Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Міно́га річкова́, або міно́га річкова́ європе́йська (Lampetra fluviatilis) — водна тварина родини міногових. Веде паразитичний спосіб життя.
| Мінога річкова | |
|---|---|
 | |
| Мінога річкова | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Інфратип: | Безщелепні (Agnatha) |
| Клас: | Hyperoartia |
| Ряд: | Міногоподібні (Petromyzontiformes) |
| Родина: | Міногові (Petromyzontidae) |
| Рід: | Lampetra |
| Вид: | L. fluviatilis |
| Біноміальна назва | |
| Lampetra fluviatilis | |
Опис
Загальна довжина сягає для прохідних особин 25-48 см при вазі 150 г, для озерних — до 28 см. По краях верхньощелепної пластинки розташовано по 1 зубу, на нижньощелепній зазвичай розміщуються 7 зубів. Верхні губні зуби числом від 4 до 13 розташовані невпорядковано. Внутрішніх губних зубів — 3, з них верхній і нижній двоподільні, середній трироздільний. Зовнішніх бічних зубів немає. До моменту нересту спинні плавники робляться вище і стикаються, у самок з'являється анальний плавець, у самців — урогенітальна папілла. Відрізняється від близького виду струмкової міноги насамперед більшими розмірами тіла і гострими зубами (тупі під час нересту), більш дрібної ікрою і тим, що кишківник у дорослих особин функціонує. Мігруючі міноги мають металевий бронзовий колір, в річці вони робляться матовими і темно-синіми. Спина і боки темно-сірі, які трохи відливають металевим блиском, черево світло-жовте або матово-біле.
Спосіб життя
Полюбляє великі річки. Живиться в естуаріях рік або близько морського узбережжя, супроводжуючи зграї оселедця, шпрота, тріски, її жертвами можуть бути лосось, скумбрія, корюшка. Причому за типом живлення це не тільки паразит, що живиться кров'ю риб, але і паразит із задатками хижака, так як в травному тракті міноги знайдені фрагменти м'язів, кістки, луска, кишківник, гонади і серце жертв (оселедець, шпрот, корюшка). У річці прохідна мінога не живиться, кишківник дегенерує. Екологічні форми в озерах присмоктуються до ряпушки, сига, кумжи, плітки. Личинки (так звані «піскорийки») живуть як на основному руслі, так і біля берегів на замулених ділянках, але іноді трапляються серед заростей макрофітів, ведуть прихований спосіб життя, зариваються в ґрунт. Вони живляться детритом, діатомовими та іншими дрібними водоростями, але можуть споживати також дрібних червів та ракоподібних.
Дрібна форма стає статевозрілою при довжині 18-25 см, як виняток при 12,5 см і стадія піскорийки триває 2-3 роки. Підйом міноги в річки буває навесні і восени, деякі особини мігрують навіть взимку. Міграції міноги в річці бувають в нічний час. У них чітко виражена негативна реакція на світло, тому інтенсивність ходу залежить від фази Місяця.
У річці відбуваються помітні як зовнішні, так і внутрішні зміни: дозріває ікра та сперма, кишківник дегенерує й перетворює в тонкий тяж, зуби стають тупими, збільшуються спинні плавці і скорочується просвіт між ними. У самок збільшується спинний плавець, у самців з'являється статевий сосочок. Зменшується не лише вага міног, але і їх довжина.
Нерест відбувається в травні-червні, частіше при температурі води 10-14°С, на кам'янистих перекатах. Самець будує гніздо, самка відкладає ікру. Нерест частіше груповий, з однією самкою на нересті до 6 самців, зазвичай в одне гніздо відкладають ікру більше 2 особин. Відкладається від 650 до 40000 ікринок овальної форми, розміром близько 1 мм, її обсяг збільшується перед нерестом і після запліднення. Незабаром після нересту дорослі особини гинуть. Період інкубації ікри триває 13-15 днів при температурі 13-14°С і 11-13 днів при 15,5-17,5°С. Личинки при виході з ікри мають довжину 4 мм, вони залишаються в гнізді 4-5 днів, після чого скочуються вниз за течією, зариваються в мул і починають активно харчуватися.
Тривалість життя до 10 років.
Розповсюдження
Мешкає у басейнах річок Північного і Балтійського морів від Франції та Англії до Швеції, Фінляндії та Росії. Окремі популяції поза основного ареалу зустрічаються також в Італії.
Господарське значення
Важливий промисловий вид, особливо в Росії, Фінляндії, Швеції, Естонії, Латвії. Річкова мінога — цінний харчовий продукт з високими поживними і смаковими якостями. Смажена і маринована мінога користується великим попитом в країнах Балтії. Царнікавська мінога — традиційний продукт Латвії. Міног смажать на деках в особливих печах, попередньо ретельно очищаючи їх солоною водою від слизу. Відсутність жовчі, кісткової тканини і залишків їжі в кишківнику дозволяє вживати її в їжу повністю, без відходів.
