Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кудранія — субтропічне дерево роду (Маклюра) родини шовковицеві (Moraceae).
| Maclura tricuspidata | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Розоцвіті (Rosales) |
| Родина: | Шовковицеві (Moraceae) |
| Рід: | |
| Вид: | M. tricuspidata |
| Біноміальна назва | |
| Maclura tricuspidata (Carrière) , 1864 | |
| Синоніми | |
| Cudrania tricuspidata (Carrière) Bureau ex Lavalle | |
Етимологія
Видова назва tricuspidata походить від двох латинських слів: «tri-», що означає «три» та «cuspidatus», що означає «з наконечником» або «з гострим кінцем», що може стосуватися морфологічних особливостей рослини, наприклад, форми листя або плодів, які мають три кінцеві точки або виступи .
Опис
Кущі або невеликі дерева, висотою 1-7 м, колючі, з кореневими нащадками, листопадні в холодних регіонах, вічнозелені в теплих. Кора сіро-коричнева. Гілочки злегка ребристі, голі; колючки довжиною 0,5-2 см. Зимові бруньки червоно-коричневі. Черешок довжиною 1-2 см, рідко опушений; (листова пластинка) яйцеподібна до ромбовидно-яйцеподібної, іноді трилопатева, розміром 5-14 × 3-6 см, знизу зеленувато-біла та гола або рідко опушена, зверху темно-зелена та гола, основа округла до клиноподібної, край цілий, верхівка загострена; вторинні жилки 4-6 з кожного боку середньої жилки, третинні жилки сітчасті. Листя світло-зелені, трилопатеві або яйцеподібні, змінні за формою, з'являються пізніше, ніж у яблунь.
Суцвіття пазушні, поодинокі або парні. Чоловічі суцвіття головчасті, приблизно 5 мм у діаметрі; квітконос коротший за головку. Жіночі суцвіття 1-1,5 см у діаметрі, пазушні; квітконос короткий. Чоловічі квітки: частки чашечки м'ясисті, край загнутий, верхівка товста; пістилоїди пірамідальні. Жіночі квітки: частки чашечки з загнутим краєм, на верхівці щитоподібні; зав'язь занурена в нижню частину чашечки.
Плодовий синкарп оранжево-червоний при дозріванні, ± кулястий, приблизно 2,5 см у діаметрі. Плоди червоного до темно-червоного кольору, з багатьма дрібними плодиками, що зростаються разом. Плоди стають їстівними лише після повного дозрівання; до цього вони мають терпкий смак. Коли дозрівають, вони втрачають кислотність і стають дещо солодкими, як кавун, з жувальною текстурою, що нагадує полуницю.
Цвітіння відбувається з середини до кінця весни. Чоловічі та жіночі квіти розташовані на різних деревах. Самоплідність залежить від сорту; деякі сорти жіночих дерев дають безнасінні плоди без запилення (партенокарпія). Якщо вирощується безнасінне жіноче дерево, поруч не повинно бути чоловічого дерева, інакше плоди будуть надмірно насінними.
Кількість років до плодоношення: десять років від насіння, 2-3 роки при щепленні. Дерево схильне скидати дозріваючі плоди, коли дуже молоде, але з віком утримання плодів покращується. Плоди дозрівають за 5 місяців, стаючи м'якими і темнішими з віком. Дозрілі плоди можна зірвати з стебла легким потягом. Стебло не виділяє білий сік, коли плід повністю дозрілий. Одне жіноче дерево може дати до 400 фунтів плодів.
Стебла мають колючки в різних місцях на молодій деревині, але зникають з віком. Рослина має молочний сік.
Ареал
Ареал охоплює частину східної Азії, зокрема такі країни: Японія, Південна Корея, Китай. Зростає на сонячних лісостепах, гірських схилах на висотах від 500 до 2200 метрів над рівнем моря.
Агротехніка
Вирощування
Maclura tricuspidata є морозостійким деревом, яке добре адаптується до помірного клімату. Оптимальними умовами для її вирощування це добре дреновані ґрунти та достатнє сонячне освітлення. Рослина витримує низькі температури, що робить її придатною для вирощування в різних регіонах. Важливо забезпечити достатнє зволоження ґрунту, уникаючи застою води.
