Isoodon macrourus (північний коричневий бандикут) — вид сумчастих із родини бандикутових (Peramelidae).
Isoodon macrourus | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
Клас: | Ссавці (Mammalia) |
Інфраклас: | Сумчасті (Marsupialia) |
Ряд: | Бандикутоподібні (Peramelemorphia) |
Родина: | Бандикутові (Peramelidae) |
Підродина: | Peramelinae |
Рід: | Isoodon |
Вид: | I. macrourus |
Біноміальна назва | |
Isoodon macrourus (Gould, 1842) |
Таксономія
Оригінальна назва таксону: Perameles macroura Gould, 1842.
Морфологічна характеристика
Верхні частини волосяного покриву коричнево-чорного рябі, низ — білий. Вуха круглі, малі. Мордочка коротка. Зовні нагадує гризуна. Вага дорослого самця коливається від 500 до 3100 г із середньою вагою 2100 г, тоді як дорослі самиці важать від 500 до 1700 г із середньою вагою 1000 г, демонструючи сильний статевий диморфізм. Довжина тіла самця і самиці коливається від 300 до 470 мм і від 300 до 410 мм відповідно. Довжина хвоста коливається від 90 до 215 мм і від 80 до 185 мм для самців і самиць відповідно.
Ареал
Проживає на північному й східному узбережжях Австралії й південному узбережжі о Нова Гвінея; висота проживання від 0 до 1200 метрів.
Населяє різноманітні місця проживання, як от пасовища, пустища, евкаліптові ліси, райони порушені вирубкою лісу, а також приміські сади.
Спосіб життя
Це нічний вид. Вдень спить у гнізді. Гнізда розміщені на землі, зазвичай 40 см у довжину, щільно вимощені рослинністю крім однієї прогалини для входу. Тварини часто змінюють гнізда й використовують принаймні два гнізда одночасно. Ці бандикути дуже рухливі, коли активні. Як правило, тварини проводять більшу частину свого часу на самоті. Це всеїдні сумчасті. Основним джерелом їжі є ґрунтові та наземні безхребетні, тоді як вторинні джерела їжі — це хребетні тварини, (ящірки та птахи), рослинний матеріал (листя, стебла, коріння, насіння та плоди), а також гриби. Ворогами є Varanus varius, Canis lupus dingo, Dasyurus maculatus, різноманітні змії й нічні хижі птахи (як от, Ninox strenua), а також Vulpes vulpes і Felis catus. Самиці народжують від одного до семи дітей, кілька виводків народжується упродовж сезону розмноження.
Загрози й охорона
У деяких частинах ареалу в Новій Гвінеї цьому виду загрожує надмірне полювання на м'ясо. Попри те, що ареал виду скоротився в Австралії з європейським поселенням, вид адаптується і добре вижив навіть у зміненому середовищі існування. Проте знищення собаками може бути проблемою в деяких областях.
Вид присутній у кількох заповідних територіях.
Примітки
- Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
- . Mammal Diversity Database. American Society of Mammalogists. Архів оригіналу за 8 листопада 2021. Процитовано 03.02.2021.
- Szaura, T. (2018). . Animal Diversity Web. Архів оригіналу за 9 серпня 2019. Процитовано 03.02.2021.
- Lunney, D.; Dickman, C.; Woinarski, J. (2016). . The IUCN. Архів оригіналу за 22 вересня 2019. Процитовано 03.02.2021. (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Isoodon macrourus pivnichnij korichnevij bandikut vid sumchastih iz rodini bandikutovih Peramelidae Isoodon macrourusOhoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaCarstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Infraklas Sumchasti Marsupialia Ryad Bandikutopodibni Peramelemorphia Rodina Bandikutovi Peramelidae Pidrodina PeramelinaeRid IsoodonVid I macrourusBinomialna nazvaIsoodon macrourus Gould 1842 TaksonomiyaOriginalna nazva taksonu Perameles macroura Gould 1842 Morfologichna harakteristikaVerhni chastini volosyanogo pokrivu korichnevo chornogo ryabi niz bilij Vuha krugli mali Mordochka korotka Zovni nagaduye grizuna Vaga doroslogo samcya kolivayetsya vid 500 do 3100 g iz serednoyu vagoyu 2100 g todi yak dorosli samici vazhat vid 500 do 1700 g iz serednoyu vagoyu 1000 g demonstruyuchi silnij statevij dimorfizm Dovzhina tila samcya i samici kolivayetsya vid 300 do 470 mm i vid 300 do 410 mm vidpovidno Dovzhina hvosta kolivayetsya vid 90 do 215 mm i vid 80 do 185 mm dlya samciv i samic vidpovidno ArealProzhivaye na pivnichnomu j shidnomu uzberezhzhyah Avstraliyi j pivdennomu uzberezhzhi o Nova Gvineya visota prozhivannya vid 0 do 1200 metriv Naselyaye riznomanitni miscya prozhivannya yak ot pasovisha pustisha evkaliptovi lisi rajoni porusheni virubkoyu lisu a takozh primiski sadi Sposib zhittyaCe nichnij vid Vden spit u gnizdi Gnizda rozmisheni na zemli zazvichaj 40 sm u dovzhinu shilno vimosheni roslinnistyu krim odniyeyi progalini dlya vhodu Tvarini chasto zminyuyut gnizda j vikoristovuyut prinajmni dva gnizda odnochasno Ci bandikuti duzhe ruhlivi koli aktivni Yak pravilo tvarini provodyat bilshu chastinu svogo chasu na samoti Ce vseyidni sumchasti Osnovnim dzherelom yizhi ye gruntovi ta nazemni bezhrebetni todi yak vtorinni dzherela yizhi ce hrebetni tvarini yashirki ta ptahi roslinnij material listya stebla korinnya nasinnya ta plodi a takozh gribi Vorogami ye Varanus varius Canis lupus dingo Dasyurus maculatus riznomanitni zmiyi j nichni hizhi ptahi yak ot Ninox strenua a takozh Vulpes vulpes i Felis catus Samici narodzhuyut vid odnogo do semi ditej kilka vivodkiv narodzhuyetsya uprodovzh sezonu rozmnozhennya Zagrozi j ohoronaU deyakih chastinah arealu v Novij Gvineyi comu vidu zagrozhuye nadmirne polyuvannya na m yaso Popri te sho areal vidu skorotivsya v Avstraliyi z yevropejskim poselennyam vid adaptuyetsya i dobre vizhiv navit u zminenomu seredovishi isnuvannya Prote znishennya sobakami mozhe buti problemoyu v deyakih oblastyah Vid prisutnij u kilkoh zapovidnih teritoriyah PrimitkiUkrayinska nazva ye transkribuvannyam ta abo perekladom latinskoyi nazvi avtorami statti i v avtoritetnih ukrayinomovnih dzherelah ne znajdena Mammal Diversity Database American Society of Mammalogists Arhiv originalu za 8 listopada 2021 Procitovano 03 02 2021 Szaura T 2018 Animal Diversity Web Arhiv originalu za 9 serpnya 2019 Procitovano 03 02 2021 Lunney D Dickman C Woinarski J 2016 The IUCN Arhiv originalu za 22 veresnya 2019 Procitovano 03 02 2021 angl