Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Larinus turbinatus | ||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Довгоносик Larinus turbinatus Gyllenhal, 1835. | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Larinus turbinatus Gyllenhal, 1835 | ||||||||||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Larinus turbinatus — вид жуків з родини Довгоносики (Curculionidae), один зі звичайних видів комах української фауни.
Зовнішній вигляд
Довжина тіла 5,5—9,5 мм, воно має яйцеподібні обриси. Тіло зверху й знизу вкрите жовтим пилковидним нальотом, який протягом життя легко стирається. Основні ознаки морфології імаго:
- головотрубка конічно звужена до вершини, абсолютно пряма, із тонкими повздовжніми зморшками;
- тіло вкрите плямами з коротких сірих щетинок;
- ширина передньоспинки більша від її довжини, із звуженими та закругленими до переду краями, вкрита густими маленькими та великими цяточками, інколи зморшкувата, із слабкими виступами допереду за очима;
- надкрила помітно ширші, ніж передньоспинка, з тонкими борозенками, крапочки в яких зливаються між собою.
Спосіб життя
Місця мешкання
Жуки зустрічаються в биотопах, де є угруповання їх кормових рослин: на узбіччях доріг та сільгоспугідь, узліссях лісосмуг, звалищах, смугах відчуження залузниць, узбережжі зрошувальних каналів, на луках і пасовищах тощо. Вранці й увечері, коли температура повітря зменшується нижче 18ºС, жуки менш активні, при 24ºС часом перелітають з однієї рослини на іншу. Ніч жуки звичайно проводять всередині суцвіть. У місцях з великою щільністю кормових рослин чисельність жуків може досягати 0,69 екз/м² (Луганська область). Максимальної чисельності жуки досягають у другій половині червня.
Харчування
Типовий для видів роду Larinus. В Україні перші активні жуки з'являються у природі у другій декаді травня (Північний Крим). Кормовими рослинами їм слугують різні види з родини айстрових: осот (Cirsium setosum M.B., C. ukrainicum Bess., C. incanum Fisch.), будяк (Carduus nutans L., C. acanthoides L., C. pseudocollinus Schmalh., C. crispus L., C. thoermeri Weinm., C. uncinatus M.B.), татарник (Onopordum acanthium L.). Імаго харчуються зеленими частинами рослин, а з появою квітів перебираються на них. Жуки їдять пелюстки, тичинки, верхні частини маточок.
Життєвий цикл
Парування відбувається з середини травня до кінці липня. Яйця відкладають по одному у суцвіття-кошики різних видів осоту. Яйця жовтуваті, овальні, блискучі, 1,1—1,2 мм у довжину і 0,8—0,9 мм завширшки. Личинки живляться незрілими сім'янками, поступово прогризають кошик до квітколожа. Тут вони і заляльковуються у камері з досить міцними темно-брунатними стінками, яку самі ж і будують з огризків та екскрементів. В одному суцвітті завершує розвиток, як правило, лише одна личинка. Дорослі жуки нового покоління з'являються у серпні. Зимують жуки поза кормовими рослинами, у рослинній підстилці і, можливо, у верхньому шарі ґрунту.
Географічне поширення
Ареал виду охоплює весь Південь Палеарктики, тяжіючи до Середземномор'я. Він мешкає на Півдні Європи (окремі знахідки також в Біларусі, Нідерландах, Польщі, Прибалтиці), в Марокко, Закавказзі, Західному і Східному Сибіру, Ізраїлі, Ірані, Казахстані, Киргизстані, Північно-Західному Китаї.
В Україні вид знайдений майже в усіх адміністративних областях і, ймовірно, його ареал охоплює усю країну.
Практичне значення
В умовах українського степу одна личинка жука знищує майже все насіння одного кошику Cirsium setosum та 70—80 % — у суцвітті Cirsium ukrainicum. Це робить жуків перспективними гербіфагами у боротьбі з бур'янами.
Примітки
- Тер-Минасян М. Е. Жуки-долгоносики подсемейства Cleoninae фауны СССР. — Л.: Наука, 1967, с. 75
- Воловник С. В. О распространении и экологии некоторых видов долгоносиков-клеонин (Coleoptera, Curculionidae). III. Род Larinus Germ. Энтомол. обозр., 1995. — Т. 74. — Вып. 2. — С. 314—322. http://www.zin.ru/Animalia/Coleoptera/rus/volovn62.htm [ 4 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- Воловник С. В. Материалы по экологии жука-долгоносика Larinus turbinatus Gyll. (Coleoptera, Curculionidae, Cleoninae)- фитофага некоторых сорняков. — В сб. Фауна и биоценотические связи насекомых Украины: Сб. научных трудов. — Киев: Наук. думка, 1987, с. 32—35
- Воловник С. В. Видовой состав и распространение клеонин (Coleoptera, Curculionidae, Cleoninae) степной зоны Украины // Вестник зоологии, 1984, № 6. — С. 39—43.http://www.zin.ru/Animalia/Coleoptera/rus/vlvpdf12.htm
