (SWEA, «Аналізатор електронів сонячного вітру»);
- SupraThermal and Thermal Ion Composition (STATIC, «Надгарячий і гарячий іонний склад»);
- Langmuir Probe and Waves (LPW, «Датчик ленгмюровських хвиль»);
- Magnetometer (MAG, Магнітометр) — пара індукційних магнітометрів.
- Remote Sensing Package (RSP, «Набір дистанційної реєстрації»), побудований в лабораторії атмосферної та позаатмосферної фізики Колорадського університету в Боулдері, спрямований на визначення загальних характеристик верхніх шарів атмосфери та іоносфери.
Список інструментів, що входять в RFP:
- Imaging Ultraviolet Spectrometer (IUVS) призначений для дослідження газового складу нижніх шарів атмосфери, зокрема, вимірювати концентрацію вуглекислого газу;
- Neutral Gas and Ion Mass Spectrometer (NGIMS, «Нейтральний та іонний мас-спектрометр»), створений в космічному центрі Годдарда, призначений для вимірювання співвідношень концентрацій іонів і нейтральних частинок, а також вивчення ізотопного складу атмосфери;
- Радіокомплекс «Електра» забезпечить передачу даних між MAVEN і Землею зі швидкістю від 1 Кбайт/c до 2 Мбайт/c;
- Бортовим комп'ютером зонда є одноплатний комп'ютер RAD750.
Безпосереднім пошуком слідів життя, якими зайнятий марсохід Curiosity, MAVEN займатися не буде. У складі його обладнання відсутній детектор, що дозволяє виявити присутність метану. Спочатку цей інструмент був запланований, але скорочення бюджету змусило розробників відмовитися від нього.
Програма польоту
Запуск
18 листопада 2013 року о 13:28 EST (18:28 UTC) відбувся запуск ракети-носія Атлас-5 (конфігурація 401) з апаратом MAVEN на борту зі стартового майданчика SLC-41, мис Канаверал.
Переліт до Марса
- 3 грудня 2013 відбувся перший коригувальний маневр траєкторії зонда.
- У лютому 2014 відбувся другий коригувальний маневр траєкторії зонда.
- У середині липня 2014 відбувся третій коригувальний маневр траєкторії зонда.
- У середині вересня 2014 відбувся четвертий і останній коригувальний маневр траєкторії зонда.
- 22 вересня 2014, після 10 місяців польоту, MAVEN вийшов на еліптичну орбіту Марса (висота апоцентра — 6200 км; висота перицентра — 150 км).
- За наступні 5 тижнів MAVEN буде переведений на остаточну цільову орбіту; буде здійснена перевірка наукового обладнання та тестові вимірювання.
Наукова фаза
Основна наукова програма розрахована на 1 земний рік. У цей час зонд MAVEN перебуватиме на еліптичній орбіті з висотою апоцентра 6000 км і висотою перицентра 150 км, проходячи на кожному витку через верхні шари атмосфери.
Буде зроблено п'ять «глибоких проходів» через атмосферу на висоті 125 км. Вимірювання, отримані в ході цих маневрів, допоможуть зібрати інформацію про нижні шари, довершуючи картину верхньої частини атмосфери Марса.
Результати
В 2023 році NASA повідомило, що космічний зонд MAVEN, вперше, зареєстрував зникнення на Марсі потоків частинок з Сонця, тобто сонячного вітру. Завдяки цьому марсіанські атмосфера й магнітосфера розширилися на тисячі кілометрів. З'ясувалося, що під впливом сонячного вітру магнітосфера та іоносфера Червоної планети збільшилися на тисячі кілометрів, тобто їхній розмір став більшим приблизно втричі.
Галерея
- Підготовка зонду MAVEN
- MAVEN в процесі збирання
- Перевірка MAVEN після доставки в космічний центр Кеннеді
- MAVEN на орбіті Марсі, зображення художника
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 4 грудня 2013. Процитовано 28 вересня 2014.
- (PDF) (англ.). , NASA. Архів оригіналу (PDF) за 10 серпня 2014. Процитовано 18 вересня 2013.
- Атмосфера Марса роздулася учетверо: як це сталося. 15.12.2023
Посилання
- Сайт НАСА [ 26 лютого 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
- Сайт JPL [ 25 вересня 2014 у Wayback Machine.](англ.)
- Сайт Колорадського університету в Боулдері [ 20 листопада 2013 у Wayback Machine.](англ.)
