Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Вусач-товстун вербовий | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Lamia textor Linnaeus, 1758 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Lamia textor Linnaeus, 1758 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Вуса́ч-товсту́н вербо́вий (лат. Lamia textor Linnaeus, 1758 = Cerambyx cephaloses , 1778 = Cerambyx nigrorugosus DeGeer, 1775 = Cerambyx noctis , 1764 = Cerambyx unicolor Brown, 1776 = Lamia tricarinata Cornelius, 1884) — вид жуків з родини вусачів.
L. textor — європейсько-сибірський вид, що входить до європейсько-сибірського зооґеографічного комплексу. Ареал охоплює Європу, Кавказ та Росію. В Карпатському регіоні вид поширений, основним чином, в передгір'ях, де зустрічається в долинах річок та узліссях, і приурочений до вербових гаїв.
Жук є нелітаючим, тому зустрічається переважно на ґрунті та надземних частинах коренів дерев, веде прихований спосіб життя. Комахи як додаткове живлення гризуть кору та луб прикореневих частин стовбурів молодих дерев, а також листя верби. Личинка розвивається в деревині різних видів верби та тополь. Самка при кладці яєць, вигризає, так звану, насічку на корені чи прикореневій частині стовбура дерева, куди поміщає одне яйце. Ембріональний розвиток триває до 12 днів.
L. textor — це великий жук, розміри тіла якого становлять 12-32 мм. Тіло коротке, валькувате, дуже товсте. Вусики до вершини звужені, заходять за середину надкрил, їх 1-й членик товстий, з великим цикатриксом. Очі широко виїмчасті, дрібно фасетовані. Передньоспинка ледь поперечна, з бічними загостреними горбиками. Надкрила з добре помітними плечима, незрощені. Крила розвинені. Задньогруди помірно видовжені. Середні гомілки з виступом, покритим щетинками, які утворюють щітку.
З кожної сторони голови личинки по 1 виразному вічку. Вусики 3-членикові. Гіпостом зморшкуватий, темно-коричневий, спереду чорний. Мандибули недовгі, гострі. Полапки максил 3-членикові. Пронотум в основній половині з полем дуже дрібних шипиків. Мозолі черевця з такими ж шипиками та ґранулами. Дорзальні мозолі мають 2 поперечні і 2 поздовжні борозенки, вентральні — 1 поперечну і 2 поздовжні. Дихальця овальні, без кураєвих камер. 9-й сегмент не озброєний. Анальний отвір поперечний. Довжина — 38 мм, ширина — 7 мм.
Личинка розвивається, за різними даними, від двох до чотирьох років.
Література
- Бартенев А. Ф. Обзор видов жуков-усачей (Coleoptera: Cerambycidae) фауны Украины // Вісті Харківського ентомологічного товариства. — 2003 (2004). — 11, № 1-2. — с. 24-43
- Загайкевич І.К. Таксономия и экология усачей. — К.: Наукова Думка, 1991. — 420 с.;
- Заморока А. М. Жуки-вусачі Івано-Франківської області // мат. конф. «Проблеми вивчення та охорони біорізноманіття Карпат і прилеглих територій». — Івано-Франківськ, 2007. — с. 131—132;
- Łomnicki M. Catalogus Coleopterorum Haliciae. — Leopoli, 1884. — S. 1-43;
Посилання
- Систематика виду на порталі BioLib [ 3 жовтня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
