Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Печерний жук Гохенварта Біологічна класифікація Домен Ядерні Eukaryota Царство Тварини Animalia Підцарство Справжні бага

Leptodirus hochenwartii

Leptodirus hochenwartii
Печерний жук Гохенварта
image
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Справжні багатоклітинні тварини (Eumetazoa)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Ряд: Твердокрилі (Coleoptera)
Підряд: Всеїдні жуки (Polyphaga)
Інфраряд: Стафілініформні (Staphyliniformia)
Надродина: Стафіліноїдні (Staphylinoidea)
Родина: Лейодіди (Leiodidae)
Триба:
Рід: Leptodirus
Вид: Печерний жук Гохенварта
Біноміальна назва
Leptodirus hochenwartii
, 1832
Посилання
image Вікісховище: Leptodirus hochenwartii
image NCBI: 1457097

Печерний жук Гохенварта (Leptodirus hochenwartii) — це печерний жук родини Leiodidae і єдиний вид у роді Leptodirus. Це справжній троглобіт, ендемічний для словенських, хорватських і, частково, італійських печер.

Біологія та екологія

L. hochenwartii — справжній троглобіт, пристосований до підземного життя і нездатний вижити у зовнішньому середовищі. Як наслідок, він володіє типовими троглобіотичними ознаками, такими як витягнуті ноги і антени, відсутність крил, відсутність пігменту в шкірному покриві, а також анофтальмія (відсутність очей). Тим не менш, найбільш яскравими рисами є тонка грудна клітка, звідси специфічна назва (leptos = стрункий, deiros = шия), і куполоподібні надкрила, які повністю покривають живіт і надають тварині своєрідний круглий вигляд. Така адаптація (так звана «помилкова фізична травма») дозволяє тварині зберігати вологість повітря під льодом і використовувати його для дихання в більш сухих зонах. Ще однією типовою особливістю є специфічний рецептор (орган Хаманна) на антенах, який допомагає тварині сприймати рівень вологості повітря.

Вона живе переважно у великих і холодних печерах, де температура не перевищує 12 °C.. Її екологія в значній мірі невідома, але бачили, як вони живляться на органічному матеріалі, як тваринного, так і рослинного походження, які надходять із зовнішнього середовища через просочувану воду або гуано птахів або кажанів, а також туші різних печерних тварин [7]. Ще менше відомо про його біологічний життєвий цикл. Єдине дослідження, проведене на L. hochenwartii досі, показало, що самки відкладають невелику кількість відносно великих яєць, які тривалий час розвиваються. Кількість личиночних віків зводиться лише до однієї, а личинки не харчуються до линьки. Максимальний період активності дорослих ще невідомий. Як звичайно в троглобітах, стабільність навколишнього середовища і відсутність сонячного світла призвели до втрати циркадного ритму, тоді як сезонний ритм залежить від структури опадів.

Історія досліджень

image
L. hochenwartii в літографії 1871 р.
image
Портрети Франца фон Хохенварта і Фердинанда Дж. Шмідта (Любляна, Національний музей Словенії).

Тварину вперше виявив в 1831 році Лука Чеч, помічник палія лам в системі Постойнска-Яма на південно-заході Словенії, коли досліджував нові внутрішні печерні частини, виявлені за рік до цього. Він дав зразок графу Франсу фон Хохенварту, який був не в змозі визначити вид, і дав його в свою чергу Фердінанду Йозефу Шмідту, натуралісту і ентомологу з Любляни. Шмідт визнав жука як новий вид і описав його у статті під назвою Beitrag zu Krain's Fauna («Вклад у фауну Крайни»), що з'явився в газеті Illyrisches Blatt . Він назвав його «Leptodirus» (що означає «струнка шия») hochenwartii за донором, а також дав йому словенську назву словен. drobnovratnik і нім. Enghalskäfer, обидві пов'язані з його типовою стрункою грудної клітини. Стаття представляє перше формальне опис печерної тварини, починаючи з європейського протея ( Proteus anguinus ), описаного в 1768 році Йозефом Ніколаусом Лауренті, який не був визнаний як печерна тварина в той час. У 1856 р. російський ентомолог Віктор Мочульський описав новий вид Leptodirus, названий L. schmidti , в даний час визнаний як підвид L. hochenwartii

Подальші дослідження Шмідта та інших натуралістів виявили ще невідомі раніше печерних мешканців, що викликало значний інтерес у печерних дослідників. З цієї причини відкриття L. hochenwartii (разом з європейським протеєм) вважається відправною точкою біоспелеології як наукової дисципліни.