Догляд
Догляд за Maclura tricuspidata включає регулярний полив, особливо під час посухи. Необхідно підтримувати ґрунт вологим, але не перезволоженим. Рекомендується обрізка для формування крони та підтримки здорового росту дерева. Підживлення органічними добривами сприяє покращенню росту та плодоношення.
Розмноження
Maclura tricuspidata розмножується насінням або вегетативним способом (черенкуванням). Насіння перед висадкою потребує стратифікації для підвищення схожості. Черенки беруться з молодих пагонів і висаджуються у вологий субстрат для вкорінення.
Застосування
Плоди вживаються у їжу в сирому або сушеному вигляді. Використовуються для приготування соків або напоїв. Переробляються у варення або джеми. Подаються як закуска або добавка до інших страв. Рослина має антиоксидантні, протизапальні, протиракові та антидіабетичні властивості. Плоди містить паширин, який здійснює протиракову дію. Кора і коріння використовуються в традиційних медицинах Кореї, Китаю та Японії.
Окрім їстівних плодів, які також можна використовувати для виготовлення вина, дерево має і інші призначення. У Китаї з його листям годують шовкопрядів, а з кори роблять папір і червонувато-жовтий барвник. Його деревина також цінна і використовується для виготовлення луків, меблів та будівельних матеріалів.
Хімічний склад
| Частина рослини | Речовини та сполуки |
|---|---|
| Плоди | Поліфеноли: Хлорогенова кислота, гастрофін, еріодиктіол глюкозид, паришини A, B, C, E. Флавоноїди: Кверцетин, рутин. Каротиноїди: Бета-каротин. Ізофлавони: Альпінісофлавон (AIF). Інші сполуки: Пектини, органічні кислоти, вітаміни C і E. |
| Листя | Поліфеноли: Хлорогенова кислота, галова кислота. Флавоноїди: Кверцетин, кемпферол. Інші: Лігнани, фенольні сполуки. |
| Кора та Коріння | Кумарини: Бергаптен, ксантоксин. Флавоноїди: Пінокембрин, кверцетин. Терпеноїди: β-сітостерол. Інші сполуки: Стероїди, алкалоїди. |
У медицині
Maclura tricuspidata використовується в традиційній медицині та сучасних дослідженнях для лікування різних захворювань завдяки своїм біоактивним сполукам.
Традиційна медицина
Maclura tricuspidata використовується в традиційній медицині для лікування запалень та інфекцій. Екстракти з плодів, листя та кори рослини використовуються для зменшення запалень та лікування інфекцій завдяки антибактеріальним та протизапальним властивостям. Коріння та листя використовуються в народній медицині Кореї та Китаю для лікування жовтяниці та гепатиту завдяки їхнім гепатопротекторним властивостям.
Сучасні дослідження
Сучасні дослідження підтверджують численні корисні властивості Maclura tricuspidata. Поліфеноли та флавоноїди в плодах і листях Maclura tricuspidata ефективно нейтралізують вільні радикали, зменшують окислювальний стрес та сприяють загальному зміцненню імунної системи. Хлорогенова кислота та інші поліфеноли, присутні в плодах, сприяють зниженню рівня глюкози в крові, покращуючи функцію інсуліну та уповільнюючи всмоктування глюкози в кишечнику. Екстракти з Maclura tricuspidata можуть інгібувати ріст ракових клітин завдяки високому вмісту антиоксидантів та поліфенольних сполук, таких як паришини та кверцетин. Альпінісофлавон (AIF) в плодах має потужні протизапальні властивості, знижуючи рівень запальних медіаторів та покращуючи загоєння тканин, особливо в шкірі.
Завдяки антибактеріальним властивостям, кумарини, такі як бергаптен і ксантоксин, які містяться в корі та коріннях, ефективно борються з бактеріальними інфекціями. Крім того, завдяки високому вмісту антиоксидантів, екстракти з Maclura tricuspidata можуть використовуватися як добавки до дієти для зміцнення імунітету та покращення загального стану здоров'я.
Загрози
До загроз належать зміни клімату, які призводять до екстремальних погодних умов, таких як посуха або надмірна вологість. Крім того, антропогенний вплив, як-от вирубка лісів та урбанізація, зменшує природні ареали зростання цієї рослини, що негативно впливає на її популяцію.
