М2 (MSBS M2, скор. від фр. Mer Sol Balistique Strategique M2, буквально балістична стратегічна ракета морського базування M2) — французька твердопаливна двоступінчаста балістична ракета підводних човнів. Еволюційний розвиток ракети М1 . Носіями ракет М2 були атомні підводні ракетоносці типу Редутабль з 16-ма ракетами на борту. Прийнята на озброєння у 1973 році .
М2 / MSBS M2 | |
---|---|
Тип | БРПЧ |
Походження | Франція |
Історія використання | |
Оператори | Військово-морські сили Франції |
Історія виробництва | |
Розробник | Aérospatiale |
Розроблено | 1969—1974 |
Характеристики | |
Вага | 1 360 kg (3 000 lb) |
Дальність вогню |
Історія
Ідея створення підводних човнів, озброєних балістичними ракетами з ядерним зарядом, виникла у Франції в той же період, що і в СРСР та США — у першій половині 1950-х років. Перші спроби практичної реалізації проєкту такого підводного човна успіху не мали, зіткнувшись у другій половині 1950-х років із труднощами у створенні атомного реактора. Готової ракети придатної до розміщення на підводному човні у Франції те ж не було. У 1960 році, опираючи на принципи незалежної політику Шарля де Голля і побоюючись втягування у можливий конфлікт на стороні НАТО, влада Франції відкинула пропозиції США щодо постачання БРПЧ типу «Поларіс А-1» та про надання допомоги у завершенні будівництва Атомних Підводних Човнів з Ракетами Балістичними (абревіатура — ПЧАРБ; англ. SSBN) у трирічний термін.
Приймаючи, 1963 року, остаточне рішення про створення ракетно-ядерної зброї морського базування, військове керівництво Франції, базуючись на американському досвіді та прогнозі розвитку технологій, вирішило нарощувати бойові можливості своїх ракетоносців поетапно. Дотримуючись, на відміну натовської, ядерної доктрини «стримування» і враховуючи власне географічне розташування, стратегічні ядерні сили Франція формує основний акцент на їх морський компонент.
Окрилені успіхами зі створення у другій половині 1960-х років власної твердопаливної БРПЧ типу MSBS M1 на сумішевому паливі представники ВПК Франції виходили з можливостей подальшого поступового вдосконалення ракет на порівняно великий період часу. Виходячи з цього активно почали будувати підводні човни, оснащені балістичними ракетами (ПЧАРБ), які мали оснащуватися більш досконалими ракетами в міру їх надходження на озброєння.
У 1969 році, не чекаючи завершення випробувань і введення в дію першого човна «Редутабль», в Аеропасьяль (на той момент ще державним об'єднанням SEREB (фр. Societe d'etudes et de realisation d'engines ballistiques — Центр з вивчення та розробки балістичних ракет) з субпідрядниками: Nord Aviation по першому щаблі ракети і Sud Aviation по другому щаблі та головній частині), було розпочато роботи зі створення ракети зі збільшеною дальністю M2. Схвалення Міністерства збройних сил Франції на проєкт було отримано на початку 1971 року.
Льотні випробування MSBS M2 пройшли в розташованому на Атлантичному узбережжі Франції [en] (біля Біскарросса в період з січня по 20 липня 1973 року, в ході яких було виконано три пуски ракети:
- перший пуск з дослідного човна [en];
- другий пуск зі штатного ракетоносця [fr];
- третій запуск із наземного стенду випробувального центру.
У 1974 році ракета М2 була прийнята на озброєння, першою її отримала третий побудований ПЧАРБ «Фудруайян», вже у вересні 1974 року він вийшов на бойове патрулювання.
Другим човном оснащеним M2 став перший човен серії — , що вийшов на бойове патрулювання з попередницею M1 у січні 1972 року. 1975 року його завели в док у Бресті для профілактичного ремонту та перезарядки реактора, а також для переозброєння на ракети М2, у квітні 1976 року він знову вийшов у плавання.
Другий човен серії «Террібль» озброєний M1, який в 1976 році став у док, після 13 виходів у патрулювання, був переозброєний відразу на ракети М20. Наступні човни та вступали до строю вже з , а з ракетою , що має роздільну головну частину з блоками індивідуального наведення.
До кінця 1970-х років обидва човни, які мали M2 на борту — «Фудруайян» і «Редутабль», при чергових заходах у док на регламент також були переоснащені на M20.