Таксономія і ареал проживання

image
Приблизний ареал проживання L. hochenwartii в Динарських Альпах

L. hochenwartii є єдиним видом роду Leptodirus . Це ендемік в західних Динарських Альпах, від Внутрішньої Крайни (Словенія) на північ до Велебиту (Хорватія) на південь. Шість підвидів в даний час визнані в цьому ареалі проживання:

  • L. hochenwartii hochenwartii Schmidt , 1832
  • L. hochenwartii schmidti ( Motschoulsky , 1856)
  • L. hochenwartii reticulatus J. Мюллер , 1906
  • L. hochenwartii pretneri Мюллер , 1926
  • L. hochenwartii croaticus Pretner , 1955
  • L. hochenwartii velebiticus Pretner , 1970

З них два підвидів ( hochenwartii і schmidti ) знаходяться тільки в Словенії, а три ( pretneri , croaticus і velebiticus ) знаходяться тільки в Хорватії. Підвид L. h. reticulatus знаходиться в Словенії, Хорватії і в Красі (Істрія), де був знайдений в Grotta Noè.

Збереження

Хоча Міжнародний союз охорони природи не оцінив природоохоронний статус, через його обмежений ареал проживання і повільне розмноження, L. hochenwartii вважається рідкісним і уразливим видом, незважаючи на те, що індивідуальна щільність в деяких печерах може бути високою. Основними загрозами є незаконний і масовий збір та забруднення печер. Як наслідок, вид включений до словенського Червоного списку видів під загрозою (категорія R). Крім того, він включений до Додатку II до Оселищної Директиви Європейського Союзу (92/43/EEC). На цій підставі в Словенії створено 15 зон збереження (pSCI), які включають більшість відомих місцевостей.

Нотатки

  1. Назва є джерелом деякої плутанини; жук спочатку називався Leptodirus Hochenwartii, але специфічна назва лінгвістично неправильна, і є кілька варіантів написання імені особи, якій вона була названа. Тому багато джерел пишуть його як hohenwarti.
  2. Точний статус декількох підвидів є проблематичним для визначення, оскільки зразки можуть істотно відрізнятися за фізичними характеристиками навіть у межах однієї популяції.

Примітки

  1. О. О. Кагало та Б. Г. Проць. ОСЕЛИЩНА КОНЦЕПЦІЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ БІОРІЗНОМАНІТТЯ: БАЗОВІ ДОКУМЕНТИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ [ 21 січня 2022 у Wayback Machine.].: — Львів. 2012. с. 53
  2. Polak, Slavko (2005). . Endins. Mallorca. 28: 71—80. Архів оригіналу за 27 лютого 2019. Процитовано 14 квітня 2019.
  3. Schmidt, Ferdinand J. (21 січня 1832). Beitrag zu Krain’s Fauna. Leptodirus Hochenwartii, n. g., n. sp. Illyrisches Blatt (German) . Ljubljana. 3.
  4. Deleurance-Glaucon, S. (1963). Recherches sur les Coléoptères troglobies de la sous-famille des Bathysciinae. Ann. Sci. Natur. Zool. (фр.). 12 (5): 1—172.
  5. Lucarelli, M.; Sbordoni, V. (1977). Humidity responses and the role of Hamann's organ of cavernicolous Bathysciinae (Coleoptera Catopidae). International Journal of Speleology. 9: 167—177.
  6. Accordi, F.; Sbordoni, V. (1977). The fine structure of Hamann's organ in Leptodirus hohenwarti, a highly specialized cave Bathysciinae (Coleoptera, Catopidae). International Journal of Speleology. 9: 153—165.
  7. Vrezec A. та ін. (2007). (PDF). Natura 2000 report (Slovenian) . Архів оригіналу (PDF) за 16 вересня 2017. Процитовано 14 квітня 2019.
  8. Stoch, Fabio (2009). (PDF) (Italian) . Udine. с. 232. Архів оригіналу (PDF) за 14 серпня 2017. Процитовано 14 квітня 2019.
  9. Mader, Brigitta (2003). Archduke Ludwig Salvator and Leptodirus Hohenwarti from Postojnska jama. Acta Carsologica. Ljubljana. 32 (2): 289—298.
  10. . fauna-eu.org (англ.). Архів оригіналу за 2 квітня 2019. Процитовано 10 жовтня 2017.
  11. Slovenian official gazette (2002). no. 82, Tuesday 24 September 2002 [ 24 березня 2009 у Wayback Machine.]. (словен.)
  12. EU Habitats directive (1992). Європейська Комісія