Хвороби
Вертициліозне або фузаріозне в'янення
В'янення може передаватися через інфіковане насіння, рослинні залишки або ґрунт. Грибок починає розмножуватися у прохолодну та вологу пору року, стаючи помітним, коли погода стає теплою та сухою. Рослини в'януть через пошкодження водопровідних тканин. Надмірне удобрення може погіршити цю проблему. Грибок може зберігатися в ґрунті багато років і переноситися звичайними бур'янами.
Грибки
Іржа зазвичай специфічна до господаря і зимує на листі, стеблах і відмерлих залишках квітів. Іржа з'являється як маленькі, яскраво-помаранчеві, жовті або коричневі пустули на нижньому боці листків. Грибок поширюється бризками води або дощем, особливо за вологої погоди.
Шкідники
Щитівки — це комахи, споріднені з мучними черв'яками, які можуть бути проблемою для багатьох рослин. Молоді щитівки пересуваються, поки не знайдуть місце для харчування. Дорослі самки втрачають ноги та залишаються на місці, захищені своїм твердим панциром. Вони висмоктують сік з рослинних тканин, що може призвести до жовтіння листя та їх опадання. Щитівки також виробляють медяну росу, яка призводить до утворення чорного поверхневого грибка (сажковий гриб).
Грибки
Сажковий гриб — це гриб, який знаходиться на поверхні листя і живиться медяною росою, виділеною попелицями, мучними черв'яками, щитівками або мурахами. Хоча він не є серйозним, він небажаний, коли покриває листя та стебла рослини.
Галерея
Примітки
- Cudrania tricuspidata Silkworm Thorn, Storehousebush PFAF Plant Database. pfaf.org. Процитовано 2 червня 2023.
- Maclura tricuspidata in Flora of China @ efloras.org. www.efloras.org. Процитовано 2 червня 2023.
Джерела
- Maclura tricuspidata [ 29 квітня 2014 у Wayback Machine.] на Encyclopedia of Life. (англ.)
- Maclura tricuspidata [ 5 жовтня 2019 у Wayback Machine.] на сайті efloras [ 5 листопада 2005 у Wayback Machine.]. (англ.)
- Maclura tricuspidata [ 25 травня 2014 у Wayback Machine.] на сайті «Tropicos». (англ.)
- Comparison of Bioactive Compounds and Antioxidant Activities of Maclura Tricuspidata Fruit Extracts at Different Maturity Stages — DocsLib [ 7 червня 2023 у Wayback Machine.]. (англ.)
- Efficacy of Alpinumisoflavone Isolated from Maclura tricuspidata Fruit in Tumor Necrosis Factor-α-Induced Damage of Human Dermal Fibroblasts — Antioxidants [ 7 червня 2023 у Wayback Machine.]. (англ.)
- Comparison of Bioactive Compounds and Antioxidant Activities of Maclura tricuspidata Fruit Extracts at Different Maturity Stages — Molecules [ 7 червня 2023 у Wayback Machine.]. (англ.)
- Biological Application of the Allopathic Characteristics of the Genus Maclura: A Review — Plants [ 7 червня 2023 у Wayback Machine.]. (англ.)
Посилання
- Che | Eat The Weeds and other things, too [ 10 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- Cudrania tricuspidata — (Carrière.)Bur. ex Lav. [ 9 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- D'airoles, Andrè, Bailly, Baltet, Boncenne, Bouscasse, Carbou, Carrière, etc. Ч.37 Le Maclura Tricuspidata. // Revue Horticole. — Париж, 1864. — С. 390. — ISBN 0035-3302. (фр.