Тордина бура Бура тордина Національний парк Кхао Яй Таїланд Охоронний статус Найменший ризик МСОП 3 1 Біологічна класифі

Тордина бура

Бура тордина (Національний парк (Кхао Яй), Таїланд)

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Pellorneidae
Рід:	(Тордина) (Malacocincla)
Вид:	Тордина бура

Біноміальна назва

Malacocincla abbotti
Blyth, 1845

Підвиди

(Див. текст)

Синоніми

Trichastoma abbotti
Turdinus abbotti

Посилання

Вікісховище:	Malacocincla abbotti
Віківиди:	Malacocincla abbotti
EOL:	1052278
ITIS:	560937
МСОП:	22715811
NCBI:	201341

Торди́на бура (Malacocincla abbotti) — вид горобцеподібних птахів родини Pellorneidae. Мешкає в Південній і Південно-Східній Азії. Виділяють низку підвидів.

Опис

Довжина птаха становить 12—17 см. Забарвлення переважно коричневе, горло і груди сіруваті, верхні покривні пера крил рудуваті. Боки і нижні покривні пера хвоста рудувато-коричневі. Над очима сірі «брови», від дзьоба до очей ідуть сірі смуги.

Підвиди

Виділяють вісім підвидів:

M. a. abbotti Blyth, 1845 — від східних Гімалаїв до Малайського півострова;
M. a. krishnarajui Ripley & Beehler, 1985 — східна Індія (Східні Гати в штатах Андхра-Прадеш і Одіша);
M. a. williamsoni Deignan, 1948 — від східного Таїланду до південного В'єтнаму;
M. a. obscurior Deignan, 1948 — південно-східний Таїланд і південно-західна Камбоджа;
M. a. altera (Sims, 1957) — південний Лаос і центральний В'єтнам;
M. a. olivacea (Strickland, 1847) — південь Малайського півострова і Суматра;
M. a. concreta Büttikofer, 1895 — острови Белітунг (на схід від Суматри) і Калімантан;
M. a. baweana Oberholser, 1917 — острів Бавеан.

Поширення і екологія

Бурі тордини мешкають в Індії, Непалі, Бутані, Бангладеш, М'янмі, Таїланді, В'єтнамі, Лаосі, Камбоджі, Індонезії і Малайзії. Вони живуть в підліску вологих рівнинних тропічних лісів, в чагарникових заростях, мангрових лісах, на болотах та у вторинних лісах.

Поведінка

Бурі тордини зустрічаються поодинці або парами. Живляться комахами та іншими безхребетними, яких шукають в лісовій підстилці. Сезон розмноження триває з квітня по липень. Гніздо чашоподібне, розміщується в заростях поблизу землі. В кладці 2-3 яйця. За сезон може вилупитися кілька виводків.

Примітки

BirdLife International (2016). Malacocincla abbotti.
Blyth, Edward (1845). Notices and descriptions of various new and little known species of birds. Journal of the Asiatic Society of Bengal. 14 (part 2, No. 164): 546–602 [601].
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Rasmussen, P.C.; Anderton, J.C. (2005). Birds of South Asia. The Ripley Guide. Т. 2. Smithsonian Institution and Lynx Edicions. с. 424.
Baker, E.C.S. (1922). Fauna of British India. Birds. Т. 1 (вид. 2nd). London: Taylor and Francis. с. 260.
Oates, E.W. (1889). Blanford, W.T. (ред.). The Fauna of British India. Birds. Т. 1. London: Taylor and Francis. с. 154.
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Babblers, scimitar babblers, ground babblers, Alcippe fulvettas. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 02 лютого 2022.
Ripley, S.D.; Beehler, B.M. (1985). A new subspecies of the babbler genus Malacocincla abbotti from the Eastern Ghats, India. Bulletin of the British Ornithologists' Club. 105 (2): 66—67.
Dasgupta, J.M. (1976). Occurrence of Abbott's Babbler Trichastoma abbotti (Blyth) in Orissa. Journal of the Bombay Natural History Society. 73 (1): 217—218.
(1945). Note on the occurrence of some hithero unrecorded birds in central and south Bengal. Ibis. 87 (3): 405—408. doi:10.1111/j.1474-919X.1945.tb01372.x.
Yong, D.L. (2009). Persistence of babbler (Timaliidae) communities in Singapore forests (PDF). Nature in Singapore. 2: 365—371.
Pobprasert, Korakoch; Gale, George A. (2010). Nest-site selection by Abbott's Babblers Malacocincla abbotti in northeastern Thailand. Acta Ornithologica. 45 (1): 67—74. doi:10.3161/000164510X516100.
Hume, A.O. (1889). Oates, E.W. (ред.). The Nests and Eggs of Indian Birds. Т. 1 (вид. 2nd). London: R.H. Porter. с. 103.
Pierce, Andrew J.; Pobprasert, Korakoch; Gale, George A. (2004). Breeding ecology and nesting success of Abbott's Babbler (Malacocincla abbotti). The Wilson Bulletin. 116 (3): 275—277. doi:10.1676/04-010.

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2016). Malacocincla abbotti.

[2] Blyth, Edward (1845). Notices and descriptions of various new and little known species of birds. Journal of the Asiatic Society of Bengal. 14 (part 2, No. 164): 546–602 [601].

[3] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[pcr-4] Rasmussen, P.C.; Anderton, J.C. (2005). Birds of South Asia. The Ripley Guide. Т. 2. Smithsonian Institution and Lynx Edicions. с. 424.

[5] Baker, E.C.S. (1922). Fauna of British India. Birds. Т. 1 (вид. 2nd). London: Taylor and Francis. с. 260.

[6] Oates, E.W. (1889). Blanford, W.T. (ред.). The Fauna of British India. Birds. Т. 1. London: Taylor and Francis. с. 154.

[ioc-7] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Babblers, scimitar babblers, ground babblers, Alcippe fulvettas. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 02 лютого 2022.

[ripley1985-8] Ripley, S.D.; Beehler, B.M. (1985). A new subspecies of the babbler genus Malacocincla abbotti from the Eastern Ghats, India. Bulletin of the British Ornithologists' Club. 105 (2): 66—67.

[9] Dasgupta, J.M. (1976). Occurrence of Abbott's Babbler Trichastoma abbotti (Blyth) in Orissa. Journal of the Bombay Natural History Society. 73 (1): 217—218.

[10] (1945). Note on the occurrence of some hithero unrecorded birds in central and south Bengal. Ibis. 87 (3): 405—408. doi:10.1111/j.1474-919X.1945.tb01372.x.

[11] Yong, D.L. (2009). Persistence of babbler (Timaliidae) communities in Singapore forests (PDF). Nature in Singapore. 2: 365—371.

[12] Pobprasert, Korakoch; Gale, George A. (2010). Nest-site selection by Abbott's Babblers Malacocincla abbotti in northeastern Thailand. Acta Ornithologica. 45 (1): 67—74. doi:10.3161/000164510X516100.

[13] Hume, A.O. (1889). Oates, E.W. (ред.). The Nests and Eggs of Indian Birds. Т. 1 (вид. 2nd). London: R.H. Porter. с. 103.

[14] Pierce, Andrew J.; Pobprasert, Korakoch; Gale, George A. (2004). Breeding ecology and nesting success of Abbott's Babbler (Malacocincla abbotti). The Wilson Bulletin. 116 (3): 275—277. doi:10.1676/04-010.