Kusn.

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Кузнецов Микола Іванович.

|Батько= |Посада= |Діти= |Дружина= |Мати=

Микола Іванович Кузнецов
М. І. Кузнецов М. І. Кузнецов
Народився	17 (5) грудня 1864(1864-12-05) Петербург
Помер	22 травня 1932(1932-05-22) (67 років) Ленінград
Країна	Російська імперія →  СРСР
Національність	росіянин
Діяльність	ботанік, географ, еколог
Alma mater	Петербурзький університет
Галузь	Ботаніка
Заклад	Тартуський університет Таврійський університет Ленінградський університет
Посада	Директор Нікітського ботанічного саду
Вчене звання	професор
Аспіранти, докторанти	^d
Членство	Академія наук СРСР Петербурзька академія наук
Відомий завдяки:	Органіатор відділу геоботаніки в
член-кореспондент Петербурзької АН член-кореспондент АН СРСР
Роботи у Вікіджерелах  Кузнецов Микола Іванович у Вікісховищі

Систематик живої природи
Автор найменувань низки ботанічних таксонів. У ботанічній (бінарній) номенклатурі ці назви доповнюються скороченням «Kusn.». Список таких таксонів на сайті IPNI

Микола Іванович Кузнецов (рос. Николай Иванович Кузнецов) (* 5 (17) грудня 1864, Петербург — † 22 травня 1932, Ленінград) — російський та радянський ботанік, член-кореспондент Петербурзької АН (1904), член-кореспондент АН СРСР (1925).

Біографія

Закінчив Петербурзький університет (1888). У 1888 — 1890 роках разом з О. В. Фоміним і здійснив кілька ботаніко-географічних експедицій по Кавказу.

Професор Юр'ївського (Тартуського) (1895–1915), Таврійського (1918–1921), Ленінградського (з 1921) університетів.

Мапа Кавказьких експедицій Кузнецова, Фоміна та Буша

Директор Нікітського ботанічного саду (1915 — 1918). Разом з Є. В. Вульфом створив у саду Ботанічний кабінет і Гербарій, організував закладку розплідника лікарських і ароматичних трав, заклав експозицію місцевої флори за запропонованою ним філогенетичною системою.

Один із засновників та перший декан фізико-математичного факультету Таврійського університету. Завідувач відділу геоботаніки (з 1922). Організував відділ геоботаніки в і завідував ним, провів велику роботу з складання геоботанічних карт різних районів СРСР.

Наукові праці

М. І. Кузнецов опублікував близько 400 книг, статей, критичних оглядів, (рефератів) і рецензій, він був активним членом багатьох наукових товариств Росії та мав різні наукові нагороди (зокрема золоту медаль ім. П. П. Семенова-Тян-Шанського). Основні праці про флору і рослинність Кавказу, їх історію та географію, систематику і філогенію квіткових рослин, геоботанічне картографування. Автор поліфілетичної системи квіткових рослин (1914). Заснував один з перших російських ботанічних журналів — «Праці Ботанічного саду Юр'ївського університету» (1900–1914; в 1915–1917 — «Вісник російської флори»).

Природоохоронна діяльність

Микола Іванович є одним з піонерів в галузі охорони природи в Росії — завдяки його діяльності вдалося зберегти пам'ятки природи на Кавказі.

Джерела

• БСЭ^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Ботаники Таврического университета

Бібліографія

Введение в систематику цветковых растений, 2 изд., Л., 1936.

Література

• Русские ботаники. Биографо-библиографический словарь, сост. С. Ю. Липшиц, т. 4, М., 1952;
• Лавренко Е. М., Н. И. Кузнецов как учёный, «Ботанический журнал», 1965, т. 50, ? 1.