Частина інформації в цій статті застаріла. (жовтень 2016) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
MAVEN vid angl Mars Atmosphere and Volatile EvolutioN Evolyuciya atmosferi i letkih rechovin na Marsi amerikanskij shtuchnij suputnik dlya doslidzhennya atmosferi Marsa ye chastinoyu proyektu Mars Scout Desyatij za rahunkom marsianskij orbitalnij aparat NASA pochinayuchi iz zapushenogo v 1971 r zonda Mariner 9 MAVENOsnovni parametriPovna nazva Mars Atmosphere and Volatile EvolutioNVigotivnik Lockheed MartinOperator NASAProlitShtuchnij suputnik MarsaVihid na orbitu 2014 09 21Data zapusku 2013 11 18 13 28 za shidnim chasom 22 28 MSK Raketa nosij Atlas 5 konfiguraciya 401 Kosmodrom mis KanaverallTrivalist polotu Osnovna programa rozrahovana na 1 rikTehnichni parametriMasa Suha 903 kg Povna 2550Rozmiri 11 43 mPotuzhnist 1135 VtOrbitalni daniTip orbiti EliptichnaApocentr 6000 kmPericentr 150 kmVebstorinkaVebstorinka MAVEN Osnovnoyu metoyu misiyi ye vivchennya suchasnogo stanu ta evolyuciyi atmosferi Marsa zokrema vtrati planetoyu svoyeyi atmosferi Zond MAVEN povinen provesti naukovi vimiryuvannya shvidkosti vtrati atmosferi sho dozvolit zrozumiti yaku rol zigrala vtrata v hodi zmini marsianskogo klimatu MAVEN stane ostannoyu v seriyi misij NASA priznachenih dlya poshuku ta vivchennya slidiv vodi organichnih rechovin i ekologichnih nish pridatnih dlya zhittya v minulomu Marsa Zagalna vartist proyektu MAVEN stanovit 671 mln Istoriya15 listopada 2008 NASA ogolosilo pro prijnyattya proyektu MAVEN Vartist proyektu stanovit 485 miljoniv dolariv U zhovtni 2010 roku aparat pochali vtilyuvati v metal 27 veresnya 2011 bulo ogolosheno sho gotovij korpus aparatu U seredini serpnya 2012 buli protestovani dviguni aparatu Na pochatku veresnya 2012 roku bulo ogolosheno sho fahivci pristupili do zbirki aparatu yaka zajnyala p yat misyaciv 9 lyutogo 2013 zbirka aparatu bula zavershena Protyagom nastupnih kilkoh misyaciv aparat prohodiv viprobuvannya na stijkist do vibraciyi umovam vakuumu ekstremalno visokih i nizkih temperatur perevantazhen i kosmichnoyi radiaciyi 2 grudnya 2012 bulo provedeno robochu naradu na yakij obgovoryuvalasya programa MAVEN Buli predstavleni programa polotu harakteristiki kosmichnogo aparatu i naukovi instrumenti Krim togo obgovoryuvalosya nabir danih i naukovi rezultati yaki planuyetsya otrimati v rezultati vikonannya programi 5 serpnya 2013 aparat buv dostavlenij v kosmichnij centr Kennedi de projshla ostatochna pidgotovka do zapusku Perevirka pokazala sho pri transportuvanni aparat ne otrimav poshkodzhen pislya chogo pochalasya zbirka Dali pishli perevirki programnogo zabezpechennya i sistemi rozgortannya sonyachnih batarej U zhovtni 2013 cherez v SShA rozpochalasya byudzhetna kriza i bula pripinena robota derzhavnih organiv Ce stosuvalos i NASA U rezultati vinik rizik zrivu zapusku MAVEN v namichenij termin i perenesennya jogo na 2016 rik Odnak bulo prijnyato rishennya zgidno z yakim misiya MAVEN vidpovidaye kriteriyam sho dopuskaye viklyuchennya z rezhimu zupinki roboti derzhstruktur 18 listopada 2013 avtomatichna mizhplanetna stanciya bula zapushena do Marsa Istoriya marsianskogo klimatuKolis na Marsi atmosfera bula shilnishoyu a na jogo poverhni trivalij chas isnuvala voda v ridkomu viglyadi dzherelo Take seredovishe teoretichno moglo buti pridatnim dlya isnuvannya mikroorganizmiv oskilki nayavnist vodi v ridkomu viglyadi ye neobhidnim faktorom dlya zhittya yakim mi jogo znayemo Odnak vnaslidok kardinalnoyi zmini klimatu velika chastina atmosferi bula vtrachena Marsom Deyaki geologichni osoblivosti taki napriklad yak visohli richishe i minerali formuvannya yakih v zemnih umovah vimagaye nayavnosti vodi svidchat pro nayavnist u minulomu vologi na Marsi Krim togo