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kudraniya subtropichne derevo rodu Maklyura rodini shovkovicevi Moraceae Maclura tricuspidataBiologichna klasifikaciyaCarstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Evdikoti Eudicots Klada Rozidi Rosids Poryadok Rozocviti Rosales Rodina Shovkovicevi Moraceae Rid Vid M tricuspidataBinomialna nazvaMaclura tricuspidata Carriere 1864SinonimiCudrania tricuspidata Carriere Bureau ex Lavalle Cudrania triloba Hance Morus integrifolia H Lev amp Vaniot Vanieria tricuspidata Carriere H H Hu Vanieria triloba Hance SatakeEtimologiyaVidova nazva tricuspidata pohodit vid dvoh latinskih sliv tri sho oznachaye tri ta cuspidatus sho oznachaye z nakonechnikom abo z gostrim kincem sho mozhe stosuvatisya morfologichnih osoblivostej roslini napriklad formi listya abo plodiv yaki mayut tri kincevi tochki abo vistupi OpisPlodi Maclura tricuspidata Kushi abo neveliki dereva visotoyu 1 7 m kolyuchi z korenevimi nashadkami listopadni v holodnih regionah vichnozeleni v teplih Kora siro korichneva Gilochki zlegka rebristi goli kolyuchki dovzhinoyu 0 5 2 sm Zimovi brunki chervono korichnevi Chereshok dovzhinoyu 1 2 sm ridko opushenij listova plastinka yajcepodibna do rombovidno yajcepodibnoyi inodi trilopateva rozmirom 5 14 3 6 sm znizu zelenuvato bila ta gola abo ridko opushena zverhu temno zelena ta gola osnova okrugla do klinopodibnoyi kraj cilij verhivka zagostrena vtorinni zhilki 4 6 z kozhnogo boku serednoyi zhilki tretinni zhilki sitchasti Listya svitlo zeleni trilopatevi abo yajcepodibni zminni za formoyu z yavlyayutsya piznishe nizh u yablun Sucvittya pazushni poodinoki abo parni Cholovichi sucvittya golovchasti priblizno 5 mm u diametri kvitkonos korotshij za golovku Zhinochi sucvittya 1 1 5 sm u diametri pazushni kvitkonos korotkij Cholovichi kvitki chastki chashechki m yasisti kraj zagnutij verhivka tovsta pistiloyidi piramidalni Zhinochi kvitki chastki chashechki z zagnutim krayem na verhivci shitopodibni zav yaz zanurena v nizhnyu chastinu chashechki Plodovij sinkarp oranzhevo chervonij pri dozrivanni kulyastij priblizno 2 5 sm u diametri Plodi chervonogo do temno chervonogo koloru z bagatma dribnimi plodikami sho zrostayutsya razom Plodi stayut yistivnimi lishe pislya povnogo dozrivannya do cogo voni mayut terpkij smak Koli dozrivayut voni vtrachayut kislotnist i stayut desho solodkimi yak kavun z zhuvalnoyu teksturoyu sho nagaduye polunicyu Cvitinnya vidbuvayetsya z seredini do kincya vesni Cholovichi ta zhinochi kviti roztashovani na riznih derevah Samoplidnist zalezhit vid sortu deyaki sorti zhinochih derev dayut beznasinni plodi bez zapilennya partenokarpiya Yaksho viroshuyetsya beznasinne zhinoche derevo poruch ne povinno buti cholovichogo dereva inakshe plodi budut nadmirno nasinnimi Kilkist rokiv do plodonoshennya desyat rokiv vid nasinnya 2 3 roki pri sheplenni Derevo shilne skidati dozrivayuchi plodi koli duzhe molode ale z vikom utrimannya plodiv pokrashuyetsya Plodi dozrivayut za 5 misyaciv stayuchi m yakimi i temnishimi z vikom Dozrili plodi mozhna zirvati z stebla legkim potyagom Steblo ne vidilyaye bilij sik koli plid povnistyu dozrilij Odne zhinoche derevo mozhe dati do 400 funtiv plodiv Stebla mayut kolyuchki v riznih miscyah na molodij derevini ale znikayut z vikom Roslina maye molochnij sik ArealAreal ohoplyuye chastinu shidnoyi Aziyi zokrema taki krayini Yaponiya Pivdenna Koreya Kitaj Zrostaye na sonyachnih lisostepah girskih shilah na visotah vid 500 do 2200 metriv nad rivnem morya AgrotehnikaViroshuvannya Maclura tricuspidata ye morozostijkim derevom yake dobre adaptuyetsya do pomirnogo klimatu Optimalnimi umovami dlya yiyi viroshuvannya ce dobre drenovani grunti ta dostatnye sonyachne osvitlennya Roslina vitrimuye nizki temperaturi sho robit yiyi pridatnoyu dlya viroshuvannya v riznih regionah Vazhlivo zabezpechiti dostatnye zvolozhennya gruntu unikayuchi zastoyu vodi Doglyad Doglyad za Maclura tricuspidata vklyuchaye regulyarnij poliv osoblivo pid chas posuhi Neobhidno pidtrimuvati grunt vologim ale ne perezvolozhenim Rekomenduyetsya obrizka dlya formuvannya kroni ta pidtrimki zdorovogo rostu dereva Pidzhivlennya organichnimi dobrivami spriyaye pokrashennyu rostu ta plodonoshennya Rozmnozhennya Maclura tricuspidata rozmnozhuyetsya nasinnyam abo vegetativnim sposobom cherenkuvannyam Nasinnya pered visadkoyu potrebuye stratifikaciyi dlya pidvishennya shozhosti Cherenki berutsya z molodih pagoniv i visadzhuyutsya u vologij substrat dlya vkorinennya ZastosuvannyaPlodi vzhivayutsya u yizhu v siromu abo sushenomu viglyadi Vikoristovuyutsya dlya prigotuvannya sokiv abo napoyiv Pereroblyayutsya u varennya abo dzhemi Podayutsya yak zakuska abo dobavka do inshih strav Roslina maye antioksidantni protizapalni protirakovi ta antidiabetichni vlastivosti Plodi mistit pashirin yakij zdijsnyuye protirakovu diyu Kora i korinnya vikoristovuyutsya v tradicijnih medicinah Koreyi Kitayu ta Yaponiyi Okrim yistivnih plodiv yaki takozh mozhna vikoristovuvati dlya vigotovlennya vina derevo maye i inshi priznachennya U Kitayi z jogo listyam goduyut shovkopryadiv a z kori roblyat papir i chervonuvato zhovtij barvnik Jogo derevina takozh cinna i vikoristovuyetsya dlya vigotovlennya lukiv mebliv ta budivelnih materialiv Himichnij sklad Chastina roslini Rechovini ta spolukiPlodi Polifenoli Hlorogenova kislota gastrofin eriodiktiol glyukozid parishini A B C E Flavonoyidi Kvercetin rutin Karotinoyidi Beta karotin Izoflavoni Alpinisoflavon AIF Inshi spoluki Pektini organichni kisloti vitamini C i E Listya Polifenoli Hlorogenova kislota galova kislota Flavonoyidi Kvercetin kempferol Inshi Lignani fenolni spoluki Kora ta Korinnya Kumarini Bergapten ksantoksin Flavonoyidi Pinokembrin kvercetin Terpenoyidi b sitosterol Inshi spoluki Steroyidi alkaloyidi U medicini Maclura tricuspidata vikoristovuyetsya v tradicijnij medicini ta suchasnih doslidzhennyah dlya likuvannya riznih zahvoryuvan zavdyaki svoyim bioaktivnim spolukam Tradicijna medicina Maclura tricuspidata vikoristovuyetsya v tradicijnij medicini dlya likuvannya zapalen ta infekcij Ekstrakti z plodiv listya ta kori roslini vikoristovuyutsya dlya zmenshennya zapalen ta likuvannya infekcij zavdyaki antibakterialnim ta protizapalnim vlastivostyam Korinnya ta listya vikoristovuyutsya v narodnij medicini Koreyi ta Kitayu dlya likuvannya zhovtyanici ta gepatitu zavdyaki yihnim gepatoprotektornim vlastivostyam Suchasni doslidzhennya Suchasni doslidzhennya pidtverdzhuyut chislenni korisni vlastivosti Maclura tricuspidata Polifenoli ta flavonoyidi v plodah i listyah Maclura tricuspidata efektivno nejtralizuyut vilni radikali zmenshuyut okislyuvalnij stres ta spriyayut zagalnomu zmicnennyu imunnoyi sistemi Hlorogenova kislota ta inshi polifenoli prisutni v plodah spriyayut znizhennyu rivnya glyukozi v krovi pokrashuyuchi funkciyu insulinu ta upovilnyuyuchi vsmoktuvannya glyukozi v kishechniku Ekstrakti z Maclura tricuspidata mozhut ingibuvati rist rakovih klitin zavdyaki visokomu vmistu antioksidantiv ta polifenolnih spoluk takih yak parishini ta kvercetin Alpinisoflavon AIF v plodah maye potuzhni protizapalni vlastivosti znizhuyuchi riven zapalnih mediatoriv ta pokrashuyuchi zagoyennya tkanin osoblivo v shkiri Zavdyaki antibakterialnim vlastivostyam kumarini taki yak bergapten i ksantoksin yaki mistyatsya v kori ta korinnyah efektivno boryutsya z