Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Панґолін індійський (Manis crassicaudata) — вид панголінів. Поширення: Бангладеш, Індія, східний Пакистан, Шрі-Ланка. Є повідомлення про проживання цього виду в тропічних лісах, відкритих місцевостях, луках і на додачу в безпосередній близькості від сіл. Висота проживання від низовин до 1100 м над рівнем моря. Діапазон поширення збігається з діапазоном поширення термітів і мурах, які є їх основним джерелом їжі.
| Панґолін індійський | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Панголіноподібні (Pholidota) |
| Родина: | Панголінові (Manidae) |
| Рід: | Панголін (Manis) |
| Вид: | M. crassicaudata |
| Біноміальна назва | |
| Manis crassicaudata | |
Морфологія
Морфометрія. Довжина голови й тіла: 450–750 мм, довжина хвоста: 330–460 мм, вага: 4.7–9.5 кг.
Опис. M. crassicaudata є середній ссавець, з обтічним довгастим тілом і хвостом вкритими великими лусками, що перекриваються. Через свою виняткову дієту, він має багато анатомічних пристосувань, пов'язаних із захопленням і поїданням мурах і термітів. Голова невелика і конічна, з маленькими очима, захищеними товстими повіками. М. crassicaudata має чітко визначені, але невеликі, вушні раковини. Хвіст довгий, товстий, закруглений на дорсальній поверхні і плоский на черевній поверхні, м'язистий і чіпкий. Передні лапи потужні та мають міцні кігті. Три центральні передні кігті збільшені й видовжені й використовуються для розривання гнізд мурах і термітів і для риття нір. Задні ноги короткі та товсті і мають короткі кігті. Всі кінцівки мають п'ять пазуристих пальців. M. crassicaudata має анальні залози, що містять "смердючу" жовтувату рідину, яка використовується як захист. Одна 4.7 кг самиця мала 30.5 см язик і обхват хвоста при основі теж 30.5 см. Найбільші з жовто-сірого кольору лусок були 7 см завдовжки і 5 см завширшки.
Луски, що покривають M. crassicaudata зроблені із сплавленого волосся, беруть початок із товстої шкіри і продовжують рости від основи протягом усього життя. Це компенсує зношування на зовнішньому краї. Вони жовто-коричневого або жовто-сірого кольору. Луски вкривають всю поверхню, крім подушечок лап, нижнього боку голови і тулуба і внутрішніх поверхонь кінцівок. Ці поверхні вкриті рідкими білими або сірими волосками. M. crassicaudata має 15–18 рядів лусок на тулубі. Ряди лусок на передніх лапах горизонтальні і на задніх лапах вертикальні щодо землі. Вздовж боків хвоста є 14–16 видовжених, гострих лусок, які можуть заподіяти шкоду комусь, хто намагається схопити хвіст. Шкіра і луска становлять від 1/4 до 1/3 від їх загальної маси тіла. Луски дають малу ізоляцію чи захист від зовнішніх паразитів. Проте, вони не потребують догляду, стримують хижаків і захищають шкіру від подряпин підліском або гострими каменями вздовж стіни нори. Оборонною тактикою є скручування в щільну кулю, виставляючи тільки свої луски хижакам.
M. crassicaudata є беззубим. Перетравлювання всякої їжі відбувається в шлунку, яка складається з двох камер. Перша камера становить близько 4/5 від загального розміру, тонкостінна і функціонує як камера зберігання. Друга, менша камера має товсті м'язові стінки з великою кількістю зморшок на внутрішній поверхні. Поблизу верхньої частини пилоруса (придверника) є груба, жорстка сферична тканинна маса, яка перемелює або перетравлює їжу, коли вона проходить через пилорус у кишківник.
М. crassicaudata має 7 шийних, 15 грудних, 6 поперекових, 3 крижових і 26 хвостових, загалом 57 хребців. Самиці мають дві грудні молочні залози.
Поведінка й відтворення
Як правило, це нічні й поодинокі тварини, за винятком шлюбного сезону, коли дорослі самці й самиці займають одні й ті ж нори. Вид в основному наземний, але в деяких місцях проживання, де є дерева, вони використовують свій чіпкий хвіст і кігті, щоб лазити по деревах. Живуть у норах, часто під великими каменями, а вхід у нору часто прикритий брудом. М. crassicaudata п'ють, коли вода є, проте, ті, що живуть в пустелях існують без води протягом тривалого часу. Глибина нори змінюється в залежності від типу ґрунту, від 2 м у скельних ґрунтах до 6 м в пухких ґрунтах. М. crassicaudata ходить на чотирьох лапах, зі спиною в формі арки, а тулуб і хвіст розміщені паралельно над землею, але часто стоїть на задніх лапах з піднятою головою, щоб оглядати околиці. Коли потривожити видає гучний шиплячий звук. Має поганий зір і слух, але й відмінний нюх. Шукаючи їжу, індійський панґолін спирається на запах, нюхаючи ґрунті постійно при пошуках найкращого місця, щоб копатися в гніздах мурашок або термітів. Він продовжує нюхати ґрунт при ритті, розробляючи маршрут розкопок за запахом.