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Pechernij zhuk Gohenvarta Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Pidcarstvo Spravzhni bagatoklitinni tvarini Eumetazoa Tip Chlenistonogi Arthropoda Klas Komahi Insecta Ryad Tverdokrili Coleoptera Pidryad Vseyidni zhuki Polyphaga Infraryad Stafiliniformni Staphyliniformia Nadrodina Stafilinoyidni Staphylinoidea Rodina Lejodidi Leiodidae Triba Rid Leptodirus Vid Pechernij zhuk Gohenvarta Binomialna nazva Leptodirus hochenwartii 1832 Posilannya Vikishovishe Leptodirus hochenwartii NCBI 1457097 Pechernij zhuk Gohenvarta Leptodirus hochenwartii ce pechernij zhuk rodini Leiodidae i yedinij vid u rodi Leptodirus Ce spravzhnij troglobit endemichnij dlya slovenskih horvatskih i chastkovo italijskih pecher Biologiya ta ekologiyaL hochenwartii spravzhnij troglobit pristosovanij do pidzemnogo zhittya i nezdatnij vizhiti u zovnishnomu seredovishi Yak naslidok vin volodiye tipovimi troglobiotichnimi oznakami takimi yak vityagnuti nogi i anteni vidsutnist kril vidsutnist pigmentu v shkirnomu pokrivi a takozh anoftalmiya vidsutnist ochej Tim ne mensh najbilsh yaskravimi risami ye tonka grudna klitka zvidsi specifichna nazva leptos strunkij deiros shiya i kupolopodibni nadkrila yaki povnistyu pokrivayut zhivit i nadayut tvarini svoyeridnij kruglij viglyad Taka adaptaciya tak zvana pomilkova fizichna travma dozvolyaye tvarini zberigati vologist povitrya pid lodom i vikoristovuvati jogo dlya dihannya v bilsh suhih zonah She odniyeyu tipovoyu osoblivistyu ye specifichnij receptor organ Hamanna na antenah yakij dopomagaye tvarini sprijmati riven vologosti povitrya Vona zhive perevazhno u velikih i holodnih pecherah de temperatura ne perevishuye 12 C Yiyi ekologiya v znachnij miri nevidoma ale bachili yak voni zhivlyatsya na organichnomu materiali yak tvarinnogo tak i roslinnogo pohodzhennya yaki nadhodyat iz zovnishnogo seredovisha cherez prosochuvanu vodu abo guano ptahiv abo kazhaniv a takozh tushi riznih pechernih tvarin 7 She menshe vidomo pro jogo biologichnij zhittyevij cikl Yedine doslidzhennya provedene na L hochenwartii dosi pokazalo sho samki vidkladayut neveliku kilkist vidnosno velikih yayec yaki trivalij chas rozvivayutsya Kilkist lichinochnih vikiv zvoditsya lishe do odniyeyi a lichinki ne harchuyutsya do linki Maksimalnij period aktivnosti doroslih she nevidomij Yak zvichajno v troglobitah stabilnist navkolishnogo seredovisha i vidsutnist sonyachnogo svitla prizveli do vtrati cirkadnogo ritmu todi yak sezonnij ritm zalezhit vid strukturi opadiv Istoriya doslidzhenL hochenwartii v litografiyi 1871 r Portreti Franca fon Hohenvarta i Ferdinanda Dzh Shmidta Lyublyana Nacionalnij muzej Sloveniyi Tvarinu vpershe viyaviv v 1831 roci Luka Chech pomichnik paliya lam v sistemi Postojnska Yama na pivdenno zahodi Sloveniyi koli doslidzhuvav novi vnutrishni pecherni chastini viyavleni za rik do cogo Vin dav zrazok grafu Fransu fon Hohenvartu yakij buv ne v zmozi viznachiti vid i dav jogo v svoyu chergu Ferdinandu Jozefu Shmidtu naturalistu i entomologu z Lyublyani Shmidt viznav zhuka yak novij vid i opisav jogo u statti pid nazvoyu Beitrag zu Krain s Fauna Vklad u faunu Krajni sho z yavivsya v gazeti Illyrisches Blatt Vin nazvav jogo Leptodirus sho oznachaye strunka shiya hochenwartii za donorom a takozh dav jomu slovensku nazvu sloven drobnovratnik i nim Enghalskafer obidvi pov yazani z jogo tipovoyu strunkoyu grudnoyi klitini Stattya predstavlyaye pershe formalne opis pechernoyi tvarini pochinayuchi z yevropejskogo proteya Proteus anguinus opisanogo v 1768 roci Jozefom Nikolausom Laurenti yakij ne buv viznanij yak pecherna tvarina v toj chas U 1856 r rosijskij entomolog Viktor Mochulskij opisav novij vid Leptodirus nazvanij L schmidti v danij chas viznanij