Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Шака́л чепр́ачний (Lupulella mesomelas) — ссавець із родини псових (Canidae), один з кількох видів шакалів. Поширений в ПАР і на східному узбережжі Африки від Нубії до мису Доброї Надії. Проживає у двох великих ареалах розділених 1000 км. Його можна знайти в найрізноманітніших місцях проживання, в тому числі в посушливих прибережних пустелях, гірських луках, посушливих саванах і чагарниках, відкриті саванах, лісових мозаїках саван на сільськогосподарських угіддях. Віддає перевагу відкритим областям, уникаючи густої рослинності. Діапазон проживання за висотою: від рівня моря до більш ніж 3000 м над рівнем моря.
| Шакал чепрачний Період існування: пліоцен — наш час | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Хижі (Carnivora) |
| Родина: | Псові (Canidae) |
| Підродина: | Caninae |
| Триба: | Canini |
| Підтриба: | Canina |
| Рід: | Lupulella |
| Вид: | Шакал чепрачний (L. mesomelas) |
| Біноміальна назва | |
| Lupulella mesomelas (Schreber, 1775) | |
 | |
| Ареал: синім — L. m. mesomelas, червоним — L. m. schmidti | |
Етимологія
Видовий епітет mesomelas отримано від дав.-гр. μέσος — «середина, середній», і μέλᾱς — «темний, чорний». Слово чепрак або чапрак — «найтовща й найміцніша частина шкури тварини» походить від тур. çaprak — «покривало для коня та деяких інших тварин».
Морфологія
Тіло струнке, ноги довгі, очі великі, хвіст пухнастий з чорним кінчиком. Покривне волосся розрізняються по довжині, від 60 мм на плечах до 40 мм біля основи хвоста, зі збільшенням до 90 мм на кінчику хвоста. Волосся на обличчі 10–15 мм у довжину. Передні та задні лапи мають 5 і 4 пальців, відповідно, з кігтями розміром 15 мм уздовж кривої. Самці більші й важчі, ніж самиці. Середня вага дорослих самців: 8.4 кг, середня вага дорослих самиць: 7.7 кг, довжина вух: 110 і 106 мм, відповідно. Самиці С. mesomelas мають 8 молочних залоз, хоча зазвичай 6 виробляють молоко, в залежності від розміру приплоду. Зубна формула для молочних зубів: I 3/3, C 1/1, P 3/3, для постійних зубів: I 3/3, C 1/1, P 4/4, M 2/3 = 42. Тіло загалом рудувато-сірого кольору, однак на спині темне волосся утворює неначе чорний чепрак, що тягнеться до хвоста. Цей чепрак — відмітна видова ознака, яку мають всі підвиди чепрачного шакала. Довжина тіла — 75—100 см, довжина хвоста — близько 30 см, висота в холці — 50 см ; маса — до 21 кг. Як і в інших диких собак, у чепрачного шакала стоячі вуха. Хутро чепрачного шакала густе і м'яке, у південній Африці зі шкур чепрачного шакала шиють хутряні килими (так звані каросс).
Поведінка
Опортуністичний хижак і падлоїд. Він всеїдний і харчується всім, що найбільш поширене і що легко отримати. Де поверхнева вода є, чепрачний шакал п'є регулярно. Проте, в деяких областях, таких, як південно-західна і центральна Калахарі, С. mesomelas виживає, де поверхнева вода може бути недоступна на термін до 9 місяців року. Цей шакал дуже довірливий, легко звикає до людей і може навіть стати майже ручним.
Життєвий цикл
Моногамний. Вагітність триває 60–65 днів. Народжується 1–9, зазвичай, 3–6 дитинчат. Цуценята народжуються сліпими і починають відкривати очі на 8–10 день. Вони починають їсти їжу виплюнуту дорослими на 3 тижні й відлучаються від молока на 8–10 тижні. Цуценята народжуються в підземних норах і не виходять звідти до ≈ 3-тижневого віку і, одначе, цуценята продовжують проводити більшу частину свого часу в лігві до ≈ 7-тижневого віку. На 12–14 тиждень, вони покидають лігво й починають годуватися разом з дорослими. Досягають статевої зрілості на 11 місяць, хоча в дикій природі тільки дорослі, яким понад 2 років дають потомство.
Генетика
Каріотип характеризується диплоїдним числом, 2n=78.
Загрози та охорона
Чепрачний шакал переслідується за його роль вбивці худоби і переносника сказу. Деякі частини тіла використовуються в традиційній африканській медицині. Зустрічається в багатьох природоохоронних областях у всьому діапазоні поширення.
Виноски
- Вебсайт [Архівовано 17 січня 2011 у Wayback Machine.] МСОП
- Canis mesomelas (PDF) / Lyle R. Walton, Damien O. Joly // Mammalian Species. — 2003. — Вип. 715. — С. 1–9. Архівовано з джерела 4 листопада 2013. [Архівовано 4 листопада 2013 у Wayback Machine.]
- Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін. — С. 280. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shaka l chepr achnij Lupulella mesomelas ssavec iz rodini psovih Canidae odin z kilkoh vidiv shakaliv Poshirenij v PAR i na shidnomu uzberezhzhi Afriki vid Nubiyi do misu Dobroyi Nadiyi Prozhivaye u dvoh velikih arealah rozdilenih 1000 km Jogo mozhna znajti v najriznomanitnishih miscyah prozhivannya v tomu chisli v posushlivih priberezhnih pustelyah girskih lukah posushlivih savanah i chagarnikah vidkriti savanah lisovih mozayikah savan na silskogospodarskih ugiddyah Viddaye perevagu vidkritim oblastyam unikayuchi gustoyi roslinnosti Diapazon prozhivannya za visotoyu vid rivnya morya do bilsh nizh 3000 m nad rivnem morya 1 Shakal cheprachnij Period isnuvannya pliocen nash chas Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Hizhi Carnivora Rodina Psovi Canidae Pidrodina Caninae Triba Canini Pidtriba Canina Rid Lupulella Vid Shakal cheprachnij L mesomelas Binomialna nazva Lupulella mesomelas Schreber 1775 Areal sinim L m mesomelas chervonim L m schmidti Zmist 1 Etimologiya 2 Morfologiya 3 Povedinka 4 Zhittyevij cikl 5 Genetika 6 Zagrozi ta ohorona 7 VinoskiEtimologiyared Vidovij epitet mesomelas otrimano vid dav gr mesos seredina serednij i melᾱs temnij chornij 2 Slovo cheprak abo chaprak najtovsha j najmicnisha chastina shkuri tvarini pohodit vid tur caprak pokrivalo dlya konya ta deyakih inshih tvarin 3 Morfologiyared Tilo strunke nogi dovgi ochi veliki hvist puhnastij z chornim kinchikom Pokrivne volossya rozriznyayutsya po dovzhini vid 60 mm na plechah do 40 mm bilya osnovi hvosta zi zbilshennyam do 90 mm na kinchiku hvosta Volossya na oblichchi 10 15 mm u dovzhinu Peredni ta zadni lapi mayut 5 i 4 palciv vidpovidno z kigtyami rozmirom 15 mm uzdovzh krivoyi Samci bilshi j vazhchi nizh samici Serednya vaga doroslih samciv 8 4 kg serednya vaga doroslih samic 7 7 kg dovzhina vuh 110 i 106 mm vidpovidno Samici S mesomelas mayut 8 molochnih zaloz hocha zazvichaj 6 viroblyayut moloko v zalezhnosti vid rozmiru priplodu Zubna formula dlya molochnih zubiv I 3 3 C 1 1 P 3 3 dlya postijnih zubiv I 3 3 C 1 1 P 4 4 M 2 3 42 2 Tilo zagalom ruduvato sirogo koloru odnak na spini temne volossya utvoryuye nenache chornij cheprak sho tyagnetsya do hvosta Cej cheprak vidmitna vidova oznaka yaku mayut vsi pidvidi cheprachnogo shakala Dovzhina tila 75 100 sm dovzhina hvosta blizko 30 sm visota v holci 50 sm masa do 21 kg Yak i v inshih dikih sobak u cheprachnogo shakala stoyachi vuha Hutro cheprachnogo shakala guste i m yake u pivdennij Africi zi shkur cheprachnogo shakala shiyut hutryani kilimi tak zvani kaross Povedinkared Oportunistichnij hizhak i padloyid Vin vseyidnij i harchuyetsya vsim sho najbilsh poshirene i sho legko otrimati De poverhneva voda ye cheprachnij shakal p ye regulyarno Prote v deyakih oblastyah takih yak pivdenno zahidna i centralna Kalahari S mesomelas vizhivaye de poverhneva voda mozhe buti nedostupna na termin do 9 misyaciv roku 2 Cej shakal duzhe dovirlivij legko zvikaye do lyudej i mozhe navit stati majzhe ruchnim Zhittyevij ciklred Monogamnij Vagitnist trivaye 60 65 dniv Narodzhuyetsya 1 9 zazvichaj 3 6 ditinchat Cucenyata narodzhuyutsya slipimi i pochinayut vidkrivati ochi na 8 10 den Voni pochinayut yisti yizhu viplyunutu doroslimi na 3 tizhni j vidluchayutsya vid moloka na 8 10 tizhni Cucenyata narodzhuyutsya v pidzemnih norah i ne vihodyat zvidti do 3 tizhnevogo viku i odnache cucenyata prodovzhuyut provoditi bilshu chastinu svogo chasu v ligvi do 7 tizhnevogo viku Na 12 14 tizhden voni pokidayut ligvo j pochinayut goduvatisya razom z doroslimi Dosyagayut statevoyi zrilosti na 11 misyac hocha v dikij prirodi tilki dorosli yakim ponad 2 rokiv dayut potomstvo 2 Genetikared Kariotip harakterizuyetsya diployidnim chislom 2n 78 2 Zagrozi ta ohoronared Cheprachnij shakal peresliduyetsya za jogo rol vbivci hudobi i perenosnika skazu Deyaki chastini tila vikoristovuyutsya v tradicijnij afrikanskij medicini Zustrichayetsya v bagatoh prirodoohoronnih oblastyah u vsomu diapazoni poshirennya 1 Vinoskired a b Vebsajt Arhivovano 17 sichnya 2011 u Wayback Machine MSOP a b v g d Canis mesomelas PDF Lyle R Walton Damien O Joly Mammalian Species 2003 Vip 715 S 1 9 Arhivovano z dzherela 4 listopada 2013 Arhivovano 4 listopada 2013 u Wayback Machine Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 2012 T 6 U Ya ukl G P Pivtorak ta in S 280 ISBN 978 966 00 0197 8 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Shakal cheprachnij amp oldid 43946296