Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Інтерне́т рече́й (ІР, англ. Internet of Things, IoT) — концепція мережі, що складається із взаємозв'язаних фізичних пристроїв, які мають вбудовані давачі, а також програмне забезпечення, що дозволяє здійснювати передачу і обмін даними між фізичним світом і комп'ютерними системами в автоматичному режимі, за допомогою використання стандартних протоколів зв'язку. Окрім давачів, мережа може мати виконавчі пристрої, вбудовані у фізичні об'єкти і пов'язані між собою через дротові чи бездротові мережі. Ці взаємопов'язані пристрої мають можливість зчитування та приведення в дію, функцію програмування та ідентифікації, а також дозволяють виключити необхідність участі людини, за рахунок використання інтелектуальних інтерфейсів.
Набуває поширення також термін англ. Internet of Everything, IoE — всеохопний, або всеосяжний інтернет. Це явище спричинило занепокоєння в конфіденційності інформації й сприяло появі нового терміну безпека інтернету речей.
Історія
Термін «Інтернет речей» вперше був введений Кевіном Ештоном у 1999 року під час його роботи над , щоб описати систему, в якій фізичні об'єкти могли бути пов'язані з давачами і мережею Інтернет. Ештон ввів цей термін, щоб проілюструвати можливості радіочастотної ідентифікації (RFID), яка використовується в корпоративних системах поставок, щоб порахувати і відстежити товари без потреби в людському втручанні. Сьогодні, інтернет речей став популярним терміном для опису сценаріїв, у яких інтернет з'єднання і обчислювальна здатність поширюються на безліч об'єктів, пристроїв, давачів і повсякденних об'єктів.[]
Концепція технології
| Цей розділ не містить . |
Основною концепцією ІР є можливість підключення всіляких об'єктів (речей), які людина може використовувати в повсякденному житті, наприклад, холодильник, кондиціонер, автомобіль, велосипед і навіть кросівки. Всі ці об'єкти (речі) повинні бути оснащені вбудованими давачами або сенсорами, які мають можливість обробляти інформацію, що надходить з навколишнього середовища, обмінюватися нею і виконувати різні дії в залежності від отриманої інформації. Прикладом впровадження такої концепції є система «розумний будинок» або «розумна ферма». Ця система аналізує дані навколишнього середовища і в залежності від показників регулює температуру в приміщенні. У зимовий період регулюється інтенсивність опалення, а в разі спекотної погоди будинок має механізми відкривання і закривання вікон, завдяки чому провітрюється будинок, і все це відбувається без втручання людини.
Технології для побудови інтернету речей
Для об'єднання повсякденних речей у мережу потрібні декілька технологій.
- Для ідентифікації кожного об'єкту потрібна проста, компактна технологія. Тільки при наявності системи унікальної ідентифікації можна збирати та накопичувати інформацію про певний предмет. Такий функціонал можна забезпечити за допомогою мікросхем RFID (Radio-Frequency IDentification). Вони здатні без власного джерела живлення передавати інформацію приладам зчитування. Кожна мікросхема має індивідуальний номер. Як альтернатива до даної технології для ідентифікації об'єктів можуть використовуватись QR-коди. Для визначення точного місця знаходження речі підійде технологія GPS, яка ефективно використовується вже сьогодні у смартфонах та навігаторах.
- Для відслідковування змін у стані елементу чи оточуючого середовища об'єкти повинні оснащуватися сенсорами.
- Для обробки та накопичення даних з сенсорів повинен використовуватися вбудований комп'ютер (наприклад Raspberry Pi, Intel Edison).
- Для обміну інформацією між пристроями можуть бути використані технології бездротових мереж (Wi-Fi, Bluetooth, ZigBee, 6LoWPAN).
- Для передачі даних використовуються оптимізовані та легковісні протоколи типу MQTT. Вони грунтуються на принципах публікації і підписок де кожен пристрій (давач чи сенсор) взаємодіє з програмою на сервері (брокером).
Засоби передачі даних в мережі
Інтеграція з Інтернетом має на увазі, що пристрої будуть використовувати IP-адресу як унікальний ідентифікатор. Проте, через обмежені адресні простори в IPv4 (що дозволяє використовувати 4,3 мільярда унікальних адрес), об'єктам ІР доведеться використовувати IPv6, який забезпечує унікальними адресами мережевого рівня не менше 300 млн пристроїв на одного жителя Землі. Об'єктами в ІР будуть не тільки пристрої із сенсорними можливостями, але також пристрої, які виконують дії (наприклад, лампи освітлення або замки, якими керують через Інтернет). Значною мірою, майбутнє інтернету речей не буде можливим без підтримки IPv6, отже, глобальне впровадження IPv6 у найближчі роки буде мати вирішальне значення для успішного розвитку ІР в майбутньому.
Для бездротової передачі даних особливо важливу роль в побудові інтернету речей відіграють такі характеристики, як ефективність, відмовостійкість, адаптивність, можливість самоорганізації. Основне зацікавлення в цьому сенсі представляє стандарт IEEE 802.15.4, що управляє доступом для організації енергоефективних персональних мереж, і є основою для таких протоколів, як ZigBee та 6LoWPAN.
ZigBee — це комунікаційна технологія, заснована на протоколі IEEE 802.15.4 для реалізації низькошвидкісних бездротових приватних мереж. ZigBee володіє такими характеристиками, як низьке енергоспоживання, низька швидкість передачі даних, низька вартість і висока пропускна здатність. В даний час ZigBee використовується в основному при передаванні інформації між різними речами електронного обладнання, які знаходяться в межах короткої відстані і швидкості передачі даних не дуже висока. Це, в основному периферійні пристрої (миша, клавіатура) і побутова електроніка (TV, DVD), а також пристрої промислового управління (монітори, давачі і засоби автоматизації).
WiFi — це локальна бездротова технологія, яка використовує 2,4 ГГц надвисокої частоти або 5 ГГц супер-високочастотної радіохвилі. Ця технологія дуже добре підходить для передавання великих обсягів даних по бездротовій мережі між пристроями, але це також вимагає багато енергії для роботи і має невеликий рівень пропускної здатності даних. При використанні цієї технології потрібно буде замінювати батареї у всіх пристроях на регулярній основі.
Bluetooth — це бездротова технологія, яка використовується для передачі даних в персональних мережах. Він передає дані по смузі частот від 2,4 до 2,485 ГГц і працює на коротших відстанях, ніж Wi-Fi. Ви можете синхронізувати пару пристроїв, таких як телефони, навушники, колонки, комп'ютери і багато іншого. З розвитком Bluetooth v4.0 з'явилася можливість реалізувати функцію низького енергоспоживання і збільшений радіус дії до декількох десятків метрів.
Серед провідних технологій важливу роль у розповсюдженні інтернету речей відіграють рішення PLC — технології побудови мереж передачі даних по лініях електропередач, оскільки у багатьох додатках присутній доступ до електромереж (наприклад, торгові автомати, банкомати, інтелектуальні лічильники, контролери освітлення спочатку підключені до мережі електропостачання). 6LoWPAN, який реалізує шар IPv6 як над IEEE 802.15.4, так і над PLC, будучи відкритим протоколом, стандартизованих IETF, відзначається як особливо важливий для розвитку інтернету речей.
Сучасний стан
Вже зараз[] інтернету речей приділяється увага на найвищому рівні, зокрема починаючи з 2009 року у Брюселі при підтримці Єврокомісії проходять конференції Annual Internet of Things, на який виступають з доповідями єврокомісари, науковці та керівники провідних IT-компаній. За прогнозами аналітиків у найближчі роки очікується справжній бум інтернету речей. Так, за прогнозами Gartner, до 2020 року кількість підключених до всесвітньої мережі пристроїв становитиме 26 мільярдів, а дохід від продажу устаткування, програмного забезпечення та послуг становитиме 1,9 трлн дол. Деякі інші аналітичні агентства висловлюють ще більш оптимістичні прогнози. Найбільші світові IT компанії вже почали перегони за лідерство на цьому ринку. Так корпорація Intel у 2014 році після випуску «SoC Edison» оголосила конкурс «Make it Wearable» з призовим фондом $1,3 млн на найкраще застосування своєї системи для концепції IoT та створила власний підрозділ «Internet of Things Solutions Group» для розвитку цього напрямку. Компанія «Google» на початку 2014 року за 3,2 млрд доларів купила невелику фірму «Nest Labs», яка займається випуском інтелектуальних термостатів. Спеціалісти цієї компанії займались впровадженням на американському ринку технологій IoT. Виробники побутової техніки також працюють у цьому напрямку. Так на виставці CES 2014 у Лас-Вегасі була представлена велика кількість побутової техніки (холодильники, телевізори, пральні машини) з можливістю підключення до інтернет.
Значення на ринку прогнозується на рівні 80 мільярдів доларів.[]
Лідерами у розробці та впровадженні інтернету речей є країни, в який розвинена індустрія виробництва мікропроцесорів та вбудованих комп'ютерів — це США, Китай, Південна Корея. Також значний прогрес у цій галузі демонструють європейські країни та Японія.
Проблеми безпеки
Інтернет речей може викликати величезні зміни у повсякденному житті, надавши звичайним користувачам абсолютно новий рівень комфорту. Але якщо елементи такої системи не будуть належним чином захищені від несанкціонованого втручання, за допомогою надійного криптографічного алгоритму, замість користі вони принесуть шкоду, надавши кіберзлочинцям лазівку для підриву інформаційної безпеки. Оскільки речі із вбудованими комп'ютерами зберігають дуже багато інформації про свого власника, зокрема можуть знати його точне місцезнаходження, доступ до такої інформації може допомогти зловмисникам вчинити злочин. Відсутність на даний час[] стандартів для захисту таких автономних мереж дещо сповільнює впровадження інтернету речей у повсякденне життя.[]
Хробаки та ботнети
В 2013 році були оприлюднені результати дослідження невідомим вченим загального стану безпеки в Інтернеті. Дослідження відбувались у 2012 році, дослідник перевіряв відкриті порти на всіх доступних IP-адресах. Через обсяг роботи, яку слід було виконати, дослідник створив комп'ютерного хробака, який шукав пристрої, доступ до яких не був захищений паролем, або захищений надзвичайно простим паролем (наприклад, «root» або «admin»). Створений ним ботнет, який отримав ім'я «Carna», зібрав понад 9 ТБ даних, виконав 52 мільйони запитів ICMP ping, 180 мільярдів службових записів, та 2,8 мільярди запитів TCP SYN на 660 мільйонів IP адрес і опитав у сумі 71 мільярд портів. Його хробак спромігся поширитись на понад 400 тисяч пристроїв.
В ході досліджень ним був помічений інший хробак, який отримав назву Aidra та був створений для пристроїв під управлінням ОС на основі Linux та процесорної архітектури MIPS. Основним призначенням хробака Aidra було створення ботнету для DDoS-атак. Всього було виявлено 30 тисяч заражених цим хробаком пристроїв. В 2013 році були оприлюднені у вільному доступі початкові коди хробака Aidra (LightAidra).
У вересні 2016 року після публікації статті про угрупування, які продають послуги ботнетів для здійснення DDoS-атак, вебсайт журналіста Брайана Кребса (англ. Brian Krebs) сам став жертвою DDoS-атаки, трафік якої на піку досягав 665Гб/с, що робить її однією з найпотужніших відомих DDoS-атак. Оскільки хостер сайту відмовився надалі безоплатно надавати свої послуги, сайт довелось на деякий час закрити поки не був знайдений новий хостер. Атака була здійснена ботнетом з інфікованих «розумних» відео-камер (що є підмножиною інтернету речей). У жовтні того ж року зловмисники оприлюднили початкові тексти використаного шкідливого ПЗ (відоме під назвою Mirai), чим створили ризики неконтрольованого відтворення атак іншими зловмисниками.
Ботнет Mirai став можливим завдяки реалізації вразливості, яка полягала у використанні однакового, незмінного, встановленого виробником пароля для доступу до облікового запису адміністратора на «розумних» пристроях. Всього мав відомості про 61 різних комбінацій логін-пароль для отримання доступу до облікового запису методом перебирання. Дослідження показали, що значна частина вразливих пристроїв була виготовлена з використанням складових виробництва фірми XiongMai Technologies з офісом в Ханчжоу, та фірми Dahua, Китай. Також дослідження показали, що станом на 23 вересня, коли атака сягнула піку інтенсивності, в інтернеті можна було знайти понад 560 000 пристроїв вразливих до подібного типу атак.