duzhe stari krateri praktichno sterti z licya Marsa Suchasna atmosfera ne mogla viklikati takogo rujnuvannya Vivchennya shvidkosti utvorennya ta eroziyi krateriv dozvolilo vstanoviti sho najsilnishe viter i voda rujnuvali yih blizko 3 5 mlrd rokiv tomu Priblizno takij zhe vik mayut i bagato promoyin Odnak v nashi dni umovi na marsianskij poverhni ne dozvolyayut vodi isnuvati v ridkomu viglyadi Prichini rizkih zmin marsianskogo klimatu ye zagadkoyu Vpliv komet na atmosferu MarsaU grudni 2012 roku bula vidkrita kometa MakNota Na moment vidkrittya bulo vstanovleno sho isnuye jmovirnist 1 8000 yiyi zitknennya z Marsom 19 zhovtnya 2014 U comu vipadku potuzhnist vibuhu mogla sklasti 20 mlrd megatonn u trotilovomu ekvivalenti yakij zalishiv bi krater diametrom do 500 kilometriv U comu vipadku mogli b statisya neperedbachuvani zmini klimatu planeti zitknennya na shvidkosti 56 kilometriv na sekundu pidnyalo b v atmosferu gigantsku kilkist pilu v rezultati chogo mittyevo roztanuli j viparuvalisya b velichezni obsyagi vodyanogo lodu i zamerzloyi vuglekisloti Ce moglo prizvesti do posilennya parnikovogo efektu vodyana para i vuglekislota ye potuzhnimi parnikovimi gazami i globalnomu poteplinnyu na Marsi U kvitni 2013 NASA opublikuvalo novi dani zgidno z yakimi zitknennya kometi z Marsom malojmovirno Za novimi ocinkami jmovirnist ciyeyi podiyi stanovit 1 120 000 zamist kolishnih 1 8000 Za rozrahunkami kometa povinna projti na vidstani v 110 tisyach kilometriv vid Marsa o 18 51 GMT 19 zhovtnya 2014 U comu vipadku rozmir komi gazovoyi obolonki navkolo yadra kometi povinen perevishiti 100 tisyach kilometriv a ce oznachaye sho kometa torknetsya atmosferi planeti Meta programiAparat MAVEN maye chotiri osnovni naukovi zavdannya Viznachiti vpliv vtrat gaziv na klimatichni zmini Marsa zaraz i v minulomu Viznachiti potochnij stan verhnih shariv atmosferi ta ionosferi Marsa i vzayemodiyi yih iz sonyachnim vitrom Viznachiti tempi vtrati atmosferi a takozh faktori sho vplivayut na cej proces Viznachiti spivvidnoshennya stabilnih izotopiv v atmosferi Marsa Ci dani mozhut dopomogti v doslidzhenni istoriyi marsianskoyi atmosferi Krim togo MAVEN yakij vijshov na orbitu Marsa za misyac do maksimalnogo zblizhennya kometi C 2013 A1 MakNota z Marsom zmozhe detalno dosliditi yiyi vpliv na marsiansku atmosferu Dodatkovo MAVEN resurs yakogo rozrahovanij do 2023 roku zabezpechuvatime pidtrimku zv yazku z marsohodami Opportunity i Curiosity yaki nini otrimuyut signali z Zemli i peredayut nazad naukovu i telemetrichnu informaciyu cherez aparati Mars Odyssey i Mars Reconnaissance Orbiter zapushenih vidpovidno u 2001 i 2005 rokah i postupovo viroblyayut svij resurs Piznishe z 2016 roku MAVEN bude retranslyuvati dani z aparatu InSight z 2018 roku z yevropejskogo marsohoda proyektu EkzoMars i z 2020 roku z marsohoda Curiosity drugogo pokolinnya Naukove obladnannyaNa zondi MAVEN vstanovleno 8 priladiv sho vhodyat v tri nabori instrumentiv Particles and Fields Package Nabir dlya vivchennya chastinok i poliv mistit 6 instrumentiv dlya doslidzhennya harakteristik sonyachnogo vitru ta ionosferi planeti Stvoreno v laboratoriyi kosmichnih doslidzhen universitetu Berkli shtat Kaliforniya Chotiri instrumenti stvoreni v samij laboratoriyi odin stvorenij spilno z laboratoriyeyu atmosfernoyi ta pozaatmosfernoyi fiziki Koloradskogo universitetu v Boulderi she odin magnitometr vigotovlenij v kosmichnomu centri Goddarda Spisok instrumentiv sho vhodyat u PFP Solar Energetic Particle SEP Sonyachni visokoenergetichni chastinki Solar Wind Ion Analyzer SWIA Analizator ioniv sonyachnogo vitru Solar Wind Electron Analyzer SWEA Analizator elektroniv sonyachnogo vitru SupraThermal and Thermal Ion Composition STATIC Nadgaryachij i garyachij ionnij sklad