Життєвий цикл
Самиці зазвичай народжують одне маля після вагітності довжиною 65–70 днів. Тривалість життя в дикій природі невідома. Один екземпляр M. crassicaudata жив у неволі близько 20 років. Малюки народжуються з відкритими очима, їх луски м'які й між лусками немає сірого волосся; вони можуть повзати відразу. Матері їх носять на основі хвоста. Коли матір потурбувати, вона скручується в сферу навколо свого дитя.
Загрози та охорона
Основною загрозою для виду є полювання заради м'яса й для лікарського використання. Присутній на багатьох природоохоронних територіях. Полювання на вид заборонене в Шрі-Ланці.
Виноски
- Заморока А. М. (2009). Панґолін: звір чи ящір? Неймовірний експеримент природи. Станіславівський Натураліст. Процитовано 02.12.2021.
- Wilson, D. E.; Reeder, D. M. Mammal species of the world: a taxonomic and geographic reference. — JHU Press, 2005. — Т. 1. — С. 530. (англ.)
- Mahmood, T.; Challender, D.; Khatiwada, A.; Andleeb, S.; Perera, P.; Trageser, S.; Ghose, A.; Mohapatra, R. (2019). Manis crassicaudata. The IUCN. Процитовано 02.12.2021. (англ.)
- Smith, A. T.; Xie, Y. A guide to the mammals of China. — Princeton University Press, 2008. — С. 387. (англ.)
- Heath M. E. Manis crassicaudata // Mammalian Species. — 1995. — № 513. — С. 1–4. (англ.)
- Nowak R. M. Walker's mammals of the world. — JHU Press, 1999. — Т. 1. — С. 1241. (англ.)
 | Це незавершена стаття з теріології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pangolin indijskij Manis crassicaudata vid pangoliniv Poshirennya Bangladesh Indiya shidnij Pakistan Shri Lanka Ye povidomlennya pro prozhivannya cogo vidu v tropichnih lisah vidkritih miscevostyah lukah i na dodachu v bezposerednij blizkosti vid sil Visota prozhivannya vid nizovin do 1100 m nad rivnem morya Diapazon poshirennya zbigayetsya z diapazonom poshirennya termitiv i murah yaki ye yih osnovnim dzherelom yizhi Pangolin indijskij Ohoronnij status Pid zagrozoyu zniknennya MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Pangolinopodibni Pholidota Rodina Pangolinovi Manidae Rid Pangolin Manis Vid M crassicaudata Binomialna nazva Manis crassicaudata E Geoffroy 1803MorfologiyaMorfometriya Dovzhina golovi j tila 450 750 mm dovzhina hvosta 330 460 mm vaga 4 7 9 5 kg Opis M crassicaudata ye serednij ssavec z obtichnim dovgastim tilom i hvostom vkritimi velikimi luskami sho perekrivayutsya Cherez svoyu vinyatkovu diyetu vin maye bagato anatomichnih pristosuvan pov yazanih iz zahoplennyam i poyidannyam murah i termitiv Golova nevelika i konichna z malenkimi ochima zahishenimi tovstimi povikami M crassicaudata maye chitko viznacheni ale neveliki vushni rakovini Hvist dovgij tovstij zakruglenij na dorsalnij poverhni i ploskij na cherevnij poverhni m yazistij i chipkij Peredni lapi potuzhni ta mayut micni kigti Tri centralni peredni kigti zbilsheni j vidovzheni j vikoristovuyutsya dlya rozrivannya gnizd murah i termitiv i dlya rittya nir Zadni nogi korotki ta tovsti i mayut korotki kigti Vsi kincivki mayut p yat pazuristih palciv M crassicaudata maye analni zalozi sho mistyat smerdyuchu zhovtuvatu ridinu yaka vikoristovuyetsya yak zahist Odna 4 7 kg samicya mala 30 5 sm yazik i obhvat hvosta pri osnovi tezh 30 5 sm Najbilshi z zhovto sirogo koloru lusok buli 7 sm zavdovzhki i 5 sm zavshirshki Luski sho pokrivayut M crassicaudata zrobleni iz splavlenogo volossya berut pochatok iz tovstoyi shkiri i prodovzhuyut rosti vid osnovi protyagom usogo zhittya Ce kompensuye znoshuvannya na zovnishnomu krayi Voni zhovto korichnevogo abo zhovto sirogo koloru Luski vkrivayut vsyu poverhnyu krim podushechok lap nizhnogo boku golovi i tuluba i vnutrishnih poverhon kincivok Ci poverhni vkriti ridkimi bilimi abo sirimi voloskami M crassicaudata