Див. також
Примітки
- Андрощук, Геннадій (2017). . Теорія і практика інтелектуальної власності. 9. Архів оригіналу за 2 жовтня 2021. Процитовано 2 жовтня 2021.
- Брайчевський, С. М. (2019). . Інформація і право. 4 (31). doi:10.37750/2616-6798.2019.4(31).194348. Архів оригіналу за 2 жовтня 2021. Процитовано 2 жовтня 2021.
- The 2nd Annual Internet of Things 2010 [ 2013-12-18 у Wayback Machine.](англ.)
- Gartner Says the Internet of Things Installed Base Will Grow to 26 Billion Units By 2020 [ 22 січня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
- Makeit wearable [ 22 січня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
- . Архів оригіналу за 16 січня 2014. Процитовано 15 січня 2014.
- Google to buy 'machine learning' firm Nest Labs [ 17 січня 2014 у Wayback Machine.](англ.)
- Головна Smart Home: Одомашнювання Інтернет речей [ 31 травня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
- . Архів оригіналу за 16 січня 2014. Процитовано 15 січня 2014.
- Dan Goodin (20 березня 2013). . Risk Assessment. Ars Technica. Архів оригіналу за 11 травня 2013. Процитовано 9 листопада 2016.
- Muhammad Junaid Bohio (19 march 2015). . SANS Institute. Архів оригіналу за 2 вересня 2016. Процитовано 9 листопада 2016.
див. https://github.com/eurialo/lightaidra [ 27 березня 2017 у Wayback Machine.] - Catalin Cimpanu (23 вересня 2016). . Softpedia. Архів оригіналу за 14 жовтня 2016. Процитовано 6 жовтня 2016.
- Catalin Cimpanu (5 жовтня 2016). . Softpedia. Архів оригіналу за 6 жовтня 2016. Процитовано 6 жовтня 2016.
- Steve Ragan (3 жовтня 2016). . CSO Online. Архів оригіналу за 7 жовтня 2016. Процитовано 7 жовтня 2016.
- Zach Wikholm (7 жовтня 2016). . Flashpoint. Архів оригіналу за 7 листопада 2016. Процитовано 7 жовтня 2016.
Посилання
- Еволюція 2.0: «інтернет речей» [ 15 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- «Умная» электроника: какие угрозы таит «Интернет вещей» [ 2 лютого 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Interne t reche j IR angl Internet of Things IoT koncepciya merezhi sho skladayetsya iz vzayemozv yazanih fizichnih pristroyiv yaki mayut vbudovani davachi a takozh programne zabezpechennya sho dozvolyaye zdijsnyuvati peredachu i obmin danimi mizh fizichnim svitom i komp yuternimi sistemami v avtomatichnomu rezhimi za dopomogoyu vikoristannya standartnih protokoliv zv yazku Okrim davachiv merezha mozhe mati vikonavchi pristroyi vbudovani u fizichni ob yekti i pov yazani mizh soboyu cherez drotovi chi bezdrotovi merezhi Ci vzayemopov yazani pristroyi mayut mozhlivist zchituvannya ta privedennya v diyu funkciyu programuvannya ta identifikaciyi a takozh dozvolyayut viklyuchiti neobhidnist uchasti lyudini za rahunok vikoristannya intelektualnih interfejsiv Nabuvaye poshirennya takozh termin angl Internet of Everything IoE vseohopnij abo vseosyazhnij internet Ce yavishe sprichinilo zanepokoyennya v konfidencijnosti informaciyi j spriyalo poyavi novogo terminu bezpeka internetu rechej IstoriyaTermin Internet rechej vpershe buv vvedenij Kevinom Eshtonom u 1999 roku pid chas jogo roboti nad Procter amp Gamble shob opisati sistemu v yakij fizichni ob yekti mogli buti pov yazani z davachami i merezheyu Internet Eshton vviv cej termin shob proilyustruvati mozhlivosti radiochastotnoyi identifikaciyi RFID yaka vikoristovuyetsya v korporativnih sistemah postavok shob porahuvati i vidstezhiti tovari bez potrebi v lyudskomu vtruchanni Sogodni internet rechej stav populyarnim terminom dlya opisu scenariyiv u yakih internet z yednannya i obchislyuvalna zdatnist poshiryuyutsya na bezlich ob yektiv pristroyiv davachiv i povsyakdennih ob yektiv dzherelo Koncepciya tehnologiyiCej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno Osnovnoyu koncepciyeyu IR ye mozhlivist pidklyuchennya vsilyakih ob yektiv rechej yaki lyudina mozhe vikoristovuvati v povsyakdennomu zhitti napriklad holodilnik kondicioner avtomobil velosiped i navit krosivki Vsi ci ob yekti rechi povinni buti osnasheni vbudovanimi davachami abo sensorami yaki mayut mozhlivist obroblyati informaciyu sho nadhodit z navkolishnogo seredovisha obminyuvatisya neyu i vikonuvati rizni diyi v zalezhnosti vid otrimanoyi informaciyi Prikladom vprovadzhennya takoyi koncepciyi ye sistema rozumnij budinok abo rozumna ferma Cya sistema analizuye dani navkolishnogo seredovisha i v zalezhnosti vid pokaznikiv regulyuye temperaturu v primishenni U zimovij period regulyuyetsya intensivnist opalennya a v razi spekotnoyi pogodi budinok maye mehanizmi vidkrivannya i zakrivannya vikon zavdyaki chomu provitryuyetsya budinok i vse ce vidbuvayetsya bez vtruchannya lyudini Tehnologiyi dlya pobudovi internetu rechej Dlya ob yednannya povsyakdennih rechej u merezhu potribni dekilka tehnologij Dlya identifikaciyi kozhnogo ob yektu potribna prosta kompaktna tehnologiya Tilki pri nayavnosti sistemi unikalnoyi identifikaciyi mozhna zbirati ta nakopichuvati informaciyu pro pevnij predmet Takij funkcional mozhna zabezpechiti za dopomogoyu mikroshem RFID Radio Frequency IDentification Voni zdatni bez vlasnogo dzherela zhivlennya peredavati informaciyu priladam zchituvannya Kozhna mikroshema maye individualnij nomer Yak alternativa do danoyi tehnologiyi dlya identifikaciyi ob yektiv mozhut vikoristovuvatis QR kodi Dlya viznachennya tochnogo miscya znahodzhennya rechi pidijde tehnologiya GPS yaka efektivno vikoristovuyetsya vzhe sogodni u smartfonah ta navigatorah Dlya vidslidkovuvannya zmin u stani elementu chi otochuyuchogo seredovisha ob yekti povinni osnashuvatisya sensorami Dlya obrobki ta nakopichennya danih z sensoriv povinen vikoristovuvatisya vbudovanij komp yuter napriklad Raspberry Pi Intel Edison Dlya obminu informaciyeyu mizh pristroyami mozhut buti vikoristani tehnologiyi bezdrotovih merezh Wi Fi Bluetooth ZigBee 6LoWPAN Dlya peredachi danih vikoristovuyutsya optimizovani ta legkovisni protokoli tipu MQTT Voni gruntuyutsya na principah publikaciyi i pidpisok de kozhen pristrij davach chi sensor vzayemodiye z programoyu na serveri brokerom Zasobi peredachi danih v merezhi Integraciya z Internetom maye na uvazi sho pristroyi budut vikoristovuvati IP adresu yak unikalnij identifikator Prote cherez obmezheni adresni prostori v IPv4 sho dozvolyaye vikoristovuvati 4 3 milyarda unikalnih adres ob yektam IR dovedetsya vikoristovuvati IPv6 yakij zabezpechuye unikalnimi adresami merezhevogo rivnya ne menshe 300 mln pristroyiv na odnogo zhitelya Zemli Ob yektami v IR budut ne tilki pristroyi iz sensornimi mozhlivostyami ale takozh pristroyi yaki vikonuyut diyi napriklad lampi osvitlennya abo zamki yakimi keruyut cherez Internet Znachnoyu miroyu majbutnye internetu rechej ne bude mozhlivim bez pidtrimki IPv6 otzhe globalne vprovadzhennya IPv6 u najblizhchi roki bude mati virishalne znachennya dlya uspishnogo rozvitku IR v majbutnomu Dlya bezdrotovoyi peredachi danih osoblivo vazhlivu rol v pobudovi internetu rechej vidigrayut taki harakteristiki yak efektivnist vidmovostijkist adaptivnist mozhlivist samoorganizaciyi Osnovne zacikavlennya v comu sensi predstavlyaye standart IEEE 802 15 4 sho upravlyaye dostupom dlya organizaciyi energoefektivnih personalnih merezh i ye osnovoyu dlya takih protokoliv yak ZigBee ta 6LoWPAN ZigBee ce komunikacijna tehnologiya zasnovana na protokoli IEEE 802 15 4 dlya realizaciyi nizkoshvidkisnih bezdrotovih privatnih merezh ZigBee volodiye takimi harakteristikami yak nizke energospozhivannya nizka shvidkist peredachi danih nizka vartist i visoka propuskna zdatnist V danij chas ZigBee vikoristovuyetsya v osnovnomu pri peredavanni informaciyi mizh riznimi rechami elektronnogo obladnannya yaki znahodyatsya v mezhah korotkoyi vidstani i shvidkosti peredachi danih ne duzhe visoka Ce v osnovnomu periferijni pristroyi misha klaviatura i pobutova elektronika TV DVD a takozh pristroyi promislovogo upravlinnya monitori davachi i zasobi avtomatizaciyi WiFi ce lokalna bezdrotova tehnologiya yaka vikoristovuye 2 4 GGc nadvisokoyi chastoti abo 5 GGc super visokochastotnoyi radiohvili Cya tehnologiya duzhe dobre pidhodit dlya peredavannya velikih obsyagiv danih po bezdrotovij merezhi mizh pristroyami ale ce takozh vimagaye bagato energiyi dlya roboti i maye nevelikij riven propusknoyi zdatnosti danih Pri vikoristanni ciyeyi tehnologiyi potribno bude zaminyuvati batareyi u vsih pristroyah na regulyarnij osnovi Bluetooth ce bezdrotova tehnologiya yaka vikoristovuyetsya dlya peredachi danih v personalnih merezhah Vin peredaye dani po smuzi chastot vid 2 4 do 2 485 GGc i pracyuye na korotshih vidstanyah nizh Wi Fi Vi mozhete sinhronizuvati paru pristroyiv takih yak telefoni navushniki kolonki komp yuteri i bagato inshogo Z rozvitkom Bluetooth v4 0 z yavilasya mozhlivist realizuvati funkciyu nizkogo energospozhivannya i zbilshenij radius diyi do dekilkoh desyatkiv metriv Sered providnih tehnologij vazhlivu rol u rozpovsyudzhenni internetu rechej vidigrayut rishennya PLC tehnologiyi pobudovi merezh peredachi danih po liniyah elektroperedach oskilki u bagatoh dodatkah prisutnij dostup do elektromerezh napriklad torgovi avtomati bankomati intelektualni lichilniki kontroleri osvitlennya spochatku pidklyucheni do merezhi elektropostachannya 6LoWPAN yakij realizuye shar IPv6 yak nad IEEE 802 15 4 tak i nad PLC buduchi vidkritim protokolom standartizovanih IETF vidznachayetsya yak osoblivo vazhlivij dlya rozvitku internetu rechej Suchasnij stanVzhe zaraz koli internetu rechej pridilyayetsya uvaga na najvishomu rivni zokrema pochinayuchi z 2009 roku u Bryuseli pri pidtrimci Yevrokomisiyi prohodyat konferenciyi Annual Internet of Things na yakij vistupayut z dopovidyami yevrokomisari naukovci ta kerivniki providnih IT kompanij Za prognozami analitikiv u najblizhchi roki ochikuyetsya spravzhnij bum internetu rechej Tak za prognozami Gartner do 2020 roku kilkist pidklyuchenih do vsesvitnoyi merezhi pristroyiv stanovitime 26 milyardiv a dohid vid prodazhu ustatkuvannya programnogo zabezpechennya ta poslug stanovitime 1 9 trln dol Deyaki inshi analitichni agentstva vislovlyuyut she bilsh optimistichni prognozi Najbilshi svitovi IT kompaniyi vzhe pochali peregoni za liderstvo na comu rinku Tak korporaciya Intel u 2014 roci pislya vipusku SoC Edison ogolosila konkurs Make it Wearable z prizovim fondom 1 3 mln na najkrashe zastosuvannya svoyeyi sistemi dlya koncepciyi IoT ta stvorila vlasnij pidrozdil Internet of Things Solutions Group dlya rozvitku cogo napryamku Kompaniya Google na pochatku 2014 roku za 3 2 mlrd dolariv kupila neveliku firmu Nest Labs yaka zajmayetsya vipuskom intelektualnih termostativ Specialisti ciyeyi kompaniyi zajmalis vprovadzhennyam na amerikanskomu rinku tehnologij IoT Virobniki pobutovoyi tehniki takozh pracyuyut u comu napryamku Tak na vistavci CES 2014 u Las Vegasi bula predstavlena velika kilkist pobutovoyi tehniki holodilniki televizori pralni mashini z mozhlivistyu pidklyuchennya do internet Znachennya na rinku prognozuyetsya na rivni 80 milyardiv dolariv neavtoritetne dzherelo Liderami u rozrobci ta vprovadzhenni internetu rechej ye krayini v yakij rozvinena industriya virobnictva mikroprocesoriv ta vbudovanih komp yuteriv ce SShA Kitaj Pivdenna Koreya Takozh znachnij progres u cij galuzi demonstruyut yevropejski krayini ta Yaponiya Problemi bezpekiInternet rechej mozhe viklikati velichezni zmini u povsyakdennomu zhitti nadavshi zvichajnim koristuvacham absolyutno novij riven komfortu Ale yaksho elementi takoyi sistemi ne budut nalezhnim chinom zahisheni vid nesankcionovanogo vtruchannya za dopomogoyu nadijnogo kriptografichnogo algoritmu zamist koristi voni prinesut shkodu nadavshi kiberzlochincyam lazivku dlya pidrivu informacijnoyi bezpeki Oskilki rechi iz vbudovanimi komp yuterami zberigayut duzhe bagato informaciyi pro svogo vlasnika zokrema mozhut znati jogo tochne misceznahodzhennya dostup do takoyi informaciyi mozhe dopomogti zlovmisnikam vchiniti zlochin Vidsutnist na danij chas koli standartiv dlya zahistu takih avtonomnih merezh desho spovilnyuye vprovadzhennya internetu rechej u povsyakdenne zhittya dzherelo Hrobaki ta botneti Dokladnishe Mirai botnet Komp yuternij hrobak ta Botnet V 2013 roci buli oprilyudneni rezultati doslidzhennya nevidomim vchenim zagalnogo stanu bezpeki v Interneti Doslidzhennya vidbuvalis u 2012 roci doslidnik pereviryav vidkriti porti na vsih dostupnih IP adresah Cherez obsyag roboti yaku slid bulo vikonati doslidnik stvoriv komp yuternogo hrobaka yakij shukav pristroyi dostup do yakih ne buv zahishenij parolem abo zahishenij nadzvichajno prostim parolem napriklad root abo admin Stvorenij nim botnet yakij otrimav im ya Carna zibrav ponad 9 TB danih vikonav 52 miljoni zapitiv ICMP ping 180 milyardiv sluzhbovih zapisiv ta 2 8 milyardi zapitiv TCP SYN na 660 miljoniv IP adres i opitav u sumi 71 milyard portiv Jogo hrobak spromigsya poshiritis na ponad 400 tisyach pristroyiv V hodi doslidzhen nim buv pomichenij inshij hrobak yakij otrimav nazvu Aidra ta buv stvorenij dlya pristroyiv pid upravlinnyam OS na osnovi Linux ta procesornoyi arhitekturi MIPS Osnovnim priznachennyam hrobaka Aidra bulo stvorennya botnetu dlya DDoS atak Vsogo bulo viyavleno 30 tisyach zarazhenih cim hrobakom pristroyiv V 2013 roci buli oprilyudneni u vilnomu dostupi pochatkovi kodi hrobaka Aidra LightAidra U veresni 2016 roku pislya publikaciyi statti pro ugrupuvannya yaki prodayut poslugi botnetiv dlya zdijsnennya DDoS atak vebsajt zhurnalista Brajana Krebsa angl Brian Krebs sam stav zhertvoyu DDoS ataki trafik yakoyi na piku dosyagav 665Gb s sho robit yiyi odniyeyu z najpotuzhnishih vidomih DDoS atak Oskilki hoster sajtu vidmovivsya nadali bezoplatno nadavati svoyi poslugi sajt dovelos na deyakij chas zakriti poki ne buv znajdenij novij hoster Ataka bula zdijsnena botnetom z infikovanih rozumnih video kamer sho ye pidmnozhinoyu internetu rechej U zhovtni togo zh roku zlovmisniki oprilyudnili pochatkovi teksti vikoristanogo shkidlivogo PZ vidome pid nazvoyu Mirai chim stvorili riziki nekontrolovanogo vidtvorennya atak inshimi zlovmisnikami Botnet Mirai stav mozhlivim zavdyaki realizaciyi vrazlivosti yaka polyagala u vikoristanni odnakovogo nezminnogo vstanovlenogo virobnikom parolya dlya dostupu do oblikovogo zapisu administratora na rozumnih pristroyah Vsogo mav vidomosti pro 61 riznih kombinacij login parol dlya otrimannya dostupu do oblikovogo zapisu metodom perebirannya Doslidzhennya pokazali sho znachna chastina vrazlivih pristroyiv bula vigotovlena z vikoristannyam skladovih virobnictva firmi XiongMai Technologies z ofisom v Hanchzhou ta firmi Dahua Kitaj Takozh doslidzhennya pokazali sho stanom na 23 veresnya koli ataka syagnula piku intensivnosti v interneti mozhna bulo znajti ponad 560 000 pristroyiv vrazlivih do podibnogo tipu atak Div takozhRozumnij dim Ergatichna sistemaPrimitkiAndroshuk Gennadij 2017 Teoriya i praktika intelektualnoyi vlasnosti 9 Arhiv originalu za 2 zhovtnya 2021 Procitovano 2 zhovtnya 2021 Brajchevskij S M 2019 Informaciya i pravo 4 31 doi 10 37750 2616 6798 2019 4 31 194348 Arhiv originalu za 2 zhovtnya 2021 Procitovano 2 zhovtnya 2021 The 2nd Annual Internet of Things 2010 2013 12 18 u Wayback Machine angl Gartner Says the Internet of Things Installed Base Will Grow to 26 Billion Units By 2020 22 sichnya 2014 u Wayback Machine angl Makeit wearable 22 sichnya 2014 u Wayback Machine angl Arhiv originalu za 16 sichnya 2014 Procitovano 15 sichnya 2014 Google to buy machine learning firm Nest Labs 17 sichnya 2014 u Wayback Machine angl Golovna Smart Home Odomashnyuvannya Internet rechej 31 travnya 2020 u Wayback Machine angl Arhiv originalu za 16 sichnya 2014 Procitovano 15 sichnya 2014 Dan Goodin 20 bereznya 2013 Risk Assessment Ars Technica Arhiv originalu za 11 travnya 2013 Procitovano 9 listopada 2016 Muhammad Junaid Bohio 19 march 2015 SANS Institute Arhiv originalu za 2 veresnya 2016 Procitovano 9 listopada 2016 div https github com eurialo lightaidra 27 bereznya 2017 u Wayback Machine Catalin Cimpanu 23 veresnya 2016 Softpedia Arhiv originalu za 14 zhovtnya 2016 Procitovano 6 zhovtnya 2016 Catalin Cimpanu 5 zhovtnya 2016 Softpedia Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2016 Procitovano 6 zhovtnya 2016 Steve Ragan 3 zhovtnya 2016 CSO Online Arhiv originalu za 7 zhovtnya 2016 Procitovano 7 zhovtnya 2016 Zach Wikholm 7 zhovtnya 2016 Flashpoint Arhiv originalu za 7 listopada 2016 Procitovano 7 zhovtnya 2016 PosilannyaEvolyuciya 2 0 internet rechej 15 kvitnya 2015 u Wayback Machine Umnaya elektronika kakie ugrozy tait Internet veshej 2 lyutogo 2014 u Wayback Machine