Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Larinomesius (підрід) | ||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Довгоносик Larinus obtusus Gyllenhal, 1835. Генуя (Італія) | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Larinomésius — підрід жуків роду Larinus родини Довгоносики (Curculionidae).
Зовнішній вигляд
До цього підроду відносяться жуки дрібного та середнього розміру, довжина тіла яких становить 4.5-13 мм. Основні ознаки:
- головотрубка біля очей, у основи без плаского сідлоподібного вдавлення;
- головотрубка коротка й товста, звичайно вона коротша за передньоспинку і ніколи не буває довшою за неї, зверху має 1, 3, до 5 кілів, а знизу може бути вкрита волосками, що стирчать;
- стволик вусиків коротший за їх джгутик;
- другий членик задніх лапок ширший за свою довжину.
Спосіб життя
Типовий для видів роду Larinus. Рослинами-господарями слугують різні види з родини айстрових. Імаго живляться зеленими частинами рослин, яйця відкладаються по одному у суцвіття-кошики. Личинки живляться незрілими сім'янками і заляльковуються у камері з досить міцними стінками .
Географічне поширення
Ареал підроду охоплює весь Південь Палеарктики, тяжіючи до Середземномор'я. У цих широких межах значній частині видів притаманний порівняно невеликий регіон. Дев'ять видів цього підроду мешкають в Україні, причому принаймні у трьох видів через Україну проходять межі їх ареалів (див. нижче).
Класифікація
Нижче наведено перелік 21 виду цього підроду, що мешкають у Палеарктиці. Види української фауни позначені кольором :
- Larinus atomarius Capiomont, 1874 — Вірменія, Туреччина
- Larinus bardus Gyllenhal, 1835 — Україна, Закавказзя, Середня Азія, Афганістан, Іран, Туреччина, Сирія
- Larinus canescens Gyllenhal, 1835 — Південь Європи, Закавказзя, Алжир, Сирія, Іран, Туреччина, Туркменістан
- Larinus carthami (Olivier, 1807) — Балкани, Закавказзя, південь Європейської Росії, Алжир, Єгипет, Близький Схід, Іран, Туреччина, Туркменістан
- Larinus curtus Hochhuth, 1851 — Південь Європи від Італії до Закавказзя, Близький Схід, Іран, Туреччина, інтродукований до Північної Америки та Австралії
- Larinus darsi Capiomont, 1874 — Закавказзя, Іран, Туреччина
- Larinus kirschii Reitter, 1872 — Північна Африка
- Larinus minutissimus Desbrochers des Loges, 1891 — Іспанія, Алжир
- Larinus minutus Gyllenhal, 1835 — Південь Європи від Іспанії до Закавказзя, Швеція, Туреччина, Сирія, Іран, Казахстан, інтродукований до Північної Америки та Австралії
- Larinus nubeculosus Gyllenhal, 1835 — Південь Європи від Франції до Закавказзя, Іран, Туреччина
- Larinus obtusus Gyllenhal, 1835 — Південна та Середня Європа, Ізраїль, Туреччина, інтродукований до Північної Америки та Австралії
- Larinus ochreatus (Olivier, 1807) — Південь Європи від Португалії до Греції та Чехії, Марокко, Алжир, Близький Схід, Туреччина
- Larinus palaestinus Talamelli, 1999 — Близький Схід
- Larinus puncticollis Capiomont, 1874 — Сирія, Туреччина
- Larinus ruber Motschulsky, 1845 — Україна, південь Європейської Росії, Західний та Східний Сибір