Тактико-технічні характеристики
- Стартова вага: 19 500 кг
- Довжина: 10,67 метра
- Діаметр: 1,52 метри
- Головна частина: моноблочна, ядерна боєголовка потужністю 0,5 Мт
- Маса головної частини: 1360 кілограмів
- Максимальна дальність: 3200 км
- Максимальна висота траєкторії (апогей): 600 км.
- Точність (кругове імовірне відхилення): 2 км
- 1-й ступінь: Р-10 з РДТТ SEP 904
- Маса 1-го ступеня — 11 300 кг
- Довжина 1-го ступеня — 4,6 м
- Матеріал корпусу РДТТ — сталь Vascojet 1000
- Паливо — суміш, ізолан
- Реактивний рух ДК — 440 кН (на рівні моря) (42 т за іншими даними)
- Тривалість роботи — 50 сек.
- Органи управління — 4 поворотні сопла
- 2-й ступінь: РДТТ Rita II
- Маса 2-го ступеня — 6 500 кг
- Довжина 2-го ступеня — 3,0 м
- Матеріал корпусу РДТТ — склопластик (намотка)
- Паливо — сумішеве, бутилан
- Тяга ДК — 28 т
- Тривалість роботи — 60 сек.
- Органи управління — упорскування фреону
- Система керування: автономна, інерційна
Примітки
- France's Nuclear Weapons — Development of the French Arsenal
Література
- Качур Павел. Комплексы М-1, М-2, М-20: вызывающая самостоятельность // Техника и вооружение. — М. : Техинформ, 2008. — № 8 (10 июля). — С. 41-46. — ISSN 1682-7597.
Посилання
- MSBS M2 (англ.). Сайт Encyclopedia Astronautica. Архів оригіналу за 29 червня 2012. Процитовано 6 січня 2023.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
M2 MSBS M2 skor vid fr Mer Sol Balistique Strategique M2 bukvalno balistichna strategichna raketa morskogo bazuvannya M2 francuzka tverdopalivna dvostupinchasta balistichna raketa pidvodnih chovniv Evolyucijnij rozvitok raketi M1 Nosiyami raket M2 buli atomni pidvodni raketonosci tipu Redutabl z 16 ma raketami na bortu Prijnyata na ozbroyennya u 1973 roci M2 MSBS M2TipBRPChPohodzhennya FranciyaIstoriya vikoristannyaOperatori Vijskovo morski sili FranciyiIstoriya virobnictvaRozrobnikAerospatialeRozrobleno1969 1974HarakteristikiVaga1 360 kg 3 000 lb Dalnist vognyuU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina M2 IstoriyaIdeya stvorennya pidvodnih chovniv ozbroyenih balistichnimi raketami z yadernim zaryadom vinikla u Franciyi v toj zhe period sho i v SRSR ta SShA u pershij polovini 1950 h rokiv Pershi sprobi praktichnoyi realizaciyi proyektu takogo pidvodnogo chovna uspihu ne mali zitknuvshis u drugij polovini 1950 h rokiv iz trudnoshami u stvorenni atomnogo reaktora Gotovoyi raketi pridatnoyi do rozmishennya na pidvodnomu chovni u Franciyi te zh ne bulo U 1960 roci opirayuchi na principi nezalezhnoyi politiku Sharlya de Gollya i poboyuyuchis vtyaguvannya u mozhlivij konflikt na storoni NATO vlada Franciyi vidkinula propoziciyi SShA shodo postachannya BRPCh tipu Polaris A 1 ta pro nadannya dopomogi u zavershenni budivnictva Atomnih Pidvodnih Chovniv z Raketami Balistichnimi abreviatura PChARB angl SSBN u tririchnij termin Prijmayuchi 1963 roku ostatochne rishennya pro stvorennya raketno yadernoyi zbroyi morskogo bazuvannya vijskove kerivnictvo Franciyi bazuyuchis na amerikanskomu dosvidi ta prognozi rozvitku tehnologij virishilo naroshuvati bojovi mozhlivosti svoyih raketonosciv poetapno Dotrimuyuchis na vidminu natovskoyi yadernoyi doktrini strimuvannya i vrahovuyuchi vlasne geografichne roztashuvannya strategichni yaderni sili Franciya formuye osnovnij akcent na yih morskij komponent Okrileni uspihami zi stvorennya u drugij polovini 1960 h rokiv vlasnoyi tverdopalivnoyi BRPCh tipu MSBS M1 na sumishevomu palivi predstavniki VPK Franciyi vihodili z mozhlivostej podalshogo postupovogo vdoskonalennya raket na porivnyano velikij period chasu Vihodyachi z cogo aktivno pochali buduvati pidvodni chovni osnasheni balistichnimi raketami PChARB yaki mali osnashuvatisya bilsh doskonalimi raketami v miru yih nadhodzhennya na ozbroyennya U 1969 roci ne chekayuchi zavershennya viprobuvan i vvedennya v diyu pershogo chovna Redutabl v Aeropasyal na toj moment she derzhavnim ob yednannyam SEREB fr Societe d etudes et de realisation d engines ballistiques Centr z vivchennya ta rozrobki balistichnih raket z subpidryadnikami Nord Aviation po pershomu shabli raketi i Sud Aviation po drugomu shabli ta golovnij chastini bulo rozpochato roboti zi stvorennya raketi zi zbilshenoyu dalnistyu M2 Shvalennya Ministerstva zbrojnih sil Franciyi na proyekt bulo otrimano na pochatku 1971 roku Lotni viprobuvannya MSBS M2 projshli v roztashovanomu na Atlantichnomu uzberezhzhi Franciyi en bilya Biskarrossa v period z sichnya po 20 lipnya 1973 roku v hodi yakih bulo vikonano tri puski raketi pershij pusk z doslidnogo chovna en drugij pusk zi shtatnogo raketonoscya fr tretij zapusk iz nazemnogo stendu viprobuvalnogo centru U 1974 roci raketa M2 bula prijnyata na ozbroyennya pershoyu yiyi otrimala tretij pobudovanij PChARB Fudruajyan vzhe u veresni 1974 roku vin vijshov na bojove patrulyuvannya Drugim chovnom osnashenim M2 stav pershij choven seriyi sho vijshov na bojove patrulyuvannya z poperedniceyu M1 u sichni 1972 roku 1975 roku jogo zaveli v dok u Bresti dlya profilaktichnogo remontu ta perezaryadki reaktora a takozh dlya pereozbroyennya na raketi M2 u kvitni 1976 roku vin znovu vijshov u plavannya Drugij choven seriyi Terribl ozbroyenij M1 yakij v 1976 roci stav u dok pislya 13 vihodiv u patrulyuvannya buv pereozbroyenij vidrazu na raketi M20 Nastupni chovni ta vstupali do stroyu vzhe z a z raketoyu sho maye rozdilnu golovnu chastinu z blokami individualnogo navedennya Do kincya 1970 h rokiv obidva chovni yaki mali M2 na bortu Fudruajyan i Redutabl pri chergovih zahodah u dok na reglament takozh buli pereosnasheni na M20 Taktiko tehnichni harakteristikiStartova vaga 19 500 kg Dovzhina 10 67 metra Diametr 1 52 metri Golovna chastina monoblochna yaderna boyegolovka potuzhnistyu 0 5 Mt Masa golovnoyi chastini 1360 kilogramiv Maksimalna dalnist 3200 km Maksimalna visota trayektoriyi apogej 600 km Tochnist krugove imovirne vidhilennya 2 km 1 j stupin R 10 z RDTT SEP 904 Masa 1 go stupenya 11 300 kg Dovzhina 1 go stupenya 4 6 m Material korpusu RDTT stal Vascojet 1000 Palivo sumish izolan Reaktivnij ruh DK 440 kN na rivni morya 42 t za inshimi danimi Trivalist roboti 50 sek Organi upravlinnya 4 povorotni sopla 2 j stupin RDTT Rita II Masa 2 go stupenya 6 500 kg Dovzhina 2 go stupenya 3 0 m Material korpusu RDTT skloplastik namotka Palivo sumisheve butilan Tyaga DK 28 t Trivalist roboti 60 sek Organi upravlinnya uporskuvannya freonu Sistema keruvannya avtonomna inercijnaPrimitkiFrance s Nuclear Weapons Development of the French ArsenalLiteraturaKachur Pavel Kompleksy M 1 M 2 M 20 vyzyvayushaya samostoyatelnost Tehnika i vooruzhenie M Tehinform 2008 8 10 iyulya S 41 46 ISSN 1682 7597 PosilannyaMSBS M2 angl Sajt Encyclopedia Astronautica Arhiv originalu za 29 chervnya 2012 Procitovano 6 sichnya 2023