Langmuir Probe and Waves LPW Datchik lengmyurovskih hvil Magnetometer MAG Magnitometr para indukcijnih magnitometriv Remote Sensing Package RSP Nabir distancijnoyi reyestraciyi pobudovanij v laboratoriyi atmosfernoyi ta pozaatmosfernoyi fiziki Koloradskogo universitetu v Boulderi spryamovanij na viznachennya zagalnih harakteristik verhnih shariv atmosferi ta ionosferi Spisok instrumentiv sho vhodyat v RFP Imaging Ultraviolet Spectrometer IUVS priznachenij dlya doslidzhennya gazovogo skladu nizhnih shariv atmosferi zokrema vimiryuvati koncentraciyu vuglekislogo gazu Neutral Gas and Ion Mass Spectrometer NGIMS Nejtralnij ta ionnij mas spektrometr stvorenij v kosmichnomu centri Goddarda priznachenij dlya vimiryuvannya spivvidnoshen koncentracij ioniv i nejtralnih chastinok a takozh vivchennya izotopnogo skladu atmosferi Radiokompleks Elektra zabezpechit peredachu danih mizh MAVEN i Zemleyu zi shvidkistyu vid 1 Kbajt c do 2 Mbajt c Bortovim komp yuterom zonda ye odnoplatnij komp yuter RAD750 Bezposerednim poshukom slidiv zhittya yakimi zajnyatij marsohid Curiosity MAVEN zajmatisya ne bude U skladi jogo obladnannya vidsutnij detektor sho dozvolyaye viyaviti prisutnist metanu Spochatku cej instrument buv zaplanovanij ale skorochennya byudzhetu zmusilo rozrobnikiv vidmovitisya vid nogo Programa polotuZapusk 18 listopada 2013 roku o 13 28 EST 18 28 UTC vidbuvsya zapusk raketi nosiya Atlas 5 konfiguraciya 401 z aparatom MAVEN na bortu zi startovogo majdanchika SLC 41 mis Kanaveral Perelit do Marsa 3 grudnya 2013 vidbuvsya pershij koriguvalnij manevr trayektoriyi zonda U lyutomu 2014 vidbuvsya drugij koriguvalnij manevr trayektoriyi zonda U seredini lipnya 2014 vidbuvsya tretij koriguvalnij manevr trayektoriyi zonda U seredini veresnya 2014 vidbuvsya chetvertij i ostannij koriguvalnij manevr trayektoriyi zonda 22 veresnya 2014 pislya 10 misyaciv polotu MAVEN vijshov na eliptichnu orbitu Marsa visota apocentra 6200 km visota pericentra 150 km Za nastupni 5 tizhniv MAVEN bude perevedenij na ostatochnu cilovu orbitu bude zdijsnena perevirka naukovogo obladnannya ta testovi vimiryuvannya Naukova faza Osnovna naukova programa rozrahovana na 1 zemnij rik U cej chas zond MAVEN perebuvatime na eliptichnij orbiti z visotoyu apocentra 6000 km i visotoyu pericentra 150 km prohodyachi na kozhnomu vitku cherez verhni shari atmosferi Bude zrobleno p yat glibokih prohodiv cherez atmosferu na visoti 125 km Vimiryuvannya otrimani v hodi cih manevriv dopomozhut zibrati informaciyu pro nizhni shari dovershuyuchi kartinu verhnoyi chastini atmosferi Marsa Rezultati V 2023 roci NASA povidomilo sho kosmichnij zond MAVEN vpershe zareyestruvav zniknennya na Marsi potokiv chastinok z Soncya tobto sonyachnogo vitru Zavdyaki comu marsianski atmosfera j magnitosfera rozshirilisya na tisyachi kilometriv Z yasuvalosya sho pid vplivom sonyachnogo vitru magnitosfera ta ionosfera Chervonoyi planeti zbilshilisya na tisyachi kilometriv tobto yihnij rozmir stav bilshim priblizno vtrichi GalereyaPidgotovka zondu MAVEN MAVEN v procesi zbirannya Perevirka MAVEN pislya dostavki v kosmichnij centr Kennedi MAVEN na orbiti Marsi zobrazhennya hudozhnikaDiv takozhMangalyan Doslidzhennya MarsaPrimitki Arhiv originalu za 4 grudnya 2013 Procitovano 28 veresnya 2014 PDF angl NASA Arhiv originalu PDF za 10 serpnya 2014 Procitovano 18 veresnya 2013 Atmosfera Marsa rozdulasya uchetvero yak ce stalosya 15 12 2023PosilannyaSajt NASA 26 lyutogo 2019 u Wayback Machine angl Sajt JPL 25 veresnya 2014 u Wayback Machine angl Sajt Koloradskogo universitetu v Boulderi 20 listopada 2013 u Wayback Machine angl Chastina informaciyi v cij statti zastarila Vi mozhete dopomogti onovivshi yiyi Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin zhovten 2016