- Larinus scolymi (Olivier, 1807) — Південь Європи від Португалії до України, Північна Африка, Іран, Туреччина
- Larinus serratulae Becker, 1864 — південь Європейської Росії, Туреччина, Іран, Західний Китай, Узбекистан
- Larinus syriacus Gyllenhal, 1835 — Південь Європи від Балкан до Закавказзя, Таджикистан, Туреччина, Іран, Близький Схід
- Larinus undulatus Kocher, 1961 — Марокко
- Larinus vitellinus Gyllenhal, 1835 — Вірменія, Іран, Близький Схід, Туреччина, Іран
- Larinus wilkinsi Faust, 1887 — Таджикистан
Примітки
- Тер-Минасян М. Е. Жуки-долгоносики подсемейства Cleoninae фауны СССР. Л.: Наука, 1967, с. 60, 80-91
- Воловник С. В. О распространении и экологии некоторых видов долгоносиков-клеонин (Coleoptera, Curculionidae). III. Род Larinus Germ. Энтомол. обозр., 1995. — Т. 74. — Вып. 2. — С. 314–322. http://www.zin.ru/Animalia/Coleoptera/rus/volovn62.htm [Архівовано 4 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- Воловник С. В. Видовой состав и распространение клеонин (Coleoptera, Curculionidae, Cleoninae) степной зоны Украины // Вестник зоологии, 1984, № 6. — С. 39-43.http://www.zin.ru/Animalia/Coleoptera/rus/vlvpdf12.htm
- Gültekin, L.& Fremuth J. : Lixini, p. 460–461. — In: I. Löbl & A. Smetana (eds): Catalogue of Palaearctic Coleoptera. Vol. 8. Leiden: Brill, 2013. — 700 pp.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Larinomesius pidrid Dovgonosik Larinus obtusus Gyllenhal 1835 Genuya Italiya Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Pidcarstvo Spravzhni bagatoklitinni tvarini Eumetazoa Tip Chlenistonogi Arthropoda Klas Komahi Insecta Pidklas Krilati komahi Pterygota Infraklas Novokrili Neoptera Nadryad Golometabola Holometabola Ryad Tverdokrili Coleoptera Pidryad Vseyidni zhuki Polyphaga Nadrodina Dovgonosikopodibni Curculionoidea Rodina Dovgonosiki Curculionidae Pidrodina Lixinae Triba Lixini Rid Larinus Pidrid Larinomesius Reitter 1924 Posilannya Vikividi Larinomesius Larinomesius pidrid zhukiv rodu Larinus rodini Dovgonosiki Curculionidae Zmist 1 Zovnishnij viglyad 2 Sposib zhittya 3 Geografichne poshirennya 4 Klasifikaciya 5 PrimitkiZovnishnij viglyadred Do cogo pidrodu vidnosyatsya zhuki dribnogo ta serednogo rozmiru dovzhina tila yakih stanovit 4 5 13 mm Osnovni oznaki 1 golovotrubka bilya ochej u osnovi bez plaskogo sidlopodibnogo vdavlennya golovotrubka korotka j tovsta zvichajno vona korotsha za perednospinku i nikoli ne buvaye dovshoyu za neyi zverhu maye 1 3 do 5 kiliv a znizu mozhe buti vkrita voloskami sho stirchat stvolik vusikiv korotshij za yih dzhgutik drugij chlenik zadnih lapok shirshij za svoyu dovzhinu Sposib zhittyared Tipovij dlya vidiv rodu Larinus Roslinami gospodaryami sluguyut rizni vidi z rodini ajstrovih Imago zhivlyatsya zelenimi chastinami roslin yajcya vidkladayutsya po odnomu u sucvittya koshiki Lichinki zhivlyatsya nezrilimi sim yankami i zalyalkovuyutsya u kameri z dosit micnimi stinkami 2 Geografichne poshirennyared Areal pidrodu ohoplyuye ves Pivden Palearktiki tyazhiyuchi do Seredzemnomor ya U cih shirokih