Джерела
- Roland Gerstmeier und Thomas Romig: Die Süßwasserfische Europas, Franckh-Kosmos Verlag, Stuttgart 2003,
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mino ga richkova abo mino ga richkova yevrope jska Lampetra fluviatilis vodna tvarina rodini minogovih Vede parazitichnij sposib zhittya Minoga richkova Minoga richkova Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Infratip Bezshelepni Agnatha Klas Hyperoartia Ryad Minogopodibni Petromyzontiformes Rodina Minogovi Petromyzontidae Rid Lampetra Vid L fluviatilis Binomialna nazva Lampetra fluviatilis Linnaeus 1758 OpisZagalna dovzhina syagaye dlya prohidnih osobin 25 48 sm pri vazi 150 g dlya ozernih do 28 sm Po krayah verhnoshelepnoyi plastinki roztashovano po 1 zubu na nizhnoshelepnij zazvichaj rozmishuyutsya 7 zubiv Verhni gubni zubi chislom vid 4 do 13 roztashovani nevporyadkovano Vnutrishnih gubnih zubiv 3 z nih verhnij i nizhnij dvopodilni serednij trirozdilnij Zovnishnih bichnih zubiv nemaye Do momentu nerestu spinni plavniki roblyatsya vishe i stikayutsya u samok z yavlyayetsya analnij plavec u samciv urogenitalna papilla Vidriznyayetsya vid blizkogo vidu strumkovoyi minogi nasampered bilshimi rozmirami tila i gostrimi zubami tupi pid chas nerestu bilsh dribnoyi ikroyu i tim sho kishkivnik u doroslih osobin funkcionuye Migruyuchi minogi mayut metalevij bronzovij kolir v richci voni roblyatsya matovimi i temno sinimi Spina i boki temno siri yaki trohi vidlivayut metalevim bliskom cherevo svitlo zhovte abo matovo bile Sposib zhittyaPolyublyaye veliki richki Zhivitsya v estuariyah rik abo blizko morskogo uzberezhzhya suprovodzhuyuchi zgrayi oseledcya shprota triski yiyi zhertvami mozhut buti losos skumbriya koryushka Prichomu za tipom zhivlennya ce ne tilki parazit sho zhivitsya krov yu rib ale i parazit iz zadatkami hizhaka tak yak v travnomu trakti minogi znajdeni fragmenti m yaziv kistki luska kishkivnik gonadi i serce zhertv oseledec shprot koryushka U richci prohidna minoga ne zhivitsya kishkivnik degeneruye Ekologichni formi v ozerah prismoktuyutsya do ryapushki siga kumzhi plitki Lichinki tak zvani piskorijki zhivut yak na osnovnomu rusli tak i bilya beregiv na zamulenih dilyankah ale inodi traplyayutsya sered zarostej makrofitiv vedut prihovanij sposib zhittya zarivayutsya v grunt Voni zhivlyatsya detritom diatomovimi ta inshimi dribnimi vodorostyami ale mozhut spozhivati takozh dribnih cherviv ta rakopodibnih Dribna forma staye statevozriloyu pri dovzhini 18 25 sm yak vinyatok pri 12 5 sm i stadiya piskorijki trivaye 2 3 roki Pidjom minogi v richki buvaye navesni i voseni deyaki osobini migruyut navit vzimku Migraciyi minogi v richci buvayut v nichnij chas U nih chitko virazhena negativna reakciya na svitlo tomu intensivnist hodu zalezhit vid fazi Misyacya U richci vidbuvayutsya pomitni yak zovnishni tak i vnutrishni zmini dozrivaye ikra ta sperma kishkivnik degeneruye j peretvoryuye v tonkij tyazh zubi stayut tupimi zbilshuyutsya spinni plavci i skorochuyetsya prosvit mizh nimi U samok zbilshuyetsya spinnij plavec u samciv z yavlyayetsya statevij sosochok Zmenshuyetsya ne lishe vaga minog ale i yih dovzhina Nerest vidbuvayetsya v travni chervni chastishe pri temperaturi vodi 10 14 S na kam yanistih perekatah Samec buduye gnizdo samka vidkladaye ikru Nerest chastishe grupovij z odniyeyu samkoyu na neresti do 6 samciv zazvichaj v odne gnizdo vidkladayut ikru bilshe 2 osobin Vidkladayetsya vid 650 do 40000 ikrinok ovalnoyi formi rozmirom blizko 1 mm yiyi obsyag zbilshuyetsya pered nerestom i pislya zaplidnennya Nezabarom pislya nerestu dorosli osobini ginut Period inkubaciyi ikri trivaye 13 15 dniv pri temperaturi 13 14 S i 11 13 dniv pri 15 5 17 5 S Lichinki pri vihodi z ikri mayut dovzhinu 4 mm voni zalishayutsya v gnizdi 4 5 dniv pislya chogo skochuyutsya vniz za techiyeyu zarivayutsya v mul i pochinayut aktivno harchuvatisya Trivalist zhittya do 10 rokiv RozpovsyudzhennyaMeshkaye u basejnah richok Pivnichnogo i Baltijskogo moriv vid Franciyi ta Angliyi do Shveciyi Finlyandiyi ta Rosiyi Okremi populyaciyi poza osnovnogo arealu zustrichayutsya takozh v Italiyi Gospodarske znachennyaVazhlivij promislovij vid osoblivo v Rosiyi Finlyandiyi Shveciyi Estoniyi Latviyi Richkova minoga cinnij harchovij produkt z visokimi pozhivnimi i smakovimi yakostyami Smazhena i marinovana minoga koristuyetsya velikim popitom v krayinah Baltiyi Carnikavska minoga tradicijnij produkt Latviyi Minog smazhat na dekah v osoblivih pechah poperedno retelno ochishayuchi yih solonoyu vodoyu vid slizu Vidsutnist zhovchi kistkovoyi tkanini i zalishkiv yizhi v kishkivniku dozvolyaye vzhivati yiyi v yizhu povnistyu bez vidhodiv DzherelaRoland Gerstmeier und Thomas Romig Die Susswasserfische Europas Franckh Kosmos Verlag Stuttgart 2003 ISBN 3 440 09483 9