- Зображення та відомості про вид на порталі cerambyx.uochb.cz [ 11 квітня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vusach tovstun verbovij Lamia textor Linnaeus 1758 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Pidcarstvo Spravzhni bagatoklitinni tvarini Eumetazoa Tip Chlenistonogi Arthropoda Klas Komahi Insecta Pidklas Krilati komahi Pterygota Infraklas Novokrili Neoptera Nadryad Golometabola Holometabola Ryad Zhuki Coleoptera Pidryad Vseyidni zhuki Polyphaga Infraryad Kukuyiformni Cucujiformia Nadrodina Cerambikoyidni Cerambycoidea Rodina Vusachi Cerambycidae Latreille 1802 Pidrodina Lyamiyini Lamiinae Latreille 1825 Triba Lyamiyini Lamiini Latreille 1825 Rid Vusach tovstun Lamia Fabricius 1775 Vid L textor Binomialna nazva Lamia textor Linnaeus 1758 Posilannya Vikishovishe Lamia textor EOL 970371 NCBI 1553512 Vusa ch tovstu n verbo vij lat Lamia textor Linnaeus 1758 Cerambyx cephaloses 1778 Cerambyx nigrorugosus DeGeer 1775 Cerambyx noctis 1764 Cerambyx unicolor Brown 1776 Lamia tricarinata Cornelius 1884 vid zhukiv z rodini vusachiv HorologiyaVusach tovstun verbovij u prirodnomu seredovishi Imago Vusacha tovstuna verbovogo ne zdatni do polotu i traplyayutsya na poverhni gruntu L textor yevropejsko sibirskij vid sho vhodit do yevropejsko sibirskogo zoogeografichnogo kompleksu Areal ohoplyuye Yevropu Kavkaz ta Rosiyu V Karpatskomu regioni vid poshirenij osnovnim chinom v peredgir yah de zustrichayetsya v dolinah richok ta uzlissyah i priurochenij do verbovih gayiv EkologiyaZhuk ye nelitayuchim tomu zustrichayetsya perevazhno na grunti ta nadzemnih chastinah koreniv derev vede prihovanij sposib zhittya Komahi yak dodatkove zhivlennya grizut koru ta lub prikorenevih chastin stovburiv molodih derev a takozh listya verbi Lichinka rozvivayetsya v derevini riznih vidiv verbi ta topol Samka pri kladci yayec vigrizaye tak zvanu nasichku na koreni chi prikorenevij chastini stovbura dereva kudi pomishaye odne yajce Embrionalnij rozvitok trivaye do 12 dniv MorfologiyaImago L textor ce velikij zhuk rozmiri tila yakogo stanovlyat 12 32 mm Tilo korotke valkuvate duzhe tovste Vusiki do vershini zvuzheni zahodyat za seredinu nadkril yih 1 j chlenik tovstij z velikim cikatriksom Ochi shiroko viyimchasti dribno fasetovani Perednospinka led poperechna z bichnimi zagostrenimi gorbikami Nadkrila z dobre pomitnimi plechima nezrosheni Krila rozvineni Zadnogrudi pomirno vidovzheni Seredni gomilki z vistupom pokritim shetinkami yaki utvoryuyut shitku Lichinka Z kozhnoyi storoni golovi lichinki po 1 viraznomu vichku Vusiki 3 chlenikovi Gipostom zmorshkuvatij temno korichnevij speredu chornij Mandibuli nedovgi gostri Polapki maksil 3 chlenikovi Pronotum v osnovnij polovini z polem duzhe dribnih shipikiv Mozoli cherevcya z takimi zh shipikami ta granulami Dorzalni mozoli mayut 2 poperechni i 2 pozdovzhni borozenki ventralni 1 poperechnu i 2 pozdovzhni Dihalcya ovalni bez kurayevih kamer 9 j segment ne ozbroyenij Analnij otvir poperechnij Dovzhina 38 mm shirina 7 mm Zhittyevij ciklLichinka rozvivayetsya za riznimi danimi vid dvoh do chotiroh rokiv LiteraturaBartenev A F Obzor vidov zhukov usachej Coleoptera Cerambycidae fauny Ukrainy Visti Harkivskogo entomologichnogo tovaristva 2003 2004 11 1 2 s 24 43 Zagajkevich I K Taksonomiya i ekologiya usachej K Naukova Dumka 1991 420 s Zamoroka A M Zhuki vusachi Ivano Frankivskoyi oblasti mat konf Problemi vivchennya ta ohoroni bioriznomanittya Karpat i prileglih teritorij Ivano Frankivsk 2007 s 131 132 Lomnicki M Catalogus Coleopterorum Haliciae Leopoli 1884 S 1 43 PosilannyaSistematika vidu na portali BioLib 3 zhovtnya 2012 u Wayback Machine angl Zobrazhennya ta vidomosti pro vid na portali cerambyx uochb cz 11 kvitnya 2008 u Wayback Machine angl