bakterialnimi infekciyami Krim togo zavdyaki visokomu vmistu antioksidantiv ekstrakti z Maclura tricuspidata mozhut vikoristovuvatisya yak dobavki do diyeti dlya zmicnennya imunitetu ta pokrashennya zagalnogo stanu zdorov ya ZagroziDo zagroz nalezhat zmini klimatu yaki prizvodyat do ekstremalnih pogodnih umov takih yak posuha abo nadmirna vologist Krim togo antropogennij vpliv yak ot virubka lisiv ta urbanizaciya zmenshuye prirodni areali zrostannya ciyeyi roslini sho negativno vplivaye na yiyi populyaciyu Hvorobi Verticiliozne abo fuzariozne v yanennya V yanennya mozhe peredavatisya cherez infikovane nasinnya roslinni zalishki abo grunt Gribok pochinaye rozmnozhuvatisya u proholodnu ta vologu poru roku stayuchi pomitnim koli pogoda staye teployu ta suhoyu Roslini v yanut cherez poshkodzhennya vodoprovidnih tkanin Nadmirne udobrennya mozhe pogirshiti cyu problemu Gribok mozhe zberigatisya v grunti bagato rokiv i perenositisya zvichajnimi bur yanami Gribki Irzha zazvichaj specifichna do gospodarya i zimuye na listi steblah i vidmerlih zalishkah kvitiv Irzha z yavlyayetsya yak malenki yaskravo pomaranchevi zhovti abo korichnevi pustuli na nizhnomu boci listkiv Gribok poshiryuyetsya brizkami vodi abo doshem osoblivo za vologoyi pogodi Shkidniki Shitivki ce komahi sporidneni z muchnimi cherv yakami yaki mozhut buti problemoyu dlya bagatoh roslin Molodi shitivki peresuvayutsya poki ne znajdut misce dlya harchuvannya Dorosli samki vtrachayut nogi ta zalishayutsya na misci zahisheni svoyim tverdim pancirom Voni vismoktuyut sik z roslinnih tkanin sho mozhe prizvesti do zhovtinnya listya ta yih opadannya Shitivki takozh viroblyayut medyanu rosu yaka prizvodit do utvorennya chornogo poverhnevogo gribka sazhkovij grib Gribki Sazhkovij grib ce grib yakij znahoditsya na poverhni listya i zhivitsya medyanoyu rosoyu vidilenoyu popelicyami muchnimi cherv yakami shitivkami abo murahami Hocha vin ne ye serjoznim vin nebazhanij koli pokrivaye listya ta stebla roslini GalereyaPrimitkiCudrania tricuspidata Silkworm Thorn Storehousebush PFAF Plant Database pfaf org Procitovano 2 chervnya 2023 Maclura tricuspidata in Flora of China efloras org www efloras org Procitovano 2 chervnya 2023 DzherelaMaclura tricuspidata 29 kvitnya 2014 u Wayback Machine na Encyclopedia of Life angl Maclura tricuspidata 5 zhovtnya 2019 u Wayback Machine na sajti efloras 5 listopada 2005 u Wayback Machine angl Maclura tricuspidata 25 travnya 2014 u Wayback Machine na sajti Tropicos angl Comparison of Bioactive Compounds and Antioxidant Activities of Maclura Tricuspidata Fruit Extracts at Different Maturity Stages DocsLib 7 chervnya 2023 u Wayback Machine angl Efficacy of Alpinumisoflavone Isolated from Maclura tricuspidata Fruit in Tumor Necrosis Factor a Induced Damage of Human Dermal Fibroblasts Antioxidants 7 chervnya 2023 u Wayback Machine angl Comparison of Bioactive Compounds and Antioxidant Activities of Maclura tricuspidata Fruit Extracts at Different Maturity Stages Molecules 7 chervnya 2023 u Wayback Machine angl Biological Application of the Allopathic Characteristics of the Genus Maclura A Review Plants 7 chervnya 2023 u Wayback Machine angl PosilannyaChe Eat The Weeds and other things too 10 zhovtnya 2016 u Wayback Machine angl Cudrania tricuspidata Carriere Bur ex Lav 9 zhovtnya 2016 u Wayback Machine angl D airoles Andre Bailly Baltet Boncenne Bouscasse Carbou Carriere etc Ch 37 Le Maclura Tricuspidata Revue Horticole Parizh 1864 S 390 ISBN 0035 3302 fr