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Larinus turbinatus Dovgonosik Larinus turbinatus Gyllenhal 1835 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Pidcarstvo Spravzhni bagatoklitinni tvarini Eumetazoa Tip Chlenistonogi Arthropoda Klas Komahi Insecta Pidklas Krilati komahi Pterygota Infraklas Novokrili Neoptera Nadryad Golometabola Holometabola Ryad Tverdokrili Coleoptera Pidryad Vseyidni zhuki Polyphaga Nadrodina Dovgonosikopodibni Curculionoidea Rodina Dovgonosiki Curculionidae Pidrodina Lixinae Triba Lixini Rid Larinus Vid Binomialna nazva Larinus turbinatus Gyllenhal 1835 Posilannya Vikishovishe Larinus turbinatus Vikividi Larinus tubrinatus NCBI 202011 Larinus turbinatus vid zhukiv z rodini Dovgonosiki Curculionidae odin zi zvichajnih vidiv komah ukrayinskoyi fauni Zovnishnij viglyadDovzhina tila 5 5 9 5 mm vono maye yajcepodibni obrisi Tilo zverhu j znizu vkrite zhovtim pilkovidnim nalotom yakij protyagom zhittya legko stirayetsya Osnovni oznaki morfologiyi imago golovotrubka konichno zvuzhena do vershini absolyutno pryama iz tonkimi povzdovzhnimi zmorshkami tilo vkrite plyamami z korotkih sirih shetinok shirina perednospinki bilsha vid yiyi dovzhini iz zvuzhenimi ta zakruglenimi do peredu krayami vkrita gustimi malenkimi ta velikimi cyatochkami inkoli zmorshkuvata iz slabkimi vistupami doperedu za ochima nadkrila pomitno shirshi nizh perednospinka z tonkimi borozenkami krapochki v yakih zlivayutsya mizh soboyu Pri zbilshenni foto dobre vidno sho perednospinka zhuka Larinus turbinatus vkrita gustimi zagliblenimi dribnimi ta velikimi krapochkamiSposib zhittyaMiscya meshkannya Zhuki zustrichayutsya v biotopah de ye ugrupovannya yih kormovih roslin na uzbichchyah dorig ta silgospugid uzlissyah lisosmug zvalishah smugah vidchuzhennya zaluznic uzberezhzhi zroshuvalnih kanaliv na lukah i pasovishah tosho Vranci j uvecheri koli temperatura povitrya zmenshuyetsya nizhche 18ºS zhuki mensh aktivni pri 24ºS chasom perelitayut z odniyeyi roslini na inshu Nich zhuki zvichajno provodyat vseredini sucvit U miscyah z velikoyu shilnistyu kormovih roslin chiselnist zhukiv mozhe dosyagati 0 69 ekz m Luganska oblast Maksimalnoyi chiselnosti zhuki dosyagayut u drugij polovini chervnya Harchuvannya Tipovij dlya vidiv rodu Larinus V Ukrayini pershi aktivni zhuki z yavlyayutsya u prirodi u drugij dekadi travnya Pivnichnij Krim Kormovimi roslinami yim sluguyut rizni vidi z rodini ajstrovih osot Cirsium setosum M B C ukrainicum Bess C incanum Fisch budyak Carduus nutans L C acanthoides L C pseudocollinus Schmalh C crispus L C thoermeri Weinm C uncinatus M B tatarnik Onopordum acanthium L Imago harchuyutsya zelenimi chastinami roslin a z poyavoyu kvitiv perebirayutsya na nih Zhuki yidyat pelyustki tichinki verhni chastini matochok Zhuk Larinus turbinatus na koshiku osotu Zhittyevij cikl Paruvannya vidbuvayetsya z seredini travnya do kinci lipnya Yajcya vidkladayut po odnomu u sucvittya koshiki riznih vidiv osotu Yajcya zhovtuvati ovalni bliskuchi 1 1 1 2 mm u dovzhinu i 0 8 0 9 mm zavshirshki Lichinki zhivlyatsya nezrilimi sim yankami postupovo progrizayut koshik do kvitkolozha Tut voni i zalyalkovuyutsya u kameri z dosit micnimi temno brunatnimi stinkami yaku sami zh i buduyut z ogrizkiv ta ekskrementiv V odnomu sucvitti zavershuye rozvitok yak pravilo lishe odna lichinka Dorosli zhuki novogo pokolinnya z yavlyayutsya u serpni Zimuyut zhuki poza kormovimi roslinami u roslinnij pidstilci i mozhlivo u verhnomu shari gruntu Geografichne poshirennyaAreal vidu ohoplyuye ves Pivden Palearktiki tyazhiyuchi do Seredzemnomor ya Vin meshkaye na Pivdni Yevropi okremi znahidki takozh v Bilarusi Niderlandah Polshi Pribaltici v Marokko Zakavkazzi Zahidnomu i Shidnomu Sibiru Izrayili Irani Kazahstani Kirgizstani Pivnichno Zahidnomu Kitayi V Ukrayini vid znajdenij majzhe v usih administrativnih oblastyah i jmovirno jogo areal ohoplyuye usyu krayinu Praktichne znachennyaV umovah ukrayinskogo stepu odna lichinka zhuka znishuye majzhe vse nasinnya odnogo koshiku Cirsium setosum ta 70 80 u sucvitti Cirsium ukrainicum Ce robit zhukiv perspektivnimi gerbifagami u borotbi z bur yanami PrimitkiTer Minasyan M E Zhuki dolgonosiki podsemejstva Cleoninae fauny SSSR L Nauka 1967 s 75 Volovnik S V O rasprostranenii i ekologii nekotoryh vidov dolgonosikov kleonin Coleoptera Curculionidae III Rod Larinus Germ Entomol obozr 1995 T 74 Vyp 2 S 314 322 http www zin ru Animalia Coleoptera rus volovn62 htm 4 serpnya 2016 u Wayback Machine Volovnik S V Materialy po ekologii zhuka dolgonosika Larinus turbinatus Gyll Coleoptera Curculionidae Cleoninae fitofaga nekotoryh sornyakov V sb Fauna i biocenoticheskie svyazi nasekomyh Ukrainy Sb nauchnyh trudov Kiev Nauk dumka 1987 s 32 35 Volovnik S V Vidovoj sostav i rasprostranenie kleonin Coleoptera Curculionidae Cleoninae stepnoj zony Ukrainy Vestnik zoologii 1984 6 S 39 43 http www zin ru Animalia Coleoptera rus vlvpdf12 htm