mezhah znachnij chastini vidiv pritamannij porivnyano nevelikij region Dev yat vidiv cogo pidrodu meshkayut v Ukrayini 3 prichomu prinajmni u troh vidiv cherez Ukrayinu prohodyat mezhi yih arealiv div nizhche Klasifikaciyared Nizhche navedeno perelik 21 vidu cogo pidrodu sho meshkayut u Palearktici 4 Vidi ukrayinskoyi fauni poznacheni kolorom Larinus atomarius Capiomont 1874 Virmeniya Turechchina Larinus bardus Gyllenhal 1835 Ukrayina Zakavkazzya Serednya Aziya Afganistan Iran Turechchina Siriya Larinus canescens Gyllenhal 1835 Pivden Yevropi Zakavkazzya Alzhir Siriya Iran Turechchina Turkmenistan Larinus carthami Olivier 1807 Balkani Zakavkazzya pivden Yevropejskoyi Rosiyi Alzhir Yegipet Blizkij Shid Iran Turechchina Turkmenistan Larinus curtus Hochhuth 1851 Pivden Yevropi vid Italiyi do Zakavkazzya Blizkij Shid Iran Turechchina introdukovanij do Pivnichnoyi Ameriki ta Avstraliyi Larinus darsi Capiomont 1874 Zakavkazzya Iran Turechchina Larinus kirschii Reitter 1872 Pivnichna Afrika Larinus minutissimus Desbrochers des Loges 1891 Ispaniya Alzhir Larinus minutus Gyllenhal 1835 Pivden Yevropi vid Ispaniyi do Zakavkazzya Shveciya Turechchina Siriya Iran Kazahstan introdukovanij do Pivnichnoyi Ameriki ta Avstraliyi Larinus nubeculosus Gyllenhal 1835 Pivden Yevropi vid Franciyi do Zakavkazzya Iran Turechchina Larinus obtusus Gyllenhal 1835 Pivdenna ta Serednya Yevropa Izrayil Turechchina introdukovanij do Pivnichnoyi Ameriki ta Avstraliyi Larinus ochreatus Olivier 1807 Pivden Yevropi vid Portugaliyi do Greciyi ta Chehiyi Marokko Alzhir Blizkij Shid Turechchina Larinus palaestinus Talamelli 1999 Blizkij Shid Larinus puncticollis Capiomont 1874 Siriya Turechchina Larinus ruber Motschulsky 1845 Ukrayina pivden Yevropejskoyi Rosiyi Zahidnij ta Shidnij Sibir Larinus scolymi Olivier 1807 Pivden Yevropi vid Portugaliyi do Ukrayini Pivnichna Afrika Iran Turechchina Larinus serratulae Becker 1864 pivden Yevropejskoyi Rosiyi Turechchina Iran Zahidnij Kitaj Uzbekistan Larinus syriacus Gyllenhal 1835 Pivden Yevropi vid Balkan do Zakavkazzya Tadzhikistan Turechchina Iran Blizkij Shid Larinus undulatus Kocher 1961 Marokko Larinus vitellinus Gyllenhal 1835 Virmeniya Iran Blizkij Shid Turechchina Iran Larinus wilkinsi Faust 1887 TadzhikistanPrimitkired Ter Minasyan M E Zhuki dolgonosiki podsemejstva Cleoninae fauny SSSR L Nauka 1967 s 60 80 91 Volovnik S V O rasprostranenii i ekologii nekotoryh vidov dolgonosikov kleonin Coleoptera Curculionidae III Rod Larinus Germ Entomol obozr 1995 T 74 Vyp 2 S 314 322 http www zin ru Animalia Coleoptera rus volovn62 htm Arhivovano 4 serpnya 2016 u Wayback Machine Volovnik S V Vidovoj sostav i rasprostranenie kleonin Coleoptera Curculionidae Cleoninae stepnoj zony Ukrainy Vestnik zoologii 1984 6 S 39 43 http www zin ru Animalia Coleoptera rus vlvpdf12 htm Gultekin L amp Fremuth J Lixini p 460 461 In I Lobl amp A Smetana eds Catalogue of Palaearctic Coleoptera Vol 8 Leiden Brill 2013 700 pp Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Larinomesius amp oldid 38118971