yak pidvid L hochenwartii Podalshi doslidzhennya Shmidta ta inshih naturalistiv viyavili she nevidomi ranishe pechernih meshkanciv sho viklikalo znachnij interes u pechernih doslidnikiv Z ciyeyi prichini vidkrittya L hochenwartii razom z yevropejskim proteyem vvazhayetsya vidpravnoyu tochkoyu biospeleologiyi yak naukovoyi disciplini Taksonomiya i areal prozhivannyaPribliznij areal prozhivannya L hochenwartii v Dinarskih Alpah L hochenwartii ye yedinim vidom rodu Leptodirus Ce endemik v zahidnih Dinarskih Alpah vid Vnutrishnoyi Krajni Sloveniya na pivnich do Velebitu Horvatiya na pivden Shist pidvidiv v danij chas viznani v comu areali prozhivannya L hochenwartii hochenwartii Schmidt 1832 L hochenwartii schmidti Motschoulsky 1856 L hochenwartii reticulatus J Myuller 1906 L hochenwartii pretneri Myuller 1926 L hochenwartii croaticus Pretner 1955 L hochenwartii velebiticus Pretner 1970 Z nih dva pidvidiv hochenwartii i schmidti znahodyatsya tilki v Sloveniyi a tri pretneri croaticus i velebiticus znahodyatsya tilki v Horvatiyi Pidvid L h reticulatus znahoditsya v Sloveniyi Horvatiyi i v Krasi Istriya de buv znajdenij v Grotta Noe ZberezhennyaHocha Mizhnarodnij soyuz ohoroni prirodi ne ociniv prirodoohoronnij status cherez jogo obmezhenij areal prozhivannya i povilne rozmnozhennya L hochenwartii vvazhayetsya ridkisnim i urazlivim vidom nezvazhayuchi na te sho individualna shilnist v deyakih pecherah mozhe buti visokoyu Osnovnimi zagrozami ye nezakonnij i masovij zbir ta zabrudnennya pecher Yak naslidok vid vklyuchenij do slovenskogo Chervonogo spisku vidiv pid zagrozoyu kategoriya R Krim togo vin vklyuchenij do Dodatku II do Oselishnoyi Direktivi Yevropejskogo Soyuzu 92 43 EEC Na cij pidstavi v Sloveniyi stvoreno 15 zon zberezhennya pSCI yaki vklyuchayut bilshist vidomih miscevostej NotatkiNazva ye dzherelom deyakoyi plutanini zhuk spochatku nazivavsya Leptodirus Hochenwartii ale specifichna nazva lingvistichno nepravilna i ye kilka variantiv napisannya imeni osobi yakij vona bula nazvana Tomu bagato dzherel pishut jogo yak hohenwarti Tochnij status dekilkoh pidvidiv ye problematichnim dlya viznachennya oskilki zrazki mozhut istotno vidriznyatisya za fizichnimi harakteristikami navit u mezhah odniyeyi populyaciyi PrimitkiO O Kagalo ta B G Proc OSELIShNA KONCEPCIYa ZBEREZhENNYa BIORIZNOMANITTYa BAZOVI DOKUMENTI YeVROPEJSKOGO SOYuZU 21 sichnya 2022 u Wayback Machine Lviv 2012 s 53 Polak Slavko 2005 Endins Mallorca 28 71 80 Arhiv originalu za 27 lyutogo 2019 Procitovano 14 kvitnya 2019 Schmidt Ferdinand J 21 sichnya 1832 Beitrag zu Krain s Fauna Leptodirus Hochenwartii n g n sp Illyrisches Blatt German Ljubljana 3 Deleurance Glaucon S 1963 Recherches sur les Coleopteres troglobies de la sous famille des Bathysciinae Ann Sci Natur Zool fr 12 5 1 172 Lucarelli M Sbordoni V 1977 Humidity responses and the role of Hamann s organ of cavernicolous Bathysciinae Coleoptera Catopidae International Journal of Speleology 9 167 177 Accordi F Sbordoni V 1977 The fine structure of Hamann s organ in Leptodirus hohenwarti a highly specialized cave Bathysciinae Coleoptera Catopidae International Journal of Speleology 9 153 165 Vrezec A ta in 2007 PDF Natura 2000 report Slovenian Arhiv originalu PDF za 16 veresnya 2017 Procitovano 14 kvitnya 2019 Stoch Fabio 2009 PDF Italian Udine s 232 Arhiv originalu PDF za 14 serpnya 2017 Procitovano 14 kvitnya 2019 Mader Brigitta 2003 Archduke Ludwig Salvator and Leptodirus Hohenwarti from Postojnska jama Acta Carsologica Ljubljana 32 2 289 298 fauna eu org angl Arhiv originalu za 2 kvitnya 2019 Procitovano 10 zhovtnya 2017 Slovenian official gazette 2002 no 82 Tuesday 24 September 2002 24 bereznya 2009 u Wayback Machine sloven EU Habitats directive 1992 Yevropejska Komisiya

Дата публікації:
Топ