maye 15 18 ryadiv lusok na tulubi Ryadi lusok na perednih lapah gorizontalni i na zadnih lapah vertikalni shodo zemli Vzdovzh bokiv hvosta ye 14 16 vidovzhenih gostrih lusok yaki mozhut zapodiyati shkodu komus hto namagayetsya shopiti hvist Shkira i luska stanovlyat vid 1 4 do 1 3 vid yih zagalnoyi masi tila Luski dayut malu izolyaciyu chi zahist vid zovnishnih parazitiv Prote voni ne potrebuyut doglyadu strimuyut hizhakiv i zahishayut shkiru vid podryapin pidliskom abo gostrimi kamenyami vzdovzh stini nori Oboronnoyu taktikoyu ye skruchuvannya v shilnu kulyu vistavlyayuchi tilki svoyi luski hizhakam M crassicaudata ye bezzubim Peretravlyuvannya vsyakoyi yizhi vidbuvayetsya v shlunku yaka skladayetsya z dvoh kamer Persha kamera stanovit blizko 4 5 vid zagalnogo rozmiru tonkostinna i funkcionuye yak kamera zberigannya Druga mensha kamera maye tovsti m yazovi stinki z velikoyu kilkistyu zmorshok na vnutrishnij poverhni Poblizu verhnoyi chastini pilorusa pridvernika ye gruba zhorstka sferichna tkaninna masa yaka peremelyuye abo peretravlyuye yizhu koli vona prohodit cherez pilorus u kishkivnik M crassicaudata maye 7 shijnih 15 grudnih 6 poperekovih 3 krizhovih i 26 hvostovih zagalom 57 hrebciv Samici mayut dvi grudni molochni zalozi Povedinka j vidtvorennyaYak pravilo ce nichni j poodinoki tvarini za vinyatkom shlyubnogo sezonu koli dorosli samci j samici zajmayut odni j ti zh nori Vid v osnovnomu nazemnij ale v deyakih miscyah prozhivannya de ye dereva voni vikoristovuyut svij chipkij hvist i kigti shob laziti po derevah Zhivut u norah chasto pid velikimi kamenyami a vhid u noru chasto prikritij brudom M crassicaudata p yut koli voda ye prote ti sho zhivut v pustelyah isnuyut bez vodi protyagom trivalogo chasu Glibina nori zminyuyetsya v zalezhnosti vid tipu gruntu vid 2 m u skelnih gruntah do 6 m v puhkih gruntah M crassicaudata hodit na chotiroh lapah zi spinoyu v formi arki a tulub i hvist rozmisheni paralelno nad zemleyu ale chasto stoyit na zadnih lapah z pidnyatoyu golovoyu shob oglyadati okolici Koli potrivozhiti vidaye guchnij shiplyachij zvuk Maye poganij zir i sluh ale j vidminnij nyuh Shukayuchi yizhu indijskij pangolin spirayetsya na zapah nyuhayuchi grunti postijno pri poshukah najkrashogo miscya shob kopatisya v gnizdah murashok abo termitiv Vin prodovzhuye nyuhati grunt pri ritti rozroblyayuchi marshrut rozkopok za zapahom Zhittyevij ciklSamici zazvichaj narodzhuyut odne malya pislya vagitnosti dovzhinoyu 65 70 dniv Trivalist zhittya v dikij prirodi nevidoma Odin ekzemplyar M crassicaudata zhiv u nevoli blizko 20 rokiv Malyuki narodzhuyutsya z vidkritimi ochima yih luski m yaki j mizh luskami nemaye sirogo volossya voni mozhut povzati vidrazu Materi yih nosyat na osnovi hvosta Koli matir poturbuvati vona skruchuyetsya v sferu navkolo svogo ditya Zagrozi ta ohoronaOsnovnoyu zagrozoyu dlya vidu ye polyuvannya zaradi m yasa j dlya likarskogo vikoristannya Prisutnij na bagatoh prirodoohoronnih teritoriyah Polyuvannya na vid zaboronene v Shri Lanci VinoskiZamoroka A M 2009 Pangolin zvir chi yashir Nejmovirnij eksperiment prirodi Stanislavivskij Naturalist Procitovano 02 12 2021 Wilson D E Reeder D M Mammal species of the world a taxonomic and geographic reference JHU Press 2005 T 1 S 530 angl Mahmood T Challender D Khatiwada A Andleeb S Perera P Trageser S Ghose A Mohapatra R 2019 Manis crassicaudata The IUCN Procitovano 02 12 2021 angl Smith A T Xie Y A guide to the mammals of China Princeton University Press 2008 S 387 angl Heath M E Manis crassicaudata Mammalian Species 1995 513 S 1 4 angl Nowak R M Walker s mammals of the world JHU Press 1999 T 1 S 1241 angl Ce nezavershena stattya z teriologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi