Luzula wahlenbergii — вид трав'янистих рослин родини ситникові (Juncaceae), поширений у Північній Америці (Ґренландія, Канада, Аляска) та Євразії (Фінляндія, Норвегія [вкл. Шпіцберген], Швеція, Росія, Японія). Вид названо на честь шведського ботаніка Йорана Валенберга.
Luzula wahlenbergii | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
Клада: | Комелініди (Commelinids) |
Порядок: | Тонконогоцвіті (Poales) |
Родина: | Ситникові (Juncaceae) |
Рід: | Ожика (Luzula) |
Вид: | L. wahlenbergii |
Біноміальна назва | |
Luzula wahlenbergii |
Опис
Це багаторічні зелені трав'янисті рослини, які утворюють купини або невеликі килими, за допомогою горизонтальних, розгалужених кореневищ з короткими гілками. Стебла 15–30(35) см. Листя: піхви під гострим кутом; пластини базальних листків 5–10 см x 3–8 мм, верхівки коротко загострені, в основному голі; стеблові листки до 3–5 см x 2–4 мм. Суцвіття — нещільні похилі волоті, де квіти розміщені окремо чи в 2(3)-квіткових кластерах. Проксимальний приквіток 1 см або менше; приквітки коричневі; краї з довгими в'юнкими віями. Квітки поодинокі на коротких квітконіжках; квіткові листочки темно-пурпурно-коричневі, 2–2.5 мм, краї тонко розриваються до вершини, вершини гострі, не відігнуті; пиляки приблизно рівної довжини. Коробочки темно-коричневі, менше 2.5 мм, трохи довші за квіткові листки. Насіння темно-червонувато-коричневе, циліндричне, 1.2–1.6 мм. 2n = 24.
Відтворення
Статеве розмноження насінням; місцеве вегетативне розмноження фрагментаціями колоній. Вид вітрозапильний. Насіння не мають адаптації до будь-якого особливого способу розсіювання і, ймовірно, поширюються на деяку відстань за вітром. Деяке розповсюдження птахами можливе.
Поширення
Це арктичного-альпійський вид, однак у Ґренландії відомий тільки з одного місця зростання на північному сході. Вид досить поширений в північній Фенноскандії (Фінляндія, Норвегія, Швеція) та арктичній Росії, зростає в Японії, Канаді, Алясці. На архіпелазі Шпіцберген не широко розповсюджений.
Населяє вологі мохові арктичну й альпійську тундри, береги озер, намивні місця рік, береги гірських струмків, гнейсові узбережжя.
Джерела
- Germplasm Resources Information Network (GRIN) [ 26 червня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
- The Flora of Svalbard [ 24 квітня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Pan-arctic flora (англ.)
- eMonocot 1.0.5 (англ.)
- Flora of North America [Архівовано 23 грудня 2013 у WebCite] (англ.)
Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Luzula wahlenbergii vid trav yanistih roslin rodini sitnikovi Juncaceae poshirenij u Pivnichnij Americi Grenlandiya Kanada Alyaska ta Yevraziyi Finlyandiya Norvegiya vkl Shpicbergen Shveciya Rosiya Yaponiya Vid nazvano na chest shvedskogo botanika Jorana Valenberga Luzula wahlenbergii Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Odnodolni Monocotyledon Klada Komelinidi Commelinids Poryadok Tonkonogocviti Poales Rodina Sitnikovi Juncaceae Rid Ozhika Luzula Vid L wahlenbergii Binomialna nazva Luzula wahlenbergii Rupr 1845OpisCe bagatorichni zeleni trav yanisti roslini yaki utvoryuyut kupini abo neveliki kilimi za dopomogoyu gorizontalnih rozgaluzhenih korenevish z korotkimi gilkami Stebla 15 30 35 sm Listya pihvi pid gostrim kutom plastini bazalnih listkiv 5 10 sm x 3 8 mm verhivki korotko zagostreni v osnovnomu goli steblovi listki do 3 5 sm x 2 4 mm Sucvittya neshilni pohili voloti de kviti rozmisheni okremo chi v 2 3 kvitkovih klasterah Proksimalnij prikvitok 1 sm abo menshe prikvitki korichnevi krayi z dovgimi v yunkimi viyami Kvitki poodinoki na korotkih kvitkonizhkah kvitkovi listochki temno purpurno korichnevi 2 2 5 mm krayi tonko rozrivayutsya do vershini vershini gostri ne vidignuti pilyaki priblizno rivnoyi dovzhini Korobochki temno korichnevi menshe 2 5 mm trohi dovshi za kvitkovi listki Nasinnya temno chervonuvato korichneve cilindrichne 1 2 1 6 mm 2n 24 VidtvorennyaStateve rozmnozhennya nasinnyam misceve vegetativne rozmnozhennya fragmentaciyami kolonij Vid vitrozapilnij Nasinnya ne mayut adaptaciyi do bud yakogo osoblivogo sposobu rozsiyuvannya i jmovirno poshiryuyutsya na deyaku vidstan za vitrom Deyake rozpovsyudzhennya ptahami mozhlive PoshirennyaCe arktichnogo alpijskij vid odnak u Grenlandiyi vidomij tilki z odnogo miscya zrostannya na pivnichnomu shodi Vid dosit poshirenij v pivnichnij Fennoskandiyi Finlyandiya Norvegiya Shveciya ta arktichnij Rosiyi zrostaye v Yaponiyi Kanadi Alyasci Na arhipelazi Shpicbergen ne shiroko rozpovsyudzhenij Naselyaye vologi mohovi arktichnu j alpijsku tundri beregi ozer namivni miscya rik beregi girskih strumkiv gnejsovi uzberezhzhya DzherelaGermplasm Resources Information Network GRIN 26 chervnya 2020 u Wayback Machine angl The Flora of Svalbard 24 kvitnya 2017 u Wayback Machine angl Pan arctic flora angl eMonocot 1 0 5 angl Flora of North America Arhivovano 23 grudnya 2013 u WebCite angl Ce nezavershena stattya pro kvitkovi roslini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi